Постанова

від 07.09.2021 по справі 911/2460/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/2460/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

за участі секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи:

від позивача: Федоров В.Ф., Солдаткін О.С.,

від відповідача: Ярмоленко П.В., Зінченко П.Л.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Чонгова С.І.

від 03.09.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Корсак В.А., Владимиренко С.В., Майданевич А.Г.

від 03.02.2021

за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" Федорова Віктора Федоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком"

до ОСОБА_1

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком"

про стягнення 784 935,53 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" Федоров Віктор Федорович (далі - Учасник) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" (далі - Товариство) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 784935,53 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої Товариству своїми діями під час виконання посадових обов`язків.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання обов`язків директора Товариства Відповідач, діючи з перевищенням наданих статутом повноважень, уклав від імені Товариства договори управління майном, оренди та відповідального зберігання. Зазначені договори визнані недійсними, проте на їх підставі Товариство виплатило на користь третьої особи - ПП "Бета-Консалтинг" кошти у розмірі 784 935,53 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Справа №911/2460/18 розглядалася судами неодноразово.

4. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021, за результатами нового розгляду справи позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь ТзОВ "Агроком" кошти у сумі 784 935,53 грн, в рахунок відшкодування шкоди завданої Товариству своїми діями під час виконання посадових обов`язків, а також 11 774,03 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, 17 661,05 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 23 548,07 грн судового збору за подання касаційної скарги.

5. Рішення судів мотивовано наявністю в діях Відповідача загальних умов відповідальності: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

6. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі №911/2460/18 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що на думку Скаржника судом першої та апеляційної інстанції оскаржувані рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статті 89 Господарського кодексу України, статей 22, 261, 1166 Цивільного кодексу України. Судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення не було враховано висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 року у справі №910/20261/16 та в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №910/21493/17. Також Відповідач не погодився з визначеною апеляційним судом датою початку перебігу строку позовної давності. Крім того, справа має виняткове значення для скаржника.

8. Позивач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі №911/2460/18 без змін, оскільки рішення є законними, обґрунтованими та прийняті з додержанням вимог чинного законодавства.

9. 06 вересня 2021 року від Відповідача на адресу Суду надійшли письмові пояснення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

10. ОСОБА_2 є учасником ТзОВ "Агроком" (ідентифікаційний код 30615677) з часткою в статутному капіталі - 12 766 016,67 грн, що складає 70% статутного капіталу.

11. Згідно наказу по ТзОВ "Агроком" №5-К від 27.09.2004 ОСОБА_1 приступив з 27.09.2004 до виконання обов`язків і повноважень директора ТзОВ "Агроком".

12. Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Агроком", оформлених протоколом № 01/08 від 01.08.2016, ОСОБА_1 з 01.08.2016 звільнено з посади директора ТзОВ "Агроком".

13. Під час перебування на посаді директора ТзОВ "Агроком" ОСОБА_1 здійснив ряд дій, що призвели до розтрати товарно-матеріальних цінностей Товариства, шляхом укладення від імені Товариства низки правочинів.

14. Так, 27.03.2012 між ТзОВ "Агроком", як установником управління, в особі директора Ярмоленка П.В. та ПП "Бета-Консалтинг", як управителем, укладено договір управління майном, відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, установник управління передає управителю описане в договорі нерухоме майно, а також інше майно, в управління на строк, визначений цим договором, а управитель за плату від свого імені здійснює управління цим майном виключно в інтересах установника управління або названої ним особи (вигодонабувача), а саме: комплекс нежитлових будівель літ. "А" - 103,5, "В" - 5966,2, "З" - 94,8, "К" - 769,2, "Л" - 422,7 та споруд за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 192 "в" колишній 194 (далі - договір управління майном).

15. 15 травня 2012 року та 01 березня 2013 року між ПП "Бета-Консалтинг", як орендодавцем, та ТзОВ "Агроком", як орендарем, в особі директора Ярмоленка П.В. укладено договори оренди нежитлового приміщення №ДО-01 та №ДО-04 (далі - договори оренди), відповідно до яких орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) нерухоме майно - приміщення (далі - об`єкт оренди), місцезнаходження яких Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 192-В.

16. 01 березня 2013 року між ТзОВ "Агроком", як поклажедавцем, в особі директора Ярмоленка П.В. та ПП "Бета-Консалтинг", як зберігачем, укладено договори відповідального зберігання, відповідно до умов яких поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом терміну дії договору відповідно:

- лінію профілювання ПН-100 (установка для профілювання листа РР100) загальною вартістю 656 299,176 грн з ПДВ; електромеханічний консольний розмотувач мод. ЕМКРД-1 з пристроєм для переміщення бухти металу (гідравлічний візок) - загальною вартістю 182004,00 грн з ПДВ;

- кран мостовий електричний №375 вартістю 562 866,34 грн; кран мостовий однобалочний C*TS*10,5, К56196ПС вартістю 97 188,41 грн (далі - майно). Зберігання за цими договорами є платним та складає 5 000,00 грн з ПДВ в місяць (далі - договори відповідального зберігання).

17. Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №911/3993/13 затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Агроком" в сумі 8 727978,06 грн, ПП "Бета-Консалтинг" визнано кредитором з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 784 935,53 грн з яких: 1 147,00 грн (1 черга), 783 788,53 грн (4 черга). Вказана ухвала у зазначеній частині не оскаржувалась до судів вищих інстанцій та набрала законної сили.

18. ТзОВ "Агроком" сплатило на рахунок ПП "Бета-Консалтинг" 784935,53 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №8 від 31.07.2017.

19. У зв`язку з виконанням ТзОВ "Агроком", як боржником, усіх зобов`язань перед кредиторами, ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2017 у справі №911/3993/13 припинено провадження у справі за заявою ТзОВ "Бастіон-Капітал" та ТзОВ "Арсенал -центр" до ТзОВ "Агроком" про банкрутство.

20. У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг" про визнання недійсним договору управління майном з огляду на відсутність у директора ОСОБА_1 повноважень на його укладення.

21. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2013 у справі №911/2320/13 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг" про визнання недійсним договору управління майном від 27.03.2012.

22. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 у справі №911/2320/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014, позов задоволено, визнано недійсним договір управління майном, укладений 27.03.2012 між ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг", посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П., зареєстрований у реєстрі за №842.

23. У червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТзОВ "Агроком" та ПП "Бета-Консалтинг" про визнання недійсними договорів оренди та відповідального зберігання.

24. Рішенням Господарського суду Київської області від 12.08.2014 у справі №911/2435/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014, позовні вимоги задоволені у повному обсязі, визнано недійсними договори оренди та договори відповідального зберігання.

25. Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 у справі №911/2435/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 і рішення господарського суду Київської області від 12.08.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

26. Постановою Верховного суду України від 01.07.2015 у справі № 911/2435/14, скасовано постанову Вищого господарського суду України від 19.11.2014 та залишено в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у даній справі.

27. Позивач звернувся із вказаним позовом з посиланням на рішення судів про визнання договорів недійсними та у зв`язку із фактичною виплатою на користь третьої особи - ПП "Бета-Консалтинг", заявлених у справі про банкрутство коштів у розмірі 784935,53 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

28. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. …

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: …

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; …

Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. …

Стаття 92. Цивільна дієздатність юридичної особи

1. Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. …

3. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. …

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. …

Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. …

29. Господарський кодекс України

Стаття 89. Управління господарським товариством

1. Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

2. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом. …

4. Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом та установчими документами товариства.

Стаття 224. Відшкодування збитків

1. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

2. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225. Склад та розмір відшкодування збитків

1. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; …

30. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України)

Стаття 20. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів

1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

… 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; …

Стаття 54. Особливості участі у судовому процесі осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою

1. Власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

2. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі. …

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

31. Суд зазначає, що відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 16.05.2018 у справі №910/24257/16, подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Водночас під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).

32. У зв`язку із цим, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, що переглядається.

33. Проаналізувавши наведені Відповідачем у його касаційній скарзі висновки Верховного Суду, Суд звертає увагу на таке.

34. Посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №910/20261/16 та Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, Відповідач акцентує увагу на тому, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки вказаних постанов щодо обов`язкового доведення всіх елементів складу цивільного правопорушення, з огляду на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача, які полягали в укладенні договорів управління майном, оренди та відповідального зберігання з перевищенням повноважень та сплатою Товариством грошових коштів у межах справи про банкрутство Товариства.

35. Суд відхиляє аргументи Відповідача в частині посилання на висновки Верховного Суду, викладені у справі №910/21493/17 з огляду на те, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.

36. Так, у справі №910/21493/17 Верховним Судом досліджувалось питання про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями посадової особи такої юридичної особи. Обставини справи вказували на наявність у посадової особи достатнього обсягу повноважень. Тому, на відміну від справи, яка розглядається, Суд встановивши відсутність вини у вигляді неправомірної поведінки, не прийняв до уваги доводи сторони, які стосувалися наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями посадової особи та завданими товариству з обмеженою відповідальністю збитками, погодившись з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову.

37. Щодо посилання Відповідача на постанову у справі №910/20261/16, то Суд враховує, що Великою Палатою Верховного Суду також досліджувалось питання про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями посадової особи такої юридичної особи. Спір по суті стосувався дій посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю, спрямованих на позбавлення товариства майна (дозволу на користування надрами) та вчинених з перевищенням встановлених статутом повноважень директора. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, які встановили наявність у діях відповідача усіх елементів господарського правопорушення: вини, вираженої перевищенням повноважень; протиправної поведінки, вираженої у наданні згоди на внесення змін до дозволу щодо переоформлення його на іншого власника; збитків, виражених у вартості дозволу; причинного зв`язку між протиправними діями посадової особи і шкодою, зумовленого тим, що внаслідок надання посадовою особою такої згоди дозвіл було втрачено.

38. Верховний Суд зазначає, що судова практика щодо вирішення питання про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями посадової особи такої юридичної особи є усталеною. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021). При цьому, Суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, відповідно до якої суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

39. Досліджуючи всі фактичні обставини справи у їх сукупності та хронологічній послідовності, починаючи від моменту укладення договорів управління майном, оренди та відповідального зберігання до моменту сплати суми заборгованості за вказаними договорами, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що:

- Відповідач під час укладення договорів діяв з перевищенням наданих статутом повноважень, внаслідок чого договори в судовому порядку визнані недійсними;

- в результаті дій Відповідача щодо укладення вказаних договорів майно, яке було у власності Товариства перейшло в управління ПП "Бета-Консалтинг" та, у подальшому, було передане в оренду Товариству, тобто власнику майна, за яке власник мав сплачувати орендні платежі управителю, отже суперечило інтересам та цілям Товариства та призвело до виникнення у Товариства збитків;

- укладення зазначених договорів слугувало підставою виникнення заборгованості та внесення її в реєстр кредиторів Товариства у межах справи про банкрутство;

- оплата за вказаними договорами хоча й відбулась після визнання договорів недійсними (31.07.2017), проте є наслідком виникнення боргу з вини Відповідача, тобто збитки Товариству завдані з вини Відповідача та в результаті його неправомірних дій.

40. Як вбачається із змісту рішень судів попередніх інстанцій при розгляді вказаної справи ними встановлено наявність у діях Відповідача усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме:

- протиправної поведінки, яка полягає у перевищенні ОСОБА_1 наданих статутом повноважень під час укладення договорів, що встановлено у судовому порядку;

- завданої шкоди, яка полягає у сплаті коштів і передачі майна на підставі договорів, які визнано недійсними;

- причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою;

- вини Відповідача, неспростованої ним належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 77 - 79 ГПК України.

41. З огляду на зазначене Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача щодо укладення договорів із перевищенням повноважень і заподіянням Товариству збитків у розмірі 784935,53 грн, оскільки ці висновки зроблені з урахуванням положень статей 86, 236 ГПК України.

42. Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій з`ясували істотні обставини із застосуванням передбачених статтею 86 ГПК України критеріїв дослідження доказів щодо оцінки кожного такого доказу окремо і їх сукупності в цілому та забезпечили дотримання стандартів доказування, визначених процесуальним законом. Дотримання вимог статті 86 ГПК України свідчить про прийняття законних і обґрунтованих судових рішень у справі відповідно до вимог статті 236 ГПК України, а незгода Відповідача з рішенням судів за результатом розгляду справи не свідчить про прийняття судових рішень з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

43. Суд відхиляє аргументи Відповідача, викладені у касаційній скарзі про те, що саме розпорядником майна допущена бездіяльність оскільки розрахунки з кредиторами здійснено після звільнення Відповідача з посади та визнання договорів недійсними у судовому порядку, а розпорядник майна не звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали Господарського суду Київської області від 05.02.2014, що й призвело до перерахування грошових коштів. Суд зазначає про те, що наведені доводи не стосуються висновків суду апеляційної інстанції та не були предметом його оцінки, оскільки не заявлялися в апеляційній скарзі Відповідача.

44. Крім цього, вказані аргументи не спростовують висновків суду та не свідчать про наявність підстав для скасування судових рішень, а зводяться до переоцінки доказів, тоді як Суд, в силу частини 2 статті 300 ГПК України наголошує, що переоцінка вже оцінених судомами доказів виходить за межі повноважень касаційного суду.

45. Таким чином, суди попередніх інстанцій, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішили питання про наявність в діях Відповідача усіх чотирьох загальних умов відповідальності. Мотивація рішень судів попередніх інстанцій співпадає із усталеними підходами, які склалися в судовій практиці при вирішенні питання про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями посадової особи такої юридичної особи.

46. Щодо обґрунтувань касаційної скарги в частині застосування позовної давності, Суд звертає увагу на таке.

47. З`ясувавши наявність порушеного права Позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності, встановивши звернення Позивача до суду в її межах.

48. Визначивши початок перебігу позовної давності з моменту виникнення у заінтересованої особи права на позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що у цьому випадку він почався з моменту сплати грошових коштів на рахунок ПП "Бета-Консалтинг" відповідно до платіжного доручення №8 від 31.07.2017.

49. Зважаючи на звернення Позивача із позовом до суду 06 листопада 2018 року, суд апеляційної інстанції зазначив у своєму рішенні про звернення до суду в межах трирічного строку позовної давності.

50. Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, оскільки такий висновок узгоджується з усталеними підходами, які склалися у судовій практиці (постанова Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/13119/17).

51. Суд апеляційної інстанції встановив, що 18 березня 2019 року Відповідач звернувся до суду першої інстанції із письмовою заявою в якій просив застосувати наслідки спливу позовної давності відповідно до частини 3 статті 233 Кодексу законів про працю. В апеляційній скарзі Відповідач підтримав заяву про застосування позовної давності з цих же підстав, відраховуючи момент початку перебігу позовної давності з 31 липня 2017 року.

52. Отже, Відповідач звернувшись із відповідною заявою мав би належним чином її обґрунтувати, однак реалізуючи свої процесуальні права він цього не зробив, внаслідок чого змінив власну позицію лише звернувшись до суду касаційної інстанції, зазначивши про те, що Позивач довідався про порушене право в іншу дату.

53. Аналіз норм матеріального права щодо інституту позовної давності в сукупності з нормами ГПК України, що обмежують повноваження касаційного суду в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин, не дають Верховному Суду підстав та можливостей для самостійного визначення обставин дати початку перебігу строку позовної давності, про що Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах від 17.09.2019 у справі №910/14469/18, від 22.10.2019 у справі №910/2968/18, від 23.01.2020 у справі №916/2128/18.

54. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №916/2128/18 питання про застосування строку позовної давності лежить у межах процесуальних повноважень судів попередніх інстанцій, а касаційний суд має право лише здійснити перевірку застосування судами правових норм Глави 19 ЦК України на предмет правильності такого застосування встановленим обставинам справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач не спростував висновки судів першої й апеляційної інстанцій та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права до встановлених ними обставин як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень. Враховуючи зазначене, касаційна скарга залишається без задоволення, а судові рішення без змін.

Судові витрати

56. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі №911/2460/18, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець