Ухвала

від 03.09.2021 по справі 495/7188/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/7188/21

Номер провадження 2/495/2567/2021

03 вересня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 495/7188/21 за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Чабаненко Степана Іларіоновича за участю третьої особи на стороні відповідача - реєстраційної служби Татарбунарського управління юстиції в Одеській області про визнання договору оренди недійсним, скасування реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

01.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства Чабаненко Степана Іларіоновича за участю третьої особи на стороні відповідача - реєстраційної служби Татарбунарського управління юстиції в Одеській області про визнання договору оренди недійсним, скасування реєстрації.

Разом із позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої він просить суд вжити заходів по забезпеченню позову, а саме: заборонити Селянському (фермерському) господарству Чабаненко Степана Іларіоновича вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов`язані з використанням земельної ділянки) на земельній ділянці площею 3,6239 гектарів, кадастровий номер - 5125083900:01:001:0684 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 9згідно Державного акту на право приватної власності ІІІ-ОД № 043931 від 06.05.2003 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 7388).

Подану заяву про забезпечення позову, позивач обґрунтовує тим, що договір оренди землі № 9 від 01.12.2014 року ним не укладався та не підписувався. Акт прийому передачі об`єкта оренди земельної ділянки за договором оренди від 01.12.2014 року № 9 також не підписувався. В 2018 році помер підписант вказаного договору - ОСОБА_2 .

Позивач - ОСОБА_1 зазначив, що перемовини щодо припинення господарської діяльності відповідача на вказаній земельній ділянці не дали результату, відповідач користується фактично чужим майном за відсутності на те законних підстав, у зв`язку з чим він позбавлений права користуватися, розпоряджатися своєю власністю, займатися господарською діяльністю та отримувати прибуток.

За твердженням позивача, у відповідача наявна можливість використовувати земельну ділянку за спірним договором оренди під час судового розгляду справи, у зв`язку з чим позивач просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов`язані з використанням земельної ділянки) на земельній ділянці площею 3,6239 гектарів, кадастровий номер- 5125083900:01:001:0684 за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіривши заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Одночасно суд зазначає, що статтею 153 ЦПК України, якою регламентовано розгляд заяви про забезпечення позову, в частині 9 ЦПК України, передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, суд в першу чергу розглядає питання відповідності поданої заяви про забезпечення позову вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також суд зазначає, що статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суд при постановленні ухвали про забезпечення позову враховує принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Між тим, як вбачається із заяви про забезпечення позову, всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.151 ЦПК України, позивач не надав жодного належного доказу необхідності забезпечення позову та не зазначив пропозицію щодо зустрічного забезпечення (п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову (ч.4 ст. 154 ЦПК України).

Статтею 154 ЦПК України передбачено право та обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення під час розгляду заяви про забезпечення позову, тобто відповідно до вимог ст.151 ЦПК України позивач повинен внести пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а суд відповідно до положень ст.154 ЦПК України буде вирішувати обов`язковість його застосування.

Крім того, позивачем не підтверджені жодним доказом обставини викладені в заяві про забезпечення позову та не наведено інших відомостей, потрібних для забезпечення позову, що не відповідає нормам діючого законодавства.

Частиною 9 статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову позивачу - ОСОБА_1 .

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову.

Керуючись Законом України Про судовий збір , статтями 149, 150, 151, 153-154, 258-260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 495/7188/21 за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Чабаненко Степана Іларіоновича за участю третьої особи на стороні відповідача - реєстраційної служби Татарбунарського управління юстиції в Одеській області про визнання договору оренди недійсним, скасування реєстрації - повернути ОСОБА_1 .

Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову, згідно квитанції № 0.0. 2244060850.1 від 25.08.2021 року в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Білгород- Дністровському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 37894104, місцезнаходження: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Першотравнева,76) повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову, згідно квитанції № 0.0. 2244060850.1 від 25.08.2021 року в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя В.В. Мишко