Постанова

від 07.09.2021 по справі 152/497/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 152/497/18 копія

Провадження № 22-ц/801/1804/2021

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Соколовська Т. О.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни

на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 01 червня 2021, ухвалене суддею Соколовською Т.О., повний текст якого складено того ж дня,

в справі № 152/497/18

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (позивач)

до ОСОБА_1 (відповідач)

про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

АТ КБ ПриватБанк звернулось в районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, обґрунтовуючи його тим, що відповідно до укладеного договору № VIS0GA0000002133 від 05.09.2008 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 45 190,00 грн сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.09.2013.

Відповідно до договору № б/н від 10.10.2008 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 13 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, не виконавши своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

На час смерті ОСОБА_2 заборгованість перед позивачем за кредитним договором № VIS0GA0000002133 від 05.09.2008 становить 34 532,51 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 23 799,26 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом - 1 332,43 грн, заборгованість з комісії - 316,62 грн, заборгованість з пені - 9 084,20 грн.

Заборгованість за кредитним договором б/н від 10.10.2008 становить 10 403,35 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 6 707,41 грн, заборгованість по відсотках - 3 695,94 грн.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , яка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і отримала спадкове майно у власність.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 34 532,51 грн заборгованості за кредитним договором № VIS0GA0000002133 від 05.09.2008 та 10 403,35 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 10.10.2008.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 01червня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК кредитну заборгованість в сумі 23 799 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 26 коп. за кредитним договором № VIS0GA0000002133 від 05.09.2008 та судові витрати по справі в сумі 933 (дев`ятсот тридцять три) гривні 23 коп.

У решті позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

12 липня 2021 року відповідач через свого представника адвоката Мишковську Т.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 01 червня 2021 року винесеним з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

В доводах апеляційної скарги апелянт стверджує про те, що строк пред`явлення банком вимоги до відповідача повинен обчислюватись із 21.10.2016, тобто з дня отримання банком листа від Шаргородської державної нотаріальної контори про заведення спадкової справи. Отже на думку апелянта банком порушено строки пред`явлення вимоги до спадкоємця, передбачені статтею 1281 ЦК України, оскільки позов подано в квітні 2018 року, що не було прийнято до уваги судом першої інстанції.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надійшов, проте його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 25 серпня 2021 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду, який вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі, яка не відноситься до категорії тих, що не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК України) з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегією суддів вирішено призначити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено факт укладення між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_2 кредитного договору № VIS0GA0000002133 від 05.09.2008, згідно з яким остання отримала кредит у розмірі 45 190,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.09.2013.

Установлено також факт укладення угоди між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_2 від 10.10.2008, згідно якої остання отримала кредит у розмірі 13 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. Договір складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил і Тарифів користування платіжною карткою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 14.04.2014 (а.с. 24), не виконавши своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитів та сплати відсотків за користування кредитами, комісії, пені.

Згідно розрахунку позивача на час смерті заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором № VIS0GA0000002133 від 05.09.2008 становить 34 532,51 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 23 799,26 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом - 1 332,43 грн, заборгованість з комісії - 316,62 грн., заборгованість з пені - 9 084,20 грн. Заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.10.2008 становить 10 403,35 грн., із яких: заборгованість за кредитом - 6 707,41грн, заборгованість по відсотках - 3 695,94 грн.

Дізнавшись про смерть позичальника ОСОБА_2 , позивач ПАТ КБ Приватбанк 17.09.2014 направило претензію кредитора до Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області, в якій просив довести до відома спадкоємців, які звернулися із заявою про прийняття спадщини, про претензію та наявність заборгованості спадкодавця перед Банком в розмірі 49 143,15 грн.

На підставі поданої претензії кредитора Шаргородською державною нотаріальною конторою 15.10.2014 заведено спадкову справу № 532/14 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ( т. 1 а.с. 30, 93- 135).

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла її дочка, яка на день смерті своєї матері ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала разом з спадкодавицею за адресою: АДРЕСА_1 .

29.09.2016 до Шаргородської державної нотаріальної контори Вінницької області від представника ОСОБА_1 за довіреністю від 15.09.2016 - ОСОБА_3 надійшла заява про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,0493 га, яка розташована на території Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, і передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності серії ВН №120420 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але померла, не оформивши своїх спадкових прав.

Цього ж дня (29.09.2016), за реєстром №1-1515 ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла ОСОБА_3 , видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Матеріалами копії спадкової справи № 532/14 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 підтверджується, що 29.09.2016 в реєстрі за №1-1515 ОСОБА_1 (доньці померлої), жительці АДРЕСА_1 , видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,0493 га, яка розташована на території Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 120420, виданого Шаргородською РДА Вінницької області 12.10.2004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №426, кадастровий номер 0525384200:01:001:0165. Згідно витягу № НВ 0502921112015 виданого відділом Держземагенства у Шаргородському районі Вінницької області 20.05.2015 кількісна характеристика земельної ділянки площею 2,0493 гектара - усього земель 2,0493 га, в тому числі за земельними угіддями, гектарів - рілля 1,8612 га, рілля 0,1881 га. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якого була дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав у зв`язку зі смертю. Грошова оцінка спадкової земельної ділянки становить 64 167,41 грн. (т. 1 а.с. 149).

15.10.2016 Шаргородська державна нотаріальна контора направила ПАТ КБ Приватбанк відповідь на претензію, в якій повідомила про те, що 15.10.2014 заведена спадкова справа № 532/14 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відповідно до поданої претензії кредитора. 29.09.2016 за реєстром № 1-1515 дочці ОСОБА_2 - ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,0493 га, яка розташована на території Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (т. 1 а.с.30).

Вказану відповідь ПАТ КБ Приватбанк отримало 21.10.2016 (т. 1 а.с. 30).

18.09.2017 позивачем направлено лист - претензію відповідачеві ОСОБА_1 з вимогою погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 , яка залишена відповідачем без реагування.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини 2 статі 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині розміру заборгованості відповідачем не оскаржується, а відтак законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в цій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги банку суд першої інстанції прийшов до переконання, що позивачем надано належні та допустимі докази того, що відповідач ОСОБА_1 , прийнявши спадщину як спадкоємець ОСОБА_2 , і отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 2,0493 га, що розташована на території Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, з грошовою оцінкою 64 167,41 грн зобов`язана у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора ПАТ КБ Приватбанк відповідно до статей 1281, 1282 ЦК України. При цьому суд вважав, що позивач, як кредитор померлої особи, звернувся до її спадкоємців в межах встановлених законом строків.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України .

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Суд встановив, що дочка померлої ОСОБА_2 - відповідач ОСОБА_1 прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,0493 га.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України ).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 750/5506/19, від 15.07.2020 у справі N 645/1566/16-ц .

Також судом встановлено, що АТ КБ Приватбанк протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а саме 17 вересня 2014 року направило до Шаргородської державної нотаріальної контори претензію кредитора, яку просив довести до відома спадкоємців боржника, на той час невідомих. Саме за заявою позивача була відкрита спадкова справа № 532/14 до майна померлої. Тобто кредитором було дотримані строки пред`явлення вимог до спадкоємців.

Відповідач відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України, прийняла спадщину, а позивач пред`явив вимоги до спадкоємця боржника своєчасно, у встановлений частиною другою статті 1281 ЦК України строк, тому має право на стягнення з відповідача на свою користь всієї суми боргу, але в межах вартості одержаного у спадщину майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було пропущено визначений статтею 1281 ЦК України строк пред`явлення вимоги до спадкоємців із вимогою кредитора та порушення банком порядку пред`явлення такої вимоги, не заслуговують на увагу, оскільки вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який приймає вимоги кредиторів спадкодавця у строк, встановлений статтею 1281 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Аналогічний висновок про застосування норм права викладений Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року у справі N 645/3265/13-ц.

Таким чином, дізнавшись про смерть боржника ОСОБА_2 АТ КБ Приватбанк скористалося своїм правом подати вимогу до спадкоємців через нотаріуса.

Посилання апелянта на постанову Великої палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі N 552/407/15-ц не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки у зазначеній справі встановлені інші фактичні обставини справи, а також підстави та предмет позову. Зокрема, у вказаній справі, спір виник між сторонами з приводу погашення заборгованості за кредитним договором, в рахунок якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання на нього права власності за позивачем, а за зустрічним позовом вимоги стосувалися визнання позивача таким, який втратив право вимоги до спадкоємців.

З урахуванням викладеного доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Суд першої інстанції повно й всебічно дослідивши ті докази, які були додані до позовної заяви, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог і постановив законне рішення.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, Суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни залишити без задоволення, а рішення Шаргородського районного суду Вінницької області 01 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий І.М. Стадник

Судді Ю.Б.Войтко

І.В. Міхасішин