Постанова

від 02.09.2021 по справі 679/444/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 679/444/20

Провадження № 22-ц/4820/1079/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Філіпчук О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю Марол Україна , до Нетішинської міської ради Хмельницької області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Кепітал Менеджмент Груп , про визнання незаконними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою Нетішинської міської ради Хмельницької області на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 березня 2021 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю Марол Україна (далі - ТОВ Марол Україна ), до Нетішинської міської ради Хмельницької області (далі - Рада) про визнання незаконними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_2 зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 20 травня 2019 року він набув право власності на виробничу базу: цех з переробки зерна загальною площею 331,7 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ Марол Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю Кепітал Менеджмент Груп (далі - ТОВ Кепітал Менеджмент Груп ) е власниками інших нежитлових приміщень за цією адресою.

Вказане нерухоме майно було розташоване на земельній ділянці площею 2,1835 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:0071, яка перебувала у постійному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестбуд (далі - ТОВ Енергоінвестбуд ) відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 21 вересня 2006 року №339485.

Рішенням Ради від 1 листопада 2019 року №64/4170 надано територіальній громаді м. Нетішина в особі Ради згоду на поділ земельної ділянки площею 2,1835 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:0071, на п`ять окремих земельних ділянок для подальшої передачі їх в оренду ТОВ Марол Україна , ТОВ Кепітал Менеджмент Груп , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і позивачеві у зв`язку з набуттям ними права на нерухоме майно, що розташоване на ділянці.

На підставі цього рішення Рада виготовила технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості.

Рішенням Ради від 28 лютого 2020 року №69/4561 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 2,1835 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:0071, на п`ять окремих земельних ділянок: площею 0,1015 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1589); площею 0,1138 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1590); площею 0,1338 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1591); площею 1,5950 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1592); площею 0,2394 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1593), - та визнано право комунальної власності на ці земельні ділянки.

Також 28 лютого 2020 року Рада прийняла рішення №69/4564 про передачу позивачеві земельної ділянки площею 0,1015 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1589, в оренду строком на п`ять років. Одночасно Рада передала в оренду: ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,1138 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1590 (рішення від 28 лютого 2020 року №69/4563); ТОВ Марол Україна - земельну ділянку площею 0,1338 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1591 (рішення від 28 лютого 2020 року №69/4566); ТОВ Кепітал Менеджмент Груп - земельну ділянку площею 1,5950 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1592 (рішення від 28 лютого 2020 року №69/4562); ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 0,2394 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1593 (рішення від 28 лютого 2020 року №69/4565).

Рішення Ради про поділ земельної ділянки та передачу земельної ділянки позивачеві в оренду не відповідають вимогам закону, оскільки земельна ділянка площею 0,1015 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1589) не має під`їзду з дороги та не є достатньою для обслуговування розташованого на ній майна.

За таких обставин ОСОБА_2 просив суд: визнати незаконним і скасувати рішення Ради від 28 лютого 2020 року №69/4561 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки; визнати незаконним і скасувати рішення Ради від 28 лютого 2020 року №69/4564 про передачу йому земельної ділянки в оренду; зобов`язати Раду вчинити дії щодо скасування поділу земельної ділянки та провести новий поділ, який би забезпечував йому вільний проїзд до новоутвореної земельної ділянки та належне обслуговування розташованого на ній нерухомого майна.

Процесуальні дії суду першої інстанції

Суд ухвалою від 7 серпня 2020 року залучив ТОВ Кепітал Менеджмент Груп до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 березня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Ради Про затвердження Нетішинській міській раді технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості №69/4561 від 28 лютого 2020 року.

Визнано незаконним та скасовано рішення Ради Про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки №69/4564 від 28 лютого 2020 року.

В решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 6 травня 2021 року стягнуто з Ради на користь ОСОБА_2 1 681 грн 60 коп. судового збору.

Суд першої інстанції керувався тим, що поділ земельної ділянки площею 2,1835 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:0071, здійснено Радою без врахування інтересів ОСОБА_2 та інших власників нерухомого майна, оскільки обидва в`їзди на територію знаходяться на земельній ділянці, яка передана у користування ТОВ Кепітал Менеджмент Груп , а виділена ОСОБА_2 земельна ділянка не є достатньою для обслуговування розташованих на ній об`єктів нерухомості. Водночас, Рада передала ТОВ Кепітал Менеджмент Груп в оренду найбільшу новоутворену земельну ділянку площею 1,5950 га, не зважаючи на те, що площа нерухомого майна, яке належить цьому товариству, є найменшою. В частині вимоги про зобов`язання Ради вчинити дії щодо скасування поділу земельної ділянки позивачем обрано неналежний спосіб захисту цивільного права, а суд не вправі зобов`язати Раду прийняти на сесії певне рішення, тому вимоги ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходив з того, що позов ОСОБА_2 задоволено частково, внаслідок чого йому мають бути відшкодовані Радою витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Ради про поділ земельної ділянки та передачу ОСОБА_2 новоствореної земельної ділянки в оренду відповідають вимогам чинного законодавства та не порушують прав позивача, а ОСОБА_2 не довів своїх вимог належними та допустимими доказами.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ Марол Україна , ТОВ Кепітал Менеджмент Груп не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не застосував закон (ст. 2, 396 ЦК України), який підлягав застосуванню, та не дотримався положень ст.ст. 48, 81 ЦПК України.

У зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права основне рішення суду повинно бути скасоване з ухваленням нового судового рішення.

Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.

У зв`язку з скасуванням основного рішення суду додаткове рішення суду втрачає силу.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

На підставі договору купівлі-продажу від 20 травня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансовою компанією Довіра та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. (реєстраційний №963), ОСОБА_2 набув право власності на виробничу базу: цех з переробки зерна загальною площею 331,7 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Крім того, за вказаною адресою розташоване нерухоме майно, яке належить на праві власності іншим особам, зокрема: автомобільні гаражі на 8 боксів загальною площею 433,5 кв.м - ОСОБА_4 ; автозаправна станція загальною площею 10,7 кв.м і прохідна загальною площею 35,2 кв.м - ТОВ Кепітал Менеджмент Груп ; склад зерна загальною площею 408,8 кв.м - ТОВ Марол Україна ; складський корпус загальною площею 955,3 кв.м - ОСОБА_3 і ОСОБА_5 у рівних частках кожному; насосна площею 9,0 кв.м. - невстановленій особі.

Усе нерухоме майно було розміщене на земельній ділянці площею 2,1835 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:0071, яка перебувала у постійному користуванні ТОВ Енергоінвестбуд відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 21 вересня 2006 року №339485.

1 листопада 2019 року Рада прийняла рішення від №64/4169 про припинення права постійного користування ТОВ Енергоінвестбуд цією земельною ділянкою та переведення її до земель запасу.

Рішенням Ради від 1 листопада 2019 року №64/4170 надано територіальній громаді м. Нетішина в особі Ради згоду на поділ земельної ділянки площею 2,1835 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:0071, на п`ять окремих земельних ділянок для подальшої передачі їх в оренду ТОВ Марол Україна , ТОВ Кепітал Менеджмент Груп , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у зв`язку з набуттям ними права на нерухоме майно, що розташоване на ділянці.

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю Подільський Земельний Центр на замовлення Ради виготовило технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості.

Рішенням Ради від 28 лютого 2020 року №69/4561 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 2,1835 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:0071, на п`ять окремих земельних ділянок: площею 0,1015 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1589); площею 0,1138 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1590); площею 0,1338 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1591); площею 1,5950 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1592); площею 0,2394 га (кадастровий номер 6810500000:02:003:1593), - та визначено право комунальної власності на ці земельні ділянки.

Також 28 лютого 2020 року Рада прийняла рішення №69/4564 про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1015 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1589, в оренду строком на п`ять років. Одночасно Рада передала в оренду: ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,1138 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1590 (рішення від 28 лютого 2020 року №69/4563); ТОВ Марол Україна - земельну ділянку площею 0,1338 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1591 (рішення від 28 лютого 2020 року №69/4566); ТОВ Кепітал Менеджмент Груп - земельну ділянку площею 1,5950 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1592 (рішення від 28 лютого 2020 року №69/4562); ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 0,2394 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1593 (рішення від 28 лютого 2020 року №69/4565).

За договором оренди землі від 10 березня 2020 року Рада передала ТОВ Кепітал Менеджмент Груп земельну ділянку площею 1,5950 га, кадастровий номер 6810500000:02:003:1592, у платне користування на строк до 10 березня 2025 року.

10 березня 2020 року Виконавчий комітет Ради зареєстрував право ТОВ Кепітал Менеджмент Груп на оренду спірної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 35870022).

а) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Застосовані норми права

Статтею 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічним чином перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовано у статі 377 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України ( яка розміщена у главі 29 ЦК України) власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч. 1 ст. 393 ЦК України).

В силу ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Норми статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України в імперативній формі передбачають автоматичний перехід права власності або права користування на земельну ділянку в разі переходу права власності на будівлю і споруду.

За загальним правилом, закріпленим у цих нормах, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником або користувачем відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому землекористувачу. При цьому у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості право власності або право користування на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном. Обов`язковою умовою визнання правового акта індивідуальної дії недійсним є порушення у зв`язку з його прийняттям прав власника майна.

Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Зібрані докази достатньо вказують на те, що при переході на підставі договору купівлі-продажу від 20 травня 2019 року права власності на виробничу базу: цех з переробки зерна, загальною площею 331,7 кв.м, до ОСОБА_2 автоматично перейшло право постійного користування відповідною частиною земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:003:0071, яка належала попередньому землекористувачу.

Водночас, у справі відсутні дані про розмір цієї частки, який дає об`єктивну можливість суду порівняти його з розміром переданої ОСОБА_2 в оренду новоутвореної земельної ділянки.

Висновок експерта №ЕЗ-05/21 від 11 березня 2021 року, складений за результатами проведення будівельно-земельно-технічної експертизи (т. 2 а.с. 61-82), не містить інформації про те, яку частку із загального нерухомого майна ТОВ Енергоінвестбуд набув ОСОБА_2 та яку частку із цього майна набули інші співвласники виробничої бази. У зв`язку з цим, суд першої інстанції обґрунтовано визнав цей висновок експерта неналежним доказом.

У справі відсутні інші докази, які дають можливість суду встановити зазначені обставини.

Також матеріали справи не містять об`єктивних даних про те, що новоутворена земельна ділянка, яка сформована внаслідок поділу земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:003:0071 та передана ОСОБА_2 в оренду, не є достатньою для обслуговування розташованого на ній нерухомого майна позивача, у зв`язку з чим останньому чиняться перешкоди у користуванні майном. Такі обставини могли бути встановлені висновком будівельно-земельно-технічної експертизи, натомість, ОСОБА_2 не звертався до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про її призначення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не довів належними та допустимими доказами порушення свого права у спірних правовідносинах, а тому його позов не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_2

б) щодо відповідачів у справі

Застосовані норми права

Частиною 1 статті 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України право користування є речовим правом на чуже майно.

В силу ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із положень ст. 48 ЦПК України слідує, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що суб`єктами цивільних відносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Особа, яка має право на чуже майно, вправі захистити це право, як від сторонньої особи, так і від власника майна.

Відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення кола відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Цивільний процесуальний закон покладає саме на позивача обов`язок визначати відповідача у справі.

Якщо позивач не заявляє вимоги до усіх належних відповідачів, які мають безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами, то суд відмовляє у задоволенні позову.

Зібрані у справі докази вказують на те, що між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ Марол Україна , з одного боку, та Радою, ТОВ Кепітал Менеджмент Груп , з іншого боку, виник спір з приводу користування земельною ділянкою комунальної власності.

Враховуючи предмет і підстави заявленого позову, названі особи мають безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами і повинні брати участь у справі як сторони.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ Марол Україна , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а також ТОВ Кепітал Менеджмент Груп не були залучені до участі у справі як співвідповідачі, а брали участь у судовому процесі як треті особи, тому вони були позбавлені можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 49 ЦПК України.

Крім того, не були залучені до участі у справі як співвідповідачі співвласник складського корпусу загальною площею 955,3 кв.м ОСОБА_5 і невідомий власник насосної площею 9 кв.м (т. 2 а.с.76-77).

Отже, позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з тих підстав, що його заявлено не до всіх належних відповідачів.

Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Суд першої інстанції не врахував указаних норм закону та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_2 , у зв`язку з чим ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

Оскільки під час розгляду справи встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, то згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги.

Щодо судових витрат

Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В позові ОСОБА_2 відмовлено, внаслідок чого понесені ним судові витрати зі сплати судового збору не відшкодовуються.

Водночас, із ОСОБА_2 на користь Ради слід стягнути 3 783 грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Нетішинської міської ради Хмельницької області задовольнити частково.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, розподіл судових витрат між сторонами змінити.

В позові ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Нетішинської міської ради Хмельницької області (місцезнаходження - 30100, Хмельницька область, місто Нетішин, вулиця Шевченка, 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 25939741) 3 783 гривні 60 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 6 вересня 2021 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.В. Купельський

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Гавриленко О.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47