Постанова

від 07.09.2021 по справі 903/140/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року Справа № 903/140/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Панасюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Експо" на рішення господарського суду Волинської області від 02.09.2020 р. у справі №903/140/20 (суддя Вороняк А.С., повний текст рішення складений 10.09.2020 р.)

за позовом дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Експо"

про розірвання договору підряду №090319 від 03.09.2019 р. та стягнення 138299,35 грн.,

за участю представників:

позивача - Манькут Т.В.,

відповідача - Пшенична В.В., Бистров А.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.09.2020 р. у справі №903/140/20 позов дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Експо" про розірвання договору підряду №090319 від 03.09.2019 р. та стягнення 138299,35 грн. задоволено частково.

Розірвано договір підряду №090319 від 03.09.2019 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Сота Експо" та дочірнім підприємством "Телерадіокомпанія "Аверс" відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс". Cтягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Експо" на користь дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" 38507,35 грн. з них: 36700 грн. реальних збитків, 1807,35 грн. пені, а також 4049,05 грн. судових витрат, з яких: 2694,97 грн. судового збору та 1354,08 грн. витрат на проведення товарознавчої експертизи. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 99792 грн. упущеної вимоги відмовлено.

В обґрунтування рішення судом першої інстанції зазначено, зокрема, що враховуючи те, що якість виконаних відповідачем робіт не відповідає меті укладення договору підряду, приймаючи до уваги встановлений факт виявлення недоліків, що свідчить про неналежну якість виконаних робіт, що підтверджується висновком експерта №О-4 від 30.01.2020, при цьому виконавцем не доведено належними доказами відсутність своєї вини у неналежному виконанні взятих на себе зобов`язань щодо якісного виготовлення декорації та її елементів, договір підряду №090319 від 03.09.2019, укладений між дочірнім підприємством "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АВЕРС" відкритого акціонерного товариства "КОРПОРАЦІЯ "АВЕРС" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сота Експо" слід розірвати.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 36700 грн. реальних збитків, суд зазначив, зокрема, що позивачем надано належні та допустимі докази, які свідчать про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення та за наявності яких можна стверджувати про те, що відповідачем завдано реальних збитків позивачу в сумі 36700 грн. з огляду на те, що: протиправна поведінка відповідача ТОВ Сота Експо полягає в порушенні ст. 857 ЦК України та п.1.3 договору; вина відповідача: ТОВ Сота Експо будучи виконавцем роботи, виконало її неналежної якості, яку неодноразово виправляло, проте безрезультатно; причинний зв`язок: дії відповідача ТОВ Сота Експо по встановленню стільниці та подальшому усуненню недоліків, спричинили численні дефекти, подряпини, потертості, блюм, дефекти підсвідки та кріплення у виконаній роботі; реальні збитки в сумі 36700 грн.: перерахована позивачем відповідачу винагорода на підставі п.5.1 договору та додатку №1.

Враховуючи відмову позивача від підписання акту виконаних робіт, своєчасне надіслання претензії щодо недоліків у виконаній роботі, наявність складу цивільного правопорушення, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог в частині стягнення реальних збитків в сумі 36700 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "Аверс" відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Експо" про стягнення 138299,35 грн.. Зобов`язати позивача відшкодувати на користь відповідача витрати по оплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, зокрема, що виготовлена відповідачем на виконання договору підряду №090319 від 03.09.2019 року стільниця використовується позивачем під час зйомок аудіовізуальних творів - телевізійних передач. Тобто, результати виконаних відповідачем робіт використовуються позивачем за призначенням, що не може свідчити про наявність істотних недоліків в роботах, бути підставою для розірвання договору та стягнення збитків. Також зазначає, що у висновку експерта, наданому суду позивачем, не зазначено про наявність у стільниці істотних недоліків, що унеможливлює використання результату робіт за призначенням, крім того вказаний висновок не містить підтверджень, що дефекти стільниці є наслідком неякісно виконаних робіт відповідачем.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, а тому скасуванню не підлягає

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

03.09.2019 року між дочірнім підприємством "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АВЕРС" відкритого акціонерного товариства "КОРПОРАЦІЯ "АВЕРС" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сота Експо" (виконавець) було укладено договір підряду №090319 (далі - договір) (т.1, а.с.8-13).

Згідно п. 1.1 договору виконавець зобов`язується виконати за дорученням замовника та у відповідності до умов договору роботи з виготовлення декорації та її елементів для зйомок аудіовізуальних творів - телевізійних передач, а також передати замовнику всі виключні майнові права інтелектуальної власності на елементи декорацій, а саме: право на їх використання, виключне право дозволяти їх використання, виключне право перешкоджати їх неправомірному використанню, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права, встановлені законом, без обмеження форм і способів використання, а також без обмеження строку і території використання, а замовник зобов`язується прийняти вказані роботи та права та сплатити винагороду виконавцю в порядку та на умовах, визначених договором.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що якість робіт, що виконуються в процесі реалізації договору, повинна відповідати вимогам замовника, а також звичайним вимогам, що на практиці висуваються до такого виду робіт.

Відповідно до п. 2.1 договору найменування робіт, їх кількість, технологічний опис та ціна передбачені додатками до договору, що є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до п. 8.1 договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019р., але в будь-якому випадку до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно п. 8.2 договору приймання-передача робіт здійснюється на підставі огляду декорацій. Огляд декорацій здійснюється замовником протягом 1 (одного) робочого дня після виконання робіт за місцем, визначеним у договорі та отримання повідомлення від виконавця. За відсутності претензій та/або зауважень замовника сторони протягом 2 (двох) робочих днів підписують відповідний акт, а за їх наявності з боку замовника, останній протягом 2 (двох) робочих днів направляє виконавцеві мотивовану відмову з викладенням недоліків, що підлягають виправленню та доопрацюванню виконавцем у строк погоджений сторонами. У разі не направлення мотивованої відмови від прийняття робіт у строки зазначений вище, роботи вважаються прийнятими. Результатом виконаних робіт, згідно даного договору являється зібрані і виготовлені елементи декорації та оформлення приміщення, що використовується при виробництві замовником передачі. Готові елементи декорації та оформлення приміщення належної якості приймаються замовником згідно акту приймання-передачі робіт і будуть являтися власністю замовника.

Позивачем перераховано відповідачу повну вартість робіт по договору, що підтверджується платіжними дорученнями №2844 від 09.10.2019р. на суму 15000 грн. та №2929 від 31.10.2019р. на суму 21700 грн.

На виконання умов договору виконавець виконав роботи з виготовлення декорації та її елементів для зйомок аудіовізуальних творів - телевізійних передач, а саме стільниці з фрезерованого акрилу зі скляним покриттям та світлодіодним підсвіченням.

Позивачем було направлено відповідачу претензію №273 від 22.11.2019р. з проханням усунути недоліки виконаних робіт у найкоротший термін. Зазначено, що відразу після огляду результату виконаних робіт позивачем виявлено ряд недоліків, зокрема поверхня встановленої декорації містила численні подряпини та потертості, на стиках ПВХ та на тонучій плівці скла виявлені пошкодження, що проглядаються неозброєним оком та суттєво впливають на зовнішній вигляд декорації (т.1, а.с.16). Вказану претензію відповідач отримав 25.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4302001076362 (т.1, а.с.19).

Як вбачається з підпункту 3.1.5 пункту 3.1 договору підряду виконавець зобов`язаний задовольнити обґрунтовані вимоги замовника (надані у письмовому вигляді) та виправити усі недоліки, недоробки у строк погоджений сторонами за власний рахунок (т. 1, а.с.8).

Згідно п.п. 9.3.2 та 9.3.5 п. 9.3 договору договір припиняє свою дію за рішенням суду. За ініціативою замовника договір припиняє свою дію у випадку, якщо виконавець не виконує свої зобов`язання за договором, або із дій чи бездіяльності виконавця випливає неможливість виконання виконавцем своїх зобов`язань за договором повністю або частково (т.1, а.с.10).

Пунктом 10.2 договору передбачено, що порушення виконавцем строків виконання робіт понад 10 робочих днів, що не є наслідком не виконання замовником своїх зобов`язань за даним договором, може бути підставою для одностороннього розірвання договору з ініціативи замовника. При цьому виконавець зобов`язаний повернути усе отримане за договором, а також сплатити штрафні санкції, передбачені цим розділом договору, у повному обсязі (т.1, а.с.10).

Відповідно до п.11.1 усі суперечки між сторонами, в яких не було досягнуто згоди, розв`язуються у відповідності до законодавства України в суді (або в господарському суді) (т.1, а.с.11).

18.12.2019 року позивачем було повторно надіслано на адресу відповідача претензію №292 від 18.12.2019 з вимогою повторно усунути недоліки у найкоротші терміни, в іншому випадку позивач буде змушений звернутися за захистом своїх прав до суду (т. 1, а.с.18).

Листом №5 від 09.01.2020 року дочірнє підприємство "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АВЕРС" відкритого акціонерного товариства "КОРПОРАЦІЯ "АВЕРС" звернулось до Волинської торгово-промислової палати щодо проведення судової експертизи на предмет встановлення дефектів (недоліків) декорації для зйомок аудіовізуальних творів, виготовленої згідно з договором підряду №090319 від 03.09.2019р.; визначення можливих причин виникнення виявлених дефектів (т.1, а.с.20).

На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1) встановити дефекти (недоліки) декорації для зйомок аудіовізуальних творів згідно з договором підряду №090319 від 03.09.2019р.; 2) визначити можливі причини виникнення виявлених дефектів.

Згідно вищевказаного висновку при зовнішньому огляді стільниці з фрезерованого акрилу зі скляним покриттям та світлодіодним підсвіченням виявлено численні дефекти: подряпини, потертості, блюм, дефекти підсвідки та кріплення; можливою причиною виникнення дефектів є неналежна якість виконання робіт ТОВ Сота Експо , згідно договору підряду №090319 від 03.09.2019р. ( а.с.22-26).

30.01.2020 року позивачем було надіслано на електронну адресу відповідача претензію №21 від 30.01.2020 з вимогою повторно усунути недоліки у найкоротші терміни, в іншому випадку позивач буде змушений звернутися за захистом своїх прав до суду (т.1, а.с.28).

У відповіді на претензію №02/07/2020 від 07.02.2020 ТОВ Сота-Експо повідомило замовника, що виконавцем були виконані взяті на себе зобов`язання, виконані роботи та здійснена поставка замовленого товару. Товар було оглянуто та прийнято замовником після чого товар постійно використовується в господарській діяльності замовника, про що свідчать відповідні телевізійні випуски. Щодо висновку експерта, зазначає, що товар використовується позивачем під час зйомок телепередач, що вже свідчить про відсутність суттєвих недоліків (т. 1, а.с.31).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Правові підставі для відмови замовника від договору підряду та відшкодування збитків, які пов`язані з істотними недоліками підрядних робіт, визначені частиною 2 статті 852 та частиною 3 статті 858 ЦК України.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК України).

За змістом ч. 3 ст. 858 ЦК України, якою позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому, у разі порушення істотних умов договору нормами ст. 858 ЦК України передбачено право саме замовника обирати спосіб захисту порушених прав (висновки Верховного Суду наведені в постанові від 07 серпня 2019 року, у справі №910/17995/16).

Отже, до предмету доказування у даному спорі щодо розірвання договору та відшкодування збитків входять обставини, зокрема щодо відповідності виконаних підрядником робіт умовам договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, при цьому виявлені недоліки є істотними, якщо результат роботи є непридатним для використання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після отримання неодноразових повідомлень позивача про виявлені недоліки, відповідачем вказані недоліки усунуто не було, однак у відповіді на претензію №02/07/2020 від 07.02.2020 зазначено, що товар використовується позивачем під час зйомок телепередач, що вже свідчить про відсутність суттєвих недоліків.

Позивачем, як доказ наявності дефектів та неналежного виконання відповідачем робіт за договором підряду №090319 від 03.09.2016 року було додано до позовної заяви висновок експерта №О-4 від 30.01.2020 (т.1, а.с. 22-26). Згідно вказаного висновку при зовнішньому огляді стільниці з фрезерованого акрилу зі скляним покриттям та світлодіодним підсвіченням виявлено численні дефекти: подряпини, потертості, блюм, дефекти підсвідки та кріплення; можливою причиною виникнення дефектів є неналежна якість виконання робіт ТОВ Сота Експо , згідно договору підряду №090319 від 03.09.2019 року.

Враховуючи, що відповідач в апеляційній скарзі ставить під сумнів доданий до матеріалів справи позивачем висновок експерта №О-4 від 30.01.2020, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 з метою усунення суперечностей між сторонами стосовно наявності або відсутності недоліків виконаних робіт за договором підряду та причин їх виникнення, призначено у справі № 903/140/20 судову експертизу. Оплату по проведенню судової експертизи покладено на ТОВ Сота Експо .

На вирішення експерту поставлено наступні питання: чи може виріб (стільниця) використовуватись за призначенням визначеним у п.1.1. договору підряду №090319 від 03.09.2019 р., а саме для зйомок аудіовізуальних творів - телевізійних передач, у тому числі з використанням вмонтованого у виріб світлодіодного підсвічення?; яка причина недоліків чи пошкоджень виробу (стільниці), зокрема: неналежна якість виконаної роботи за договором підряду №090319 від 03.09.2019 р., пошкодження виробу під час монтажу чи пошкодження виробу в процесі його експлуатації, враховуючи початок використання виробу з 22.11.2019 року?; яка залишкова вартість виробу (стільниці) станом на момент проведення експертизи, з урахуванням його використання з 22.11.2019 року?

Однак, 10.08.2021 року на адресу суду від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист разом із справою №903/140/20. Зі змісту листа вбачається, що оскільки станом на 03.08.2021 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Сота Експо" рахунок за проведення експертизи від 03.06.2021 р. №78 оплачений не був, відповідно до п.1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5, ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 р. у справі №903/140/20 залишена судовим експертом без виконання.

За змістом п.4 ст. 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі , що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

За змістом ст. 79 ГПК України наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Отже, враховуючи приписи п.4 ст. 102, ст. 79 ГПК України, а також той факт, що апелянтом не було здійснено оплату за проведення судової експертизи (за умови, що саме ним заперечувалась наявність істотних недоліків у виконаному ним замовлені за договором підряду), колегія суддів вважає встановленими у даній справі обставини щодо неможливості використання виробу (стільниці) за призначенням визначеним у п. 1.1 договору підряду №090319 від 03.09.2019 року, а саме для зйомок аудіовізуальних творів - телевізійних передач, у тому числі з використанням вмонтованого у виріб світлодіодного підсвітлення.

За наведених обставин справи, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що цінністю стільниці, виготовленої на виконання договору підряду №090319 від 03.09.2019 року, є саме її світлодіодне підсвітлення (із зображенням логотипу позивача), однак, через неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань позивач позбавлений можливості використовувати виріб за його основним призначенням визначеним в п.1.1 договору підряду.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт неналежно виконаних робіт та наявність недоліків у виконаному відповідачем замовлені також підтверджується висновком експерта №О-4 від 30.01.2020. При цьому виконавцем не доведено належними доказами відсутність своєї вини у неналежному виконанні взятих на себе зобов`язань щодо якісного виготовлення декорації та її елементів.

Оцінюючи доводи апелянта про те, що висновок товарознавчої експертизи було ініційовано лише 10.01.2020, тобто через 1,5 місяці після прийняття товару позивачем, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що зверненню позивача до Волинської торгово-промислової палати з проханням провести судову експертизу передували письмові звернення позивача (№273 від 22.11.2019 та №292 від 18.12.2019) до відповідача з проханням усунути виявлені недоліки та спроби представників відповідача усунути дефекти.

Враховуючи наведене, приписи ст. ст. 852, 858, 651 Цивільного кодексу України, а також те, що якість виконаних відповідачем робіт не відповідає меті укладення договору підряду (п. 1.1 договору), приймаючи до уваги встановлений факт виявлення недоліків, що свідчить про неналежну якість виконаних робіт, що також підтверджується висновком експерта №О-4 від 30.01.2020, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору підряду №090319 від 03.09.2019р .

При цьому, оцінюючи доводи апелянта про те, що позовна заява не містить посилань на ст. 852 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні положення правових норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц. У пункті 7.43 постанови від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що господарський суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 36700 грн. реальних збитків, колегія судів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 224, ст. 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем надано належні та допустимі докази, які свідчать про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення та за наявності яких можна стверджувати про те, що відповідачем завдано реальних збитків позивачу в сумі 36700 грн з огляду на те, що: протиправна поведінка відповідача ТОВ Сота Експо полягає в порушенні ст. 857 ЦК України та п.1.1., 1.3 договору; вина відповідача: ТОВ Сота Експо будучи виконавцем робіт за договром, виконав її неналежної якості; причинний зв`язок: дії відповідача ТОВ Сота Експо по встановленню стільниці та подальшому усуненню недоліків, спричинили численні дефекти, подряпини, потертості, блюм, дефекти підсвідки та кріплення у виконаній роботі; реальні збитки: перерахована позивачем відповідачу оплата на підставі п.5.1 договору та додатку №1. в сумі 36700 грн.

Враховуючи вищевикладене, положення ст. ч. 1 ст. 224, ст. 225 ГК України, наявність складу цивільного правопорушення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог в частині стягнення реальних збитків в сумі 36700 грн.

Поряд з цим, відповідно до абз. 3 п. 9 пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Внаслідок обговорення в судовому засіданні суду апеляційної інстанції питання про передачу відповідачу майна (неякісно виконаного замовлення, яке містить істотні недоліки) після відшкодування ним збитків, представник позивача не заперечував щодо повернення такого майна відповідачу. В суді першої інстанції вказане питання не обговорювалось.

За змістом ч.4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на наведене, а також враховуючи наявність істотних недоліків у виконаному відповідачем замовлені та неможливість використання виробу (стільниці) за призначенням визначеним у п. 1.1 договору підряду №090319 від 03.09.2019 року, у зв`язку з чим судом стягнуто на користь позивача реальні збитки в розмірі вартості виробу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність доповнення рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання позивача передати вказаний виріб (стільницю) відповідачу ТОВ СОТА ЕКСПО .

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1807,35 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначає таке.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.3 договору у випадку невиконання або неналежного виконання виконавцем робіт у строк, встановлений п.7.1 договору останній сплачує на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни робіт за кожний календарний день прострочення (т. 1, а.с.10).

Платіжними дорученнями №2844 від 09.10.2019 на суму 15000 грн. та №2929 від 31.10.2019 на суму 21700 грн. підтверджується, що позивачем перераховано відповідачу повну вартість робіт по договору.

Згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, умови договору, розрахунок пені слід здійснювати з 03.12.2019 по 17.02.2020, оскільки 01.12.2019 припадає на вихідний день, то останній день сплати переноситься на наступний робочий день.

Колегія суддів перевіривши арифметичний розрахунок пені, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за вищевказаний період пеня складає 2039,03 грн., однак до стягнення з відповідача підлягає заявлена позивачем сума 1807,35 грн. як обґрунтована та підставна.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було здійснено оплату з простроченням строку визначеним сторонами п. 2 додатку №1 до договору підряду, що унеможливлю застосування штрафних санкцій зазначених в п. 10.3 договору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за неналежне виконання договірних зобов`язань, що призвело до неможливості використання замовлення (стільниці) за призначенням, а не за прострочення (затримку) виконання замовлення.

Отже, у даному випадку визначальним є не строк (прострочення) виконання відповідачем замовлення за договором, а факт неякісного (неналежного) виконання замовлення, що є окремою підставою для застосування відповідальності визначеної п. 10.3 договору.

Згідно з ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

При цьому, колегія суддів, враховуючи приписи ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про необхідність доповнення резолютивної частини рішення суду першої інстанції про зобов`язання позивача передати відповідачу стільницю з фрезерованого акрилу зі скляним покриттям та світлодіодним підсвіченням виготовленої за договором підряду №090319 від 03.09.2019 року з підстав наведених в мотивувальній частині даної постанови.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Експо" на рішення господарського суду Волинської області від 02.09.2020 р. у справі №903/140/20 - залишити без задоволення.

2. Доповнити резолютивну частину рішення господарського суду Волинської області від 02.09.2020 р. у справі №903/140/20 пунктом 5 наступного змісту:

"Зобов`язати дочірнє підприємство "Телерадіокомпанія "Аверс" відкритого акціонерного товариства "Корпорація "Аверс" (43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3, код ЄДРПОУ 21755180) передати товариству з обмеженою відповідальністю "Сота Експо" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 2/30, кв. 43, код ЄДРПОУ 40250637) стільницю з фрезерованого акрилу зі скляним покриттям та світлодіодним підсвіченням виготовленої за договором підряду №090319 від 03.09.2019 року".

3. В решті рішення господарського суду Волинської області від 02.09.2020 р. у справі №903/140/20 залишити без змін.

4. Господарському суду Волинської області видати судовий наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "15" вересня 2021 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.