Рішення

від 06.09.2021 по справі 912/2010/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 рокуСправа № 912/2010/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у судовому засіданні справу №912/2010/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівельників, 4В

до відповідача Фермерського господарства "ПАРІС АГРО", 28130, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Вишнівці, вул. Гагаріна, буд. 5А

про стягнення 158 119,87 грн

Представники

від позивача - Колісник Б.О., адвокат, ордер СЕ №1025576 від 25.06.2021, в режимі відеоконференції;

від відповідача - Попович С.М. адвокат, ордер ВА №1017989 від 09.08.2021.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (далі - ТОВ "Агрозахист Донбас", позивач) до Фермерського господарства "ПАРІС АГРО" (далі - ФГ "ПАРІС АГРО", відповідач) про стягнення 158 119,87 грн, з яких: 14 137,58 грн основний борг, 58 993,78 грн 48% річних, 39 084,08 грн пеня, 45 904,43 грн штраф, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №905 від 09.03.2017 в частині оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою від 09.07.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2010/21 за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судовий розгляд на 09.08.2021 о 15:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

09.08.2021 відповідачем подано суду відзив на позов.

09.08.2021 судом розпочато розгляд справи по суті. В судовому засіданні залишено без розгляду відзив на підставі ст. 207 ГПК України та оголошено перерву на 12.08.2021 о 16:00 год.

10.08.2021 засобами електронного зв`язку (з КЕП) до суду надійшла заява позивача від 09.08.2021 про виправлення помилки при обрахунку штрафних санкцій.

В судовому засіданні 12.08.2021 оголошено перерву на 25.08.2021 о 16:00 год.

25.08.2021 в судовому засідання судом оголошено перерву на 26.08.2021 о 09:00 год.

В судовому засіданні 26.08.2021 позивачем заявлено про залишення без розгляду заяви про виправлення помилки від 10.08.2021. Судом оголошено перерву в судовому засіданні на 03.09.2021 о 09:00 год та постановлено у строк до 01.09.2021 зобов`язати сторони провести звірки взаємних розрахунків по договору №905 з покладенням ініціативи на позивача та подати акт звірки та відповідні пояснення щодо поставок та оплат та спрямування коштів, в тому числі пояснення щодо різниці в сумі 100 000 грн.

31.08.2021 до суду надійшли додаткові пояснення позивача на виконання вимог суду, щодо поставок та розрахунків по Договору.

01.09.2021 засобами електронного зв`язку (з КЕП) до суду від позивача надійшли докази звернення до відповідача з актом звірки розрахунків.

03.09.2021 відповідачем подано суду лист, де зазначено, що акт звірки взаєморозрахунків наданий позивачем за договором від 09.03.2017 №905 відповідає фактичним даним та проведеним оплатам. Додано лист від 17.09.2021 та зазначено, що згідно останнього ФГ "ПАРІС АГРО" продовжено відстрочку на погашення заборгованості.

03.09.2021 засобами електронного зв`язку (з КЕП) позивачем подано суду додаткові пояснення та заперечення щодо долучення до справи листа від 17.09.2021.

В судовому засіданні 03.09.2021 оголошено перерву на 06.09.2021 об 11:30 год.

06.09.2021 суд залишає без розгляду поданий 03.09.2021 відповідачем лист від 17.09.2021 згідно норм ч. 2 ст. 207 ГПК України, оскільки відповідачем не зазначено причини неподання таких доказів у строк, встановлений ухвалою від 09.07.2021 про відкриття провадження у даній справі.

В судовому засіданні 06.09.2021 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2017 між ТОВ "Агрозахист Донбас" (постачальник) та ФГ "ПАРІС АГРО" (покупець) укладено договір поставки №905 (далі - Договір, а.с. 11-14), за умовами якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п.1.1 Договору).

Ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. Договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору.

В тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківського валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення Додатку, Сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу:

С = А1/А2х В,

де С - сума належна до оплати;

В - ціна Товару на момент підписання Додатку;

А1 - (курс МВР дол.. США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів;

А2 - (курс МВР дол.. США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного Додатку.

При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку покупець зобов`язаний сплатити постачальнику як належну оплату повної вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого Товару в доларах США/Євро на курс гривні щодо Долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини 1 цього пункту.

Поставка Продукції здійснюється на умовах визначених у Додатках до цього Договору (п. 6.1. Договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (п. 11.2. Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

До Договору сторонами підписано Додаток №3 від 02.04.2018, де погоджено асортимент, кількість, ціну та вартість товару на загальну суму 229 522,20 грн, курс МВР України: 1 $ - 26,26 грн. Загальна ціна товару за даним додатком складає - 229 522,20 грн. Оплата здійснюється в наступному порядку: покупець сплачує постачальнику 30% вартості Товару до 06.04.2018 року. Остаточний розрахунок за отриманий Товар покупець зобов`язується здійснити до 01.10.2018 року. При своєчасній сплаті надається знижка у розмірі -8%.

На виконання умов Договору ТОВ "Агрозахист Донбас" поставлено ФГ "ПАРІС АГРО" товар на суму 229 522,20 грн згідно видаткових накладних №1890 від 13.04.18 на суму 14690,88 грн, №2739 від 20.04.18 на суму 10 487,28 грн, №3764 від 03.05.18 на суму 170869,08 грн, №3896 від 04.05.18 на суму 33 474,96 грн.

Оскільки, відповідачем оплачено товар з простроченням погодженого сторонами у Додатку №3 від 02.04.2018 порядку, а саме: - 19.07.2018 сплачено 25537,02 грн та 16.01.2019 - 303023,95 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої обов`язки за Договором виконав належним чином, здійснивши поставку обумовленого Товару відповідачу, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 16-19).

Відповідач підтвердив поставку товару за додатковою угодою № 3 та його оплату у розмірі та порядку, зазначеному позивачем.

Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати Товару не виконав, оплативши товар з порушенням строку встановленого умовами Додатку №3 від 02.04.2018 до Договору.

Відповідач не заперечує оплату товару не у визначені Додатком №3 від 02.04.2018 до Договору строки, проте з посиланням на досягнення між сторонами згоди щодо відстрочення платежу до 31.12.2018 без застосування штрафних санкцій.

Однак, відповідачем не доведено суду та не додано до матеріалів справи доказів відповідного узгодження з позивачем відстрочення платежу до 31.12.2018 по Договору.

Позивач заперечує такі твердження відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору.

За умовами Додатку №3 від 02.04.2018 до Договору, курс продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку - курс гривні для Продажу долара США/ЄВРО за гривні по міжбанківському курсу гривні, то визначається згідно даних сайту: http://www.finance.ua/ (міжбанківський курс, продаж USD/UAH, продаж ЄВРО/UAH). У випадку неможливості його застосування застосовується обмінний курс продажу ПАТ "Креді Агріколь Банк", що діє у касах банку, а у разі неможливості його застосування - офіційний курс гривні до сиро ЄС та/або долару США, встановлений Національним банком України.

Згідно примітки: В тому випадку, якщо курс долару США/ЄВРО на день оплати вище, ніж курс долару США/ЄВРО на день підписання даного додатку, сторони, для визначення суми, яка підтягає оплаті, використовують наступну формулу: S= А1/А2хВ,

де S - загальна вартість Товару в гривнях з ПДВ на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті); В- Загальна вартість Товару в гривнях з ПДВ на момент підписання даного додатку; А2- курс долару США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України до гривні на день підписання даного додатку, А1- курс долару США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України до гривні па день перерахування суми платежу.

Курс долара до гривні в Додатку №3 від 02.04.2018 до Договору - 26,26 грн за 1 долар США.

Курс долара до гривні станом на 16.01.19 (день погашення заборгованості) - 28,08 грн за 1 долар США.

Отже, за формулою (28,08 : 26,26) х 203 985,18 грн (залишок непогашеної заборгованості станом на дату оплати) = 218 122,76 грн.

Залишок несплаченої вартості товарів складає (курсова різниця) - 14 137,58 грн (218122,76 грн - 203985,18 грн).

Тому, з врахуванням п. 3.2. Договору, з відповідача підлягає стягненню 14 137,58 грн заборгованості за Договором.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 58 993,78 грн 48% річних, 39 084,08 грн пені та 45 904,43 грн штрафу.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Статями 216, 230 Господарського кодексу України передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язання у вигляді сплати штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно правил частини 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За визначенням, наведеним в ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 7.1.1. Договору передбачено, що крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно п.п. 7.7.-7.9. Договору, разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього Договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п. 7.7.).

В разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару (п. 7.8.).

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконанні стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років (п. 7.9.).

При цьому, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 20% штрафу (а.с. 4-6), нарахованого на суму простроченого платежу в розмірі 68 856,66 грн (30% вартості товару) - 13 771,33 грн та на суму 160665,54 грн (70% вартості товару) - 32133,10 грн, судом встановлено вірність відповідного нарахування, тому позовні вимоги в цій частині заявлено обґрунтовано.

При перевірці розрахунку пені (а.с. 4-6), господарський суд зазначає, що позивачем невірно визначено період нарахування, оскільки включено дату оплати товару у період нарахування заборгованості, тому судом здійснено перерахунок пені наступним чином в межах нарахувань позивача:

з суми боргу 68856,66 грн за період з 07.04.2018 по 18.07.2018 пеня становить 6617,79 грн,

з суми боргу 43319,64 грн за період з 19.07.2018 по 15.01.2019 пеня станоить 7674,10 грн,

з суми боргу 160665,00 грн за період з 02.10.2018 по 15.01.2019 пеня становить 16797,20 грн,

з суми боргу 14137,00 грн за період з 17.01.2019 по 01.07.2021 пеня становить 7707,64 грн,

всього правомірно заявлено до стягнення 38796,73 грн пені.

Оскільки сторонами в п. 7.7. Договору погоджено нарахування 48% річних в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно нараховано річні на суми зобов`язань по оплаті товару, а не на суми заборгованості згідно отриманого товару по видаткових накладних. Тому, здійснивши власний розрахунок 48% річних на суми заборгованості згідно видаткових накладних №1890 від 13.04.18 на суму 14690,88 грн, №2739 від 20.04.18 на суму 10 487,28 грн, №3764 від 03.05.18 на суму 170869,08 грн, №3896 від 04.05.18 на суму 33 474,96 грн, з врахуванням розрахунку позивача, суд встановив наступне:

з суми заборгованості 14690,88 грн за період з 14.04.2018 по 20.04.2018 48% річних становить 154,56 грн,

з суми заборгованості 25178,16 грн за період з 21.04.2018 по 03.05.2018 48% річних становить 463,55 грн,

з суми заборгованості 68856,66 грн за період з 04.05.2018 по 18.07.2018 48% річних становить 6972,44 грн,

з суми заборгованості 43319,64 грн за період з 19.07.2018 по 15.01.2019 48% річних становить 10368,23 грн,

з суми заборгованості 160665,54 грн за період з 02.10.2018 по 15.01.2019 48% річних становить 22607,62 грн,

з суми заборгованості 14137,00 грн за період з 17.01.2019 по 01.07.2021 48% річних становить 16676,24 грн, проте позивачем заявлено до стягнення 16657,65 грн,

тому позовні вимоги про стягнення 48% річних, що підлягають задоволенню становлять 57224,05 грн.

В решті позовні вимоги в частині стягнення 48% річних задоволенню не підлягають.

Згідно статей 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Поряд з тим, як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Водночас, закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язання з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Цій меті слугують положення статті 233 Господарського кодексу України, згідно з якою у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Право суду на свій розсуд з врахуванням обставин справи зменшувати розмір неустойки неодноразово підтверджено у висновках Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18 тощо.

Господарський суд прийшов до висновку, що визначений договором та належний до сплати розмір штрафу та пені є великим порівняно із сумою заборгованості та збитками кредитора.

Також господарський суд враховує, що відповідач, підтверджуючи свою добросовісність, сплатив вартість отриманого товару, про що свідчать матеріали справи. Штраф та пеня, що підлягають заявленню до стягнення, складають 50% від вартості товару поставленого відповідачу за умовами Додатку №3 від 02.04.2018 до Договору.

Поміж тим, слід зазначити, що штраф та пені є лише санкціями за невиконання грошового зобов`язання, а не основним боргом, а тому збільшувати на цьому платежі свої доходи позивач не може.

Окрім стягнення штрафу та пені позивач нараховує відповідачу проценти річних, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем.

Тому, у випадку зменшення розміру штрафу та пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані, чого останнім і не доводиться належними доказами.

За встановлених обставин господарський суд вважає, що зменшення розміру штрафу та пені на 50% до 22952,22 грн та 19398,37 грн відповідно є розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 14137,58 грн основної заборгованості, 57224,05 грн 48% річних, 19398,37 грн пені, 22952,22 грн 20% штрафу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2340,94 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "ПАРІС АГРО" (28130, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Вишнівці, вул. Гагаріна, буд. 5А, і.к. 39036694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівельників, 4В, і.к. 30048570) 14137,58 грн основної заборгованості, 57224,05 грн 48% річних, 19398,37 грн пені, 22952,22 грн 20% штрафу, а також 2 340,94 грн сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу на електронну пошту: azdonbas@gmail.com та представнику позивача Колісник Б.О. на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідачу на поштову адресу: 28130, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Вишнівці, вул. Гагаріна, буд. 5А, на електронну адресу представника ІНФОРМАЦІЯ_2

Повне рішення складено 09.09.2021

Суддя В.Г. Кабакова