Ухвала

від 15.09.2021 по справі 531/1540/20

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.09.2021

єдиний унікальний номер справи 531/1540/20

номер провадження 6/531/46/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м.Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Черняєвої Т.М.,

за участю секретаря - Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву старшого державного виконавця Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Оксани Данілової про вирішення питання про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,-

ВСТАНОВИВ :

Старший державний виконавець Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Оксана Данілова звернулася до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Подання обгрунтовує тим, що на виконанні у Карлівському відділі державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (далі Карлівському ВДВС) перебуває виконавче провадження №65244206 з примусового виконання виконавчого листа №531/1540/20, виданого 19.04.2021 року Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 692 860,00 грн., яке відкрито постановою державного виконавця від 22.04.2021 року. Постановами від 28.09.2020 року та 20.08.2021 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, відомості про що внесено до державних реєстрів обтяжень. Постановою від 05.05.2021 року арештовано кошти боржника, які містяться на банківських рахунках, проте кошти для повного погашення заборгованості на рахунках боржника відсутні. ОСОБА_1 ніде офіційно не працює, пенсії не отримує, не має у власності транспортних засобів, на які можливо б було звернути стягнення. Згідно відповіді Міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районах ГУ Держгеокадастру у Полтавській області встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 зареєстровано земельну ділянку площею 4,19 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5321681200:00:004:0726, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №650007 від 01.07.2002 року №7. Земельна ділянка розташована на території Голобородьківського старостинського округу. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, будь-які відомості про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5321681200:00:004:0726 відсутні. Оскільки боржник не має іншого майна, державний виконавець просить звернути стягнення на вказану земельну ділянку, яка не зареєстрована в установленому законом порядку.

Старший державний виконавець у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.11 ст.440 ЦПК України суд розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 4 ст.440 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у ст. 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з положеннями цієї статті, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 4 статті 50 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з ст.10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Так, ч.ч.1,2 ст.50 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Частинами 3 та 4 даної статті встановлено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставленого третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Тобто, відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження та ст. 440 ЦК України, державний або приватний виконавець має право звернутися до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Статтею 316 ЦК України закріплено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

На підставі ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації. Зі змісту зазначених норм вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (із змінами) регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення, визнання та захисту державою таких прав. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

На підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 фактично володіє майном, а саме: земельною ділянкою площею 4,19 га з кадастровим номером 5321681200:00:004:0726, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Голобородьківського старостинського округу, старшим державним виконавцем надано копію Державного акту на право приватної власності на землю Серії Р3 №650007, виданий на підставі розпорядження голови Карлівської районної державної адміністрації від 07.05.2002 року №260, на ім`я ОСОБА_1 (а.с.17-18).

Також, відповіддю Міжрегіонального управління у Карлівському та Машівському районах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області підтверджено видачу вказаного акту у період до 01.01.2013 року, згідно Книг записів реєстрації державних актів на право власності, право користування та договорів оренди землі (а.с.15) та у довідці старости Голобородьківського старостинського округу №08-15/39 від 02.08.2021 року зазначено про розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5321681200:00:004:0726 на території Голобородьківського старостинського округу та її належність ОСОБА_1 (а.с.19).

Оскільки, відповідно до Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на нерухоме майно відбувається у останню чергу, відсутність іншого майна, на яке можна було б звернути стягнення підтверджується:

- довідкою АТ ПриватБанк про відсутність коштів на рахунках ОСОБА_1 (а.с.8), кошти на яких арештовані, відповідно до постанови старшого державного виконавця від 05.05.2021 року (а.с.6); із інших банківських установ постанова про накладення арешту на кошти на рахунках повернуті у зв`язку з відсутністю таких рахунків (а.с.9-14);

- відповіддю на запит №111986019 від 23.08.2021 року Міністерства внутрішніх справ України, про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів (а.с.21);

- відповіддю №1074683374 від 24.08.2021 року Пенсійного фонду України щодо відсутності інформації щодо виплати пенсії ОСОБА_1 (а.с.22);

- відповіддю №1074695990 від 24.08.2021 року з Пенсійного фонду України про відсутність інформації про ОСОБА_1 , як особу, яка працює за трудовим чи цивільно-правовим договором (а.с.23);

- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №272550764 від 31.08.2021 року, згідно якої зареєстроване нерухоме майно, на яке старшим державним виконавцем накладено арешт, відповідно до постанови від 20.08.2021 року, у ОСОБА_1 відсутнє (а.с.24-26).

Таким чином, дослідивши всі надані до суду докази, суд приходить до висновку про задоволення клопотання старшого державного виконавця.

Керуючись ст. 440 ЦПК України , суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Заяву старшого державного виконавця Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Оксани Данілової про вирішення питання про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку - задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 5321681200:00:004:0726, площею 4,19 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Голобородьківського старостинського округу, яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно державного акту на право приватної власності на землю мерії Р3 №650007 від 01.07.2002 року №7, але не зареєстрована в установленому законом порядку, для примусового виконання виконавчого листа №531/1540/20, виданого 19.04.2021 року Карлівським районним судом Полтавської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд Полтавської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя Т.М.Черняєва