Ухвала

від 08.09.2021 по справі 541/2396/19

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2396/19

Провадження № 1-кс/541/667/2021

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Полтавська область, Україна, 37600

У Х В А Л А

08 вересня 2021 рокум.Миргород

Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арештумайна у кримінальному провадженні №12019170260000812 від 16.10.2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

30.07.2021 ОСОБА_2 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про скасування арештумайна у кримінальному провадженні №12019170260000812 від 16.10.2019 року.

Суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 3 КПК України передбачено, що саме до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Також цією статтею визначено сторони кримінального провадження з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

У статті 7 КПК України зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості тощо.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до частини другої статті 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3)тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5)тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7)арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом, як того вимагають стаття 7 Загальної декларації прав людини та частина перша статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Правилами про підсудність забезпечується також рівність усіх громадян перед законом і судом (стаття 24 Конституції України та стаття 10 КПК України). Чітко встановлена законом підсудність як прояв цієї конституційної засади набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейський суд з прав людини розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (рішення у справі «Фельдман проти України»).

Згідно зі статтею 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1)слідчі підрозділи: а)органів Національноїполіції; б)органів безпеки; в)органів,що здійснюютьконтроль задодержанням податковогозаконодавства; г)органів Державногобюро розслідувань; 2)підрозділ детективів,підрозділ внутрішньогоконтролю Національногоантикорупційного бюроУкраїни.Дізнання здійснюютьпідрозділи дізнанняабо уповноваженіособи іншихпідрозділів: а)органів Національноїполіції; б)органів безпеки; в)органів,що здійснюютьконтроль задодержанням податковогозаконодавства; г)органів Державногобюро розслідувань; ґ) Національного антикорупційного бюро України.

Тобто чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб ? слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні державні установи ? слідчі підрозділи та підрозділи детективів. Отже, органи досудового розслідування ( слідчі управління, слідчі відділи, слідчі відділення ) розташовані відповідно у територіальних органах поліції , одні з яких мають статус юридичних осіб публічного права (головні управління Національної поліції в областях), а інші- ні, але виступають їх територіальними (відокремленими) підрозділами (відділи, відділення поліції). При цьому як головні управління Національної поліції в областях , так і відділи та відділення поліції мають чітко визначену поштову адресу, а також територію, на яку поширюється їх юрисдикція. Тому місцезнаходженням відповідного органу досудового розслідування Національної поліції є місце розташування (реєстрації) територіального підрозділу Національної поліції, який має статус юридичної особи публічного права, або розташування його територіального (відокремленого) підрозділу , який такого статусу не має, до структури якого входить відповідний орган досудового розслідування.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною шостою статті 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.

Тому слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцезнаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та має наслідком скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 31 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року№807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.

Слідчий суддя прийшов до висновку , що дане клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019170260000812 від 16.10.2019 року арешт майна по якому був накладений ухвалою слідчого судді Шишацького районного суду Полтавської області за клопотанням прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області територіально не підсудне Миргородському міськрайонному суду Полтавської області, оскільки при підготовці до судового розгляду справи, слідчим суддею були витребувані матеріали кримінального провадження №12019170260000812 від 16.10.2019, при дослідженні яких було виявлено, що відповідно до постанови прокурора Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 від 03.02.2021 про визначення підслідності кримінального правопорушення, досудове розслідування в даному кримінальному провадженні визначено здійснювати підрозділу дізнання відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУ НП в Полтавській області (Велика Багачка) (том 3 матеріалів кримінального провадження №12019170260000812 від 16.10.2019 а.с. 55).

З огляду на викладене клопотання підлягає поверненню.

Керуючисьст. 174 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання про скасування арештумайна у кримінальному провадженні №12019170260000812 від 16.10.2019 року повернути ОСОБА_2 .

Роз`яснити ОСОБА_2 , що з метою вирішення питання про скасування арешту майна йому необхідно звернутися з відповідним клопотанням до Великобагачанського районного суду Полтавської області.

Копію ухвали про повернення клопотання невідкладно надіслати особі, якай його подала, разом із клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд протягом п`яти днів з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішенням судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддяОСОБА_1