Ухвала

від 15.09.2021 по справі 755/11459/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11459/21

Провадження №: 1-кп/755/1446/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2021 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100040010531 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263, ч.1 ст.359, п.6 ч.2 ст.115 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

потерпілої ОСОБА_11 ,

представника потерпілого ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

в с т а н о в и л а:

Із Дніпровської окружної прокуратури міста Києва до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263, ч.1 ст.359, п.6 ч.2 ст.115 КК України та додані до нього документи, які ухвалою судді призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, крім того клопотав про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Потерпіла та її представник не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, щодо клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою поклалась на розсуд суду.

Обвинувачений та його захисники не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту або знизити розмір застави до 2000000 гривень. Крім того, адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_9 подали скарги на незаконне затримання ОСОБА_5 , також, адвокат ОСОБА_9 клопотав про витребування документів з ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеними, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору, не встановлено.

Що стосується клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.

Вирішуючи питання, про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких, відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжкий злочин, санкція п.6 ч.2 ст.115 КК України передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна. Згідно ст.178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків та його майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях у вчиненні яких він обвинувачується та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Крім того, колегія суддів враховує також, що зі сплином часу продовжуване тримання ОСОБА_5 під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання. Проте, також звертає увагу на те, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не є для обвинуваченого безальтернативним запобіжним заходом, оскільки передбачатиме в якості альтернативи заставу.

Так, відповідно визначаючись з розміром застави, суд враховує, що виходячи із структури статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в цілому, та її третього пункту, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (див. зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі «Musuc v. Moldova» від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Макаров проти Росії» від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув?язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі «Mangouras v. Spain»).

Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; «середовище»; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Враховуючи обставини, за яких були вчинені вищезазначені кримінальні правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що застава у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна буде забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов?язків та запобігти встановленим ризикам.

Така сума (застави) оцінена, враховуючи дані про особу обвинуваченого та його поведінку, активи останнього та його взаємовідносини з особами, безпека яких має бути забезпеченою, тобто, розмір застави обумовлюється ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку неявок до суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Поряд з цим, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, на обвинуваченого у разі внесення застави, з дня її внесення, слід покласти на 2 місяці наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту м. Київ без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати при наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматисявід спілкуванняіз такимиособами,як-то:потерпілою ОСОБА_11 ,свідками: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , носити електронний засіб контролю, оскільки саме такі обов`язки будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, так як не суперечать п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Вказані обов`язки, у випадку внесення застави повноцінно унеможливлять настання встановлених ризиків.

Зокрема, обов`язок утриматися від спілкування з потерпілою та вищезазначеними свідками унеможливить ризик впливу.

Обов`язок повідомляти про зміну проживання, не залишати місто Київ, носити електронний засіб контролю та здати документи, які надають право виїхати з України дадуть змогу уникнути настанню ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування та перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб, в т.ч. шляхом переховування, оскільки засіб контролю дасть змогу чітко фіксувати місце знаходження особи в режимі реального часу.

За таких обставин, колегія суддів вважає за доцільне також визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_9 про витребування документів з ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль», то воно не підлягає задоволенню, оскільки подане на стадії підготовчого судового засідання без врахування положень глави 15 розділу ІІ КПК України, є передчасним за своєю суттю із урахуванням наведених правових норм у частині порушеного питання.

Щодо скарг захисників ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про незаконне затримання, то частино 1 статті 303КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до частини 2 статті 303КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Норми частини 2 статті 303КПК України не містять імперативних вимог щодо обов?язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-316КПК України /на що, зокрема, вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК/.

Системний аналіз норм статей 314, 315КПК України свідчить, що підготовче судове провадження є обов?язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315КПК України, у підготовчому судовому провадженні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов?язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Чинний КПК України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність та рішення органу досудового розслідування, оскільки з?ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчими та прокурором, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, на що сторона захисту має право звертати увагу суду.

Також відповідно до частини 4 статті 291КПК України забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.

Тому оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого чи прокурора виключно на підставі доказів, наданих однією із сторін, порушить принцип змагальності, згідно з яким сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів, особливо враховуючи, що такі відсутні в розпорядженні суду на цій стадії.

Отже, викладені у вказаних скаргах факти та обставини не можуть бути предметом дослідження судом під час підготовчого судового провадження, а тому слід відмовити у задоволенні таких скарг адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , а викладеним у них обставинам надати оцінку на відповідній стадії судового провадження.

У підготовчому судовому засіданні інших клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Крім того, клопотань про розгляд кримінального провадження судом присяжних не надходило.

Із урахуванням наведеного є всі достатні підстави для призначення судового розгляду кримінального провадження, яке необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263, ч.1 ст.359, п.6 ч.2 ст.115 КК України у відкритому судовому засіданні на 11 годину 30 хвилин 17 вересня 2021 року, у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за участю за участю сторін кримінального провадження.

Клопотання прокурора,про обранняобвинуваченому запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Євпаторія, Автономної Республіки Крим, громадянину України, українцю, з вищою освітою, одруженому, маючому на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Встановити строк тримання ОСОБА_5 під вартою на час розгляду кримінального провадження в суді строком, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 13 листопада 2021 року, включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_5 , достатній для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків передбачених КПК України у виді 4000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9080000 /дев?ять мільйонів вісімдесят тисяч/ гривень 00 копійок.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-здати при наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утриматися від спілкування із такими особами, як-то: потерпілою ОСОБА_11 , свідками: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;

-носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою суду обов`язків - не більше двох місяців з моменту внесення обвинуваченими, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.

У задоволенні скарг захисників ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про незаконне затримання та клопотання адвоката ОСОБА_9 про витребування документів відмовити.

Кримінальне провадження розглядати колегією суддів.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом п?яти днів з дня її оголошення, у частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до рішення Великої Палати Конституційного Суду України №4-р/2019 від 13.06.2019 року, у іншій частині оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

1.

2.