Ухвала

від 10.12.2020 по справі 1321/3083/2012

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1321/3083/2012

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О.А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб - відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_2 , ТзОВ "Галвестбуд інвест" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню , -

в с т а н о в и в:

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 17.07.2014 року у справі № 1321/3081/2012 задоволено позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль 6242934 (шість мільйонів двісті сорок дві дев`ятсот тридцять чотири) грн. 48 коп. суми боргу за кредитним договором №010/42-0-1/115 від 29.09.2011р., з яких: 341952,65грн. - пеня за несплату кредитних коштів; 32154,91грн. - пеня за несплату відсотків; 374107,56грн. - загальна сума пені; 5317465,32грн. - заборгованість за кредитом; 551361,61грн. - заборгованість по відсотках, а також кредитним договором №014/08-3/3775/МК від 18.06.2008р. в сумі 305358 (триста п`ять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн.. 67 коп., з яких: 2952,56грн. - пеня за несплату кредитних коштів; 2027,87грн. - пеня за несплату відсотків; 4980,43грн. - загальна сума пені; 259978грн. - заборгованість за кредитом; 40400,24грн. - заборгованість по відсотках. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль 3219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн. судового збору.

Задовольняючи позов суд виходив з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В свою чергу, згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З оглянутої копії генерального кредитного договору №140 від 18.06.2008 року встановлено, що згідно п. 1.1. договору його предметом є те, що кредитор, на підставі договору, зобов`язується надати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах визначених в додаткових кредитних договорах, що укладатимуться в рамках договору між позичальниками та кредитором, і які після їх підписання стають його невід`ємним частинами. Згідно п. 1.3. договору, термін користування кредитними коштами за даним договором встановлюється до 16.06.2015 року.

Відповідно до п. 5.1 генерального кредитного договору, позичальники зобов`язані використати отримані кредитні кошти за цільовим призначенням і забезпечити повернення одержаних коштів та сплату нарахованих відсотків відповідно до умов додаткових кредитних договорів, укладених в рамках договору.

Згідно п. 10.2 генерального кредитного договору, за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами та комісій, передбачених п 1.3, 2.2. договору позичальники сплачують кредитору: - пеню від суми простроченого платежу в розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів, наданих в національній валюті України, або пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення - для кредитів, наданих в іноземній валюті.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідачі, не виконавши зобов`язання по умовах кредитних договорів та договорів поруки, станом на 01.10.2012р року мають заборгованість перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль за кредитним договорої №010/42-0-1/115 від 29.09.2011р. - 6242934,48грн. та кредитним договором №014/08 3/3775/МК від 18.06.2008р. -305358,67грн., а всього разом по двох договорах 6548293,15грн., яка підлягає стягненню солідарно в користь позивача.

Так, в подальшому на виконання згаданого рішення було відкрито виконавчі провадження, які станом на сьогоднішній день перебувають на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головной територіального управління юстиції у Львівській області.

Слід зазначити, що протягом виконання згаданого рішення мала місце заміна первісного кредитора, що в свою чергу ставало підставою заміни сторони виконавчоп провадження, зокрема.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 17.05.2017 року по справі N 1321/3081/2012 замінено стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у виконавчому провадженні ВП № 47969947 щодо примусового виконання виконавчого листа N 1321/3081/2012, виданого Сокальським районним судом Львівської області від 19.05.20П його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКОМІНВЕСТ (ЄДРПОУ 37678471, зареєстроване за адресою: 80100, м. Червоноград, вул. Львівська, 19).

В подальшому ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 23.04.2019 року по справі №1321/3081/2012 стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю Інкомінвест (ЄДРПОУ 37678471, адреса реєстрації: м. Червоноград, вул. Львівська 19) на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю Галвестбуд Інвест (ЄДРПОУ 40963717, адреса реєстрації: м. Червоноград, вул. Радехівська 14).

Так в подальшому після винесення судом рішення ТОВ "Галвестбуд Інвест" (стягувач в забезпечення своїх вимог до Боржника ( ОСОБА_1 ) зареєстрував за собою право власності на нерухоме майно боржника.

В силу цього на момент подання позову до суду боржником ( ОСОБА_1 ) виконано в повному обсязі всі зобов`язання перед стягувачем, а саме ТОВ "Галвестбуд Інвест". ,

Згідно ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин .Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувана і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупините виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Слід зазначити, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, здійснюється вже на завершальній стадії юрисдикційної діяльності - стадії виконання судового рішення. У зв`язку з цим сутність цієї процедури не може не зумовлюватися сутністю виконавчого провадження, в якому матеріальні права, встановлені судом, знаходять свою примусову реалізацію. Виходячи з підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню сутність цієї процедури, насамперед, треба шукати в питанні співвідношення виконавчого процесу та матеріального права, що підлягає захисту.

Після набрання рішенням суду законної сили зміни в матеріально-правовому відношенні, встановленому судовим рішенням, можуть відбуватися як в межах процедур виконавчого провадження, так і поза їх межами. Якщо ці зміни відбуваються в межах процедур виконавчого провадження, то вони набувають більшої визначеності, при їх оформленні враховуються не лише матеріально-правові особливості розвитку правовідношення, а й безпосередньо особливості процедур виконавчого провадження. За таких умов зміни матеріально-правового відношення враховуються в динаміці й виконавчих процесуальних правовідносин. Якщо ж такі зміни відбуваються поза межами виконавчого провадження, наприклад, в силу специфіки матеріально-правових юридичних фактів, то при їх оформленні або в момент, коли вони відбуваються, враховуються лише матеріально- правові особливості, процедури виконавчого провадження не враховуються. Поміж тим, у зв`язку з існуванням процесуальних відносин щодо виконання рішень суду, постає проблема відображення цих змін у виконавчому процесі, які, виходячи з принципу об`єктивної істини, обов`язково повинні знайти відображення у виконавчому провадженні. У зв`язку з цим визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин є, насамперед, процесуальним наслідком відображення розвитку матеріально-правового відношення після винесення рішення суду або ж набрання ним законної сили, процедурою реалізації у виконавчому процесі тих змін, які відбулися у встановленому судом матеріально-правовому відношенні та призвели до відсутності повністю або частково матеріально-правового обов`язку боржника.

Процедура встановлення таких змін вимагає аналізу вже встановленого судом матеріально-правового відношення, аналізу матеріально-правових юридичних фактів, які виникли вже після винесення рішення, потребує оцінки доказів. Саме через це така процедура повинна відбуватися виключно за участі суду та не повинна реалізовуватися державним виконавцем самостійно.

Сторони в судове засідання не прибули та подали заяви про слухання справи у їх відсутності .

Дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав :

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною другою статті 369 ЦПК України, чинного на час постановлення ухвал судами попередніх інстанцій, передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Підстави для цього зазначені у частині четвертій статті 369 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Про виконавче провадження (далі - Закон № 606-XIV) є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Крім того, згідно із частиною п`ятою статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до положень ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

-пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

В судовому засідання судом встановлено, що протягом виконання згаданого рішення мала місце заміна первісного кредитора, що в свою чергу ставало підставою заміни сторони виконавчого провадження, зокрема.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 17.05.2017 року по справі N 1321/3081/2012 замінено стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у виконавчому провадженні ВП № 47969947 щодо примусового виконання виконавчого листа N 1321/3081/2012, виданого Сокальським районним судом Львівської області від 19.05.2015 року його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКОМІНВЕСТ (ЄДРПОУ 37678471, зареєстроване за адресою: 80100, м. Червоноград, вул. Львівська, 19).

В подальшому ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 23.04.2019 року по справі №1321/3081/2012 стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю Інкомінвест (ЄДРПОУ 37678471, адреса реєстрації: м. Червоноград, вул. Львівська 19) на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю Галвестбуд Інвест (ЄДРПОУ 40963717, адреса реєстрації: м. Червоноград, вул. Радехівська 14).

Так в подальшому після винесення судом рішення ТОВ "Галвестбуд Інвест" (стягувач в забезпечення своїх вимог до Боржника ( ОСОБА_1 ) зареєстрував за собою право власності на нерухоме майно боржника.

В силу цього на момент подання позову до суду боржником ( ОСОБА_1 ) виконано в повному обсязі всі зобов`язання перед стягувачем, а саме ТОВ "Галвестбуд Інвест". Згідно ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд за таких обставин приходить до висновку, що заява підлягає до виконання та визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю , оскільльки обов`язок боржника відсутній повністю у зв`язку з добровільним виконанням боржником .

Керуючись ст.432 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву задоволити. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 1321/3081/2012, виданий 19.05.2015 року Сокальським районним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства РайффайзенБанк Аваль 6242934 грн. 48 коп. суми боргу за кредитним договором №010/42-0-1/115 від 29.09.2011р., з яких: 341952,65грн. - пеня за несплату кредитних коштів; 32154,91грн. - пеня за несплату відсотків; 374107,56грн. - загальна сума пені; 5317465,32грн. - заборгованість за кредитом; 551361,61грн. - заборгованість по відсотках, а також кредитним договором №014/08-3/3775/МК від 18.06.2008р. в сумі 305358 грн. 67 коп., з яких: 2952,56грн. - пеня за несплату кредитних коштів; 2027,87грн. - пеня за несплату відсотків; 4980,43грн. - загальна сума пені; 259978грн. - заборгованість за кредитом; 40400,24грн. - заборгованість по відсотках.

Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд в 15-денний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Головуючий: О. А. Веремчук