Постанова

від 08.09.2021 по справі 359/3816/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 359/3816/21

Номер провадження 22-ц/824/9475/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М. , суддів Головачова Я. В., Шахової О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А.,

вивчивши апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна Петра Олександровича на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2021 року, постановлену під головуванням судді Журавського В. В., у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви,

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення продажу арештованого майна на електронних торгах, які проводяться ДП Сетам з реалізації лоту 406586 - домоволодіння загальною площею 410,20 кв.м. та прилеглої земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:01:006:0012 загальною площею 0,1217 га за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках виконавчого провадження № 60995007.

Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння та земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:01:006:0012, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

23 квітня 2021 року ОСОБА_2 із відомостей, що містяться на офіційному веб-сайті ДП Сетам стало відомо про те, що належний йому житловий будинок та земельну ділянку виставлено на призначені на 24 травня 2021 року прилюдні торги у виконавчому провадженні № 60995007, стягувачем за яким є ОСОБА_3 , за початковою ціною 4 958 629 грн.

ОСОБА_2 зазначає, що він не має будь-яких невиконаних зобов`язань перед ОСОБА_3 , а відтак, підстави для продовження вищевказаного виконавчого провадження, відсутні.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_2 має намір звернутися до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірним будівлями та земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:006:0012, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також про зняття арешту з цього нерухомого майна. Таким чином, у випадку відмови у задоволені заяви про забезпечення позову до його подання, відновити його порушені майнові права, у разі задоволення позову, буде не можливо.

На думку ОСОБА_2 , застосування зустрічного забезпечення з урахуванням зазначених ним обставин, є недоцільним.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2021 року (а.с. 29-31) заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , задоволено, зупинено продаж арештованого майна на електронних торгах, які проводяться ДП Сетам з реалізації лоту 406586 - домоволодіння загальною площею 410,20 кв.м. та прилеглої земельної ділянки площею 0,1217 га з кадастровим номером 3220888001:01:006:0012 за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках виконавчого провадження № 60995007.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 21 травня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Барладін П. О. направив апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 16 січня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Барладіном П. О. відкрито виконавче провадження № 60995007 з примусового виконання виконавчого листа № 753/3403/18 від 15 січня 2020 року виданого Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ Альфа-Банк заборгованості за кредитним договором № 380/882/06-Пі від 27 червня 2006 року у розмірі 633 372, 35 Євро. Стягувачем за вказаним виконавчим провадженням є ОСОБА_3 , боржником - ОСОБА_2

22 січня 2020 року виконавцем проведено опис та арешт майна (коштів) боржника, у тому числі, домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та прилеглої земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:01:006:0012 що належать ОСОБА_2 на праві власності.

Скаржник зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження оспорювання права власності ОСОБА_2 на майно будь-якими третіми особами, а відтак, в даному випадку, спір про право власності, відсутній.

Скаржник зазначає, що виконавче провадження № 60995007 не закінчено та знаходиться у стані примусового виконання, рішення суду про визнання виконавчого документу на підставі якого було відкрито зазначене виконавче провадження, таким, що не підлягає виконанню, відсутнє. Таким чином, посилання заявника на те, що вимоги ОСОБА_3 , як стягувача у виконавчому провадженні № 60995007 є недійсними, не можуть братися до уваги судом.

На думку скаржника, питання зняття арешту з майна, що належить стороні виконавчого провадження (боржнику) та арештовано і передано на реалізацію в рамках виконавчого провадження, має розглядатися в порядку передбаченому розділом VIIЦПК України, що не було враховано судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали. Також, судом не в повній мірі виконані вимоги статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду. Крім того, судом першої інстанції не було дотримано вимоги щодо змісту оскаржуваної ухвали та не приділено належної уваги на тривале невиконання заявником (боржником) рішення суду за виконавчим листом № 753/3403/18.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 червня 2021 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

08 липня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду від заявника надійшов відзив на апеляційну скаргу з відповідними підтвердженнями про направлення зазначеного відзиву усім учасникам справи.

З вказаного відзиву вбачається, що заявник не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу, без змін.

Заявник зазначає, що 24 лютого 2021 року ОСОБА_3 надав йому розписку на підтвердження повного виконання заявником своїх зобов`язань за кредитним та іпотечним договорами. Таким чином, підстави для продовження виконавчого провадження № 60995007 відсутні.

На думку заявника, ОСОБА_3 за рахунок примусової реалізації належного заявнику майна, намагається стягнути з останнього неіснуючу на теперішній час заборгованість.

Заявник зазначає, що у разі задоволення апеляційної скарги, його майно буде реалізовано на електронних торгах, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

На думку заявника, зазначений ним захід забезпечення позову, є співмірним із заявленими позовними вимогами та не порушує права інших осіб.

Враховуючи наведене, заявник вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні скаржник приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Барладін П. О. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Козаков О. А. частково визнав вимоги апеляційної скарги, а саме в частині скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, та подав відповідну заяву.

Так, частиною шостою статті 263 ЦПК України передбачено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання вимог сторони по справі, не дослідивши при цьому обставини справи.

Тобто повинно мати місце не лише визнання вимог стороною, а й законні підстави для задоволення таких вимог.

Відповідач ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення на його електронну адресу, у зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності останнього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи заяву про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходу забезпечення позову у вигляді зупинення продажу спірного арештованого майна на електронних торгах, може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. Крім того, заявник просить зупинити продаж нерухомого майна на прилюдних торгах, яке є предметом майбутнього судового спору. Таким чином, обраний заявником вид забезпечення позову у повній мірі відповідає позовним вимогам майбутнього позову та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Щодо вищевказаних висновків суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1217 га з кадастровим номером 3220888001:01:006:0012 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої в селі Щасливе Бориспільського району Київської області (а.с. 11,12).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Барладіним П. О. від 17 січня 2020 року прийнятої в межах виконавчого провадження № 60995007 накладено арешт на все майно, що належить боржнику (а.с. 22).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Барладіним П. О. від 22 січня 2020 року прийнятої в межах виконавчого провадження № 60995007 здійснено опис та накладено арешт на майно, домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:006:0012, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе (а.с. 23-24).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року замінено стягувача АТ Альфа-Банк на його правонаступника - ОСОБА_3 у виконавчому листі № 753/3403/18, що виданий 15 січня 2020 року у цивільній справі № 753/3403/18 за позовом АТ Альфа-Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за договором кредиту (а.с. 14-15).

Із розписки написаної 24 лютого 2021 року від імені ОСОБА_3 вбачається, що останній підтверджує виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 380/882/06-Пі від 27 червня 2006 року та за іпотечним договором № 04/І-305 від 07 липня 2006 року в повному обсязі (а.с. 21).

На офіційному веб-порталі ДП Сетам опубліковано повідомлення про призначені на 24 травня 2021 року прилюдні торги в межах виконавчого провадження № 60995007 з реалізації лоту 406586 - домоволодіння та земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:01:006:0012, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктом 5 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим..

Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім того, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на праві власності належить домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:006:0012, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе.

22 січня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Барладіним П. О. в межах виконавчого провадження № 60995007 здійснено опис вищевказаного нерухомого майна та накладено на нього арешт.

06 лютого 2020 року вищевказане нерухоме майно було виставлено на електронні торги.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Барладіного П. О. від 07 вересня 2021 року ВП № 60995007, виконавчий лист № 753/3403/18 виданий 15 січня 2020 року Дарницьким районним судом міста Києва, повернуто стягувачу. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Таким чином, враховуючи що в рамках виконавчого провадження № 60995007 виконавчий лист повернуто стягувачу, а чинність арешту майна боржника припинено, то підстави для його зупинення, виключаються.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також часткове визнання заявником вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, щодо наявності підстав для скасування ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2021 року та ухвалення нового судового рішення, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Щодо порушення скаржником питання про постановлення окремих ухвал у зв`язку з порушенням суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавським В. В. норм процесуального закону при розгляді даної справи та надіслання її до Вищої ради правосуддя, та щодо зловживання процесуальними правами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та введення заявником суд в оману, слід зазначити наступне.

Частинами 1,10 ст. 262 ЦПК України встановлено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 262 ЦПК України не встановлено процесуального обов`язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для її прийняття.

Разом з тим, дослідивши доводи скаржника щодо можливості постановлення окремих ухвал, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Барладіна Петра Олександровича - задовольнити частково.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, наступного змісту.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Повне судове рішення складено 10 вересня 2021 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: Я. В. Головачов

О. В. Шахова