Справа №635/7134/20
Провадження по справі №2/635/834/2021
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Даниленко Т.П.,
за участі секретаря судового засідання - Шевченко В.С.,
учасники справи:
представник позивача - адвокат Харченко К.С.,
представник відповідача - адвокат Чуб С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , третя особа ТОВ АФ РАССВЕТ про скасування рішення про державну реєстрацію, -
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у подальшому змінив позовні вимоги, та в остаточній редакції позовних вимог просив:
- скасувати рішення державного реєстратора Радіонова Олександра Сергійовича, Харківська районна державна адміністрація Харківської області, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46912079 від 17.05.2019р., щодо державної реєстрації договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 02.02.2019, видавник: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 /ТОВ Агрофірма Престиж ;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ (код ЄДРПОУ 37574805, 62420, Харківська обл., Харківський район, с. Веселе, вул. Жовтнева, буд. 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму понесених ним судових витрат, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:012:0466, площею 3,9583 га, що розташована на території Веселівської сільської ради, Харківського району, Харківської області, на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №855 від 07.11.2017р. 31.05.2019 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою РАССВЕТ укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком дії до 31.05.2028 року. Проте, під час реєстрації вказаного договору оренди земельної ділянки стало відомо, що вона вже перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , на підставі договору оренди від 02.02.2019р., який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 31592207 від 11.05.2018р. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:012:0466 за договором оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 02.02.2019, видавник: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 /ТОВ "Агрофірма Престиж", внесений державним реєстратором Радіоновим Олександром Сергійовичем, Харківська районна державна адміністрація Харківської. Однак, позивач не підписував жодних договорів оренди та актів приймання-передачі земельної ділянки з відповідачем та його підпис, якщо він міститься на вказаних документах, є підробленими. Дізнавшись про реєстрацію договору оренди від 02.02.2019 року, разом з іншими власниками, які постраждали від такого ж свавілля з боку відповідача, позивачем було подано заяву до Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області, за результатом розгляду яких 16.06.2019р. було відкрито кримінальне провадження та внесені відповідні відомості до ЄРДР за номером №42019221430000182, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. На сьогоднішній день досудове розслідування триває. Таким чином, договори оренди від 05.01.2015р. укладені і зареєстровані представниками ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ без згоди власника земельних ділянок. Оскільки об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди та у зв`язку з існуванням вказаного рішення про реєстрацію права відповідача на оренду цієї земельної ділянки, прийнятого на підставі договору, який позивач не укладав, він позбавлений можливості зареєструвати договір оренди землі укладений 31.05.2019р. з ТОВ АФ РАССВЕТ та передати земельну ділянку останньому. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020р. по справі №145/2047/16-ц). Також, Велика Палата Верховного Суду вказаною постановою дійшла висновку, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатувала, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Таким чином, для відновлення гарантованого ст.41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України права позивача передати в оренду належні їй земельні ділянку ТОВ АФ РАССВЕТ необхідно встановити неукладенність договорів оренди між позивачем та відповідачем та скасувати відповідні записи державного реєстратора.
Аргументи учасників справи.
Представником відповідача ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ - адвокатом Чуб С.В. надано відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступних підстав. Так, на думку відповідача запис про державну реєстрацію договору був вчинений законно та відповідно до належних поданих документів, будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що позивач, не підписував договір оренди не було надано, позивачем не надано жодних належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, що протягом всього строку дії договору оренди землі він не знав і не міг знати про порушення свого права на земельну ділянку, належну йому на праві власності, також відповідач вказує, що даний спір має публічно-правовий характер та має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
ТОВ АФ РАССВЕТ надало письмові пояснення, в яких підтверджує факт укладення договору оренди з позивачем та неможливості його реєстрації у зв`язку з наявністю зареєстрованого такого права за відповідачем. Окрім цього, ТОВ АФ РАССВЕТ підтвердило, що саме воно здійснює обробіток земельної ділянки за що і здійснює орендні платежі.
Рух справи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 листопада 2020 року провадження у справі відкрито.
16 липня 2021 року від позивача, на адресу Харківського районного суду Харківської області, надійшла заява про долучення до матеріалів справи копій документів, що містяться в реєстраційній справі та на підставі яких були внесені оскаржувані записи, а саме друкована форма заяви, копія договору оренди землі, квитанція про сплату адміністративного збору за проведення державної реєстрації права оренди та саме оскаржуване рішення державного реєстратора.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 липня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03.09.2021 року до початку розгляду справи по суті залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє позовних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю агрофірму Рассвет .
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно розпорядження Харківської районної державної адміністрації №855 від 07.11.2017 року ОСОБА_1 виділено в натурі (на місцевості) та передано у власність земельну ділянки № НОМЕР_2 площею 3,9583 га (угіддя - рілля), кадастровий номер 6325180500:04:012:0466, із земель КСП ЛИПЦІ , яка розташована за межами населеного пункту на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26.10.2020 року (надалі - інформаційна довідка) право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 31.05.2018 року, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41417539 від 04.06.2018 року ОСОБА_4 , Харківська обласна філія Комунального підприємства "Центр державної реєстрації", Харківська обл..
31.05.2019 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма РАССВЕТ укладено договір оренди землі, згідно умов якого позивач передав, а ТОВ АФ РАССВЕТ прийняло на строк до 31.05.2028 року в платне користування земельну ділянку загальною площею 3,9583 га, кадастровий номер 6325180500:04:012:0466.
В той же час, з вказаної інформаційної довідки вбачається, що держаним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіоновим Олександром Сергійовичем 17.05.2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46912079 від 17.05.2019 року, а саме права оренди земельної ділянки строком дії на 10 (десять) років на підставі договору оренди землі, серія та номер: бн, виданий 02.02.2019, видавник: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 /ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , у зв`язку з чим здійснено запис про інше речове право №31592207 від 11.05.2018 року.
На думку позивача існування вказаного запису на підставі договору, який він не підписував, порушує його право передати в оренду належну йому земельну ділянку ТОВ АФ РАССВЕТ , а скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію договору оренди, який він не укладав з відповідачем відновить його порушене право на здійснення права власності
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Предметом спору у цій справі є скасування рішення державного реєстратора.
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Пред`являючи позов, позивач стверджував, що жодних договорів з відповідачем він не підписував, підпис у ньому вчинено іншою особою.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі.
За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга статті 15 Закону України Про оренду землі ).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.08.2020 року по справі №125/702/17).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про скасування записів в Державному реєстрі речових прав, посилаючись на те, що договори, які стали підставою для внесення оскаржуваних записів вона не підписувала, умови їх не погоджувала, тож відповідач безпідставно стверджує про укладення договорів оренди на умовах зазначених договорів, підписаних невстановленою особою замість позивача.
На підтвердження вказаних обставин позивач посилався на те, що такий випадок дій відповідача є непоодиноким, приблизно в цей же період, коли було прийняте оскаржуване рішення цим же державним реєстратором за зверненням цього ж відповідача, було прийнято ще понад 20 аналогічних рішень. За зверненням таких же власників земельних ділянок було відкрито кримінальне провадження та внесені відповідні відомості до ЄРДР за номером №42019221430000182, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України На сьогоднішній день досудове розслідування триває.
Окрім цього, судом встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято державним реєстратором за зверненням представника відповідача, що підтверджується наданими позивачем копіями документів з матеріалів реєстраційних справ, а саме друкованою формою заяви, квитанцією про сплату адміністративного внеску за проведення державної реєстрації та прийнятим державним реєстратором рішенням, за результатами розгляду наданих документів .
Згідно ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно пункту 81 Постанови Великої Палата Верховного суду від 18.03.2020 року по справі №129/1033/13-ц принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Отже принцип доказування та змагальності покладають і на відповідача обов`язок доказування своїх заперечень та вони також не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не надано жодних доказів як на існування договору оренди, який став підставою для прийняття оскаржуваного рішення так і на підтвердження того, що позивач його підписував. Більш того, відповідачем не підтверджено жодним належним та допустимим доказом і факт виконання договору оренди - як обробіток землі так і сплату оренди.
Представником відповідача в судовому засіданні зазначено про факт зникнення відповідного договору, про що відповідачем було повідомлено правоохоронні органи, проте доказів на підтвердження таких тверджень суду не надано.
Водночас, а матеріалах справи свідчать про наявність орендних правовідносин між позивачем та ТОВ АФ РАССВЕТ , що підтверджується відомістю розподілу виплат ТОВ АФ РАССВЕТ від 16.12.2020, відомістю про видачу кукурудзи за земельні паї №1 за 2018 рік, копіями платіжних доручень №324 від 21.12.2019,№3093 від 05.12.20218 про сплату орендної плати на ім`я позивача.
З огляду на наведене, суд зазначає про відсутність доказів наявності між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМОЮ ПРЕСТИЖ договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6325180500:04:012:0466.
Як вірно зазначено позивачем, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020р. по справі №145/2047/16-ц). Разом з тим, позивачем заявлені вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права оренди.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України). Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між ОСОБА_1 та ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ спору про право оренди на земельну ділянку, оскільки ця ділянка фактично не була передана в оренду, договір оренди позивач не підписував, тому він є неукладеними, а державна реєстрація зазначеного правочину порушує його права на користування та розпорядження зазначеною власністю.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Як встановлено судом, договір оренди землі від 02.02.2019р. зареєстровані у Харківській районній державній адміністрації Харківської області.
Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Власником спірної земельної ділянки (кадастровий номер - 6325180500:04:012:0466) на час подання позову є ОСОБА_1 , що підтверджується розпорядженням Харківської районної державної адміністрації №855 від 07.11.2017 року, що відповідає вимогам ЦК України, ЗК України.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Разом з тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою.
Отже, реєстрація права оренди ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_1 фактично не підписував, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Правова природа рішення державного реєстратора та записів у реєстрі вказує на те, що саме рішення державного реєстратора є тим документом, який може бути скасований, як такий, що порушує права заявника. Водночас запис у реєстрі являє собою сукупність відомостей і не завжди в цілому порушує права заявника. Самим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що в судовому порядку може бути скасовано рішення про державну реєстрацію, а не відповідний запис. Правова позиція про те, що для реального захисту прав особи у випадку визнання недійсним договору, у зв`язку із яким до Державного реєстру прав вносилися певні відомості, належним та ефективним способом захисту є скасування саме рішення про державну реєстрацію.
При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.
На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування рішення державного реєстратора Радіонова Олександра Сергійовича, Харківська районна державна адміністрація Харківської області, про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 46912079 від 17.05.2019р.
Щодо судових витрат.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України , а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем ОСОБА_1 був сплачений судовий збір за подання позову у загальному розмірі 840,80 гривень. Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, з ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 12 , 81 , 141 , 247 , 263-265 ЦПК України , суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма РАССВЕТ про скасування рішення про державну реєстрацію - задовольнити повністю.
Скасувати рішення державного реєстратора Радіонова Олександра Сергійовича, Харківська районна державна адміністрація Харківської області, про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 46912079 від 17.05.2019р., щодо державної реєстрації договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 02.02.2019, видавник: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 /ТОВ Агрофірма Престиж .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , код ЄДРПОУ 37574805, місце знаходження: 62420, Харківська обл., Харківський р-н., с. Веселе, вул. Першотравнева, буд.7, кв. 14.
Третя особа: - ТОВ АФ РАССВЕТ , код ЄДРПОУ 30712821, місце знаходження: 62421, Харківська область, Харківський район, с. Тернова.
Суддя Т.П. Даниленко
Суд | Харківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2021 |
Оприлюднено | 20.09.2021 |
Номер документу | 99690895 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський районний суд Харківської області
Даниленко Т. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні