Ухвала

від 15.09.2021 по справі 905/2192/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

15.09.2021р. Справа №905/2192/20

за скаргою: №36 від 05.08.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у справі:

за позовом: Маріупольської міської ради Донецької області (87555, Донецька область, м.Маріуполь, проспект Мира, 70)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Куїнджі, 81)

про стягнення 2318798,82 грн

за участю: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) (84313, Донецька область, м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 32)

Суддя Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від позивача (стягувача): не з`явився

від відповідача (скаржника, боржника): не з`явився

від органу примусового виконання рішень: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.06.2021р. позов Маріупольської міської ради Донецької області задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 2312332,33 грн, пеню - 6448,81 грн, а також судовий збір в сумі 34781,71 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

30.06.2021р. на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області було видано відповідний наказ.

10.08.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь звернулось до суду зі скаргою №36 від 05.08.2021р. на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків), за змістом якої просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків), яка полягає у не знятті арешту з коштів в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати, які перебувають на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому Товариством з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь у Відділенні ПУМБ РЦ в м.Маріуполь , та призначені для виплати працівникам підприємства заробітної плати та сплати з неї податків, зборів та інших обов`язкових платежів;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) зняти арешт з коштів в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати, які перебувають на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому Товариством з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь у Відділенні ПУМБ РЦ в м.Маріуполь , та призначені для виплати працівникам підприємства заробітної плати та сплати з неї податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

В той же час, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги №27 від 09.07.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь на рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2021р. по справі №905/2192/20, супровідним листом від 16.07.2021р. господарського суду Донецької області вказану справу направлено на адресу суду апеляційної інстанції.

Листом б/н від 10.08.2021р. господарського суду Донецької області повідомлено сторін, що питання про прийняття до розгляду вищезазначаеної скарги буде вирішено після повернення матеріалів справи №905/2192/20 до місцевого суду.

Ухвалою від 16.08.2021р. Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь повернуто заявнику.

02.09.2021р. матеріали справи №905/2192/20 повернулись на адресу господарського суду.

Ухвалою суду від 06.09.2021р. повідомлено учасників справи, що розгляд скарги відбудеться 15.09.2021р. о 16:20 год.

15.09.2021р. на електронну адресу суду від державного виконавця надійшов відзив №66049068 від 14.09.2021р. на скаргу (скріплено ЕЦП), у якому виконавець зазначав про наступне:

- надана скаржником (боржником) довідка не підтверджує спеціальний статус рахунку; також, з цієї довідки не вбачається, що з рахунку № НОМЕР_1 виплачується виключно заробітна плата працівникам підприємства боржника, в тому числі, цей рахунок не використовується боржником для виплат на інші цілі;

- банк, приймаючи до виконання постанову від 15.07.2021р. про арешт коштів боржника, як особа, на яку, в силу приписів ст.52 Закону України Про виконавче провадження , покладено обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти, що перебувають на ньому, не визнав рахунок № НОМЕР_1 та кошти на ньому такими, на які заборонено накладати арешт та звертати стягнення;

- боржником не вчиняються жодні дії, направлені на фактичне виконання судового рішення.

Від інших учасників розгляду скарги будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надходило.

Сторони та державний виконавець у судове засідання 15.09.2021р. не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга №36 від 05.08.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

За приписами ст.3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як свідчать матеріали справи, 09.07.2021р. державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків) Гладибородою Д.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66049068 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 30.06.2021р. №905/2192/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь на користь Маріупольської міської ради Донецької області заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 2312332,33 грн, пені - 6448,81 грн, а також судового збору в сумі 34781,71 грн.

При примусовому виконанні вказаного вище виконавчого документа державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 2589119,14 грн (постанова від 15.07.2021р. про арешт коштів боржника).

Вказана постанова скерована на виконання до банківських установ, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.

20.07.2021р. виконавче провадження №66049068 прийнято Відділом примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків).

26.07.2021р. боржник звернувся до органу примусового виконання рішень із заявою №33 від 26.07.2021р. про зняття арешту з коштів, призначених для виплати заробітної плати та сплати з неї податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Заява боржника мотивована тим, що на підставі постанови про арешт коштів від 15.07.2021р. накладено арешт на грошові кошти, які містяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий Товариством з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь у відділенні ПУМБ РЦ в м.Маріуполь , та використовується для виплати працівникам підприємства заробітної плати; підтвердженням того, що зазначений рахунок використовується боржником для виплат заробітної плати є довідка начальника відділу супроводження контрольно-операційної діяльності банку №MPL-07.8/722 від 22.07.2021р.

На переконання боржника, вказаний рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання, тому накладення арешту на грошові кошти, що містяться на ньому, є протиправним та суперечить вимогам чинного законодавства.

До власної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь додано копію довідки №MPL-07.8/722 від 22.07.2021р. начальника відділу супроводження контрольно-операційної діяльності відділення ПУМБ РЦ в м.Маріуполь та оригінал довідки про розмір зобов`язання з виплати заробітної плати працівникам та сплати з неї податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Зважаючи на те, що заява боржника залишена державним виконавцем без задоволення та виконання, Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь звернулось до суду з розглядуваною скаргою.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У відповідності до ч.2 ст.48 Закону України Про виконавче провадження , заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст.15-1 Закону України Про електроенергетику , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст.19-1 Закону України Про теплопостачання , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст.26-1 Закону України Про теплопостачання , ст.18-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України Про виконавче провадження не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Отже, судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Згідно з п.1 ч.4 ст.59 Закону України Про виконавче провадження підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

В силу норм абз.2 ч.2 ст.59 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п.10 ч.1 ст.34 цього Закону.

Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч.3 ст.52 Закону України Про виконавче провадження повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч.4 ст.59 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п.3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою №492 від 12.11.2003р. Правління Національного банку України, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

При цьому, чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Постановою від 15.07.2021р. у ВП №66049068 при примусовому виконанні наказу суду від 30.06.2021р. №905/2192/20 державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 2589119,14 грн.

Акціонерне товариство Перший український міжнародний банк як банк, на який відповідно до приписів ст.52 Закону України Про виконавче провадження покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову державного виконавця від 15.07.2021р. у ВП №66049068 про накладення арешту на кошти боржника прийняло до виконання та не визнало рахунок і кошти, розміщені на ньому, такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

В той же час, з представленої скаржником довідки №MPL-07.8/722 від 22.07.2021р. начальника відділу супроводження контрольно-операційної діяльності відділення ПУМБ РЦ в м.Маріуполь не слідує, що поточний рахунок № НОМЕР_1 Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь використовується юридичною особою виключно для виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Отже, з наведеного вище вбачається, що рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь № НОМЕР_1 , відкритий в Акціонерному товаристві Перший український міжнародний банк , не є рахунком із спеціальним чи обмеженим режимом використання; є поточним рахунком відповідача, з якого боржником, в тому числі, можуть здійснюватись операції по заробітній платі працівникам.

Між тим, доведення наявності заборгованості зі сплати заробітної плати у конкретному розмірі, факту порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь на користування та розпорядження коштами для погашення заборгованості зі сплати заробітної плати, податкам та обов`язковим платежам, наявності протиправної поведінки у діях виконавця, в силу приписів ст.74 Господарського процесуального кодексу України, покладено на особу, яка звертається з відповідними вимогами до суду.

За змістом доданої до скарги довідки №32 від 26.07.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь , станом на 26.07.2021р. у відповідача виникло зобов`язання з виплати заробітної плати працівникам та сплати з неї податків, зборів ті інших обов`язкових платежів на загальну суму 574116,02 грн, з яких:

- заробітна плата - 384970,49 грн

- податок з доходів фізичних осіб - 83026,83 грн,

- єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - 99199,80 грн,

- військовий збір - 6918,90 грн.

При цьому, будь-яких документів на підтвердження викладеної у довідці інформації (сформованих та зазначених сум, які призначені до виплат юридичною особою - боржником) до матеріалів справи скаржником (відповідачем) не представлено.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 91 вказаного Кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу приписів ст.ст.77, 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. принципу справедливості розгляду справи судом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17).

З огляду на викладене, скаржником не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.77, 78 Господарського процесуального кодексу України, наявності у боржника станом на 26.07.2021р. боргу із виплати заробітної плати працівникам, податків з неї, зборів та інших обов`язкових платежів на загальну суму 574116,02 грн (сума зобов`язання, відносно якої боржник просить суд зобов`язати державного виконавця зняти арешт).

Разом з тим, арешт грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь у межах суми звернення стягнення з примусового виконання рішення суду свідчить про обмеження права відповідача здійснювати розпорядження грошовими коштами лише в межах суми звернення стягнення з виконання рішення суду (з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів), тобто в сумі - 2589119,14 грн.

Накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь у межах суми зобов`язання з виконання рішення суду не порушує право відповідача на користування та розпоряджання коштами, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 понад 2589119,14 грн, у тому числі - з метою погашення заборгованості зі сплати заробітної плати у визначеному боржником розмірі, а саме - у сумі 574116,02 грн.

Метою накладення арешту на грошові кошти у межах суми звернення стягнення з примусового виконання рішення суду є забезпечення дотримання принципу обов`язковості рішення суду та врахування балансу інтересів сторін.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги скарги №36 від 05.08.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Октябрь на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), є необґрунтованими та безпідставними, а дії державного виконавця - є правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено 15.09.2021р.

Повний текст ухвали складено 17.09.2021р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.О.Паляниця