Ухвала

від 14.09.2021 по справі 755/14409/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/14409/21

Провадження №: 2-з/755/280/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, товариство з обмеженою відповідальністю С.Л.В. , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток та актів приймання-передачі часток у статутному капіталі товариства, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва 30.08.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, товариство з обмеженою відповідальністю С.Л.В. , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу часток та актів приймання-передачі часток у статутному капіталі товариства, яка була передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 14.09.2021 відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання. Сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просить суд:

1.Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються та виникають на підставі частки ОСОБА_6 у розмірі 3,32% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.В. та з питань, для вирішення яких необхідним є врахування голосів учасника, що припадають на таку частку статутного капіталу;

2.Накласти арешт на частку ОСОБА_6 у розмірі 569 263,04 грн, що становить 3,32% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.В. .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що наданий час ОСОБА_6 є учасником ТОВ С.Л.В. з часткою у статутному капіталі відповідного розміру, яку вона отримала від відповідачів безоплатно шляхом укладення договорів дарування. Укладенням вказаних фіктивних правочинів відповідачі позбавила позивача, в межах виконавчого провадження, звернути стягнення на це майно, а отже у позивача є підстави вважати, що майно, яке зареєстроване на ОСОБА_6 може бути реалізовано нею у подальшому, тому невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали справи, доходить наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд:

1)Визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.В. (код у ЄДРПОУ: 30184757) від 29.05.2021, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у розмірі 1,66% статутного капіталу, що становить 284 631,52 грн;

2)Визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.В. (код у ЄДРПОУ: 30184757) від 30.05.2021, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у розмірі 1,66% статутного капіталу, що становить 284 631,52 грн;

3)Визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.В. (код у ЄДРПОУ: 30184757) від 04.06.2021, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 0,83% статутного капіталу, що становить 142 315,76 грн;

4)Визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.В. (код у ЄДРПОУ: 30184757) від 04.06.2021, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 0,83% статутного капіталу, що становить 142 315,76 грн;

5)Визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.В. (код у ЄДРПОУ: 30184757) від 12.06.2021, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у розмірі 0,83% статутного капіталу, що становить 142 315,76 грн;

6)Визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.В. (код у ЄДРПОУ: 30184757) від 12.06.2021, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у розмірі 0,83% статутного капіталу, що становить 142 315,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимог, позивач посилається на те, що відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2020 по справі № 369/7253/16-ц, що набрало законної сили, ОСОБА_1 є кредитором (стягувачем), а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - боржниками. На виконання вказаного рішення суду за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були зареєстровані частки ТОВ С.Л.В. та зазначені особи стали його учасниками, а їх право власності на частки у статутному капіталі та внесення змін до реєстру зареєстровано приватним нотаріусом Стрельченко О.В. В подальшому, зазначені особи відчужили свої частки в товаристві на користь ОСОБА_6 шляхом укладення договору дарування. Таким чином, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , достовірно знаючи про рішення суду про стягнення з них частини боргу померлого спадкодавця на користь ОСОБА_1 , відчужили належні їм на праві власності частки у статутному капіталі третій особі, шляхом вчинення фіктивних правочинів - укладення договорів дарування. При цьому ОСОБА_6 є матір`ю відповідача-1 ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є рідними братами та сестрами.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в цивільному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Верховного суду України від 25.05.2016, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-2552цс16 у постанові від 18.01.2017.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не мотивував, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суддя доходить висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку ОСОБА_6 у розмірі 569 263,04 грн, що становить 3,32% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.В. .

У частині вимоги заяви про забезпечення позову шляхом заборони державної реєстрації змін, здійснення державної реєстрації змін та ін., що стосуються та виникають на підставі частки ОСОБА_6 у статутному капіталі товариства, суд доходить висновку, що вжиття такого заходу забезпечення позову призведе до втручання у господарську діяльність підприємства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову до вирішення справи по суті шляхом накладення арешту на частку ОСОБА_6 у розмірі 569 263 (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят три) грн 04 коп, що становить 3,32% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю С.Л.В. .

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Боржник-1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Боржник-2: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Боржник-3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ).

Боржник-4: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Боржник-5: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: