Постанова

від 08.09.2021 по справі 711/7239/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року

м. Черкаси

Справа № 711/7239/20 Провадження № 22-ц/821/1612/21 Категорія: 311000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

за участю секретаря: Захарченко А.Д.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Єрьоменко Володимир Володимирович

відповідач : товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Алком

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоменка Володимира Володимировича на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2021 року (ухваленого в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Позарецької С.М., повний текст судового рішення виготовлений 24 червня 2021 року) за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоменка Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Алком про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди ,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст заявлених вимог

13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ТОВ Інтер Алком про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2021 року - позов задоволено.

19 травня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Єрьоменко В.В. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн. , які просив суд стягнути з відповідача -ТОВ Інтер Алком на користьОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви, зокрема, зазначено, що позивачем ОСОБА_1 понесені або будуть понесені в подальшому витрати за надання професійної правничої допомоги адвокатом у справі, які розраховані на підставі Додаткової угоди № 1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 30 вересня 2020 року та складають 12000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2021 року у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн. - відмовлено.

Додаткове судове рішення, зокрема, мотивовано тим, що оскільки позивачем та його представником не надано до суду належних доказів щодо фактично сплачених (понесених) витрат на правничу допомогу адвоката Єрьоменка В.В. , а тому такі вимоги не підлягають до задоволення.

Також суд звертає увагу, що заява не містить обставин та обгрунтування того, що витрати на правничу допомогу адвоката ще тільки підлягають сплаті стороною договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Єрьоменко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій вважаючи додаткове рішення суду першої інстанції таким, що суперечить нормам матеріального права та постановленим із порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат задовольнити.

Аргументи учасників справи

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоменка В.В., зокрема, мотивована тим, що відмовляючи у стягненні витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 та його представником не надано до суду належних доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу адвоката.

При цьому, на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду не надходив

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2021 року не було вирішено питання про розподіл між сторонами понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом.

19 травня 2021 року, представником ОСОБА_1 - адвокатом Єрьоменком В.В. до суду першої інстанції було подано заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. (а.с. 161-162)

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоменка В.В. підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі частково задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до положень частини 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 цього Кодексу).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у позовній заяві позивачами заявлено про попередній (орієнтовний) розрахунок правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн. (а.с. 4)

Також з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Єрьоменком В.В. було укладено договір про надання правової професійної правничої (правової) допомоги від 30 вересня 2020 року та додаткову угоду №1 до цього договору від 30 вересня 2020 року (а.с. 26-27).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду адвокатом Єрьоменко В.В. було надано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 18 травня 2021 року, складеного на виконання договору про надання правової професійної правничої (правової) допомоги від 30 вересня 2020 року та додаткової угоди №1 до цього договору від 30 вересня 2020 року, в якому зазначено, що сторони погодили, що вартість наданої правової допомоги адвоката складає 12000,00 грн. (а.с. 163)

Акт містить перелік наданих послуг та їх вартість.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Єрьоменко В.В. був представником позивача у суді першої інстанції; він підготував і подав позовну заяву, відповідь на відзив, брав участь у судових засіданнях.

Таким чином, з огляду на викладене, позивач згідно з положеннями статті 141 ЦПК України довів надання йому адвокатом Єрьоменко В.В. зазначених послуг у судах першої та апеляційної інстанцій у відповідних сумах.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що не надано належних доказів отримання позивачем ОСОБА_1 рахунку на оплату таких витрат та доказів про те, що такі витрати вже понесені.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України визначена процедура відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною на момент вирішення судом питання про розподіл судових витрат, чи тільки має бути сплачено.

Зазначені вище норми (ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України) нормалізують відносини між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін є можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі). При цьому, норми зазначеної статті спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу дозволяти учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Отже, висновки суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу адвокатом через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 19 травня 2021 року у справі № 754/12116/18.

За таких обставин, наведені в апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоменка В.В. доводи є аргументованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Єрьоменком В.В. апеляційна скарга підлягає до задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 270, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоменка Володимира Володимировича -задовольнити.

Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2021 року, постановлене за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоменко Володимира Володимировича щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Алком про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди - скасувати .

Ухвалити нове рішення, яким заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоменко Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Алком про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди -задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Алком (ЄДРПОУ 39907874) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за надання правничої допомоги адвокатом в розмірі 12000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Л.В. Нерушак

/повний текст постанови суду виготовлений 09 вересня 2021 року/