Ухвала

від 02.09.2021 по справі 357/7805/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 357/7805/21

провадження № 2-з/752/736/21

УХВАЛА

02.09.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі слідчого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою, в якій просив забезпечити майбутній позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення коштів за борговою розпискою, та накласти арешт в межах ціни позову в розмірі 150000,00 доларів США на об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом майбутнього спору є стягнення коштів за борговою розпискою в сумі 150000,00 доларів США. У зв`язку із існуванням значного ризику негайного відчуження відповідачами належного їм майна, з метою забезпечення подальшого виконання можливого судового рішення, заявник вимушений звернутись до суду із даною заявою.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.07.2021 року, заяву було передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

25.08.2021 року справа надійшла до канцелярії Голосіївського районного суду м. Києва.

Представник заявника в судовому засіданні просив вимоги заяви задовольнити з викладених в ній підстав.

Інші сторони в судове засідання не викликались.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю, що в задоволенні заяви слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із правилами статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, забороною вчиняти певні дії щодо предмету спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151ЦПК України).

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у справі № 910/7141/13 від 25 вересня 2018 року.

Вивчивши доводи заяви слід зазначити, що заявником не наведено достатніх та переконливих обґрунтувань для необхідності забезпечення позову саме до його пред`явлення.

Крім того, суд вважає, що заявником не обгрунтовано та не доведено припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного майбутнього судового рішення на користь заявника, оскільки, конкретних доказів неправомірності дій та/або вчинення дій спрямованих на відчуження майна з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як відповідачів за майбутнім позовом, суду не надано, а долучені до матеріалів заяви докази, на думку суду, не є достатніми доказами тверджень, які викладені в заяві про забезпечення позову до його подачі.

Суд звертає увагу заявника на те, що види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи вищевикладене, а також з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд вважає, що заявником, зокрема, не доведено те, що невжиття таких заходів забезпечення позову до його подачі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, та те, що позов має бути забезпечений саме до його фактичної подачі, а тому заява є безпідставною та недоведеною, в зв`язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя Н.П. Чередніченко