Ухвала

від 01.09.2021 по справі 128/1701/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 128/1701/13-ц

провадження № 61-5188св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс , приватне підприємство НИВА-В.Ш. , Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецька Олена Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року у складі судді Саєнко О. Б. та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Марчук В. С., Матківської М. В., Сопруна В. В.,

ВСТАНОВИВ:

У квіті 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс (далі - ТОВ ВРМЖК ), приватного підприємства НИВА-В.Ш. (далі - ПП НИВА-В.Ш. ), Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Вінницького МУЮ), ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецької О. Ю. про визнання недійсними акту уцінки, протоколу результатів проведених прилюдних торгів та акту державного виконавця про проведені прилюдні торги, свідоцтва, тлумачення правочинів, договору та визнання права власності на житлове приміщення.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ ВРМЖК уклало з Вінницьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (далі - Фонд) типову інвестиційну угоду від 14 лютого 2005 року про будівництво житла і договір від 05 жовтня 2006 року делегування функції замовника по будівництву 2-х 30 квартирних житлових будинків по

АДРЕСА_1 .

На виконання умов договору товариство здійснювало будівництво 30-ти квартирного житлового будинку з жовтня 2006 року по січень 2008 року.

23 січня 2007 року між ТОВ ВРМЖК та Фондом укладений договір внесення змін до типової інвестиційної угоди від 14 лютого 2005 року про будівництво житла щодо фінансування Фондом лише 20 квартир об`єкту, а 10 квартир об`єкту - з інших джерел, в тому числі за рахунок Товариства.

У зв`язку з відсутністю у товариства власних коштів, за дорученням третіх осіб та за їх рахунок, здійснювалось будівництво житла.

З метою придбання двокімнатної квартири у 30-ти квартирному житловому будинку, який будувався по АДРЕСА_1 , між позивачем та ТОВ ВРМЖК було укладено попередній договір комісії від 04 грудня 2007 року, відповідно до умов якого сторони зобов`язалися у майбутньому, не пізніше 60 календарних днів з дня отримання ТОВ ВРМЖК правовстановлюючого документа на квартиру

в„– 20 , укласти договір купівлі-продажу цієї квартири, на умовах, визначених в попередньому договорі, а позивач зобов`язалася виплатити іншій стороні вартість предмета договору у розмірі 185 000 грн у строк до 01 квітня

2008 року.

Позивач на виконання попереднього договору комісії від 04 грудня

2007 року перерахувала на розрахунковий рахунок ТОВ ВРМЖК 185 000 грн, тобто повну вартість квартири в„– 20 у зазначеному будинку, тим самим виконала всі істотні умови попереднього договору.

З огляду на вказане, позивач вважає, що її доручення полягало у створені товариством квартири за її рахунок. Товариство за кошти позивача, здійснювало будівництво квартири, її реєстрацію та в подальшому передало замовнику (позивачу) у власність за актом приймання-передачі від 15.08.2008 року спірну квартиру.

Отже позивач вважає, що між нею та товариством склалися договірні правовідносини, які за своєю правовою природою регламентуються положеннями статей 1011, 1018 ЦК України, а саме: між сторонами був укладений попередній договір комісії, а не попередній договір купівлі-продажу, оскільки позивач оплачувала створення квартири до її появи, а тому така квартира не може бути предметом договору купівлі-продажу. При цьому товариство мало право здійснювати будівельні роботи, але не мало права залучати фінанси третіх осіб на будівництво, а позивач мала кошти на будівництво житла, проте не мала можливості його здійснити. Тим самим, сторони обрали такий, незаборонений законом шлях будівництва товариством квартири для позивача за рахунок останньої.

Позивач вказувала, що у період з серпня 2008 року по грудень 2012 року вона неодноразово зверталася до керівництва ТОВ ВРМЖК з проханням завершити виконання вище вказаного договору шляхом перереєстрації права власності квартири в„– 20 на її ім`я, однак зазначені звернення були проігноровані.

Крім того, позивач зазначала, що у Ленінському ВДВС Вінницького МУЮ на виконанні перебували виконавчі документи про стягнення боргів з

ТОВ ВРМЖК на користь третіх осіб.

Оскільки право власності на квартиру в„– 20 , після її передачі позивачу у власність за актом прийому-передачі від 15 серпня 2012 року, товариством не було перереєстроване на позивача з вини товариства, державний виконавець Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ, виконуючи рішення судів щодо примусового стягнення з товариства заборгованості на користь третіх осіб, помилково виявив дану квартиру в„– 20 як майно належне товариству.

25 березня 2013 року ПП НИВА-В.Ш. на виконання умов договору

від 08 лютого 2013 року, укладеного з Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ, про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, була реалізована спірна квартира в„– 20 на прилюдних торгах за 248 000 грн. Новим власником спірної квартири став ОСОБА_2 .

Зазначені прилюдні торги, на думку позивача, були проведені з істотними порушеннями вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна в редакції, що діяла станом на час їх організації та проведення; Інструкції про проведення виконавчих дій, зокрема:

Виходячи з викладеного, позивач просила суд визнати недійсними: акт уцінки квартири від 05 березня 2013 року, складений головним державним виконавцем Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ Медяним В. Г.;

результати проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - житлової квартири АДРЕСА_3 та протокол

№ 0213014-1, затверджений 25 березня 2013 року директором філії

ПП Нива-В.Ш. ;

акт державного виконавця про проведені прилюдні торги, затверджений начальником Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ 28 березня 2013 року;

свідоцтво, видане приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецькою О. Ю.,

здійснити тлумачення змісту правочинів (дій) ТОВ ВРМЖК у вигляді будівництва житла для ОСОБА_1 за її кошти та передачі квартири АДРЕСА_3 у власність ОСОБА_1 за Актом прийому-передачі квартири від 15 серпня 2008 року;

здійснити тлумачення змісту правочинів (дій) ОСОБА_1 по внесенню коштів в розмірі 185 000 грн на рахунок ТОВ ВРМЖК для здійснення будівельних робіт та прийому нею спірної квартири;

здійснити тлумачення умов попереднього договору від 04 грудня 2007 року, укладеного між нею та ТОВ ВРМЖК , як договору, виконаного з врахуванням положень глави 69 ЦК України;

визнати за ОСОБА_1 право власності на вказану квартиру.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 02 травня

2018 року , залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не довела свого права власності на спірну квартиру. Суди зазначили, що акт прийому-передачу квартири позивачу сам по собі, без належно оформленого права власності на неї, як на предмет нерухомого майна, не є підставою вважати таке майно власністю позивача, а тому відсутні підстави для задоволення відповідної позовної вимоги. Також суди зазначили, що на момент реалізації квартири на прилюдних торгах, остання належала ТОВ ВРМЖК , будь-яких законних прав на вказану квартиру позивач не мала, тому під час проведення прилюдних торгів з реалізації спірної квартири 25 березня 2013 року будь-яких порушень прав і законних інтересів позивача, яка оспорює результати цих торгів та відповідні документи, не було і не могло бути. Суди вважали, що позовні вимоги про тлумачення змісту правочинів (дій) задоволенню не підлягають, оскільки зводяться до попереднього договору, укладеного

04 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ ВРМЖК , який визнано як попередній договір купівлі-продажу, а не договір комісії.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що спірна квартира не находиться на балансі ТОВ ВРМЖК , а об`єкт будівництва введений в експлуатацію та переданий власникам, у тому числі й позивачу, що підтверджується листом директора ТОВ ВРМЖК , тому висновки судів про те, що спірна квартира належить на праві власності товариству, без дослідження джерела фінансування її будівництва відповідно до договору від 04 грудня 2007 року, є помилковими. Вона, як особа, яка здійснила фінансування будівництва квартири, набула на неї право на підставі укладеного між нею та товариством договору від 04 грудня 2007 року та акту приймання-передачі квартири,

а тому проведені прилюдні торги порушують її права як власника майна.

Частиною другою статті 415 ЦПК Українипередбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року справу

№ 344/16879/15-ц (провадження № 61-18235св18) за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства Екватор-ІФ , товариства з обмеженою відповідальністю Перко , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю Інкомбуд , про визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Перко на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2017 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходив із необхідності вирішення виключної правової проблеми у спорах про захист у певний спосіб майнових прав, які не визнаються.

Судове рішення у справі, яка переглядається, та судове рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК Українивизначено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК Українипровадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі (№ 128/1701/13-ц) до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи

№ 344/16879/15-ц.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 128/1701/13-ц за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс , приватного підприємства НИВА-В.Ш. , Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Білозарецької Олени Юріївни, про визнання недійсними акту уцінки, протоколу результатів проведених прилюдних торгів та акту державного виконавця про проведені прилюдні торги, свідоцтва, тлумачення правочинів, договору та визнання права власності на житлове приміщення , за касаційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02 травня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 344/16879/15-ц.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович