Рішення

від 08.09.2021 по справі 308/4071/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4071/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 вересня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі - Курбатова Д.Л.

за участю :

представника позивача - Губаль О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури правонаступником якого є Ужгородська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Тисаагтелекської сільської ради Ужгородського району до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної вирубки дерев,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури правонаступником якого є Ужгородська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Тисаагтелекської сільської ради Ужгородського району звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної вирубки дерев. Мотивуючи свої позовні вимоги, вказує на те, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.11.2017 р. по справі № 308/11034/17, який набрав законної сили 21.12.2017 року затверджено угоду про визнання винуватості укладену 26.10.2017 р. між прокурором Голич М.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.246 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00грн. На підставі ЗУ « Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання.

Під час розгляду кримінального провадження, судом встановлено, що в середині серпня 2017 року громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи на земельній ділянці з кадастровим номером 2124887000:10:011:0004 неподалік с. Тисаагтелек , яка відноситься до території природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку, Притисянський Тисаагтелекської сільської ради Ужгородського району, діючи умисно, в особистих цілях, без будь-якого на те дозволу та відповідних документів, всупереч встановленому законом порядку, вчинив самовільну порубку сироростучої деревини породи тополя в кількості двох дерев.

Позивач вказує на те, що згідно розрахунку шкоди, нанесеної державі внаслідок незаконної рубки дерев в міждамбовому простокі р. Латориця природно-заповідного фонду РЛП Притисянський неподалік с. Тисаагтелек Ужгородського р-ну, затвердженого 23.10.2017 року начальником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Мартин І.А., розмір шкоди становить 7359,00 (сім тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 00 копійок. Вказана шкода відповідачем в добровільному порядку на момент подачі позову до суду, не усунута.

Розрахунок суми, що підлягає стягненню повністю відповідає вказаній у вироку суду завданій шкоді, яка згідно вимог ч.6 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, тобто - 7359,00 гривень.

Оскільки позивачу завдано матеріального збитку , в добровільному порядку відповідач ОСОБА_1 завдану шкоду не відшкодував, з посиланням на викладене, а також на норми ст. 1166 ЦК України, ст.ст.1,17,105,107 ЛК України, ст.ст.69-1 БК України, просить суд ухвалити рішення яким стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави суму шкоди завданої кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної вирубки дерев в розмірі 7359,00 грн., зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Закарпатській області за балансовим рахунком 3311 Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами Плану рахунків в розмірі кодів класифікації доходів бюджету та територій за наступними реквізитами : розрахунковий рахунок 33113331700368, код ЄДРПОУ - 38015605, МФО - 812016, код платежу 24062100, назва банку одержувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

29.05.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження по справі №308/4071/18 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

28.09.2020 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України , клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за №8800023220569, №8800000375042, №8800000758898, №8800022326193, №8946400065322, №8800025773859, та рекомендованими повідомленнями які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання за №8800027405610, №8800027047993.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений у встановленому законом порядку.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно - процесуального кодексу України , ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на викладене, суд розглянув справу у відсутності відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, докази поважності причин неявки не надав, мав можливість подати відзив на позовну заяву, проте не скористався наданим йому процессуальним правом.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Заслухавши вступне слово представника позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 20.11.2017 р. року Ужгородським міськрайонним судом було ухвалено вирок відносно громадянина ОСОБА_1 по справі № 308/11034/17, який набрав законної сили 21.12.2017 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості укладену 26.10.2017 р. між прокурором Голич М.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 . Його визнано винним за ч.1 ст.246 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00грн., за незаконну порубку лісу в середині серпня 2017 року. На підставі ЗУ « Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання.

Згідно розрахунку шкоди, нанесеної державі внаслідок незаконної рубки дерев в міждамбовому простокі р. Латориця природно-заповідного фонду РЛП Притисянський неподалік с. Тисаагтелек Ужгородського р-ну, затвердженого 23.10.2017 року начальником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Мартин І.А., розмір шкоди становить 7359,00 (сім тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 00 копійок. Вказана шкода відповідачем в добровільному порядку на момент подачі позову до суду, не усунута.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини незаконної порубки дерев та розрахунок суми, що підлягає стягненню в розмірі 7359,00 гривень встановлені вироком Ужгородського міськрайонного суду від 20.11.2017 року у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.246 КК України . (справа № 308/11034/17).

Правовідносини між сторонами по справі є цивільноправовими та урегульовані положеннями ЦК України .

Статтею 1166 ЦК визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду; протиправне діяння особи, яка її завдала; причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища (далі Закон), ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Відповідно до ст. 3 Закону, основними принципами охорони навколишнього природного середовища є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 40 Закону , використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля №17 від 10.12.2004, порубка дерев і чагарників визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; здійснена до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України , ст. ст. 68 , 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі.

Згідно з проведеним Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області розрахунком шкоди нанесеної державі внаслідок незаконної рубки дерев в міждамбовому простокі р. Латориця природно-заповідного фонду РЛП Притисянський неподалік с. Тисаагтелек Ужгородського р-ну, затвердженим 23.10.2017 року начальником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Мартин І.А., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 № 541 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд , завдано шкоди на загальну суму 7359,00 грн.

Постанова КМУ №541 від 24.07.2013р. Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту.

Розрахунок суми заподіяння шкоди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 № 541 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд , в розмірі 7359,00 грн. встановлено у вироку суду та повністю відповідає заподіяній шкоді і згідно вимог ч.6 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Отже, протиправними діями відповідача завдано шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 7359,00 грн.

Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України , підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України регламентовано, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналізуючи докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги до особи, яка завдала шкоди природному середовищу, шляхом заявлення позову до відповідача ОСОБА_1 щодо стягнення суми завданої матеріальної шкоди в розмірі 7359,00 грн.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, і підлягають до задоволення з мотивів викладених вище.

Відповідно до п. 6 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 105,107 ЛК України , ст.ст. 4, 5, 12 , 76 , 81 , 89, 141 , 259 , 263-265 , 268 , 280-284, 354 , 355 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури правонаступником якого є Ужгородська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Тисаагтелекської сільської ради Ужгородського району до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної вирубки дерев - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави суму шкоди завданої кримінальним правопорушенням внаслідок незаконної вирубки дерев в розмірі 7359,00 (сім тисяч триста п`ятдесят дев`ять гривень) грн., зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Закарпатській області за балансовим рахунком 3311 Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами Плану рахунків в розмірі кодів класифікації доходів бюджету та територій за наступними реквізитами : розрахунковий рахунок 33113331700368, код ЄДРПОУ - 38015605, МФО - 812016, код платежу 24062100, назва банку одержувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи :

Позивач - Заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури правонаступником якого є Ужгородська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Тисаагтелекської сільської ради Ужгородського району (місце знаходження: м. Ужгород, вул. Небесної сотні 6) ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Дата складання повного тексту судового рішення - 17.09.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца