Ухвала

від 10.09.2021 по справі 202/1391/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1439/21 Справа № 202/1391/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021040000000149 від 18 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ч. 5 ст. 301 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені рішенням слідчого судді, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2021 року частково задоволено клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_10 , зокрема флеш-накопичувачі, мобільні телефони, відеокамери, ноутбуки, предмет схожий на револьвер та інші предмети. В іншій частині клопотання, а саме в арешті грошових коштів, документів на ім`я ОСОБА_11 та банківських карток, відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя, зазначив, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на те, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, у зв`язку з чим вважав необхідним накласти арешт на майно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі та накласти арешт на речі, вилучені під час обшуку домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_10 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення про повернення грошових коштів, документів на ім`я ОСОБА_11 та банківських карток слідчий суддя жодним чином не мотивував. Проте таке майно здобуте в результаті протиправної діяльності ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 зі збуту порнографічних матеріалів, в тому числі за участі дитини через мережу Інтернет. Зазначає, що слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_10 не має законних джерел існування, які були б співмірними її способу життя, проте має низку об`єктів нерухомого майна та автомобіль преміум-класу, які на думку прокурора, також були придбані зокрема і за рахунок доходу від збуту порнографії.

Посилаючись на вищевикладене, прокурор зазначає, що грошові кошти та чисельні банківські картки різних банків, відповідають положенням ст. 96-1 КК України, а тому підлягають арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу і з підстав, викладених у ній просив її задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Інші учасники судового провадження про час, дату та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з`явився, заяви про поважні причини неявки або клопотання про відкладення судового засідання до суду не подавали, тому їх неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Вказані вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею виконані належним чином.

Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування здійснюється за ознаками ч. ч. 3, 5 ст. 301 КК України (в редакції закону № 1819-VI від 20.01.2010), а саме за ознаками виготовлення, зберігання з метою збуту чи розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, їх збут чи розповсюдження, вчинені за попередньою групою осіб (ч. 3 ст. 301 КК України), а також зберіганні з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, її розповсюдження, вчинені щодо творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 301 КК України).

06 серпня 2021 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень.

Частково задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту зокрема флеш-накопичувачі, мобільні телефони, відеокамери, ноутбуки, предмет схожий на револьвер та інші предмети, слідчий суддя виходив з того, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, у зв`язку з чим вважав необхідним накласти арешт на майно на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України. В іншій частині клопотання, а саме в арешті грошових коштів, документів на ім`я ОСОБА_11 та банківських карток, відмовлено.

З такими висновками слідчого судді суд, апеляційної інстанції погоджується та вважає їх законним та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В той же час слідчий суддя не конкретизує, яким саме ознакам речового доказу відповідають вилучені грошові кошти, документи на ім`я ОСОБА_11 , банківські картки та наявність яких саме обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, передбачених статтею 91 КПК України, сторона обвинувачення має намір доводити за допомогою цих речових доказів.

Слідчим суддею в ухвалі не розглянуто клопотання слідчого про необхідність накладення арешту на майно з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення спеціальної конфіскації на яку посилається прокурор в апеляційній скарзі та просить накласти арешт на вказаний автомобіль, в тому числі і з цієї підстави, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Водночас такі доводи апеляційної скарги прокурора, не знайшли свого підтвердження і не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу).

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно... підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявностідостатніх підставвважати,що вонопідлягатиме спеціальнійконфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Спеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна (п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України).

У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна (ч. 2 ст. 96-2 КК України).

З матеріалів, долучених до клопотання слідчого відсутні докази на підтвердження вказаних обставин, які б свідчили про наявність підстав чи розумних підозр вважати, що вказані речі та грошові кошти є доходом від вчинення кримінальних правопорушень або відповідає іншим ознакам, передбаченим ст. 96-2 КК України, у зв`язку з чим підлягали б спеціальній конфіскації.

В судовомузасіданні встановлено,що ОСОБА_10 є самозайнятоюособою,а самезаймається адвокатськоюдіяльністю,тому маєлегальне джерелодоходу.Крім того,як слідуєз клопотанняслідчого проарешт майна,розміщення відеоматеріалів,які відносятьсядо порнографіїз аккаунту« ІНФОРМАЦІЯ_1 »,який слідчийпов`язує зособою ОСОБА_10 ,розпочинається зтравня 2019року,при цьомув матеріалах,долучених доклопотання слідчоговідсутні належніта достовірнідані,які бсвідчили,що зазначенігрошові коштиє доходомсаме відзлочинної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, відсутність підстав для її скасування, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2021 року про часткове задоволення клопотання слідчого про арешт майна, вилученого під час обшуку домоволодіння розташованогоза адресою: АДРЕСА_1 ,який направі власностіналежить ОСОБА_10 залишити беззмін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Оксана ПІСКУН Олена ДЖЕРЕЛЕЙКО Наталія ОНУШКО