Постанова

від 14.09.2021 по справі 910/10803/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/10803/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Булки С. Є. (у порядку самопредставництва),

відповідача-1 - Кібця Р. Р. (адвокат),

відповідача-2 - Кібця Р. Р. (адвокат),

відповідача-3 - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 (суддя Підченко Ю. О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 (головуючий - Поляк О. І., судді Зубець Л. П., Кропивна Л. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо",

2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Проперті Груп"

про визнання недійсними електронних торгів та зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", Товариство, Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (далі - ПАТ "Банк Камбіо", Банк), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Проперті Груп" (далі - ТОВ "Юкрейн Проперті Груп", Організатор торгів, Оператор) про: 1) визнання недійсними результатів електронних торгів (аукціону) від 12.06.2020 № UA-EA-2020-05-21-000023-b з продажу пулу активів ПАТ "Банк Камбіо", лот № GL16N618341 (далі - оспорювані результати торгів), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-21-000023-b; 2) зобов`язання ТОВ "Юкрейн Проперті Груп" повернути на рахунок ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" гарантійний внесок у розмірі 590473,48 грн, сплачений для участі в електронних торгах (аукціоні) від 12.06.2020 № UA-EA-2020-05-21-000023-b, з посиланням на положення статей 15, 16, 203, 215, 216, 236, 650, 655, 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), пунктів 1, 2 розділу VI Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 24.03.2016 № 388 (далі - Положення № 388).

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) електронні торги (аукціон) від 12.06.2020 № UA-EA-2020-05-21-000023-b проведено з порушенням загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, позаяк зобов`язання за кредитними договорами від 15.03.2013 № 005/1-2013/840 та від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 є повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання, що встановлено судовими рішеннями у справах № 910/16476/18 та № 910/16477/18; 2) майнові права на: нежитлове приміщення загальною площею 123,7 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська обл., Миронівський р-н, с. Польове, вулиця Леніна, будинок 14, приміщення 1; нежитлове приміщення загальною площею 182,9 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська обл., Миронівський р-н, с. Польове, вулиця Леніна, будинок 14, приміщення 2; нежитлове приміщення загальною площею 111,7 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська обл., Миронівський р-н, с. Польове, вулиця Леніна, будинок 15, приміщення 3, є фактично відсутніми у Банку з огляду на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 у справі № 911/829/19, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019, яким визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки від 07.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобою Н. В. за реєстровим № 1426, укладеним між ПАТ "Банк Камбіо" та ПАТ "Миронівське"; 3) майнові права на земельну ділянку, площею 8,4421 га, розташовану за адресою: Київська обл., Макарівський район, с/рада Пашківська, кадастровий номер 3222786500:05:010:0009, цільове призначення земельної ділянки: землі житлової забудови, є фактично відсутні у Банку з огляду на наявність виданого у 2014 році ПАТ "Банк Камбіо" повідомлення про припинення договору іпотеки. Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.09.2019 у справі № 369/11681/19 накладено арешт на вказану земельну ділянку шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а також будівництва на ній об`єктів нерухомості; 4) майнові права на нежиле приміщення площею 106,2 м 2 в підвалі 9-ти поверхового житлового будинку, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матусевича (стара назва вул. XXII Партз`їзду) 8, прим. 127, а також майнові права на нежиле приміщення площею 244,0 м 2 в підвалі 9-ти поверхового житлового будинку, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матусевича (стара назва вул. XXII Партз`їзду) 8, прим. 122; є фактично відсутні у Банку з огляду на розірвання в 2013 році іпотечних договорів, укладених з ПАТ "Банк Камбіо". Крім того, ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 29.07.2019 у справі № 202/4645/19 було накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження об`єктами нерухомого майна, серед яких зазначаються приміщення, майнові права відносно яких реалізовано на електронному аукціоні; 5) оскільки недійсні електронні торги, як і недійсний правочин, не створюють юридичних наслідків з моменту їх проведення, Компанія просила зобов`язати Оператора, через електронний майданчик якого позивач набув право участі в електронних торгах, повернути на рахунок позивача гарантійний внесок у сумі 590473,48 грн, сплачений з метою участі в електронних торгах (аукціоні) від 12.06.2020 № UA-EA-2020-05-21-000023-b.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 відмовлено у задоволені позовних вимог.

Рішення аргументоване тим, що: 1) позивач як потенційний покупець не був позбавлений права та можливості завчасно, тобто до проведення електронних торгів, ознайомитися з детальною інформацією стосовно виставлених на продаж активів у порядку, визначеному Положенням № 388; 2) у зв`язку з тим, що оспорюваним електронним торгам було присвоєно статус таких, що не відбулися, з причин порушення їх переможцем (Товариством) вимоги щодо повної оплати грошових коштів за лот і неукладенням з Банком договору купівлі-продажу, правові підстави для повернення такому переможцю гарантійного внеску відсутні.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 змінено шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови. Резолютивну частину зазначеного рішення залишено в силі.

Постанова мотивована посиланням на положення статей 16, 638, 656 ЦК України, статей 20, 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 1 розділу ІI, пунктів 1, 2, 4 розділу V, пунктів 1, 2 розділу VI, пунктів 2, 4, 5 розділу VIІ Положення № 388, пунктів 7.19, 7.21, 9.1, 9.3 Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, що діяв з 10.09.2019 (далі - Регламент ЕТС), статей 13, 14, 74, 76, 77, 78, 86, 269, 277 ГПК України, з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) правова природа продажу майна з аукціону дає підстави для визнання торгів недійсними у разі невиконання вимог щодо порядку (процедури) проведення торгів, натомість доводи позивача, які фактично зводяться до відсутності у продавця на момент проведення електронних торгів предмета купівлі-продажу як такого, свідчать про оспорення Товариством самої можливості продажу, однак не стосуються процедури проведення електронних торгів, а відтак не обґрунтовують наявності підстав для визнання таких торгів недійсними; 2) посилання позивача на недоліки заповнення паспорту активу самі по собі не є підставою для визнання торгів недійсними; 3) у зв`язку з тим, що ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" протягом встановленого строку не здійснило повної оплати за лот і не уклало з Банком договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу, центральною базою даних (ЦБД) було сформовано другий протокол електронного аукціону від 13.07.2020 № UA-EA-2020-05-21-000023-b, статус: аукціон не відбувся, що свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту, оскільки заявлена вимога про визнання недійсними електронних торгів, що не є вчиненими, не здатна забезпечити поновлення порушеного права позивача та не має своїм наслідком повернення йому гарантійного внеску оператором електронного майданчику; 4) Оператор, через якого переможець набув право участі в електронних торгах, не є кінцевим одержувачем гарантійного внеску, у тому числі в разі визнання електронних торгів таких, що не відбулися, у зв`язку з відмовою переможця аукціону від проведення повних розрахунків за актив (майно) банку та від укладання договору купівлі-продажу активу (майна), оскільки упродовж 3 робочих днів Оператор зобов`язаний перерахувати сплачений таким переможцем гарантійний внесок на рахунок Банку, що і було зроблено Організатором торгів; 5) Товариство не заявляло позовну вимогу про стягнення спірної суми гарантійного внеску з Банку, що виключає можливість її розгляду судом у межах цієї справи, проте не позбавляє позивача можливості звернутися до суду за захистом права, яке він вважає порушеним, шляхом пред`явлення відповідної вимоги до належного відповідача з обґрунтуванням її фактичних і правових підстав.

При цьому апеляційний суд, аргументуючи зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, зазначив, що: 1) доводами Банку і суду першої інстанції про помилкове розуміння позивачем поняття "майнових прав щодо нерухомого майна" не спростовується той факт, що майнові права мають бути дійсними та існувати у Банку на момент їх продажу на електронних торгах; 2) виставлення на продаж уже відсутнього права вимоги і майнових прав, отримання від позивача, як учасника таких електронних торгів, гарантійного внеску в забезпечення виконання неіснуючого зобов`язання, призводить до безпідставного збагачення Банку за рахунок Компанії, оскільки після визнання електронних торгів таких, що не відбулися, сплачений за вказаних обставин гарантійний внесок підлягає поверненню Банком переможцю торгів , як і іншим їх учасникам; 3) помилковими є мотиви суду першої інстанції щодо підстав відмови в позові, які фактично зводяться до того, що позивач, як потенційний покупець, не був позбавлений права завчасно, тобто до проведення електронних торгів, ознайомитися з детальною інформацією про об`єкт продажу у порядку, визначеному Положенням № 388, оскільки реалізація чи відсутність реалізації позивачем зазначеного права не є підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статей 215, 216, 236, 650- 656 ЦК України, статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статей 52, 75, 310, 334 ГПК України, наголошуючи, що: 1) суд апеляційної інстанції не врахував висновку щодо застосування норм статей 215, 650- 656 ЦК України і статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 904/5976/19, від 02.02.2021 у справі № 904/6248/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 755/5072/17; 2) суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 910/16477/18, а також рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 910/16476/18.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відповідачі не подали відзивів на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 910/10803/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14.09.2021 о 15:00.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

9. 12.06.2020 були проведені відкриті торги (голландський аукціон) з продажу пулу активів ПАТ "Банк Камбіо" під лотом № GL16N618341, який складається з: 1) прав вимоги за кредитним договором, що укладений з фізичною особою, а саме: кредитний договір № 108ф-2007/840; 2) майнових прав за кредитними договорами, що укладені з юридичною особою, а саме: кредитні договори від 15.03.2013 № 005/1-2013/840 та від 24.04.2013 № 008/1-2013/840; 2) майнових прав, що випливають з цінних паперів, а саме: майнові права, які випливають з цінних паперів, серія В UA4000177331, емітент юридична особа; 3) майнових прав на нерухоме майно, а саме: майнові права на земельну ділянку площею 8,4421 га, розташовану за адресою: Київська обл., Макарівський район, с/рада Пашківська, кадастровий номер: 3222786500:05:010:0009, цільове призначення земельної ділянки: землі житлової забудови; 4) майнові права на нежиле приміщення площею 106,2 м 2 в підвалі 9-ти поверхового житлового будинку, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матусевича (стара назва вул. XXII Партз`їзду) 8, прим. 127; 5) майнові права на нежиле приміщення площею 244,0 м 2 в підвалі 9-ти поверхового житлового будинку, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матусевича (стара назва вул. XXII Партз`їзду) 8, прим. 122; 6) майнові права на нежитлове приміщення загальною площею 123,7 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська обл., Миронівський р-н, с. Польове, вулиця Леніна, будинок 14, приміщення 1; 7) майнові права на нежитлове приміщення загальною площею 182,9 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська обл., Миронівський р-н, с. Польове, вулиця Леніна, будинок 14, приміщення 2; 8) майнові права на нежитлове приміщення загальною площею 111,7 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська обл., Миронівський р-н, с. Польове, вулиця Леніна, будинок 15, приміщення 3.

Для участі у вказаному аукціоні ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" згідно з платіжним дорученням від 12.06.2020 № 1558 сплатило гарантійний внесок у сумі 590473,48 грн, що становить 1 % від початкової (стартової) ціни продажу лоту.

10. За результатами відкритих торгів (голландського аукціону) з продажу зазначеного пулу активів ПАТ "Банк Камбіо" під лотом № GL16N618341 центральною базою даних (ЦБД) було сформовано перший протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-05-21-000023-b від 12.06.2020, статус: аукціон відбувся, переможець: ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".

Відповідно до вказаного протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-05-21-000023-b переможець електронних торгів зобов`язується: 1) здійснити повну оплату коштів за лот, які повинні надійти на рахунок банку (банків) не пізніше кінця 18 (вісімнадцятого) робочого дня з дати формування ЦБД протоколу електронного аукціону; 2) підписати договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу(вів)(майна) протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону, з урахуванням пункту 7.21 Регламенту ЕТС.

11. У зв`язку з тим, що ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" упродовж встановленого строку не здійснило повної оплати за лот та не уклало з Банком договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу, центральною базою даних (ЦБД) було сформовано другий протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-05-21-000023-b від 13.07.2020, статус: аукціон не відбувся.

12. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі № 910/16476/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021, позов задоволено частково. Визнано зобов`язання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс на Саксаганського" (далі - ТОВ "Сервіс на Саксаганського") та ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором від 15.03.2013 № 005/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими внаслідок їх повного належного виконання. Визнано відсутність у ПАТ "Банк Камбіо" прав кредитора по відношенню до ТОВ "Сервіс на Саксаганського" за кредитним договором від 15.03.2013 № 005/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 910/16477/18 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано зобов`язання між ТОВ "Сервіс на Саксаганського" та ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) повністю припиненими шляхом їх повного належного виконання. Визнано відсутнім у ПАТ "Банк Камбіо" прав кредитора по відношенню до ТОВ "Сервіс на Саксаганського" у зобов`язаннях за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього). Визнано відсутнім у ПАТ "Банк Камбіо" прав іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_1 і ПАТ "Банк Камбіо", посвідченим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу міста Києва Кобою Н. В. 24.04.2013 за реєстраційним № 845.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 910/16477/18 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання відсутнім у ПАТ "Банк Камбіо" прав кредитора по відношенню до ТОВ "Сервіс на Саксаганського" у зобов`язаннях за кредитним договором від 24.04.2013 № 008/1-2013/840 (з наступними додатковими угодами до нього) та визнання відсутнім у ПАТ "Банк Камбіо" прав іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_1 і ПАТ "Банк Камбіо" посвідченим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу міста Києва Кобою Н. В. 24.04.2013, за реєстраційним № 845. Прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 910/16477/18 залишено без змін.

13. Таким чином, судовими рішеннями у справах № 910/16476/18 і № 910/16477/18, які станом на час проведення відкритих торгів були проведені відкриті торги (голландський аукціон) з продажу пулу активів ПАТ "Банк Камбіо" під лотом № GL16N618341 (12.06.2020 року) вже набрали законної сили, встановлено факт повного припинення зобов`язань позичальника за кредитними договорами від 15.03.2013 № 005/1-2013/840 і від 24.04.2013 № 008/1-2013/840.

Позиція Верховного Суду

14. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

16. ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

17. Зокрема, відповідач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норм статей 215, 650- 656 ЦК України і статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 904/5976/19, від 02.02.2021 у справі № 904/6248/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 755/5072/17.

18. Дослідивши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 910/10803/20 за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, з огляду на таке.

19. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

20. При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

21. У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

22. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними .

23. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

24. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому вказаною нормою визначено способи захисту прав та інтересів, перелік яких не є вичерпним, тобто суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

25. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

26. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 388 гарантійний внесок - це визначений рішенням Фонду щодо затвердження умов продажу активу(ів) (майна) вид забезпечення виконання учасником відкритих торгів (аукціону) (потенційним покупцем) взятих на себе зобов`язань у зв`язку з участю в таких торгах, у тому числі з укладання договору купівлі-продажу активу (майна), розрахунків або придбання активів (майна) банку, що ліквідується, та оплати винагороди організатора відкритих торгів (аукціону) шляхом внесення учасниками грошових коштів на поточний рахунок організатора відкритих торгів (аукціону) (оператора електронного майданчика) та/або надання електронної банківської гарантії на користь банку, розмір яких розраховується у процентному відношенні, визначеному Фондом, від початкової ціни (ціни реалізації), порядок отримання та повернення яких встановлюється Фондом. Електронна банківська гарантія має бути видана на строк до дати граничного терміну укладення договору, визначеного цим Положенням, але не більше ніж 135 робочих днів.

27. Згідно з пунктом 2 розділу VII Положення № 388 для участі у відкритих торгах (аукціоні) потенційний покупець зобов`язаний внести на рахунок організатора відкритих торгів (аукціону) гарантійний внесок у вигляді грошових коштів, розмір яких встановлюється Фондом, та/або надати електронну банківську гарантію, яка передбачає строк для оплати вимоги не більше трьох робочих днів і бенефіціарами за якою є банк (кілька банків), майно (активи) якого (яких) виставляється для продажу, у розмірі грошового забезпечення (покриття) за мінусом винагороди організатора відкритих торгів (аукціону).

28. Натомість пунктами 4 і 5 розділу VІІ Положення № 388 передбачено, що у разі відмови переможця відкритих торгів (аукціону) від укладання договору купівлі-продажу активу (майна) , розрахунків або придбання активів (майна) банку, що ліквідується, кошти, що надійшли як забезпечення виконання зобов`язань учасника відкритих торгів (аукціону) (потенційного покупця), перераховуються такому банку . У разі скасування відкритих торгів (аукціону) або визнання їх такими, що не відбулися , гарантійні внески повертаються протягом трьох робочих днів їх учасникам, крім учасників-переможців, які порушили взяті на себе зобов`язання з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та укладання відповідного(их) договору(ів) у встановлені Фондом строки .

29. Аналогічні за змістом положення містяться у пунктах 9.1, 9.3 Регламенту ЕТС, а саме: якщо гарантійний внесок був здійснений переможцем шляхом внесення грошових коштів на рахунок оператора, оператор, через електронний майданчик якого переможець набув право участі в електронному аукціоні, перераховує на рахунок такого переможця залишок гарантійного внеску, за вирахуванням винагороди оператора (за умови дотримання таким оператором підпункту 5.6.18 пункту 5.6 глави 5 цього Регламенту ЕТС), встановленої рішенням Фонду, не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання підтвердження від банку про укладення договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги та повний розрахунок за відповідний лот. У випадку невиконання переможцем дій, передбачених пунктом 7.21 глави 7 цього Регламенту, сплачений ним на рахунок гарантійний внесок не повертається такому переможцю та перераховується оператором, через електронний майданчик якого переможець набув право участі в електронному аукціоні, на рахунок банку, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня, наступного за днем закінчення строків, встановлених для здійснення таких дій.

30. Отже, гарантійний внесок, виступаючи як засіб платежу щодо послуг організатора аукціону, водночас має на меті стимулювати переможця аукціону до належного виконання своїх зобов`язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та до укладення договору їх купівлі-продажу з банком, оскільки у протилежному випадку сплачений гарантійний внесок банком не повертається.

31. Ураховуючи положення статті 16 ЦК України, пунктів 2, 4, 5 розділу VII Положення № 388, пунктів 9.1, 9.3 Регламенту ЕТС, зважаючи на достеменно встановлені та неспростовані скаржником обставини визнання оспорюваного електронного аукціону таким, що не відбувся, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків як про неефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав у частині позовної вимоги про визнання недійсними електронних торгів, що не є вчиненими, що унеможливлює поновлення порушеного права позивача та не призводить до повернення Оператором гарантійного внеску Товариству, так і про безпідставність іншої позовної вимоги (про зобов`язання ТОВ "Юкрейн Проперті Груп", як оператора електронного майданчику, через якого Компанія набула право участі в електронних торгах, повернути на її рахунок гарантійний внесок у сумі 590473,48 грн, сплачений для участі в електронних торгах (аукціоні) № UA-EA-2020-05-21-000023-b від 12.06.2020), позаяк Організатор торгів не є кінцевим одержувачем спірного гарантійного внеску, що свідчить про заявлення зазначеної вимоги до неналежного відповідача.

32. Колегія суддів зауважує, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц).

Вирішення питання щодо заміни належного відповідача здійснюється лише під час розгляду справи в суді першої інстанції до початку розгляду справи по суті. (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 910/20154/16).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

33. Зміст оскаржуваної постанови переконливо свідчить про те, що, відмовивши у задоволенні позову про зобов`язання ТОВ "Юкрейн Проперті Груп" повернути спірну суму гарантійного внеску, дійсним одержувачем якої є Банк, суд апеляційної інстанції фактично переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

34. Колегія суддів відхиляє помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувану постанову ухвалено судом апеляційної інстанції без урахування висновку щодо застосування норм права, а саме положень статей 215, 650- 656 ЦК України і статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 904/5976/19, від 02.02.2021 у справі № 904/6248/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 755/5072/17, з огляду на таке.

35. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

36. Так, на відміну від справи № 910/10803/20, під час розгляду якої суд апеляційної інстанції виходив з обрання позивачем як переможцем електронних торгів, які в подальшому визнано такими, що не відбулися, та відповідний договір купівлі-продажу взагалі не укладався, неефективного способу захисту своїх прав і подання позову про повернення гарантійного внеску до неналежного відповідача, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, ухвалюючи постанови від 02.02.2021 у справах № 904/5976/19 і № 904/6248/19, якими було залишено без змін судові рішення судів попередніх інстанцій щодо повного задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (позичальника за кредитним договором від 21.05.2013 № 01-1379/H) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Вест Логістік Україна" (майнового поручителя позичальника за кредитним договором від 21.05.2013 № 01-1379/H) відповідно про: визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 08.11.2019 року , з реалізації лоту № GL53N012715 (майнові права за вказаним кредитним договором); визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 08.11.2019 № UA-EA-2019-10-18-000045-b за результатами проведених відкритих торгів (аукціону); визнання недійсним нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу майнових прав від 06.12.2019 № 10, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Актабанк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 08.11.2019 № UA-EA-2019-10-18-000045-b, погодився з висновком судів про те, що недійсність електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу майнових прав полягає у тому, що Банк здійснив реалізацію майнових прав, які у нього вже були відсутні на час укладення спірного договору, тобто був відсутній предмет договору купівлі-продажу, таким чином зміст оспорюваного правочину суперечить статтям 655, 656 ЦК України, оскільки на час проведення електронних торгів основне зобов`язання за кредитним договором від 21.05.2013 № 01/1379/Н і, як наслідок, зобов`язання за договорами застави майнових прав і поруки, були припинені, про що свідчить судове рішення у справі № 904/153/19, яке набрало законної сили.

37. У свою чергу, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, якими було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора (приватного нотаріуса) про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, Велика Палата Верховного Суду від 03.04.2019, застосовуючи положення статей 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" і статей 15, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у постанові у справі № 755/5072/17 (зі спору, що виник з правовідносин державної реєстрації іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки) дійшла висновку, що при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна державний реєстратор не мав права здійснювати реєстраційних дій поки таке обтяження не буде зняте.

38. Крім того у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду взагалі не міститься висновку щодо застосування норм статей 215, 650- 656 ЦК України і статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а під час розгляду вказаної цивільної справи суди виходили з тих фактичних обставин, що станом на 04.10.2016, тобто на дату прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на спірну квартиру, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 23.03.2015 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру була чинною, у встановленому законом порядку не скасована, виконавче провадження (ВП №47205964) перебуває в провадженні Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, інформація про державну реєстрацію обтяжень є актуальною з моменту проведення державної реєстрації обтяження, а саме з 14.04.2015.

39. Таким чином, у цій справі та у справах №№ 904/5976/19, 904/6248/19, 755/5072/17, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справ на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону.

Викладене переконливо свідчить про різні суб`єктний склад сторін спору, предмет і підстави позовів, фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, та їх неоднакове правове регулювання у справі № 910/10803/20 та у справах №№ 904/5976/19, 904/6248/19, 755/5072/17.

40. У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність правовідносин у справі, що розглядається, та справах, на які посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.

41. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що наразі виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови з цієї підстави, але свідчить про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 910/10803/20 у частині зазначеної підстави касаційного оскарження.

42. Разом з тим стосовно доводів скаржника про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, який (пункт), зокрема відсилає до пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, колегія суддів зазначає наступне.

43. На обґрунтування вказаної підстави Товариство посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 910/16476/18, а також рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 у справі № 910/16477/18, якими (судовими рішеннями) встановлено факти припинення зобов`язань ТОВ "Сервіс на Саксаганського" за кредитними договорами від 15.03.2013 № 005/1-2013/840 та від 24.04.2013 № 008/1-2013/840, укладеними з ПАТ "Банк Камбіо".

44. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи скаржника як передчасні з огляду на таке.

45. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

46. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

47. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

48. Натомість зміст касаційної скарги переконливо свідчить про те, що скаржник належним чином не обґрунтував наявність хоча б однієї з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

49. За таких обставин колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

50. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, також не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови з цієї підстави.

51. Колегія суддів зауважує, що статтею 296 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав закриття касаційного провадження, серед яких відсутня така підстава як непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу, якою (підставою) у розумінні пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України є недослідження судом зібраних у справі доказів за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

52. Відтак у разі, коли після відкриття касаційного провадження виявилося, що передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України підстава не отримала підтвердження, Верховний Суд має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а не закривати касаційне провадження у відповідній частині.

53. Наведене випливає з положень другого речення пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України, за змістом якого якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

54 . Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на факт визнання оспорюваних торгів такими, що не відбулися, у зв`язку з відмовою позивача (переможця аукціону) від проведення повних розрахунків за актив (майно) Банку та від укладання договору купівлі-продажу активу (майна), що зумовлює неефективність обраного позивачем способу захисту своїх цивільних прав, та з огляду на пред`явлення Товариством позовної вимоги про зобов`язання повернути спірну суму гарантійного внеску до неналежного відповідача, дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

56. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 910/10803/20 у частині зазначеної підстави касаційного оскарження.

57. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувану постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

58. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

59. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

60. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат

61. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити касаційне провадження у справі № 910/10803/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" у частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 у справі № 910/10803/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай