Ухвала

від 03.09.2021 по справі 308/3417/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/3417/21

У Х В А Л А

03.09.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю прокурора - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

секретаря судових засідань - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016070030001911 від 06.06.2021 року відносно ОСОБА_3 за ч.5 ст.191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1362, ч. 1 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться на розгляді кримінальне провадження за № 12016070030001911 від 06.06.2021 року відносно ОСОБА_3 за ч.5 ст.191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1362, ч. 1 ст. 209 КК України.

Прокурором під час судового засідання заявлено клопотання про продовження обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що ризики, які були підставою обрання вказаного запобіжного заходу на досудовому слідстві не відпали.

Захисник та обвинувачений не погодились із клопотанням прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що таке є необґрунтованим, просили обрати відносно ОСОБА_3 більш мякий запобіжний захід, що не повязаний з обмеженням волі. Сторона захисту вказує на те, що обвинувачений є інвалідом дитинства з діагнозом ДЦП і друга група інвалідності йому встановлена пожиттєво, відтак за станом здоровя не може утримуватись в СІЗО. Акцентують увагу на тому, що наданий час стан здоровя обвинуваченого суттєво погіршився і потребує нагального лікування в стаціонарі, що в умовах СІЗО неможливо забезпечити. Так, в якості доказу цієї обставини надали суду відповідь В.о. начальника Закарпатської міської медичної частини № 9( м. Ужгород, вул. Довженка, 8а) № 12/1723 від 05.08.2021 року, в якому зазначено, що за останній місяць стан увязенного ОСОБА_3 різко погіршився у звязку з щоденною нервовою напругою, перебуванням у камері, такий скаржится на виражену слабкість, біль, тремор в руках, ногах, порушення ходи тощо.21.07.2021 року консультований невропатологом ЗОКЛ ім. А. Новака, який вказує на потребу лікування ОСОБА_3 в неврологічному відділенні під наглядом невропатолога.

Прокурор заперечив щодо задоволення вказаного клопотання з тих підстав, що в СІЗО є медичний пункт і обвинуваченому ОСОБА_3 надається необхідна йому лікарська допомога.

Заслухавши учасників судового засідання, суд приходить до наступного.

Обвинувачений та його захисник посилаютьться на те, що утримуючись під вартою, останній не має змоги реалізувати своє право на належний доступ до медичної допомоги, враховуючи існуючі в нього супутні захворювання.

Згідно ст.11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту N 239/5/104 від 10.02.2012, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, п. 2.3. Медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

Згідно ст.49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я та медичну допомогу.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я осіб, позбавлених волі. Держава має забезпечити належний захист здоров`я ув`язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги.

Так старона захисту вважає неможливим подальше утримання обвинуваченого в СІЗО з тих підстав, що ОСОБА_3 не отримує там належного лікування.

Судом у звязку з доводами сторони захисту обвинуваченого здійснено запит Начальнику ДУ Закарпатської УВП № 9 для отримання інформації про стан здоровя ОСОБА_3 .

У відповідь на вказаний запит в.о Начальника Закарпатської ММЧ № 9 ОСОБА_6 листом № 12/1514 від 28.04.2021 року повідомив, що за час перебування в установі неодноразово оглядався терапевтом, обстежувався по телемедецині (ЕКГ, спірометтрія, сатурація крові).Вказує на те, що за останній місяць стан увязенного ОСОБА_3 різко погіршився у звязку з щоденною нервовою напругою, перебуванням у камері, такий скаржится на виражену слабкість, біль, тремор в руках, ногах, порушення ходи тощо.21.07.2021 року консультований невропатологом ЗОКЛ ім. А. Новака, який вказує на потребу лікування ОСОБА_3 в неврологічному відділенні під наглядом невропатолога.

Так, зі змісту вказаного листа вбачається, що такий не містить жодних даних про те , що обвинувачений за станом здоровя не може утримуватись в умовах СІЗО, як і відсутні відомості щодо проведення комісійного огляду ОСОБА_3 відповідними фахівцями в галузі медицини ДУ Закарпатської УВП № 9 з наданням висновків фахівцями на підставі наявної в установі медичної документації щодо неможливості за станом здоровя подальшого пребування обвинуваченого в даній участові.

Вирішуючи питаннящодо продовження строку дії обраного відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу,суд враховуєте,що ОСОБА_3 обвинувачується увчиненні рядузлочинів,в томучислі особливо тяжкого,за якепередбачено покараннявід 7до 12років позбавленняволі, такийорганом досудовогорозслідування оголошувавсяв розшук,тому існуютьризики того,що такийможе вподальшому переховуватисьвід суду,вчинити іншекримінальне правопорушення.

Суд також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалід 2 групи, на даний час відомості про офіційне місце роботи відсутні, має постійне місце проживання, раніше не судимий.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд враховує доводи сторони захисту, що незадовільний стан здоров`я має значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу. Разом з тим зазначена обставина сама по собі не є перешкодою для тримання особи під вартою, а має враховуватись з іншими обставинами в їх взаємозв`язку. В даному випадку суд приймає до уваги, що будь-яких доказів (висновків експертів тощо), які б вказували на неможливість перебування ОСОБА_3 за станом здоров`я в умовах тримання під вартою в ДУ «Закарпатській УВП №9», стороною захисту не надано.

Стосовно доводів сторони захисту про відсутність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вважає такі необґрунтованими та такими що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

При цьому, в даному випадку, з врахуванням тяжкості інкримінованих ОСОБА_3 злочинів, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не дасть змогу дослідити всі обставини кримінального правопорушення у встановлені законом строки, що відповідно є підставою для продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також суд звертає увагу захисника на те, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24.03.2021 року суд , обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначив розмір застави, який може бути сплачений обвинуваений або заставодавцем в будь-який момент.

Керуючись ст.ст. 177,178,183,196,331,369 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжитидію запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, обраного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24.03.2021 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 209 КК України строком до 60 днів, а саме до 01. 11. 2021 року включно.

Розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12016070030001911 від 06.06.2021 року відносно ОСОБА_3 за ч.5 ст.191, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 361, ч. 1362, ч. 1 ст. 209 КК України відкласти на 13.09.2021 року 10 год 30 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 03.09. 2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1