Ухвала

від 06.09.2021 по справі 120/9376/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

06 вересня 2021 р. Справа № 120/9376/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 до Уланівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 до Уланівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року вирішено прийняту позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.08.2021 року на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивачів просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Уланівській сільській раді Хмільницького району Вінницької області вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 0524883500:03:002:0033, 0524883500:03:002:0037, 0524883500:03:002:0039 0524883500:03:002:0041, 0524883500:03:002:0043, 0524883500:03:002:0050 0524883500:03:002:0032, 0524883500:03:002:0035, 0524883500:03:002:0047 0524883500:03:002:0042, 0524883500:03:002:0044, 0524883500:03:002:0036 0524883500:03:002:0038, 0524883500:03:002:0034, 0524883500:03:002:0031 0524883500:03:002:0046, 0524883500:03:002:0048, 0524883500:03:002:0049 0524883500:03:002:0040, 0524883500:03:002:0045, а саме: передавати зазначені земельні ділянки у власність або у користування, іншим чином розпоряджатися земельними ділянками, виставляти на земельні торги (аукціони), змінювати їх конфігурацію, межі, змінювати цільове призначення, змінювати склад угідь, змінювати кадастрові номери, вчиняти дії щодо поділу земельних ділянок, надавати дозволи на виготовлення технічної документації та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджувати третім особам розроблені технічні документації та проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також вчиняти інші дії, які можуть стати підставою для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначених земельних ділянок до набрання рішення по даній адміністративній справі законної сили.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що 09.06.2021 року позивачами подано відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства. Однак станом на 10.08.2021 року Уланівською сільською радою не розглянуто такий проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відтак, на переконання представника позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність.

Водночас з офіційного вебсайту Уланівської сільської ради позивачам стало відомо, що рішенням 12 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області №248 від 29.07.2021 року визначено зазначені в переліку земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальною власність Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, які призначені для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону згідно з Додатком №1. У Додатку №1 до згаданого рішення містяться 20 земельних ділянок, які бажають набути у власність позивачі і щодо яких на даний час оскаржується бездіяльність Уланівської сільської ради. На цій же сесії рішенням 12 сесії 8 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області №249 від 29.07.2021 року відповідачем затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону згідно з Додатком №1. У Додатку №1 до згаданого рішення містяться 20 земельних ділянок, які бажають набути у власність позивачі.

При цьому, представник позивачів вказує, що якщо судом не буде забезпечено позов по даній заяві, то в подальшому під час розгляду справи в суді, відповідач безперешкодно може провести земельні торги з продажу права оренди земельних ділянок, чим істотно ускладниться в тому числі унеможливиться в подальшому розгляд питання про затвердження документації із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність позивачам. Окрім того, заявниками вказується про те, що очевидними та явними є ознаки протиправності бездіяльності Уланівської сільської ради з приводу не розгляду клопотань позивачів про затвердження документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність.

Також за змістом заяви про забезпечення позову представник позивачів просить викликати його у судове засідання для надання усних пояснень щодо вищезазначеної заяви.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина 2 статті 154 КАС України).

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд не вбачає підстав для виклику представника позивачів та вважає за можливе здійснити розгляд заява про забезпечення позову у письмовому провадженні (без участі сторін).

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно пунктами 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта або забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову "зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 року у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 року у справі № 640/18007/18.

У свою чергу, зі змісту заяви представника позивачів про забезпечення позову вбачається, що остання обґрунтована необхідністю вжиття таких заходів у зв`язку з тим, що 12 сесією 8 скликання Уланівської сільської ради прийняті рішення від 29.07.2021 року №248 та № 249, якими визначено перелік земельних ділянок, які призначенні для продажу на земельних торгах у формі аукціону, при цьому щодо визначених у Додатку №1 земельних ділянок позивачами вже розроблено проект землеустрою, проте Уланівською сільською радою не прийнято рішення щодо його затвердження.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства та згідно з усталеною судовою практикою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою або ж розроблення документації із землеустрою за принципом мовчазної згоди є стадією єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. В той же час, затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Отже, сам по собі факт виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не вказує на наявність в особи переважного права на приватизацію цієї ділянки та жодним чином не свідчить про існування певних обтяжень щодо неї.

Більш того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 6 статті 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відтак, вищезазначеними імперативними положеннями КАС Україні встановлено пряму заборону щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншого втручання у проведення, зокрема і земельних торгів у формі аукціону.

У свою чергу, зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що основною та фактично єдиною підставою для її подання слугувало прийняття Уланівської сільською радою рішення від 29.07.2021 року №248 про визначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальною власністю, які включені до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) та рішення від 29.07.2021 року №249 про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, які включені до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону).

Водночас представник позивачів зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову суд не повинен брати до уваги вищезазначені рішення, адже відповідачем не визначено дату, місце, час проведення земельних торгів. Однак, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 4 рішення №249 вирішено організувати проведення у 2021 році земельних торгів у формі аукціону для продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності. Окрім того, даним рішенням визначено організатора проведення земельних торгів, встановлено стартовий розмір річної плати за користування земельною ділянкою, строк дії договору оренди та ряд інших умов.

Відтак, вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема заборони виставляти земельні ділянки на земельні торги (аукціони) суперечить приписам частини 6 статті 151 КАС України.

Окрім того, суд зазначає, що оцінка позовним вимогам щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача при розгляді клопотань позивачів щодо затвердження розробленого проекту землеустрою охоплюється предметом спору у цій справі та буде надана судом під час розгляду справи по суті.

Також, суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду.

На думку суду, ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивачів, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд доходить висновку, що подана представником позивачів заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивачів про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна