Постанова

від 27.09.2007 по справі б-31/108-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Б-31/108-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2007 р.                                                           Справа № Б-31/108-07  

     Колегія суддів у складі: головуючого судді Істоміної О.А.

                                                                    судді Лащенко Л.Д.

                                                                   судді Горбачової Л.П.

при секретарі –Андросовій О.В.

за участю представників сторін:

боржника  –  Бєлов В.Ф. (паспорт ММ № 259274 від 15.07.1999 року), Бєлов Ф.Ф. (паспорт ММ № 643999 від 06.10.2000 року).

кредитора -    Клюєва Н.І. (дов. № 1393/9/10-008 від 08.05.2007 року),

розглянувши апеляційну скаргу  (вх. № 2669 Х/2-6 від 15.08.07 р.) кредитора, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Харків на Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2007 р.  по справі № Б-31/108-07.

за заявою  –Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Харків

до  Транснаціональної компанії «АЙ-ЭС-БИ»у вигляді повного товариства (громадян Бєлова Ф.Ф, Бєлова В.Ф.), с. Санжари, Харківської області

             про визнання  банкрутом,

встановила:

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2007 р. (суддя Пуль О.А.) у задоволенні заяви Харківської ОДПІ щодо продовження слухання справи про банкрутство боржника у відповідності до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»відмовлено. Провадження у справі припинено. Припинено дію мораторію, встановленого Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2007 року. Ухвала суду прийнята з посиланням на те, що суду не доведено обставин безспірності вимог кредитора до боржника, а також доказів відсутності керівного органу боржника за його місцезнаходженням, передбачених п. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Кредитор, з Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2007 року не згодний, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить Ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Харківської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Харківська ОДПІ вважає, що господарським судом Харківської області не були дотримані положення ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника. Матеріали судової справи містять докази того, що ТК  «АЙ-ЭС-БИ»у вигляді повного товариства не тільки не надає до податкової інспекції податкову звітність з 2000 року, а й фактично припинило підприємницьку діяльність з 1999 року. Боржник має заборгованість у сумі 6630,00 грн., яка виникла у 2005-2006 роках, у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань (податкового боргу), керівні органи боржника за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Санжари, вул. Спортивна, буд. 2 не знаходиться.

Представники боржника  у відзиві на апеляційну скаргу просить Харківський апеляційний господарський суд залишити Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2006 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення боржник обгрунтовує тим, що сума вимог податкової інспекції не є безспірною, значно менша ніж триста мінімальних заробітних плат. Окрім того, місцезнаходженням керівного органу боржника є домашня адреса засновників.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в Ухвалі  суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників кредитора та боржників,  суд встановив, що  апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а  прийнята судом Ухвала   підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

          24 травня 2007 року кредитор –Харківська ОДПІ, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської обл. з заявою, в якій просив суд на підставі ст.. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»порушити справу про банкрутство боржника –Транснаціональної компанії  «АЙ-ЭС-БИ»у вигляді повного товариства (громадян : Бєлова Ф.Ф., Бєлова В.Ф.). Свої вимоги щодо порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст.. 52 Закону, кредитор обґрунтував тим, що боржник має перед кредитором невиконані грошові зобов'язання, у тому числі, заборгованість по податкам у розмірі 6630,00 грн., яка виникла у 2005-2006 роках. Боржник не знаходиться за юридичною адресою, визначити (встановити) його місцезнаходження неможливо, що підтверджується Актами, складеними посадовими особами кредитора. Всі активи платника податків знаходяться  в податковій заставі. ТК ПТ «АЙ-ЭС-БИ»до податкової інспекції надало останній звіт про свою фінансово-господарську діяльність за лютий 2000 року. Згідно листа державного реєстратора Харківської РДА Харківської області від 12.03.2007 року № 83 ТК ПТ «АЙ-ЭС-БИ»в Єдиний  державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесена, державну реєстрацію не припинено.

Розділ УІ Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності.

Стаття 52 вказаного Закону та вказаного розділу встановлює особливості банкрутства відсутнього боржника і є спеціальною нормою, яка регулює порядок розгляду справ про банкрутство саме відсутніх боржників.

Відповідно до п. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заява про порушення провадження про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором, якщо керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

П.2 ст. 52 Закону зобов'язує суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі відсутнього боржника прийняти Постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру і призначити ліквідатором боржника ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2007 року прийнято заяву Харківської ОДПІ до розгляду. Порушено провадження у справі і призначено проведення засідання суду про визнання відсутнього боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на 07.06.2007 року. З моменту прийняття Ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Заборонено посадовим особам боржника або власнику майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти дії щодо відчуження майнових активів боржника, вчиняти дії щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи –боржника.

Боржник після ознайомлення зі змістом заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та змістом доданих до заяви документів у відзиві на заяву кредитора заперечує проти порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, вважає, що кредитор –податкова інспекція незаконно   застосувала до боржника штрафні санкції у 2005 та 2006 р.р., оскільки строк позовної давності по поданих у 2000 році деклараціях на цей час вже сплинув. Крім того, засновники боржника прийняли у жовтні 1998 року рішення про ліквідацію товариства.

Як вказано вище, оскаржуваною Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2007 року у задоволенні заяви Харківської ОДПІ відмовлено. Провадження у справі припинено, припинено дію мораторію, встановленого Ухвалою господарського  суду Харківської області від 25.05.2007 року.

Матеріалами справи встановлено, що кредитор у якості підстави виникнення боргу зазначає штрафні санкції, нараховані кредитором за неподання боржником у 2005 році податкових декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня місяця 2002 року, січня-грудня місяця 2003 року, січня-грудня місяця 2004 року, січня-вересня місяця 2005 року. Штрафні санкції нараховані з посиланням  на статтю 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон України № 2181) у сумі 6120,00 грн. на підставі актів невиїздної документальної перевірки, за якими в подальшому були сформовані податкові повідомлення-рішення, та які  були направлені боржнику поштою на юридичну адресу і повернуті  кредитору в зв'язку з неможливістю вручення через відсутність боржника, та в подальшому розміщені на дошці податкових оголошень.

У зв'язку з неповерненням боржником Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість застосовано штрафні санкції у сумі 170,00 грн., що підтверджується актом від 04.11.2005 року про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку, актом перевірки від 25.11.2005 року за № 922/16/21185908, повідомленням рішенням від 25.11.2005 року № 0004941502/0, яке надіслано на адресу боржника, але повернуто у зв'язку з неможливістю вручення через відсутність боржника та розміщено на дошці податкових оголошень згідно акту від 05.12.2005 року № 120/01-044.

Стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дає визначення боржника як суб'єкта підприємницької діяльності, неспроможного виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі, щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом трьох місяців після настання встановленого строку сплати.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше  трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону зазначено, що безспірні вимоги кредиторів –це вимоги кредитора, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтвержені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Харківською ОДПІ не надано суду доказів звернення з позовом до суду у зв'язку з необхідністю отримання виконавчого документу для примусового стягнення з боржника податкового боргу, не надано доказів звернення до суду з позовом до учасників повного товариства, не надано виконавчого документу чи розрахункового документу, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунку боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції повністю відхилив грошові вимоги ТК ПТ «АЙ-ЭС-БИ», обгрунтовуючи своє рішення тим, що заявником пропущений строк позовної давності на звернення з вимогами до боржника, оскільки останній податковий звіт боржником був поданий у 2000 році,  а фінансові санкції застосовані до нього кредитором у 2005-2006 р.р.

Отже, як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія апеляційного суду, фінансові санкції до платника податків було застосовано податковим органом через 5 років після подання платником податку останньої декларації, тобто після закінчення строку позовної давності на застосування санкцій до платника податку.

Харківська ОДПІ не звернулася до суду з позовом про захист свого права та не поновило строку позовної давності в позовному провадженні, тим самим позбавило себе права заявити грошові вимоги у справі про банкрутство боржника, оскільки, строк позовної давності у справі про банкрутство не відновлюється.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців»місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як вбачається із наданих установчих документів, а саме статуту, таким органом є Президент. Із заяви та доданих документів не вбачається, що кредитор встановлював фактичного місцезнаходження уповноваженого органу або посадової особи боржника, а саме Президента компанії, до заяви не додано доказів відсутності президента за його місцезнаходженням. Проте, як встановлено матеріалами справи, уповноважений орган боржника знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 134/16, кв. 79.

Також, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду не може взяти до уваги в якості доказу відсутності керівних органів боржника за місцем державної реєстрації (Харківська область, Харківський район, с. Санжари, вул. Спортивна, буд 2), оскільки господарська  діяльність підприємства припинена ще з 1998 року, про що свідчить рішення зборів засновників про закриття ТНК «АЙ-ЭС-БИ», тому за вказаною адресою боржник не знаходиться.

У відповідності до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», який набув чинності з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей, тощо. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що Кредитором не надано суду належних доказів відсутності боржника, а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про відсутність юридичної особи, не доведено, що керівник боржника не  проживає, чи не знаходиться за вказаною в матеріалах справи адресою, грошові вимоги кредитора (штрафні санкції) Харківської ОДПІ застосовані після збігу строку позовної давності, не надано інших доказів, які свідчать про відсутність боржника, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює особливості банкрутства саме відсутнього боржника, а не неплатоспроможного боржника, за таких обставин,  апеляційна скарга кредитора  не підлягає задоволенню, а Ухвала  господарського суду Харківської обл.. від 25 липня 2007 року відповідає вимогам ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102,  п. 1 ст.103, 105, 106 ГПК України

постановила:

Апеляційну скаргу кредитора - Харківської ОДПІ, м. Харків -  залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 25 липня 2007 року по  справі № Б-31/108-07  залишити без змін.

             Головуючий суддя                            Істоміна О.А.

                                   Суддя                           Лащенко Л.Д.    

          Суддя                            Горбачова Л.П.