Ухвала

від 16.09.2021 по справі 133/2121/21

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/2121/21

Провадження №1-кс/133/725/21

У Х В А Л А

16.09.21

Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021022330000016 від 02.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту, в якому просить: - накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1820886801:02:001:8033 площею 0,074 га та земельну ділянку з кадастровим номером 1820886801:02:001:8034 площею 0,25 га які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві приватної власності належать підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування клопотання вказує, що СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021022330000016 від 02.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

В ході розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді агронома по захисту рослин СВК «Маяк», навесні 2021 року, здійснюючи керівництво та контроль за посівом сільськогосподарських культур на землях, маючи умисел, направлений на протиправне самовільне зайняття частини земельної ділянки з метою її використання для вирощування сільськогосподарських культур та подальшого отримання прибутку, володіючи в оперативному розпорядженні сільськогосподарською технікою для здійснення операцій з обробітку земель та, користуючись повноваженнями агронома по захисту рослин СВК «Маяк» с. Глухівці, надав вказівку працівникам СВК «Маяк» обробити частину вказаної земельної ділянки, а саме засіяти на ній сільськогосподарську культуру - сою на загальній площі 3,1182 га, за кадастровим номером 0521487800:03:007:0001, яка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної форми власності на території Хмільницького району. Даний факт та дії агронома у відповідності до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» являються самовільним зайняттям земельної ділянки.

У відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проведено обстеження земельної ділянки, яку самовільно використовував ОСОБА_4 , і здійснено розрахунок заподіяної шкоди, який становить 172093,46 грн., що у відповідності до примітки до статті 197-1 КК України визнається заподіянням шкоди в значних розмірах, які у сто і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян станом на час вчинення злочину.

Старший слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 1820886801:02:001:8033 площею 0,074 га та земельна ділянка з кадастровим номером 1820886801:02:001:8034 площею 0,25 га, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності підозрюваного ОСОБА_4 на дані земельні ділянки підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно. У відповідності до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки нормативно грошова оцінка даних земельних ділянок не встановлена. Відповідно до інформації, яку отримано з відкритих джерел мережі Інтернет, значення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарських угідь відповідно до загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель по Житомирській області становить 21411,00 гривень за гектар, а тому накладення арешту на дані земельні ділянки буде співрозмірним з сумою можливого з`явлення цивільного позову та завданої шкоди.

Накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 шляхом заборони його відчуження буде відповідати меті та цілі забезпечення можливого з`явлення цивільного позову та шкоди, завданої протиправними діями останнього.

У судове засідання старший слідчий не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 ,про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

За правилами ч. 1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб не є перешкодою для розгляду клопотання.

Враховуючи ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно з ч.2ст.171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинні враховуватися: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Слідчим суддею встановлено що, СВ Відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування №42021022330000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, а саме за фактом самовільного використання частини земельної ділянки в охоронній зоні державної власності (цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства), орієнтовною площею 5 га за межами території с.Юрівка Хмільницького району Вінницької області (Махнівська ОТГ).

30.08.2021 в межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

У повідомленні про підозру, датованому 28.08.2021, вказано, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді агронома по захисту рослин СВК «Маяк», навесні 2021 року, маючи умисел, направлений на протиправне самовільне зайняття частини земельної ділянки з метою її використання для вирощування сільськогосподарських культур та подальшого отримання прибутку, надав вказівку працівникам СВК «Маяк» обробити частину вказаної земельної ділянки, а саме засіяти на ній сільськогосподарську культуру - сою на загальній площі 3,1182 га.

Клопотання слідчого про арешт майна мотивовано необхідністю досягнення мети, яка полягає у відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у майбутньому.

Однак вказане клопотання про накладення арешту на майно не містить обґрунтування щодо співмірності майна, яке належить арештувати, з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Також законодавцем визначено, що для накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), необхідною умовою є наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Разом із цим, долучені до клопотання слідчого матеріали не містять цивільного позову, заявленого до ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1ст.173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що у клопотанні старшого слідчого не доведено наявності правових підстав для прийняття рішення про накладення арешту на майно, а тому воно задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.167,170-173 КПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1820886801:02:001:8033 площею 0,074 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1820886801:02:001:8034 площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , які на праві приватної власності належать підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_2 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1