Ухвала

від 26.08.2021 по справі 911/1757/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" серпня 2021 р. Справа № 911/1757/20

За скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б" на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Т.І. у справі № 911/1757/20

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б", 09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Павліченко, будинок 20 Б

до 1. Білоцерківської міської ради, 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15

2. Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа", 09109, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Мережна, будинок 3

про скасування державної реєстрації речових прав та витребування майна з чужого незаконного володіння

встановив:

В провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б" до Білоцерківської міської ради та Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" про скасування державної реєстрації речових прав та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.10.2020 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б" задоволено повністю, вирішено скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Науменко О.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12831034 від 05.05.2014, та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 5549188 про право власності на нежитлове приміщення № 69 в будинку № 20Б по вулиці Павліченко в місті Біла Церква та право господарського відання за КП Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа"; витребувати модульну дахову котельню будинку № 20Б по вулиці Павліченко в місті Біла Церква разом з технічною документацію (приміщення і обладнання) та повернути співвласникам багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б"; а також стягнути з Білоцерківської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б" судовий збір у розмірі 4 204,00грн.

Вказане рішення суду залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та набуло законної сили, у зв`язку з чим 08.07.2021 Господарським судом Київської області видано відповідні накази.

13 серпня 2021 року до Господарського суду Київської області через підсистему "Електронний суд" від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б" надійшла скарга б/н від 09.08.2021 на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до якої скаржник просить суд:

-визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місці Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Т.І. щодо повернення наказу Господарського суду Київської області від 08.07.2021 у справі № 911/1757/20 стягувачу без прийняття до виконання;

- зобов`язати старшого державного виконавця Відділу державної виконавчоїслужби у місці Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Т.I. відкрити виконавче провадження та вжити передбачених законодавством заходів для виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1757/20.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що він 19.07.2021 звернувся із заявою про відкриття виконавчого впровадження та примусове виконання рішення до відділу державної виконавчої служби у місці Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Однак у відповідь на заяву про відкриття виконавчого впровадження з примусового виконання рішення виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання повідомленням від 23.07.2021 № 69696. Як вбачається з даного повідомлення, підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження стало те, що на думку виконавця рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1757/20 в частині витребування майна з чужого незаконного володіння має виконуватись шляхом внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису про державну реєстрацію права власності на певне майно за особою, на користь якої ухвалено таке рішення.

Однак, скаржник вважає, що дані висновки старшого державного виконавця Бойко Т.І. є безпідставними, а дпп держвиконавця щодо повернення наказу без виконання незаконними.

Окрім того скарга містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до господарського суду з даною скаргою. Клопотання обґрунтовано тим, що стягувач отримав повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 23.07.2021 № 69696 рекомендованим листом 04.08.2021 (згідно роздруківки трекінгу відправлення).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.08.2021 прийнято до розгляду відповідну скаргу, а її розгляд призначено в судовому засіданні на 26.08.2021.

Представник органу ДВС в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд скарги в господарському суді уповноважений орган повідомлений у порядку встановленому частиною п`ятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин третьої, четвертої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення 16.08.2021 представнику органу ДВС (Ковальчук) за довіреністю копії ухвал суду (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103279371961).

Як передбачено частинами першою-другою статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В судовому засіданні 26.08.2021 дослідивши матеріали скарги та заслухавши пояснення скаржника, суд зазначає наступне.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права.

Як вбачається зі статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вже зазначалось, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі скаргою.

З матеріалів скарги вбачається, що повідомлення від 23.07.2021 № 69696 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, згідно роздруківки трекінгу відправлення, скаржником отримано 04.08.2021. Скарга б/н від 09.08.2021 подана Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б" на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до Господарського суду Київської області за допомогою системи "Електронний суд", згідно якої документ сформовано 12.08.2021 та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 13.08.2021 за номером 182.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як визначено статтею 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

З огляду на викладені обставини, скаржником не пропущено встановлений процесуальним законом десятиденний строк звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки вказаний строк рахується з моменту коли особа дізналася про порушення її права, тобто з 04.08.2021.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

За змістом пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені такі заходи примусового виконання рішень: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За змістом частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як зазначає скаржник, 19.07.2021 він звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання рішення до Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частини п`ята статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Разом з тим, частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено випадки, коли виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Так, пунктом 7 частини четвертої сказаної статті передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Як свідчать матеріали справи, старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Т.І. керуючись пунктом 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", 23.07.2021 винесено повідомлення № 69696 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Вказане повідомлення обґрунтовано тим, що виконання рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння полягає у внесенні державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису про державну реєстрацію права власності на певне майно за собою, на користь якої ухвалено таке рішення.

За встановленими у справі обставинами, скаржник звернувся до Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з виконавчим документом про витребування модульної дахової котельні будинку № 20Б по вулиці Павліченко в місті Біла Церква разом з технічною документацію (приміщення і обладнання) та повернення співвласникам багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б", тобто про витребування майна та зобов`язання передати це майно стягувачу.

Об`єктом стягнення є модульна дахова котельня багатоквартирного будинку № 20Б по вул. Павліченко в місті Біла Церква разом з технічною документацією (приміщення і обладнання).

Рішенням Господарського суду Київської області, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 встановлено, що приміщення даної котельні є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку та перебуває у спільній сумісній власності усіх співвласників багатоквартирного будинку, оскільки приміщення 69 загальною площею 31,7м 2 розташоване в житловому будинку за адресою Київська обл., м Біла Церква, вулиця Павліченко, будинок 20-б є приміщенням, в якому розміщена дахова модульна котельня, яка використовується для обслуговування та забезпечення теплопостачання мешканцям будинку.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та згідно з рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 у справі №1-2/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) в процесі приватизації громадяни набувають право власності на квартири та допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Право власності на допоміжне приміщення не підлягає реєстрації окремо від об`єкта нерухомого майна, до складу якого воно входить.

Відповідно, зазначення у судовому рішенні (виконавчому листі) про задоволення вимог про витребування та зобов`язання передати його співвласникам передбачає вчинення державним чи приватним виконавцем дій щодо вилучення такого майна у боржника та передачу його стягувачу.

Окрім того, повертаючи виконавчий документ державним виконавцем не взято до уваги, що окрім витребування майна, яке на думку останнього має виконуватися шляхом внесення державним реєстратором відповідного запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребуванню підлягала технічна документація на приміщення і обладнання.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень, зокрема, є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Отже, доводи стягувача щодо визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Т.І. щодо повернення наказу Господарського суду Київської області від 08.07.2021 у справі № 911/1757/20 стягувачу без прийняття до виконання, підлягають задоволенню, а дії органу ДВС з повернення наказу № 911/1757/20 від 08.07.2021 такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та статтям 18, 326 Господарського процесуального кодексу України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пунк 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Що стосується вимоги скаржника про зобов`язання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Т.І., відкрити виконавче провадження та вжити передбачених законодавством заходів для виконання рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1757/20, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Однак, у відповідності до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Таким чином у господарського суду відсутні повноваження приймати рішення замість державного виконавця, про які зазначає скаржник, зокрема щодо відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим скарга у відповідній частині задоволенню не підлягає.

Однак, відповідно до викладеного, оскільки судом визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Т.І щодо повернення наказу Господарського суду Київської області від 08.07.2021 у справі № 911/1757/20 стягувачу без прийняття до виконання, суд, в порядку частини другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зобов`язати державного виконавця чи іншу посадову особу Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення, поновити порушене право скаржника - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б".

Згідно зі статтями 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки органом державної виконавчої служби не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, наведених у скарзі, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б".

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (частина перша статті 345 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 123-124, 234, 339, 342-345 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

1. Скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б" на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі № 911/1757/20 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місці Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Т.І. щодо повернення наказу Господарського суду Київської області від 08.07.2021 у справі № 911/1757/20 стягувачу без прийняття до виконання.

3. Зобов`язати державного виконавця чи іншу посадову особу Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення (поновити порушене право скаржника - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павліченко 20Б") шляхом дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

4. В іншій частині скарги відмовити.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи та Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 31.08.2021