Ухвала

від 07.09.2021 по справі 911/82/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/82/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання: Гогусь В. О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явилися,

відповідача 1 -Баранова К. М. (самопредставництво), Кучерука В. В. (адвоката),

відповідача 2 - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 (колегія суддів у складі Козир Т. П. - головуючий, Кравчук Г. А., Чорногуз М. Г.) і рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2020 (Ейвазова А. Р.) у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Іскра", 2) Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області,

про скасування реєстрації в базі даних державного земельного кадастру,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2016 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря" (далі - ОСББ "Зоря") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Іскра" (далі - ПрАТ "Іскра") та Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі (далі - Управління Держгеокадастру), в якому просило суд скасувати реєстрацію в базі даних Державного земельного кадастру земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018, на вул. Гоголя в м. Боярці (далі - спірна земельна ділянка), яка належить до комунальної власності.

1.2. Позивач посилався на те, що він є правонаступником Житлово-будівельного кооперативу "Зоря", який був створений для здійснення та обслуговування житлового будинку № 50-а на вул. Гоголя в м. Боярці, та за яким у 1968 році було закріплено земельну ділянку площею 0,38 га. У 1997 році було складено технічний звіт зі встановлення зовнішніх меж землекористування і земельна ділянка була повністю виділена в натурі. У 2013 році позивач замовив технічну документацію із землеустрою для внесення відомостей про земельну ділянку площею 0,38 га до електронної бази даних Державного земельного кадастру із присвоєнням їй кадастрового номера, однак при проведені геодезичних робіт було встановлено, що суміжна спірна земельна ділянка, яка належить до комунальної власності м. Боярки, накладається на земельну ділянку позивача. На запит позивача виконком Боярської міської ради повідомив, що спірна земельна ділянка була передана Відкритому акціонерному товариству (далі - ВАТ) "Іскра" (далі - ВАТ "Іскра") (на даний момент ПрАТ "Іскра" - відповідач-1) в оренду строком на 49 років. Позивач стверджував, що земельна ділянка була зареєстрована в базі Державного земельного кадастру без відповідної правової підстави та накладається на земельну ділянку позивача. Чинність реєстрації спірної земельної ділянки унеможливлює реєстрацію земельної ділянки ОСББ "Зоря" площею 0,38 га та перешкоджає присвоєнню їй кадастрового номера.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 27.02.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017, у задоволенні позову ОСББ "Зоря" відмовлено.

2.2. Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017 зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

2.3. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2017 позов задоволено частково; припинено провадження у справі в частині позову до ПрАТ "Іскра". У частині позову до Управління Держгеокадастру позов задоволено; скасовано реєстрацію в базі даних Державного земельного кадастру спірної земельної ділянки.

2.4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 скасовано в частині припинення провадження у справі щодо вимог до ПрАТ "Іскра" і в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСББ "Зоря" до ПрАТ "Іскра" відмовлено; в іншій частині рішення Господарського суду Київської області залишено без змін.

2.5. Постановою Верховного Суду від 04.12.2018 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017, передано справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

2.6. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.2020, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021, відмовлено ОСББ "Зоря" у задоволенні позову.

Рішення судів мотивовані тим, що право на спірну земельну ділянку з 30.04.2013 було зареєстровано за Боярською міською радою, яка розпоряджається цією земельною ділянкою від імені відповідної територіальної громади. Належним відповідачем у справі має бути власник спірної земельної ділянки - Боярська міська рада, оскільки фактично оспорюється право на спірну земельну ділянку, власником якої є Боярська міська рада і рішення суду у справі може вплинути саме на стан її речового права. Однак, позов заявлено до неналежних відповідачів і це є підставою для відмови у позові.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 та рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.2020, ОСББ "Зоря" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

3.2. Обгрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ОСББ "Зоря" посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 672/1369/17 (щодо способу захисту у вигляді скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі), від 14.11.2019 у справі № 539/1876/16-ц (щодо належного складу сторін у спорі). Скаржник зазначає, що висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 911/488/18, був неправильно застосований судом апеляційної інстанції.

3.3. ПрАТ "Іскра" подало 04.06.2021 відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу ОСББ "Зоря" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ПрАТ "Іскра" стверджує, що доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів, а посилання на порушення судами норм матеріального та процесуального права є безпідставним та необґрунтованим. Вважає, що суд апеляційної інстанції правильно врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 911/488/18, оскільки про необхідність його врахування було наголошено у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у цій справі.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1 . Господарський суд першої інстанції встановив, що рішенням Виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих № 260 від 23.04.1968 створено Житлово-будівельний кооператив "Зоря" (далі - ЖБК "Зоря") з правом будівництва житлового 5-ти поверхового будинку на 70 квартир та закріплено за кооперативом земельну ділянку площею 0,38 га у м. Боярці на вул. Лінейній.

4.2. У 1997 році Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Київгеоінформатика складено технічний звіт зі встановлення зовнішніх меж землекористування ЖБК "Зоря" у м. Боярці, до якого включені кадастровий план із зазначенням схеми, конфігурації та координат земельної ділянки, абрис ділянки із зазначенням її фактичних меж, долучено акт встановлення і погодження меж землекористування від 01.07.1997. Відповідний акт підписано суміжним землекористувачем, представниками Боярської міської ради та госпрозрахунковим бюро.

4.3. Землекористувачем за вказаним звітом було визначено ЖБК "Зоря", м. Боярка, вул. Гоголя, 50-А, площа земельної ділянки - 3789,50 м 2 .

4.4. 08.09.1997 Виконавчим комітетом Боярської міської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення № 344/1 "Про передачу земельної ділянки в постійне користування ЖБК "Зоря" на вул. Гоголя, 50-А", яким ЖБК "Зоря" передано в постійне користування земельну ділянку площею 3789,5 м 2 на вул. Гоголя, 50-А, для обслуговування житлового будинку.

4.5. ЖБК "Зоря" було реорганізоване в ОСББ "Зоря", про що прийнято відповідне рішення загальними зборами ЖБК "Зоря" № 43 від 24.06.2005 в порядку, передбаченому статтею 5 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

4.6. Пунктом 1.1 Статуту ОСББ "Зоря", затвердженого рішенням загальних зборів ЖБК "Зоря" від 24.06.2005 № 43, встановлено, що ОСББ "Зоря" створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 50-А на вул. Гоголя в м. Боярці відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і є його правонаступником.

4.7. Рішенням Боярської міської ради від 15.12.2010 № 14/809 надано дозвіл ОСББ "Зоря" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для встановлення фактичних розмірів та конфігурації земельної ділянки, зайнятої багатоквартирним жилим будинком, що розташований в м. Боярці на вул. Гоголя, 50-А.

4.8. У 2013 році ОСББ "Зоря" замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гео-сервіс Україна" технічну документацію із землеустрою для внесення відомостей про земельну ділянку ОСББ "Зоря" площею 0,38 га до електронної бази Державного земельного кадастру із присвоєнням кадастрового номера.

4.9. Суди зазначили, що, за твердженням позивача, під час проведення геодезичних робіт було виявлено, що суміжна спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку ОСББ "Зоря" площею 0,38 га.

4.10. Виконавчий комітет Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області у відповідь на звернення позивача про встановлення меж земельної ділянки для обслуговування житлового будинку листом від 25.02.2013 № 02-10/364 повідомив, що бажана територія земельної ділянки відповідно до наданого позивачем кадастрового плану включає в себе частину земельної ділянки, що раніше передана у користування на умовах оренди терміном на 49 років ВАТ "Іскра", що підтверджується схемами розташування земельних ділянок, яка складена інженером-землевпорядником Коротковою О.М.

4.11. Суд першої інстанції установив, що реєстрація права користування спірною земельною ділянкою за ВАТ "Іскра" відбулася за таких обставин.

Рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради народних депутатів № 70 від 12.05.1986 "Про виділення земельної ділянки під будівництво молодіжного житлового комплексу", відповідачу-1 було виділено земельну ділянку площею 2,2 га між вулицями Жданова (Молодіжною), Гоголя, Дежньова та Бульварною для будівництво трьох житлових будинків, плавального басейну та культосвітнього центру молодіжного житлового комплексу заводу "Іскра". У відповідному рішенні зазначено, що на виділеній земельній ділянці знаходяться 6 одноповерхових та 2 двоповерхових житлових будинків ЖЕК-1, які підлягають знесенню.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2005 у справі № 121/17-05/19 за позовом ВАТ "Іскра" до Боярської міської ради про зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки, яке набрало законної сили, зобов`язано Боярську міську раду укласти з ВАТ "Іскра" договір оренди земельної ділянки площею 2,2 га у м. Боярці між вулицями Жданова (Молодіжною), Гоголя, Бульварною та Дежньова, виділеної у користування заводу "Іскра" рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради народних депутатів від 12.05.1986 № 70, в редакції поданого до суду проекту договору, внести до нього нормативно обґрунтовані (розраховані) умови про грошову оцінку земельної ділянки та розмір орендної плати.

03.03.2007 між Боярською міською радою (орендодавець) та ВАТ "Іскра" (орендар) укладено договір оренди землі № 11-07, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в м. Боярці, між вулицями Жданова (Молодіжною), Гоголя, Бульварною та Дежньова (далі - договір оренди).

За цим договором оренди в оренду передається земельна ділянка площею 2,2 га - землі житлового будівництва (пункт 2 договору оренди) з цільовим призначенням - під забудову житлових будинків (пункт 14 договору оренди).

Згідно з пунктом 7 договору оренди його укладено на 49 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

За змістом пункту 17 договору оренди підставою для розроблення проекту відведення земельної ділянки є рішення № 70 Боярської міської ради від 12.05.1986 року.

Зазначена земельна ділянка площею 2,2 га передана Боярською міською радою за актом приймання-передачі від 03.03.2007.

Спірна земельна ділянка зареєстрована 30.04.2013 на підставі проекту землеустрою, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "Геополіс"(далі - ТОВ "НВФ "Геополіс") від 28.04.2013. Право оренди на земельну ділянку за відповідачем-1 зареєстровано 15.09.2017, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Відповідно до Інформаційної довідки № 159662024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, власником спірною земельної ділянки з 30.04.2013 є Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області.

4.12. Суд першої інстанції з метою встановлення факту накладення меж земельних ділянок призначив судову земельно-технічну експертизу.

Згідно з висновком експерта від 02.07.2020 неможливо надати відповідь на питання, чи накладається спірна земельна ділянка на земельну ділянку площею 0,38 га, закріплену за ЖБК "Зоря" рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих від 23.04.1968 № 260, межі та координати якої зазначені у технічному звіті зі встановлення зовнішніх меж землекористування "ЖБК "Зоря", складеному Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру "Київгеоінформатика" у 1997 році, оскільки не надані відомості щодо координат поворотних точок земельної ділянки відповідно до технічного звіту зі встановлення зовнішніх меж землекористування ЖБК "Зоря", складеного Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру "Київгеоінформатика" у 1997 році. При цьому Головне управлення геодезії, картографії та кадастру "Київгеоінформатика" повідомило, що немає інформації про координати поворотних точок меж земельної ділянки, оскільки архівні матеріали відповідної категорії зберігаються 5 років. Експертом зазначено, що визначення накладення фактичних меж та встановлення такого накладення неможливе у зв`язку з відсутністю фактичних меж земельних ділянок.

На друге питання експертом дана відповідь, що спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку площею 3789,5 м 2 у м. Боярці на вул. Гоголя, 50-А, надану ЖБК "Зоря" рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 08.09.1997 № 344/1, межі та координати якої зазначені у технічних звітах зі встановлення зовнішніх меж землекористування ОСББ "Зоря", складеного ТОВ "Гео-сервіс Україна" у 2012 році; площа накладення становить 0,1432 га (або 1432 м 2 ). При цьому експертом вказано, що площа земельної ділянки, закріпленої за ЖБК "Зоря", що визначена в технічній документації 2012 року, становить 3780,0 м 2 , а не 3789,5 м 2 , що на 9,5 м 2 менше, ніж визначено у технічній документації 1997 року.

На питання, чи накладається спірна земельна ділянка на земельну ділянку, зайняту багатоквартирним житловим будинком, розташованим у м. Боярці на вул. Гоголя, 50-А, на яку рішенням Боярської міської ради VI скликання від 15.12.2010 № 14/809 надано дозвіл ОСББ "Зоря" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування цього багатоквартирного житлового будинку, експерт не надав відповіді, оскільки в натурі (на місцевості) будь-які фактичні межі спірної земельної ділянки відсутні.

У висновку експертизи також зазначено, що за результатами обстеження стану фактичного використання земельних ділянок встановлено, що спірна земельна ділянка фактично використовується невстановленими особами для розміщення великої кількості металевих гаражів, пункту приймання склотари, а також стихійного сміттєзвалища. Фактичні межі земельної ділянки у вигляді парканів, лінійних твердих обмежень, таке інше, на місцевості відсутні.

Земельна ділянка, що закріплена рішенням виконкому Києво-Святишинської районної ради депутатів трудящих від 23.04.1968 за ЖБК "Зоря", фактично використовується для експлуатації багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку та прибудинкової території. Фактичні чіткі межі ділянки на місцевості здебільшого також відсутні.

4.13. Спір виник у зв`язку з наявністю/відсутністю підстав для скасування реєстрації в базі даних Державного земельного кадастру спірної земельної ділянки, що належить до комунальної власності.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПрАТ "Іскра", дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ "Зоря", належить закрити з огляду на таке.

5.2. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій при вирішенні справи не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 672/1369/17 (щодо способу захисту у вигляді скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі), від 14.11.2019 у справі № 539/1876/16-ц (щодо належного складу сторін у спорі). ОСББ "Зоря" зазначає, що висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 911/488/18, був неправильно застосований судом апеляційної інстанції.

5.3. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.4. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

5.5. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на наступне.

5.6. Предметом позову у цій справі є вимоги про скасування реєстрації в базі даних Державного земельного кадастру спірної земельної ділянки, що належить до комунальної власності. Позивач звернувся до суду із цим позовом, оскільки вважав, що спірна земельна ділянка була зареєстрована в базі Державного земельного кадастру без відповідної правової підстави та накладається на земельну ділянку позивача і цим порушено його право зареєструвати належну йому на праві постійного користування земельну ділянку площею 0,38 га. При цьому відповідачами у справі позивач визначив: ПрАТ "Іскра" (яке є землекористувачем спірної земельної ділянки на підставі договору оренди, укладеного між власником спірної земельної ділянки та підприємством), та Управління Держгеокадастру, яке зареєструвало земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

5.7. Відповідно до частин 1- 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах 1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Таким чином, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача/відповідачів у справі. За змістом статті 48 Господарського процесуального кодексу України залучення відповідача/співвідповідача у справі здійснюється лише судом першої інстанції за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання (у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження). У разі спливу зазначених строків та необхідності залучення відповідача до участі у справі на позивача покладається обов`язок довести факт своєї необізнаності щодо необхідності залучення належного відповідача/співвідповідача. А можливість залучення до участі у справі відповідача/співвідповідача в апеляційного суду відсутня, оскільки відповідно до пункту 1 частини 1 статті 267 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на момент відкриття апеляційного провадження) суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Отже, суд під час розгляду справи повинен вирішувати спір, виходячи зі складу сторін, які визначені позивачем, і не вправі зі своєї ініціативи без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

5.8. Суд першої інстанції, враховуючи положення статті 125 Земельного кодексу України, статті 317 Цивільного кодексу України, зазначив, що внаслідок ухвалення рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки можуть бути порушені законні права та інтереси власника земельної ділянки. Суд установив, що спірна земельна ділянка не належить ні позивачу, ні відповідачу-2 на праві власності, а з 30.04.2013 спірна земельна ділянка зареєстрована за Боярською міською радою. Проте Боярська міська рада не є відповідачем у справі, а має статус третьої особи. Суд наголосив, що саме Боярська міська рада може бути відповідачем за заявленим позовом, проте вимоги у даній справі заявлені до осіб, які не є належними відповідачами, тому слід відмовити у позові.

5.9. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у позові, взяв до уваги те, що власника спірної земельної ділянки - Боярську міську раду не залучено до участі у справі як відповідача, а також те, що нова редакція Господарського процесуального кодексу України дозволяє суду залучити відповідача/співвідповідачів лише за клопотанням позивача, а суд апеляційної інстанції на стадії перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку позбавлений такої можливості.

5.10. Доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 672/1369/17, від 14.11.2019 у справі № 539/1876/16-ц, та неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 911/488/18, не підтверджують неправильного застосування судами положень статей 47, 48 Господарського процесуального кодексу України.

5.11. Так, у справі № 672/1369/17 предметом позову є вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки. При цьому позов заявлено позивачем, який успадкував земельні частки (паї), до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, який видав спірний наказ; 2) особи, щодо якої було здійснено спірну державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Суди встановили факт накладення земельної ділянки відповідача-2 на земельну ділянку позивача. Підставою для часткового задоволення позовних вимог, з чим погодився Верховний Суд, стало те, що запис про реєстрацію земельної ділянки за відповідачем-2 та відкриття Поземельної книги унеможливлюють присвоєння кадастрового номера земельним ділянкам і виготовлення технічної документації із землеустрою, право на які не може реалізувати позивач, що набув право на земельні частки (паї) раніше відповідача- 2.

5.12. У справі № 539/1876/16-ц предметом позову є вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Позивачем була особа, яка стверджувала, що вона є власником спірної земельної ділянки, а відповідачами були територіальна громада в особі Вищебулатецької сільської ради Лубенського району Полтавської області, Приватне підприємство "Алан-зем", управління Держгеокадастру у Лубенському районі Полтавської області та особа, за якою було проведено спірну державну реєстрацію земельної ділянки. Верховний Суд у справі № 539/1876/16-ц дійшов висновків, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Колегія суддів погодилася з висновками судів про те, що за встановлених обставин під час розроблення технічної документації відповідачу на підставі розпорядження Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області було неправильно визначено розташування належної йому земельної ділянки, внаслідок такої помилки було порушено право позивача на земельну ділянку, яку позивач набув раніше за відповідача, тому вимоги позивача про скасування державної реєстрації в державному земельному кадастрі земельної ділянки до особи, якій належить спірна земельна ділянка, підлягають задоволенню.

Отже, у наведених скаржником справах, на відміну від справи № 911/82/17, що розглядається, суди ухвалювали рішення щодо сторін спірних правовідносин, а саме задовольнили вимоги позивачів до відповідачів, за якими була здійснена державна реєстрація спірних земельних ділянок. Тобто відповідачами були особи, право на майно яких оспорювалося. Наведене свідчить про відмінність установлених фактичних обставин у справі, що розглядається, та справах, на які посилається скаржник, тому не свідчить про їх подібність та необхідність врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 672/1369/17, від 14.11.2019 у справі № 539/1876/16-ц, в оскаржуваній постанові.

5.13. Щодо аргументів скаржника про неправильне врахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 911/488/18, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до правової позиції, викладеної у наведеній постанові, "державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. Якщо ж, на думку позивача, саме в результаті державної реєстрації права постійного користування за відповідачем - суб`єктом звернення за такою послугою порушується (не визнається, оспорюється) право позивача, то має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію речового права за особою, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме цієї особи".

5.14. Отже, належним суб`єктним складом, а тому й сторонами у спорі, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на майно (земельну ділянку/нерухоме майно) іншою особою, є позивач - особа, право цивільне якої порушене та відповідач/відповідачі - особа/особи, за якою/якими зареєстроване аналогічне право щодо цього ж майна і наслідки вирішення спору безпосередньо впливають на зміст та стан речового права щодо цього майна.

5.15. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.16. Зважаючи на те, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження після відкриття касаційного провадження не отримали підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСББ "Зоря" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2020 у справі № 911/82/17.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційне провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2020 у справі № 911/82/17 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак