Ухвала

від 14.09.2021 по справі 133/2121/21

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/2121/21

Провадження №1-кс/133/671/21

У Х В А Л А

14.09.21

Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021022330000016 від 02.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту, в якому просить: - накласти арешт на посів сої, який перебуває в стадії вегетації та знаходиться на частині земельної ділянки із кадастровим номером 0521487800:03:007:0001, а саме в полосі відводу дорожнього полотна авто дороги Р32 Кременець - Б.Церква - Ржищів по правий бік за межами населених пунктів на території Махнівської ОТГ Хмільницького району Вінницької області, яка є прилеглою до земельних часток (паїв) за межами населених пунктів с. Юрівка та с.Листопадівка Хмільницького району Вінницької області в районі від умовної крайньої межі Махнівської ОТГ Хмільницького району Вінницької області до повороту на с.Тернівка Махнівської ОТГ на площі 3,1182 га.

В обґрунтування клопотання вказує, що СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021022330000016 від 02.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

В ході розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді агронома по захисту рослин СВК «Маяк», навесні 2021 року, здійснюючи керівництво та контроль за посівом сільськогосподарських культур на землях, маючи умисел, направлений на протиправне самовільне зайняття частини земельної ділянки з метою її використання для вирощування сільськогосподарських культур та подальшого отримання прибутку, володіючи в оперативному розпорядженні сільськогосподарською технікою для здійснення операцій з обробітку земель та, користуючись повноваженнями агронома по захисту рослин СВК «Маяк» с. Глухівці, надав вказівку працівникам СВК «Маяк» обробити частину вказаної земельної ділянки, а саме засіяти на ній сільськогосподарську культуру - сою на загальній площі 3,1182 га, за кадастровим номером 0521487800:03:007:0001, яка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної форми власності на території Хмільницького району. Даний факт та дії агронома у відповідності до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» являються самовільним зайняттям земельної ділянки.

У відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проведено обстеження земельної ділянки, яку самовільно використовував ОСОБА_4 , і здійснено розрахунок заподіяної шкоди, який становить 172093,46 грн., що у відповідності до примітки до статті 197-1 КК України визнається заподіянням шкоди в значних розмірах, які у сто і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян станом на час вчинення злочину.

Старший слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що оглянутий посів сільськогосподарської культури сої на вказаній вище земельній ділянці має істотне значення для кримінального провадження як доказ незаконної діяльності, направленої на самовільне захоплення земельної ділянки, протиправне вирощування на даній земельній ділянці сільськогосподарських культур та подальше отримання прибутків, а отже виникла необхідність у тимчасовому вилученні та фактичному позбавленні володільця можливості володіти та користуватись даним майном. Окрім цього, є підстави вважати, що у разі ненакладення арешту на дане майно - посів сої, невстановлені слідством особи будуть мати можливість користуватися, володіти та розпоряджатися даними посівами, зокрема здійснити збір та переробку даного врожаю, що призведе до знищення доказу у кримінальному провадженні. А отже, є підстави вважати, що даний посів сільськогосподарської культури відповідає критеріям, визначеним п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, та є тимчасово вилученим майном, на яке згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України має бути накладено арешт. Крім того, зауважує, що у відповідності до ст. 12 КК України злочин є нетяжким, однак ступінь тяжкості виправдовує накладення арешту на посів культури сої з метою забезпечення можливого заявлення цивільного позову у зв`язку з відсутністю будь-яких правових підстав для здійснення вирощування культури сої саме на даній земельній ділянці.

Тому з метою швидкого та всебічного розслідування кримінального провадження, просить накласти арешт на вище вказаний посів сільськогосподарської культури.

У судове засідання старший слідчий не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 ,про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

За правилами ч. 1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб не є перешкодою для розгляду клопотання.

Враховуючи ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно з ч.2ст.171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинні враховуватися: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Слідчим суддею встановлено що, СВ Відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування №42021022330000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, а саме за фактом самовільного використання частини земельної ділянки в охоронній зоні державної власності (цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), орієнтовною площею 5 га за межами території с.Юрівка Хмільницького району Вінницької області (Махнівська ОТГ).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка 0521487800:03:007:0001, площею 52,9759 га, належить Державі в особі Вінницької обласної державної адміністрації, і перебуває у користуванні Служби автомобільних доріг у Вінницькій області.

30.08.2021 в межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

У повідомленні про підозру, датованому 28.08.2021, вказано, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді агронома по захисту рослин СВК «Маяк», навесні 2021 року, маючи умисел, направлений на протиправне самовільне зайняття частини земельної ділянки з метою її використання для вирощування сільськогосподарських культур та подальшого отримання прибутку, надав вказівку працівникам СВК «Маяк» обробити частину вказаної земельної ділянки, а саме засіяти на ній сільськогосподарську культуру - сою на загальній площі 3,1182 га.

Клопотання слідчого про ареш майна мотивовано необхідністю досягнення мети: 1) збереження речових доказів; 2) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Однак, посилаючись на те, що посів сої є тимчасово вилученим майном, на яке згідно з ч.2 ст. 170 КПК України має бути накладено арешт, слідчим постанови про визнання речовим доказом відповідних посів не надано.

Щодо іншої, визначеної у клопотанні, мети застосування арешту на посіви сільськогосподарських культур, слідчим вказано на можливе заявлення цивільного позову у зв`язку з відсутністю будь-яких правових підстав для здійснення вирощування культури сої саме на даній земельній ділянці.

Разом з тим, в обгрунтування клопотання, крім повідомлення про підозру, жодних доказів на умисне зайняття вказаної земельної ділянки ОСОБА_4 не надано, а тому підстави вважати, що вказана особа має намір розпорядитися відповідним посівом сої відсутні.

При цьому слід зауважити, що до клопотання додано лише перший аркуш протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 , у якому відсутній зміст наданих вказаною особою показань.

Отже, звертаючись до суду з даним клопотанням, в порушення ч. 2 ст.171 КПК України, слідчим не доведено мети застосування арешту, що визначена ст. 170 КПК України.

Крім того, з огляду на наведене вище, не доведено й існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, що, наразі, унеможливлює застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно в даному кримінальному провадженні.

Також слідчим не наведено обставин, які б давали підстави для заборони або обмеження користування, розпорядження майном, а саме наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, зокрема можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Так, відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 07.07.2021 №1158-ДК/867/АП/09/01/-21, проведеної державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участю старшого слідчого СВВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, частина земельної ділянки площею 3.1182 га засіяна сільськогосподарською культурою соєю та використовується СВК «Маяк» за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Однак згідно з листом від 12.07.2021 за вих. №69 СВК «Маяк» повідомляє, що земельну ділянку за номером 0521487800:03:007:0001 не обробляє, відношення до неї не має та на збір урожаю не претендує.

Отже, у наданих до суду документах відсутні достатні підстави для накладення арешту на посіви сільськогосподарської культури (сої).

Такий арешт посівів сільськогосподарських культур на земельній ділянці призведе лише до встановлення обтяження, яке по суті позбавить державу, в особі її уповноважених органів, можливості за встановленою процедурою та у відповідності до закону володіти, розпоряджатися та користуватися вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1ст.173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що у клопотанні старшого слідчого не доведено наявності правових підстав для прийняття рішення про накладення арешту на майно, а тому воно задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.167,170-173 КПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на посів сої, який перебуває в стадії вегетації та знаходиться на частині земельної ділянки із кадастровим номером 0521487800:03:007:0001, а саме в полосі відводу дорожнього полотна авто дороги Р32 Кременець - Б.Церква - Ржищів по правий бік за межами населених пунктів на території Махнівської ОТГ Хмільницького району Вінницької області, яка є прилеглою до земельних часток (паїв) за межами населених пунктів с. Юрівка та с. Листопадівка Хмільницького району Вінницької області в районі від умовної крайньої межі Махнівської ОТГ Хмільницького району Вінницької області до повороту на с. Тернівка Махнівської ОТГ на площі 3,1182 га, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021022330000016 від 02.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1