Ухвала

від 03.08.2021 по справі 160/8104/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 серпня 2021 року Справа № 160/8104/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

секретаря судового засідання: Голубцової А.І.,

за участі:

представника позивача: Скочко О.А.,

представника відповідача: Ховрич О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву представника позивача про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ратибор Інвестстрой" пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, подане в адміністративній справі №160/8104/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор Інвестстрой" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор Інвестстрой" (далі - ТОВ "Ратибор Інвестстрой", позивач) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №05/060521 від 06.05.2021.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 відкрито провадження у справі №160/8104/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07.06.2021 до суду надійшла від ТОВ "Ратибор Інвестстрой" заява про збільшення позовних вимог (вх. №46281/21), згідно з якою позивачем викладено позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати протиправною та скасувати постанову №01/020321 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2021;

- визнати протиправною та скасувати постанову №05/060521 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.05.2021.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №160/8104/21 прийнято заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор Інвестстрой" про збільшення позовних вимог, в якій позивачем додатково заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 березня 2021 року №01/020321 до розгляду разом із позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор Інвестстрой" до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 травня 2021 року №05/060521 у справі №160/8104/21.

У відзиві на уточнену позовну заяву (вх. №60697/21 від 20.07.2021) та запереченнях на пояснення позивача щодо поновлення строку (вх. №12072/21-ел від 03.08.2021 і вх. №65588/21 від 03.08.2021) Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради заявлено клопотання про залишення позовної заяви ТОВ "Ратибор Інвестстрой" без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/020321 від 02.03.2021.

В обґрунтування означеного клопотання відповідач зазначив, що означена постанова була направлено до ТОВ "Ратибор Інвестстрой" засобами поштового зв`язку та у відповідності до ст. 5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності могла бути оскаржена до суду протягом 15 днів з дня її винесення, тобто до 17.03.2021 (включно). Однак, вперше позивачем оскаржено означену постанову до суду 29.03.2021, вдруге - 12.04.2021 й 04.06.2021 шляхом подачі до суду заяви про збільшення позовних вимог. З урахуванням наведеного, заявник зауважує, що ТОВ "Ратибор Інвестстрой" оскаржено означену постанову в межах цієї справи з пропущенням строку на оскарження, клопотання про поновлення строку для оскарження в цій частині позивач не зазначає, а поважні підстави для його поновлення, на думку відповідача, відсутні.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Наслідки пропущення строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, у частині 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Одночасно з цим суд зауважує, що представником ТОВ "Ратибор Інвестстрой" подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з означеним позовом щодо оскарження постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/020321 від 02.03.2021.

В обгрунтування означеної заяви зазначено, що представник позивача не був присутній на засіданні комісії, на якій було винесено оскаржену постанову та накладено штраф, не надавав жодних пояснень з цього приводу, адже Управління ДАБК ДМР не роз`яснило всі ці права та можливості під час перевірки. А тому в березні 2021 року про існування оскарженої постанови нічого відомо позивачу не було. Надалі, як стверджує заявник, за наказом ТОВ "Ратибор Інвестстрой" №1/21 від 23.03.2021 для запобігання розповсюдження особливо небезпечної хвороби СОVID-19, з урахуванням вимог медичного законодавства України керівництвом позивача було введено карантин та всіх працівників було відправлено на самоізоляцію, у зв`язку з тим, що весь персонал позивача перебував в контакті з особою, хворою на коронавірус.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, а також вищезазначених клопотань і заяви по суті, суд виходить з такого.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно - правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до положень статті 5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №208/94-ВР від 14.10.1994, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Згідно копії винесеної Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/020321 від 02.03.2021 слідує, що означену постанову направлено позивачу засобами поштового зв`язку - 04.03.2021 (згідно із відомостями веб-сайту АТ Укрпошта поштове відправлення за трек-кодом 4900088995274 отримано адресатом 18.03.2021).

Тобто, надіслана на адресу ТОВ "Ратибор Інвестстрой" оскаржена постанова вручена останньому лише 18.03.2021, у зв`язку з чим саме з цієї дати позивач дізнався про порушення власних прав та інтересів означеною постановою.

Законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Так, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 44 КАС України передбачено права та обов`язки учасників справи.

Положеннями ст. 47 КАС України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за пять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що підготовче засідання в адміністративній справі №160/8104/21 на момент подання ТОВ "Ратибор Інвестстрой" заяви про збільшення позовних вимог (вх. №46281/21від 07.06.2021) не закінчено, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на подання означеної заяви.

Крім того, на думку суду, з урахуванням вимог ст. 120 КАС України, під час розгляду справи в суді зупиняється перебіг строку звернення до суду з пов`язаними вимогами.

На переконання суду, подання представником позивача заяви про збільшення позовних вимог, за якою фактично додатково заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 березня 2021 року №01/020321, яка є пов`язаною з основним предметом спору, не свідчить про пропущення строку звернення до суду, перебіг якого зупинився.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі Іліан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді.

Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, доводи Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду є необґрунтованими, а відтак, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про залишення адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/020321 від 02.03.2021.

За змістом частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов`язаний додати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд вважає необхідним визнати поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк такого звернення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що заява представника позивача про поновлення ТОВ "Ратибор Інвестстрой" пропущеного строку звернення до суду з означеним позовом щодо оскарження постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/020321 від 02.03.2021 підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови №01/020321 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2021 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 169, 240, 256, 294, 295 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ратибор Інвестстрой" пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/020321 від 02.03.2021 задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ратибор Інвестстрой" строк звернення до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови №01/020321 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2021.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор Інвестстрой" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови №01/020321 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2021 без розгляду відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст ухвали суду складений 09.08.2021.

Суддя О.В. Царікова