Рішення

від 18.08.2021 по справі 761/34893/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/34893/20

Провадження № 2-др/761/120/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Корнійчук Є.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача - адвоката Сисова В.С., про постановлення додаткового рішення в частині відшкодування витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВИДАВНИЧА ГРУПА КМ-БУКС , про захист авторського права, стягнення компенсації та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2020 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВИДАВНИЧА ГРУПА КМ-БУКС - адвокат Сисов Владислав Сергійович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на правову допомогу, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом цивільної справи. Розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача становить 29800,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні проти ухвалення додаткового рішення заперечив, тому у задоволенні заяви просив відмовити. У письмовому клопотанні від 18.08.2021 року зазначав, що заявлений розмір витрат є не співмірним із складністю справи, часом, витраченим представником представника на виконання відповідних робіт. Вважає , що достатнім розміром судових витрат є сума у розмірі 5000,00 грн.

Представник відповідача заяву про ухвалення додаткового рішення суду підтримав та просили її задовольнити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.07.2021, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВИДАВНИЧА ГРУПА КМ-БУКС про захист авторського права, стягнення компенсації та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії - залишено без задоволення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Так, рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов`язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення. Ухвалюючи рішення, суд повинен враховувати первісні вимоги, а також усі уточнення (доповнення або зміни) до них, які заявлялися в судовому засіданні.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. ст. 141 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю ВИДАВНИЧА ГРУПА КМ-БУКС та адвокатом Сисовим Владиславом Сергійовичем була укладена Угода про надання адвокатом правової допомоги від 19.08.2020 року № 1/08-20 (а.с.167).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 до Угоди про надання адвокатом правової допомоги від 19.08.2020 року № 1/08-20, розмір гонорару, що сплачується клієнтом на користь Бюро за правову допомогу дорівнює 29 800 грн. (т.1 а.с.170)

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 12.07.2021 року та видаткових касових ордерів(а.с. 175-177) вбачається, що відповідач поніс витрати на правову допомогу відповідно до Угоди про надання адвокатом правової допомоги від 19.08.2020 року № 1/08-20 на загальну суму 29800,00 грн.

Разом із тим, судом встановлено наступне.

В описі наданих послуг представник відповідача зазначає, що ознайомлювався із справами № 761/34893/20 та № 761/1167/17, із зняттям фотокопій, та оцінює вартість наданих послуг у розмірі 4500,00 грн. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення із справою № 761/34893/20. Щодо ознайомлення із справою № 761/1167/17, слід зазначити, що даний представник брав участь у розгляді даної справи, готував та подавав апеляційну та касаційну скарги, отже даному представнику були відомі матеріали справи № 761/1167/17.

Також слід зазначити про те, що справа № 761/34893/20 фактично базувалася на раніше розглянутій справі, а саме справі № 761/1167/17, у якій брали участь ті ж самі сторони, отже сторонами були відомі обставини справи.

Отже, враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИДАВНИЧА ГРУПА КМ-БУКС витрати на правову допомогу, при цьому, зменшивши їх суму до 12000,00 грн., у відповідності до положень ч. 5 ст. 136 ЦПК України, так як, в даному випадку не вбачає співмірності розміру судових витрат на правничу допомогу, заявлених стороною, із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВИДАВНИЧА ГРУПА КМ-БУКС , про захист авторського права, стягнення компенсації та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВИДАВНИЧА ГРУПА КМ-БУКС (код ЄДРПОУ: 40062848, місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, офіс 3) 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: