Рішення

від 14.09.2021 по справі 671/896/21

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 671/896/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої - судді Павлової А.С.,

за участі секретаря судового засідання Козак Г.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

свідка: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Онікс про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок самоуправства, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Волочиського районного суду Хмельницької області з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09.01.2013 між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Онікс укладено договір оренди землі № 88, предметом якого є платне строкове користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2,7265 га, розташованої на території Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, кадастровий номер 6820982300:03:015:0114, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Волочиському районі 18.06.2014, строком на п`ять років до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Позивач успадкував вказану земельну ділянку. Після закінчення строку дії договору № 88, ним було направлено відповідачу вимогу про обробіток земельної ділянки власними силами та небажання продовжувати договір.

На вказаній земельній ділянці у період з вересня по жовтень 2019 року він посіяв озиму пшеницю. В кінці березня 2020 року відповідач засіяв поверх його озимої пшениці свою, без належних на те підстав. У зв`язку з такими діями відповідача, ОСОБА_1 01.04.2020 звернувся до Волочиського ВП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про самовільний посів земельної ділянки. За даним фактом 08.05.2020 були внесені відомості до ЄРДР за ст. 356 КК України (самоправство).

13.11.2020 Волочиським ВП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження, а матеріали направлено для вирішення питання про притягнення працівників відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 186 КУпАП (самоправство). 28.12.2020 адміністративною комісією виконавчого комітету Війтовецької селищної ради Хмельницької області, заступника директора ТОВ Агрофірма Онікс Козака А.А. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 186 КУпАП (самоправство) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн.

Позивач вказав, що поніс матеріальні витрати на посів озимої пшениці в розмірі 50700 грн., однак, зібрати посіяний ним урожай йому не вдалось через дії відповідача. Розмір своєї упущеної вигоди позивач оцінив в 96105 грн.

Також ОСОБА_1 зазначив, що внаслідок протиправних дій відповідача, йому було завдано моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях (нервовий стрес, зміна звичного ритму життя), яку він оцінює у 5000 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просив стягувати з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 50700 грн., упущену вигоду у розмірі 96105 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Ухвалою від 04.06.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 07.07.2021 відповідачу продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 12.07.2021.

12.07.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позову заперечив у повному обсязі, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Відповідач категорично заперечує той факт, що позивачем було засіяно озиму пшеницю у 2019 році, оскільки матеріали позовної заяви не містять жодного доказу на підтвердження цього. 15.05.2020 та 23.05.2020 ОСОБА_1 було надіслано ТОВ Агрофірма Онікс претензії, в яких останній вимагав повернути йому земельну ділянку, однак в даних претензіях позивач жодним чином не згадував про посів ним озимої пшениці у вересні-жовтні 2019 року. У липні 2020 року позивач звертався до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за оренду земельної ділянки. У даній справі ОСОБА_1 також не згадував про посів ним пшениці в 2019 році. Представник ОСОБА_2 у відзиві вказав, що ТОВ Агрофірма Онікс та ТОВ Агро-ЮГ В укладено договір про надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки від 01.04.2019, на виконання якого до 31.10.2019 було здійснено дискування та посів пшениці, що підтверджується актом здачі-приймання робіт та обліковими листами тракториста-машиніста. Отже, відповідачем восени 2019 року була посіяна пшениця, а літом 2020 року було зібрано її урожай, що виключає можливість посіву відповідачем озимої пшениці у березні 2020 року. Сторона відповідача вважає, що позивач не довів, що упущена вигода є реальною, а не абстрактною. Крім того зазначив, що згідно із наданою ОСОБА_1 довідкою від 12.02.2021 останній поніс витрати у розмірі 43500 грн., відтак заявлена до стягнення сума у розмірі 50700 грн. є необґрунтованою. У вказаній довідці зазначено товари, які не придбавав позивач, оскільки довідка не містить кількості вказаних у ній товарів та обґрунтування їх необхідності. Крім того, вартість паливно-мастильних матеріалів вирахувано без жодного обґрунтування, а сама довідка не містить печатки Департаменту розвитку промисловості та агропромислового комплексу Хмельницької обласної державної адміністрації на відміну від довідки від 21.10.2020, виданої цим же органом. Надані позивачем товарні чеки на суму 49200 грн. не відповідають вимогам закону, оскільки в них відсутні посилання на валюту у якій вираховувалась ціна товару, відсутні дані щодо одиниць виміру товару, відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати продавця товару, відсутня адреса здійснення операції, відсутні відомості про форму оплати та будь-які відмітки про оплату. Вважає, що подані позивачем докази - товарні чеки та довідка є неналежними, недостовірними, недостатніми, суперечливими і необґрунтованими та місять за своєю суттю інформацію щодо одних і тих же обставин даної справи.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Вважав доводи представника відповідача зазначені у відзиві надуманими і такими, що не відповідають дійсності. Додатково пояснив, що він є власником чотирьох земельних ділянок, на яких в 2019-2020 роках вирощував сою, ячмінь та пшеницю. Доказами, які підтверджують факт посіву ним на спірній земельній ділянці пшениці є показання заявлених ним свідків. Інших письмових доказів, на підтвердження понесених ним майнових витрат, окрім долучених до справи, позивач не має. Стосовно заподіяної йому моральної шкоди додатково пояснив, що в результаті неправомірних дій відповідача викладених у позові, він витрачав здоров`я, час та кошти на конфлікти з представниками відповідача. Звертався до поліції. Тому зазнавав моральних страждань, постійних нервових стресів та емоційних хвилювань, що викликало у нього, як інваліда ІІ групи, погіршення самопочуття (підвищення тиску та безсоння).

Також в ході судового розгляду ОСОБА_1 заявив клопотання про допит п`ятьох свідків. Проте, 14.09.2021 від допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позивач відмовився. Крім того, просив суд повернути помилково сплачений ним судовий збір, оскільки він є інвалідом ІІ групи і від сплати такого звільнений.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав наведених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що дія договору оренди землі з кадастровим номером 6820982300:03:015:0114 закінчилась в червні 2019 року і факт обробітку відповідачем земельної ділянки ОСОБА_1 після припинення його дії не заперечується. Будь-яких інших угод між сторонами не укладалось. Також представник ОСОБА_2 не заперечив ту обставину, що позивач інформував відповідача про своє бажання самостійно обробляти його земельну ділянку. На якій правовій підставі ТОВ Агрофірма Онікс використовувала вищевказану земельну ділянку адвокату невідомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він працює механізатором в ТОВ Агро-ЮГ В і в 2019 році ним здійснювались роботи з посіву пшениці на земельній ділянці належній ТОВ Агрофірма Онікс , загальною площею 130 га в с. Курники (Завалійківська сільрада). При цьому, йому достеменно відомо, що ніякої пшениці на тій землі до нього засіяно не було, тобто поверх чужої пшениці він не сіяв. Будь-яких коликів , які б відмежовували певну земельну ділянку там не було, а тому обробляв землю єдиним масивом. Працював ще з одним колегою. Також вони проводили роботи зі збору урожаю в кінці липня - в серпні 2020 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що він працює в ТОВ Агро-ЮГ В . Він орав та культивував земельну ділянку ТОВ Агрофірма Онікс , загальною площею близько 130 га в с. Курники (с. Завалійки). Так, посаджену товариством восени 2019 року пшеницю зібрано десь в липні 2020 року. Коли він обробляв землю, ніякої пшениці окрім тієї, що посадило товариство, там не росло і посіяно не було. Також свідок вказав, що на полі він бачив позивача.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він є рідним братом позивача і вони спільно здійснюють обробіток належних їм земельних ділянок, від чого отримують спільний дохід. Вони з братом неодноразово в 2018, 2019 роках подавали заяви відповідачу про намір самостійно обробляти земельну ділянку з кадастровим номером 6820982300:03:015:0114. Після закінчення договору оренди даної земельної ділянки, з 10 по 15 вересня 2019 року вони посіяли пшеницю. Сіяли самостійно, а також їм допомагав батько - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Посів і обробіток земельної ділянки здійснювали за допомогою їх власної техніки. Придбали для посіву 1 т. зерна пшениці. Крім того, по мірі надходження грошей, завчасно, купувались необхідні хімічні засоби для підживлення врожаю, боротьби з хоптою, тощо. Потім вони виявили, що на земельну ділянку заїхали комбайни відповідача і обмолотили їхню пшеницю. Вказане стало приводом для звернення в поліцію, однак в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши усі докази по справі, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З досліджених доказів судом встановлено, що 09.01.2013 між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Онікс було укладено договір оренди землі № 88 (далі - Договір), строком дії на 5 років, відповідно до умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 2,7265 га, яка знаходиться на території Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області. Відповідно до п. 19 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Згідно п. 34 Договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено. Даний договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Волочиському районі 18.06.2014 (а.с. 10-11).

Сторонами по справі визнається, що дія Договору № 88 припинилась 18.06.2019.

ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Позивач належним чином оформив свої спадкові права і є власником даної земельної ділянки, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.10.2018, копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 53503444 від 01.10.2018, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 139745211 від 01.10.2018 (а.с. 12-14).

З копії заяви від 05.03.2018 вбачається, що ОСОБА_3 звертався до директора ТОВ Агрофірма Онікс з проханням не обробляти земельну ділянку з кадастровим номером 6820982300:03:015:0114, оскільки бажає обробляти її самостійно (а.с. 15).

Крім того, 13.09.2019 позивач звертався до ТОВ Агрофірма Онікс із заявою не обробляти земельні ділянки з кадастровим номером: 6820982300:03:015:0255, площею 2,687 га, 6820982300:03:015:0254, площею 2,8977 га та 6820982300:03:015:0114, площею 2,7265 га, оскільки його не влаштовує нормативна ставка (а.с. 16).

Також позивач звертався до відповідача з письмовою претензією щодо повернення майна з незаконного володіння від 15.05.2020, де вказував про заподіяння йому значної матеріальної шкоди (упущеної вигоди) через унеможливлення самостійно засіяти яру пшеницю на його земельній ділянці (а.с. 63-64).

З копії постанови про закриття кримінального провадження від 13.11.2020 слідує, що сектором дізнання Волочиського ВнП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12020240110000120 від 08.05.2020 за ознаками кримінального проступку, передбаченого, ст. 356 КК України, за зверненням ОСОБА_1 від 01.04.2020 про те, що ТОВ Агрофірма Онікс самоправно здійснила посів зернових культур на належній йому земельній ділянці. Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 показав, що на території Волочиського району за межами с. Завалійки знаходиться належна йому земельна діяльна, із кадастровим номером 6820982300:03:015:0114, площа якої 2,7265 га. З 2013 року дану земельну ділянку на підставі договору оренди обробляла Агрофірма Онікс . Строк дії даного договору оренди закінчився 18.06.2019. 05 березня 2018 року він особисто звернувся із письмовою заявою у відділення Агрофірма Онікс , яке розміщене на території смт. Війтівці Волочиського району, в якому виявив належне право на отримання земельної ділянки після закінчення договору. Дану заяву особисто із відповідною відміткою отримала землеупорядник даної фірми гр. ОСОБА_11 . Будь-якої письмової відповіді на дане звернення із сторони агрохолдингу він не отримував. Про своє волевиявлення забрати землю він повідомляв 13.08.2019 та звернувся із письмовою заявою до відділення Агрофірми Онікс про намір не продовжувати договір та забрати землю у власне користування. Вказану заяву він подав особисто і її отримала землеупорядник даної фірми гр. ОСОБА_11 . В серпні 2019 року, після закінчення договору, у зв`язку з тим, що був період збору урожаю, він пішов агрохолдингу на поступки, про що, особисто домовився із ОСОБА_11 , а саме остання сказала, що після збору урожаю він зможе забрати землю та за допомогою працівників агрохолдингу здійснити її відмір. Після чого із даним проханням він звернувся до завідуючого відділу агрохолдингу ОСОБА_12 , якому неодноразово повідомляв про намір отримати у користування належну йому земельну ділянку та здійснити посів пшениці. У березні 2020 року ОСОБА_1 виявив, що належна йому земельна ділянка за вказаним вище кадастровим номером засіяна пшеницею та звернувся з претензіями до ОСОБА_13 , який являється директором АгроЮГ та сказав, що хоче вирішити дану проблему. Той запропонував 40% від доходу зі збору урожаю, але гроші сказав, що заплатить після збору урожаю у вересні - жовтні місяці. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_13 , що не отримав грошових коштів за попередній договір, який закінчився у 2019 році та запропонував дати дозвіл на користування даною земельною ділянкою строком на один рік при можливості отримання земельної ділянки на будь-якій території ідентичних розмірів, виплаті заборгованості за попередню оренду даної земельної ділянки та розірвання додаткових угод по двох інших земельних ділянках (6820982300:03:015:0255 площею 2,687 га, 6820982300:03:015:0114 площею 2,7265 га), на що ОСОБА_13 не погодився.

Вказане кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, а виділені матеріали кримінального провадження направлено начальнику Волочиського ВнП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області для вирішення питання про притягнення працівників ТОВ Агрофірма Онікс до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАП (а.с. 17-18).

З копії постанови № 29 про накладення адміністративного стягнення, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Війтовецької селищної ради Хмельницької області від 28.12.2020 вбачається, що в липні 2020 року працівниками ТОВ Агрофірма Онікс було здійснено збір свого урожаю на ділянці, чим було вчинено самоуправство. Вказаною постановою ОСОБА_14 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн. (а.с. 51).

З показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , пояснень сторін та письмових доказів вбачається, що ТОВ Агрофірма Онікс восени 2019 року продовжувала використовувати наведену вище земельну ділянку ОСОБА_1 після завершення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Згідно з вимогами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь упущеної вигоди.

Судом встановлено, що ТОВ Агрофірма Онікс після припинення дії договору оренди земельної ділянки від 09.01.2013, щедо початку посівних робіт, достеменно знаючи позицію власника земельної ділянки про намір здійснювати самостійний обробіток землі, без достатніх правових підстав продовжило використовувати земельну ділянку ОСОБА_1 , чим порушило його права.

У випадку не вчинення вищевказаних протиправних дій відповідачем, ОСОБА_1 міг би отримати доходи в сумі 96105 грн., що доводиться довідкою Департаменту розвитку промисловості та агропромислового комплексу Хмельницької ОДА № 03-02/1229 від 21.10.2020 та наведеним в позовній заяві розрахунком упущеної вигоди.

Будь-яких доказів на спростування вказаного висновку суду, в тому числі, і щодо розміру упущеної вигоди, відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди позивачу, суд приходить до переконання, що останньому її було дійсно завдано відповідачем. Позивач зазнав душевних страждань, хвилювань та нервового стресу внаслідок неправомірних дій відповідача. Однак, заявлений до стягнення розмір моральної шкоди, на переконання суду, не відповідає у повній мірі принципам законності, справедливості та розумності. Суд вважає достатньою компенсацією за понесені ОСОБА_1 моральні страждання, спричинені неправомірним використанням його земельною ділянкою 2000 грн.

Підсумовуючи, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь з ТОВ Агрофірма Онікс упущеної вигоди в розмірі 96105 грн. та 2000 грн. моральної шкоди.

Щодо позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 50700 грн., то суд у її задоволенні відмовляє у зв`язку із недоведеністю.

В ході судового розгляду справи позивач не довів того факту, що восени 2019 року ним було засіяно на земельній ділянці з кадастровим номером 6820982300:03:015:0114 озиму пшеницю, тому позовні вимоги до ТОВ Агрофірма Онікс , в частині стягнення майнової шкоди в розмірі 50700 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що наявні в справі письмові докази сторони позивача: товарні чеки та довідка від 12.02.2021 № 03-02/267 не доводять як факту понесення витрат безпосередньо ОСОБА_1 , так і того, що ці витрати спрямовувались на посів пшениці на спірній земельній ділянці.

Покази свідка ОСОБА_3 суд до уваги не бере, оскільки він є рідним братом позивача і прямо зацікавлений у вирішенні спору на користь останнього. Також його показання є суперечливими. Зокрема, свідок вказував про поступове придбання усіх хімічних матеріалів для обробітку посіяної ними з братом пшениці (по мірі надходження коштів), тоді як чеки вказують на придбання таких в один день - 05.09.2019. Позивач зазначив, що пшениця була посіяна з вересня по жовтень, а свідок вказав про посів пшениці з 10 по 15 вересня 2019 року.Крім того, показання ОСОБА_3 та пояснення позивача спростовуються показаннями неупереджених свідків: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які повністю заперечили факт посіву ОСОБА_1 пшениці восени 2019 року на земельній ділянці, яка в той період оброблялась товариством де вони працюють. Покази цих свідків суд визнає належними і допустимими доказами, які узгоджуються між собою та з наявними у справі письмовими доказами (а.с. 67-90).

Щодо вирішення питання про судові витрати суд керується статтею 141 ЦПК України та виходить з такого.

Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду із позовом сплатив судовий збір в розмірі 1518 гривень 10 копійок. Враховуючи, що він є інвалідом ІІ групи, який наполягав на поверненні йому помилково сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне дану вимогу позивача задовольнити.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь держави слід стягнути відшкодування судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: 2270 грн. ставки судового збору х 98105 грн. присуджених коштів : 151805 грн. заявлених до стягнення коштів = 1467 грн. судового збору до стягнення.

Доказів на понесення сторонами інших судових витрати матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1167 ЦК України , ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Онікс на користь ОСОБА_1 упущену вигоду в розмірі 96 105 (дев`яносто шість тисяч сто п`ять) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Онікс на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Онікс на користь держави судовий збір в сумі 1467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) гривень.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1518 (одна тисяча п`ятсот вісімнадцять) гривень 10 копійок, сплочений згідно з квитанцією № 58 від 01.06.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Онікс , код ЄДРПОУ 32461475, юридична адреса: 79011, м. Львів, вул. Рутковича, 1, кв. 2.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2021 року.

Суддя Павлова А.С.