Ухвала

від 08.09.2021 по справі 755/11185/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11185/21

Провадження №: 1-кп/755/1275/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного в суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100040000219 від 25 січня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бишів, Макарівського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Віанор- Сервіс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

У провадження Дніпровського районного суду м. Києва з Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100040000219 від 25 січня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані усі вимоги кримінального процесуального закону та обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України, в тому числі, послався на відсутність підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту.

Обвинувачений та його захисник підтримали думку прокурора щодо призначення цього кримінального провадження до розгляду у суді.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.

Поряд з цим, вимогами п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України визначено, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, обвинувальний акт наряду з іншими реквізитами обов`язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого кримінального правопорушення, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель кримінального правопорушення, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статтіКримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Крім того, обставинами, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, що чітко не викладенов даномуобвинувальному акті.

Так, органом досудового розслідуванням ОСОБА_3 «обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні ухвали слідчої судді, що набрала законної сили, вчиненого службовою особою».

При формулюванні обвинувачення орган досудового розслідування зазначає, що у період часу з 09 жовтня 2020 року по 28 жовтня 2020 року директор ТОВ «ВІАНОР-СЕРВІС» ОСОБА_3 , будучи ознайомлений 09 жовтня 2020 року з Ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2020 року про накладання арешту у кримінальному провадженні шляхом позбавлення права розпорядження та користування майном, а саме, земельною ділянкою та приміщенням у якому розташований шиномонтаж, умисно не виконував ухвалу суду, використовував земельну ділянку та приміщення під функціювання шиномонтажу. При цьому, відсутні конкретні посилання на те, яка посадова особа, у який спосіб проводила перевірку виконання ухвали слідчої судді, як зафіксовано факт порушення та яке саме порушення було допущено, дати та час проведення перевірок.

У той же час, в подальшому у обвинувальному акті зазначено, що було зафіксовано невиконання ОСОБА_3 ухвали суду 18, 23, 25 листопада, 14 грудня 2020 року та 10 березня 2021 року.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування, матеріали умисного невиконання ОСОБА_3 ухвали суду були зареєстровані 29 жовтня 2021 року тільки за період 09 жовтня 28 жовтня 2020 року.

Таким чином, формулювання обвинувачення вобвинувальному актівідносно ОСОБА_3 є нечітким та незрозумілим, у порушення вимог п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить чіткого формулювання обвинувачення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься устатті 21 КПК України(далі - КПК).

Конкретне обвинувачення, фактичні обставини у кримінальному провадженні та визначена правова кваліфікація кримінального правопорушення є важливим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатися від обвинувачення, але й на весь визначенийКПК України порядок судового розгляду.

Крім того, наведені суперечності та неконкретність формулювання обвинувачення позбавляє суд визначити межі судового розгляду щодо обвинуваченого з огляду на положення ч. 1 ст. 337 КПК України.

Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 348 КПК України, після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого і повинен роз`яснити йому суть обвинувачення, встановити чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Відповідно до закону, суд не зможе перейти до розгляду справи, якщо прокурор при оголошенні обвинувального акту не зазначить конкретне формулювання обвинувачення.

Крім того, згідно з вимогами ст. 374 КПК України,якщо судухвалює вирок,у ньомутакож зазначаєтьсяформулювання обвинувачення,визнаного судом доведеним.

Відповідно до вимогст. 22 КПК України, під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 квітня 2008 року також зазначив, що у контексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`яснення «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінські проти Австрії). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Песільє та Сассі проти Франції»).

Крім того, суд вважає, що є недопустимим твердження в обвинувальному акті, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 382 КК України, оскільки відносно нього вирок не ухвалено, його вину ще не доведено, а, відповідно до ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

На думку суду, зазначені вище, встановлені у підготовчому судовому засіданні обставини, вказують на наявністьв обвинувальному акті порушеньКПК України, які допущені прокурором на стадії направлення обвинувального акту до суду, які унеможливлюють належне проведення судового розгляду.

З вище перелічених підстав порушення норм КПК України та невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, він підлягає поверненню прокурору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 29, 109, 291, 314-316, 372, 376, 395 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100040000219 від 25 січня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, повернути прокурору Дніпровської окружної прокуратури м. Києва для усунення виявлених судом недоліків та виконання вимог Кримінального процесуального Кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1