Рішення

від 20.09.2021 по справі 910/2381/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021Справа № 910/2381/21 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" (41300, Сумська обл., Кролевецький р-н, місто Кролевець, ВУЛИЦЯ РАНКОВА, будинок 21) до за участю проТовариства з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН (04074, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛУГОВА , будинок 9, офіс ПРИМІЩЕННЯ ЛІТЕРА П) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127) стягнення безпідставно перерахованих грошових коштів в розмірі 43 440 грн. 00 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство "Кролевецьке лісомисливське господарство" (далі - Позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН (далі - Відповідач ) про стягнення безпідставно перерахованих грошових коштів в розмірі 43 440 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кошти в розмірі 43 440,00 грн., згідно платіжного доручення №608 від 03.03.2020 року, були помилково перераховані неналежному отримувачу, а саме, замість ТОВ "Торговий дім "Латчбахер Україна" кошти перераховані ТОВ "Лачтбахер Україна", який припинив своє існування, на рахунок, що відкритий у відповідача. Оскільки кошти помилково перераховані, позивач просить стягнути вказану суму з відповідача керуючись нормою ч. 3 ст. 1092 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 року у справі №910/23810/21 позовну заяву №01-14/277 від 09.02.2021 року Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" про стягнення грошових коштів - залишиено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

05 березня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява, на виконання вимог ухвали суду від 22.02.2021 року, про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ 00032112).

16.04.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло повідомлення по справі.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/2381/21 у зв`язку з звільненням з посади судді ОСОБА_1 .

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/2381/21 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 року прийнято справу №910/2381/21 до провадження судді Чинчин О.В., постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) зі стадії розгляду справи по суті.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.03.2021 року направлена на адреси Сторін та Третьої особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 22.03.2021 року уповноваженим особам Позивача, Третьої особи та поверненням на адресу суду поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання, надісланого на адресу Відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН є 04074, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛУГОВА , будинок 9, офіс ПРИМІЩЕННЯ ЛІТЕРА П.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/2381/21 направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.п. 91, 117, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

При цьому, відповідно до п. 99-1 вказаних Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Таким чином, факт не звернення Відповідача для отримання листів до підприємства зв`язку протягом місяця та повернення останніх на адресу суду за закінченням терміну зберігання, застосовуючи принцип аналогії закону, свідчить про те, що Відповідач відсутній за вказаною адресою, тому Суд вважає судові рішення врученими в порядку ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Суд зазначає, що жодної іншої адреси або адреси електронної пошти відповідача суду не повідомлено.

Також, як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у Відповідача наявний офіційний номер телефонного зв`язку НОМЕР_1 , на який Господарським судом міста Києва було надіслано телефонограму з повідомленням про постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 року про прийняття справи №910/2381/21 до провадження судді Чинчин О.В. та здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) зі стадії розгляду справи по суті.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

26.02.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" (п/р НОМЕР_2 , банк АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 41266098) було виставлено Державному підприємству "Кролевецьке лісомисливське господарство" рахунок на оплату по замовленню №265 на суму в розмірі 43 440,00 грн. (а.с.5)

03.03.2020 року Державним підприємством "Кролевецьке лісомисливське господарство" перераховано грошові кошти в розмірі 43 440,00 грн. на підставі платіжного доручення №608, в якому отримувачем зазначено ТОВ "Лачтбахер Україна" (код ЄДРПОУ 34044632, банк отримувача АТ "Укрексімбанк", рахунок НОМЕР_3 ) з призначенням платежу: "Бирки згідно рахунку №265 від 26.02.2020 у т.ч. ПДВ 20% - 7 240,00 грн без тендера, Договір №СМ-04/19 від 14.01.2019, сума - 43 440,00 грн". (а.с.6)

18.03.2020 року Позивач надіслав на адресу Відповідача лист №01-14/381 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 43440 грн. 00 коп., що підтверджується копією поштового конверту. (а.с.7-8)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 року по справі №910/8111/20 у задоволенні позову Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення суми коштів в розмірі 43 440,00 грн. відмовлено повністю. (а.с.10-16)

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач стверджує, що Відповідачем не було повернуто перераховані грошові кошти. За таких підстав, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН безпідставно набуті кошти у розмірі 43 440 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов`язання виникає між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами, зобов`язаною та управненою сторонами зобов`язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, 26.02.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" (п/р НОМЕР_2 , банк АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 41266098) було виставлено Державному підприємству "Кролевецьке лісомисливське господарство" рахунок на оплату по замовленню №265 на суму в розмірі 43 440,00 грн. (а.с.5)

03.03.2020 року Державним підприємством "Кролевецьке лісомисливське господарство" перераховано грошові кошти в розмірі 43 440,00 грн. на підставі платіжного доручення №608, в якому отримувачем зазначено ТОВ "Лачтбахер Україна" (код ЄДРПОУ 34044632, банк отримувача АТ "Укрексімбанк", рахунок НОМЕР_3 ) з призначенням платежу: "Бирки згідно рахунку №265 від 26.02.2020 у т.ч. ПДВ 20% - 7 240,00 грн без тендера, Договір №СМ-04/19 від 14.01.2019, сума - 43 440,00 грн". (а.с.6)

Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН безпідставно набутих коштів у розмірі 43 440 грн. 00 коп.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна у однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто, обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України. До відсутності правової підстави стаття 1212 Цивільного кодексу України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним тощо.

Судом встановлено, що у платіжному дорученні №608 від 03.03.2020 р. на суму 43 440 грн. 00 коп. у призначенні платежу зазначено: Бирки згідно рахунку №265 від 26.02.2020 у т.ч. ПДВ 20% - 7 240,00 грн без тендера, Договір №СМ-04/19 від 14.01.2019, сума - 43 440,00 грн .

Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження укладення між Сторонами відповідного Договору №СМ-04/19 від 14.01.2019 року, на виконання умов якого Позивачем й були перераховані грошові кошти у загальному розмірі 43 440 грн. 00 коп. Крім того, рахунок на оплату №265 від 26.02.2020 року був виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" (п/р НОМЕР_2 , банк АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 41266098 ), а грошові кошти були перераховані на користь ТОВ "Лачтбахер Україна" (код ЄДРПОУ 34044632 , банк отримувача АТ "Укрексімбанк", рахунок НОМЕР_3 ).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Лачтбахер Україна змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН , що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, враховуючи те, що Позивачем були перераховані грошові кошти у розмірі 43 440 грн. 00 коп. не на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Латчбахер Україна" (код ЄДРПОУ 41266098), а на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лачтбахер Україна" (код ЄДРПОУ 34044632), яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН , Суд приходить до висновку, що кошти в сумі 43 440 грн. 00 коп. є безпідставно отриманими Товариством з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН .

18.03.2020 року Позивач надіслав на адресу Відповідача лист №01-14/381 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 43 440 грн. 00 коп., що підтверджується копією поштового конверту. (а.с.7-8)

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Державному підприємству Кролевецьке лісомисливське господарство в розмірі 43 440 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив повернення грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 43 440 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПРОФЛІФТ безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 162 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПСП-ФАРМАН (04074, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛУГОВА , будинок 9, офіс ПРИМІЩЕННЯ ЛІТЕРА П, Ідентифікаційний код юридичної особи 34044632) на користь Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" (41300, Сумська обл., Кролевецький р-н, місто Кролевець, ВУЛИЦЯ РАНКОВА, будинок 21, Ідентифікаційний код юридичної особи 00993001) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 43 440 (сорок три тисячі чотириста сорок) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Чинчин