Постанова

від 05.08.2021 по справі 804/4573/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 804/4573/17

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Чистопілля на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 (головуючий суддя Тулянцева І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чистопілля до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Чистопілля звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.05.2017 № 0005011407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 593 181,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 395 454,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 197 727,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Чистопілля (ЄДРПОУ 34277022) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт № 4046/04-36-14-03/34277022 від 18.04.2017. На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.05.2017 № 0005011407 щодо нарахування суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 598 098,00 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення в частині донарахування сум грошових зобов`язань на суму 593 181,00 грн. є протиправним та винесено на підставі висновків контролюючого органу, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.05.2017 №0005011407 в частині донарахування грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість у розмірі 17 212,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 11 475,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5 737,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Чистопілля оскаржило його до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Чистопілля на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017.

Постановою Верховного Суду від 21.08.2020 касаційну скаргу ТОВ Чистопілля задоволено, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 скасовано, а справу направлено до суду апеляційну інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до Указу Президента України Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах від 29.12.2017 року №455/2017, зокрема, ліквідовано Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд та утворено Третій апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Третій апеляційний адміністративний суд розпочав свою діяльність з 03.10.2018. Матеріали адміністративної справи №804/4573/17, після перегляду справи Верховним Судом, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 01.09.2020.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2020 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистопілля" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 в адміністративній справі №804/4573/17 залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для оригіналу апеляційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи. У встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги було усунуто.

Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.08.2020, колегія суддів поновила скаржнику строк на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017, відкрила апеляційне провадження у даній справі та призначила справу до розгляду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у постанові суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, а саме визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.05.2017 № 0005011407 в частині донарахування грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість у розмірі 575 968,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 383 979,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 191 989,50 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції відмовлено у позові з наступних питань: мертві відходи - нарахування до сплати податку на додану вартість у розмірі 544 981,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 363 321,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 181 660,50 грн. та списання дебіторської заборгованості - нарахування до сплати податку на додану вартість у розмірі 30 987,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 20 658,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 10 329,00 грн.

Так, позивач вказує, що судом першої інстанції невірно встановлено, що останнім не здійснювались дії щодо очищення соняшнику на власних токах. Безпосереднім доказом такого очищення є складський документ - Акт ф.82, зміст та сутність якого, невірно розтлумачена. На момент списання мертвих відходів скаржником було реалізовано лише частину врожаю соняшника. Даний факт свідчить, що кількість зібраного врожаю соняшника повністю відповідає кількості його подальшій реалізації та отримання економічного ефекту та прибутку. Отримані в результаті очищення мертві відходи були оприбутковані та списані вже за результатом закінчення збору врожаю. При цьому, актом комісії визначено і кількість соняшника, що відповідає загальній кількості отриманого врожаю відповідного року, що свідчить про джерело походження мертвих відходів . Водночас, позивач звертає увагу на те, що на момент складення акту комісії та визначення мертвих відходів , частина насіння соняшника вже була реалізована. Однак, реалізація соняшника та оприбуткування мертвих відходів не є взаємопов`язаними подіями. Таким чином, відходи накопичувались безперервно та не можуть бути ідентифіковані при реалізації будь-якої частини соняшника. Загальна кількість отриманих відходів може бути визначена за результатами закінчення збору всього урожаю та їх фактичного зважування.

Що стосується списання дебіторської заборгованості - нарахування до сплати податку на додану вартість у розмірі 30 987,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 20 658,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 10 329,00 грн.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем нараховані податкові зобов`язання в розмірі 20 658,00 грн., в тому числі за серпень 2015 року у розмірі 1758,00 грн. (занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість стор. 11 Акту перевірки), за вересень 2026 року у розмірі 18 90000 грн. (заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету стор. 55 Акту перевірки).

Підставою визначених порушень слугувало дослідження взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Сінергія , а саме по взаємовідносинам за договором №С-292 від 12.12.2012 (виконання комплексу робіт по оформленню 150 договорів оренди земельних ділянок паїв для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) та договором №С272 від 18.05.2012 (виконання комплексу робіт по оформленню технічної документації із землеустрою щодо оформлення правовстановлюючого документу на земельну ділянку). За вказаними договорами позивачем здійснена передплата, фактично роботи контрагентами виконані, однак Товариство з обмеженою відповідальністю Сінергія не виконало свої зобов`язання шляхом надання акту виконаних робіт як первинного документу для відображення в бухгалтерського обліку та ненадання податкової звітності контрагента позивача у періодах виникнення податкових зобов`язань.

Позивач зазначає, що на сьогодні, не здійснював ніякі дії, що є його правом, а не обов`язком відносно визнання за взаємовідносинами з Товариство з обмеженою відповідальністю Сінергія суми передплати як безнадійної заборгованості. У зв`язку з чим, відсутні будь-які підстави (первинні документи) для здійснення відповідних коригувань (донарахувань) в податковому обліку підприємства.

Судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 04.02.2021 здійснено заміну сторони - відповідача (процесуальне правонаступництво).

У поданих поясненнях, в порядку ст.44 КАС України, відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог залишити без змін.

05.08.2021 відповідачем подано клопотання щодо заміни відповідача у справі - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658) у дані справі.

В процесі судового засідання судом апеляційної інстанції зазначене клопотання задоволено, здійснено заміну відповідача на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Надав пояснення відповідно доводам апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 27.02.2017 по 10.04.2017 відповідно до положень пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, згідно з планом - графіком проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 793 від 15.02.2017 проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Чистопілля (код ЄДРПОУ 34277022) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2015 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складено Акт № 4046/04-36-14-03/34277022 від 18.04.2017, у висновках якого податковим органом встановлені наступні порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість по податковим (скороченим) деклараціям податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств всього у сумі 395 494 грн., в тому числі за серпень 2015 року - 1758 грн.; вересень 2015 року - 124 898 грн.; вересень 2016 року - 30 375 грн.; жовтень 2016 року - 238 423 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість по загальним податковим деклараціям з податку на додану вартість сільськогосподарських підприємств, всього у сумі 3 278 грн., в тому числі за серпень 2016 року - 2122 грн., грудень 2016 року - 1156 грн. та завищено від`ємне значення у сумі 2 626 грн. за грудень 2016 року.

На підстави вищезазначених висновків відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0005001407 від 10.05.2017, яким встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 ПК України та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на подану вартість у розмірі 2 626,00 грн.;

- № 0005011407 від 10.05.2017, яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 598 098,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 398 732,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 199 366,00 грн.

В межах адміністративного оскарження, позивачем направлена скарга до Державної фіскальної служби України про частковий перегляд податкового повідомлення-рішення № 0005011407 від 10.05.2017 року у сумі 593 181,00 грн.

За результатами розгляду скарги контролюючим органу прийняте рішення №14290/6/99-99-11-01-02-25 від 03.07.2017, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Вважаючи безпідставними грошові зобов`язання у розмірі 593 181,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 395 454,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 197 727,00 грн., визначені відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №0005011407 від 10.05.2017 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд погодився з доводами позивача про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 10.05.2017 № 0005011407 в частині визначення податкових зобов`язань у розмірі 17 212,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 11475,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5737,50 грн., та з доводами позивача про правомірність включення позивачем сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних товарів, до податкового кредиту у розмірі 11 475,00 грн. в тому числі за липень 2017 року у сумі 11 475,00 грн., оскільки відповідачем не ставиться під сумнів добросовісність дій позивача та реальність вчинених господарських операцій, а також враховуючи встановлений факт сплати коштів за отриманий товар, зокрема суми податку на додану вартість, наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, що були виписані на адресу підприємства зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Суд також зазначив, що податкове повідомлення - рішення від 10.05.2017 № 0005011407 в частині донарахування грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість у сумі 363 321,00 грн. (за основним платежем) та 181 660,50 грн. (за штрафними санкціями) є правомірним і підстави для його скасування в цій частині, відсутні.

Крім того, суд погодився з висновком контролюючого органу про завищення сум податкового кредиту у сумі 1758,00 грн. та у сумі 18900,00 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Сінергія , у зв`язку із чим, відсутні підстави для визнання в цій частині протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення - рішення від 10.05.2017 № 0005011407.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Спірною у справі є оскаржувана постанова в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2017 № 0005011407 в частині донарахування грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість у розмірі 575 968,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 383 979,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 191 989,50 грн.

За унормуванням статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 36 ПК України податковим обов`язком платника податку визнається його обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Спірні суми податкового кредиту в розмірі 363 321,00 грн., в тому числі за вересень 2015 року - 124 989,00 грн.; за жовтень 2016 року - 238 423,00 грн. сформовані позивачем по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромінвест 08 (податок на додану вартість з вартості понаднормово списаного соняшнику у межах матеріальної складової).

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цьогоь пункту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 03.11.2020 по справі № 2а-11542/11/2670.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України).

У відповідності до пункту 198.2 та 198.3 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2016) передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 198 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 188.1 ст.188 ПК України (на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що базою оподаткування податку на додану вартість є операції з постачання товарів/послуг.

Встановлено, що протягом 2015-2016 років позивач, як сільськогосподарський виробник здійснював вирощування насіння соняшника.

Реалізація соняшника здійснювалася лише на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 (код 35834331) (Покупець), з яким позивачем укладено Договори поставки №А866 від 27.08.2015, №4306 від 29.12.2015, №4262 від 23.09.2016, які мають однаковий зміст.

Матеріалами справи підтверджено, що збирання врожаю соняшника у 2015 році відбувалося протягом серпня - вересня в загальній кількості 4 663 480 кг, з них у серпні -1663180 кг, у вересні - 3 000 500 кг.

У серпні 2015 року підприємством реалізовано 244 223 кг, у вересні (по 29.09.2015 включно) - 2 816 624 кг.

У вересні 2015 року відбулося списання мертвих відходів у кількості 441 670 кг згідно з актами на сортування та сушку продукції рослинництва (за ф.№82) від 30.09.2015 року. Сальдо насіння соняшнику на складі станом на 01.10.2015 року становило 552 310,0 кг.

Збирання врожаю соняшника у 2016 році відбувалося протягом серпня - жовтня в загальній кількості 4 468 770 кг, з яких у серпні - 175 200 кг, у вересні - 4 051 310 кг, у жовтні - 242 260 кг.

У вересні 2016 року підприємством реалізовано 2 969 445 кг, у жовтні (по 25.10.2016 включно) - 469 451 кг.

У жовтні 2016 року відбулось списання мертвих відходів у кількості 535 485 кг згідно з актами на сортування та сушку продукції рослинництва (за ф.№82) від 26.10.2016 та 27.10.2016. Сальдо насіння соняшнику на складі станом на 30.10.2016 становило 447 087,5 кг.

З огляду на вказані дані відповідач дійшов висновків, що Товариство з обмеженою відповідальністю Чистопілля з моменту збору врожаю насіння соняшника з поля, зберігання його на власному току та його реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 не здійснював ніякого очищення даного насіння та реалізовував його в якості, що відповідає ДСТУ, тобто відсутні мертві відходи під час первинного та складського очищення соняшника.

Статтею 1 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні від 04.07.2002 №37-IV (далі Закон №37-IV) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виробництво зерна - діяльність сільськогосподарських товаровиробників, що пов`язана з вирощуванням зерна, забезпеченням внутрішніх потреб України у насіннєвому матеріалі, зерні для продовольчих, фуражних та технічних цілей, поліпшенням його якості, створенням експортного потенціалу ринку зерна, а також гарантуванням продовольчої безпеки держави за рахунок розвитку власного зернового господарства; зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Згідно зі ст.21 Закону № 37-IV, якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті.

Статтею 23 Закону №37-IV визначено, що зерно та продукти його переробки, визнані за результатами лабораторного аналізу непридатними для продовольчого використання, підлягають експертизі з метою прийняття рішення про можливість їх подальшого використання або знищення у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Проведення експертизи зерна та продуктів його переробки, а також прийняття висновку щодо можливості їх подальшого використання або знищення покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Витрати, що пов`язані з транспортуванням, зберіганням, експертизою або знищенням зерна та продуктів його переробки, непридатних для продовольчого використання, оплачуються власником зерна та продуктів його переробки.

Порядок знищення насіння сільськогосподарських рослин, яке безпосередньо не може бути використане на продовольчі та кормові цілі, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 14.05.2003 № 132.

У пункті 4 даного наказу зазначено, що знищення насіння, яке безпосередньо не може бути використане на продовольчі та кормові цілі, покладається на власника насіння під контролем державного інспектора з насінництва.

Так, згідно з умовами Договорів поставки, відомостей руху зерна та іншої продукції, реєстрів на відпуск продукції рослинництва та видаткових накладних на відвантаження соняшника, Товариством з обмеженою відповідальністю Чистопілля на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 відвантажена продукція до моменту здійснення сортування та очищення фактично відповідає якості та нормам ДСТУ.

Разом з цим, реалізація соняшника на адресу покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 у серпні 2015 року та у вересні 2015 року до 29.09.2015 включно у загальній кількості 3 060 847 кг (244 223 кг + 2 816 624 кг), або 65,63 % отриманого врожаю здійснена з токів без здійснення очистки та отримання мертвих відходів (акти на сортування та сушку продукції рослинництва (за ф. №82) від 30.09.2015 року).

З урахуванням залишків на початок вересня 2015 року у кількості 1 257 065 кг та отриманого на протязі 2015 року соняшнику у кількості 3 000 500 кг, з якого у вересні реалізовано 2 816 624 кг, на момент проведення очистки соняшнику (30.09.2015) його кількість становила 1 602 833 кг.

30.09.2015 року списано мертвих відходів у кількості 441 670 кг.

Викладені обставини дають підстави для висновку, що у період з серпня по 29.09.2015 реалізація на адресу покупця соняшнику здійснювалася без списання мертвих відходів , що підтверджує факт отримання соняшника на склад у належній якості у відповідності до реєстрів приймання зерна та іншої продукції (форма N СП-2), які застосовуються для оформлення приймання продукції на тік та в інші місця зберігання, реєстрів відправки зерна та іншої продукції з поля (форма N СП-1) та путівок на вивіз продукції з поля (форма N СП-4).

Реалізація соняшника на адресу покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 у вересні 2016 року та у жовтні 2016 року до 25.10.2016 включно у загальній кількості 3 400 736 кг (2 969 445 кг + 469 451 кг - 38 160 кг), або 76,1% отриманого врожаю здійснена з токів без здійснення очистки та отримання мертвих відходів (акти на сортування та сушку продукції рослинництва (за ф.№82) від 26.10.2016 та від 27.10.2016), а отже з урахуванням залишків на початок жовтня 2016 року у кількості 1 257 065 кг, з якого у жовтні 2016 року реалізовано 431 291 кг, на момент проведення очистки соняшнику (26 - 27 жовтня 2016 року) його кількість становила 825 774 кг.

На протязі жовтня 2016 на тік надійшло 242 260 кг. 26.10.2016 та 27.10.2016 списано мертвих відходів у кількості 535 485 кг.

Отже, у періоді з вересня 2016 року по 25.10.2016 на адресу покупця соняшнику - Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 здійснювалася реалізація без додаткового очищення (тобто, згідно зі складським обліком по межтоках не проводилася передача соняшнику для очищення та сушіння, а також не оприбутковувалися відходи), що підтверджує факт отримання соняшника на склад у належній якості у відповідності до реєстрів приймання зерна та іншої продукції (форма N СП-2), які застосовуються для оформлення приймання продукті на тік та в інші місця зберігання, реєстрів відправки зерна та іншої продукції з поля (форма N СП-1) та путівок на вивіз продукції с поля (форма N СП-4).

З урахуванням викладеного, висновок відповідача про не встановлення джерела виникнення мертвих відходів у кількості 535 485 кг при надходженні у жовтні 2016 року врожаю соняшнику у кількості 242 260 кг є обґрунтованим, тобто фактично на дату доробки було в наявності тільки 242 260 кг, з яких отримано 535 485 кг відходів.

Судом встановлено, що вивезення проводилося власним транспортом на власні поля, що підтверджується подорожніми листами, нарядами на трактори.

Після внесення відходів здійснено дискування ґрунту. Відповідно до актів про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів, якими на підприємстві оформлено утилізацію мертвих відходів , та актів на сортування та сушку продукції рослинництва від 26.10.2016 та від 27.10.2016 б/н, частина мертвих відходів підприємством вивозилась на поля раніше, ніж було здійснено очищення соняшнику, а саме з 18.10.2016 по 24.10.2016.

В актах на сортування та сушку продукції рослинництва не зазначено наявність додатків щодо прибуткових та витратних документів та натурального виразу переданого на переробку та отриманого після переробки соняшнику, не зазначено вологість у відсотках до переробки та після переробки.

Згідно копій карток аналізу зерна, аналізи зерна проведено відділом хімічного аналізу зерна Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Дніпровський лише тільки по окремим реєстрам приймання зерна вагарем за 2016 рік у кількості 1189,87 тон (при зібраному врожаю 4 468,8 тон). Проте, як зазначено в акті перевірки, у відповідності до АІС Архів електронної звітності контролюючим органом не встановлено та не зареєстровано в ЄРПН взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю Чистопілля з Товариством з обмеженою відповідальністю ПК Дніпровський по отриманню послуг аналізу зерна.

Крім того, в наданих підприємством картках аналізу зерна не зазначено, з якого саме транспортного засобу взято зразок зерна для аналізу та з якого обсягу зерна, а вказано тільки номер поля, на якому здійснювалося збирання врожаю соняшника 2016 року.

З первинних документів щодо відвантаженого Товариством з обмеженою відповідальністю Чистопілля соняшнику на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 вбачається невідповідність обсягів відвантаженої продукції по товарно-транспортних накладних та по видаткових накладних, а також дат здійснення операцій.

Також, згідно з даними бухгалтерського обліку собівартість 1 тонни соняшнику у 2015 році склала 2470,00 грн. Загальна собівартість списаного за актами від 30.09.2015 соняшнику становить 1 090 999,00 грн. (441,7 тон х 2470,00 грн.).

За висновками контролюючого органу, матеріальна складова у виробничій собівартості у 2015 році згідно розрахунку становить 57,24%. Отже, матеріальні витрати у складі собівартості соняшника - 624 487,83 грн. (1 090 999,00 грн. х 57,24 %). Податко на додану вартість з вартості понаднормово списаного соняшнику у межах матеріальної складової становить 124 897,57 грн. (624 487,83 грн. х 20%).

Таким чином, в порушення п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України, позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2015 року на суму 124 898,00 грн.

Суд також зазначає, що згідно з даними бухгалтерського обліку собівартість 1 тонни соняшнику у 2016 році склала 4610,00 грн. Загальна собівартість списаного за актами від 26.10.2016 та 27.10.2016 соняшнику становить 2 468 655,00 грн. (535,5 тон х 4610,00 грн.).

За висновками контролюючого органу, матеріальна складова у виробничій собівартості у 2016 році згідно розрахунку становить 48,29%. Отже, матеріальні витрати у складі собівартості соняшника - 1 192 113,50 грн. (2 468 655,00 грн. х 48,29 %). Податок на додану вартість з вартості понаднормово списаного соняшнику у межах матеріальної складової становить 238 422,70 грн. (1 192 113,50 грн. х 20%).

Відтак, в порушення п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України, позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2016 року на суму 238 423,00 грн.

Загальна сума завищення податкового кредиту за 2015 - 2016 рік по взаємовідносинам позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 складає 363 321,00 грн., в тому числі за вересень 2015 року - 124 898,00 грн., за жовтень 2016 року - 238 423,00 грн.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення від 10.05.2017 № 0005011407 в частині донарахування грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість у сумі 363 321,00 грн. (за основним платежем) та 181 660,50 грн. (за штрафними санкціями) є правомірним і підстави для його скасування в цій частині відсутні.

Крім того, судом встановлено, що за даними бухгалтерського обліку Товариство з обмеженою відповідальністю Чистопілля станом на 01.07.2015 та станом на 31.12.2016 по рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками обліковувалась дебіторська заборгованість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Сінергія (код ЄДРПОУ 32604253) в сумі 123 946,9 грн., яка виникла у зв`язку із перерахуванням передплати за комплекс робіт по оформленню технічної документації із землеустрою:

на суму 10 546,9 грн. (платіжне доручення №78 від 22.05.2012 згідно рахунку №27 від 21.05.2012 та договору № С-272 від 18.05.2012 року, в тому числі ПДВ - 1 757,82 грн.);

на суму 113 400,0 грн. (платіжне доручення № 414 від 17.12.2012 згідно договору № С-292 від 12.12.2012, в тому числі ПДВ 18 900,0 грн.).

18.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю Чистопілля (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сінергія (Виконавець) укладено Договір № С-272, на підставі якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати комплекс робіт по оформленню технічної документації із землеустрою щодо оформлення правовстановлюючого документу на земельну ділянку під об`єктом нерухомості Замовника (нежитлова будівля насосної станції) для функціонування насосної станції, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, селище Першотравневе, вул. Гагаріна, 1-А (п. 1.1).

Згідно з п. 2.3 Договору, Замовник здійснює передоплату за виконання робіт у розмірі 70% від загальної вартості робіт, що становить 10 546,90 грн., в тому числі податку на додану вартість - 1 757,82 грн.

Як встановлено в ході перевірки, платіжним дорученням № 78 від 22.05.2012 згідно рахунку №27 від 21.05.2012 по Договору № С - 272 позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія перераховано суму 10 546,90 грн., в тому числі податку на додану вартість - 1 757,82 грн.

На підставі Договору № С-292 від 12.12.2012 позивач (Замовник) доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю Сінергія (Виконавець) приймає на себе зобов`язання виконати комплекс робіт по оформленню 150 договорів оренди земельних паїв для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 1.1).

Згідно з п. 2.3 Договору, Замовник здійснює передоплату за виконання робіт у розмірі 70% від загальної вартості робіт, що становить 113 400,00 грн., в тому числі податку на додану вартість - 18 900,00 грн.

Платіжним дорученням № 414 від 17.12.2012 згідно по Договору № С - 292 позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія перераховано суму 113 400,00 грн., в тому числі податку на додану вартість - 18 900,00 грн.

Позивачем не надано доказів виконання умов Договорів №С-272 від 18.05.2012 та № С-292 від 12.12.2012.

Товариством з обмеженою відповідальністю Чистопілля не проводилась претензійна робота щодо перерахованої на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія передплати.

Пояснень та доказів документального підтвердження щодо відображення в бухгалтерському та податковому обліку заборгованості, по якій минув термін позовної давності, позивачем не надано.

Відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких підстав: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2016 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2016) передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 198 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (п. г ).

Натомість, оскільки, перерахована Товариством з обмеженою відповідальністю Чистопілля на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія передплата за виконання робіт, передбачених умовами Договорів №С-272 від 18.05.2012 та № С-292 від 12.12.2012, у загальному розмірі 123 946,90 грн. після закінчення строку позовної давності (відповідно - з серпня 2015 року та березня 2016 року) набуває статусу безнадійної, оскільки немає факту придбання даних послуг, як визначено приписом п. 198.3 ст. 198 ПК України.

Отже, права на податковий кредит щодо недотриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія послуг, у позивача не має.

Враховуючи викладене вище, висновок контролюючого органу про завищення сум податкового кредиту у сумі 1758,00 грн. та у сумі 18900,00 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Сінергія є обґрунтованим, отже відсутні підстави для визнання в цій частині протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення - рішення від 10.05.2017 № 0005011407.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чистопілля залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров