Ухвала

від 17.09.2021 по справі 337/1022/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

17 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 337/1022/13-ц

провадження № 61-14581ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 липня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців Хортицького відділу Державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Піхотенко Анни Сергіївни, Дружко Альони Ігорівни, стягував - Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Хортицького районного суду

м. Запоріжжя зі скаргою на дії державних виконавців Хортицького ВДВС

у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дружко А. І., Піхотенко А. С., в якій з урахуванням уточнень, просила визнати протиправними дії державних виконавців Хортицького ВДВС

у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Піхотенко А. С., Дружко А. І. та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 березня 2015 року, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження

від 13 березня 2015 року, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 23 березня 2015 року, постанову про стягнення з боржника витрат

на проведення виконавчих дій від 23 березня 2015 року, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 23 листопада 2020 року, постанову про арешт коштів боржника

від 23 листопада 2020 року, постанову про об`єднання виконавчих проваджень

у зведене виконавче провадження від 23 листопада 2015 року.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 27 липня 2021 року, в задоволенні скарги відмовлено. Провадження по скарзі в частині оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 23 березня

2015 року, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 23 березня 2015 року закрито.

27 серпня 2021 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку

до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хортицького районного суду

м. Запоріжжя від 11 травня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 липня 2021 року. Повний текст постанови апеляційного суду складено 30 липня 2021 року.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 30 серпня 2021 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою тавідмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним

і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З касаційної скарги убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини першої цієї статті ЦПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

З оскаржуваних судових рішень убачається, що 16 квітня 2013 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя стягнув солідарно заборгованість

з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль

в сумі 174 695,05 грн. Рішення набрало законної сили 30 квітня 2013 року.

26 червня 2013 року судом виданий виконавчий лист про стягнення суми боргу

з ОСОБА_1 . Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання вказаний

до 30 квітня 2014 року. Боржником за вказаним виконавчим документом зазначено ОСОБА_1 , стягувачем - ПАТ Райффайзен Банк Аваль , що також встановлено судами попередніх інстанцій.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини третьої-четвертої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Станом на час пред`явлення виконавчого листа до виконання та відкриття провадження у справі був чинний Закон України Про виконавче провадження № 606-XIV.

Частинами першою, другою, п`ятою та шостою статті 25 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження

до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються

не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом частин першої-другої статті 22 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV виконавчі документи, зокрема, судові рішення могли бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не було передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлювались для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили

чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, -

з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження,

як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів,

а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

З матеріалів касаційного провадження та оскаржуваних судових рішень убачається, що постановою Запорізького апеляційного суду від 14 червня

2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2013 року у справі № 2/337/58/2013 за позовом ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення,

а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином судове рішення на підставі якого було видано виконавчий лист

№ 2/337/758/2013 від 16 квітня 2013 року, є чинним, в апеляційному порядку

не скасовано та є обов`язковим для виконання.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився

й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки банк звернувся до Хортицького ВДВС м. Запоріжжя у межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме - 26 вересня

2013 року, однак зазначену заяву помилково зареєстровано у 2015 році,

що не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до положень статті 368 ЦПК України в редакції, що діяла на час видачі виконавчого листа у цій справі, питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб,

на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Частиною другою статті 369 ЦПК України, в редакції від 01 грудня 2012 року, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Посилання ОСОБА_1 на те, що у виконавчому документі не правильно зазначено стягувача спростовується наступним.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до копії виконавчого листа № 2/337/758/2013, виданого 26 червня 2013 року стягувачем за вказаним виконавчим документом є ПАТ Райффайзен Банк Аваль , 69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29, код ЄДРПОУ 23794014, р/р в ЗОД Райффайзен Банк Аваль МФО 313827.

Відповідно до відомостей про юридичну особу код ЄДРПОУ 23794014 станом

на час ухваленні рішення, належав Запорізькій обласній дирекції

ПАТ Райффайзен Банк Аваль , що відповідає відомостям з виконавчого листа.

При цьому, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем у графі Стягувач зазначено ВАТ Райффазен Банк Аваль , без вказівки на ЄДРПОУ банку, що також узгоджується із даними зазначеними у виконавчому документі, оскільки як вже зазначалось вище код 23794014 належав Запорізькій обласній дирекції Банку.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Положення про Запорізьку обласну дирекцію

ПАТ Райффазен Банк Аваль , Дирекція є відокремленим підрозділом

ПАТ Райффайзен Банк Аваль . Дирекція не є юридичною особою. Дирекція діє від імені, за рахунок та в інтересах банку на підставі цього Положення

і керується у своїй діяльності законами України, нормативно-правовими актами Національного банку України, Статутом банку, банківською ліцензією та іншими отриманими банком ліцензіями та дозволами, рішеннями Спостережної Ради

та Правління банку, іншими внутрішніми документами банку.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 95 ЦК України, філією

є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза

її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи,

що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво

і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Стаття 9 Закону України від 15.05.2003№755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює, що в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.

Відомості з ЄДР використовуються для ідентифікації юридичної особи

чи її відокремленого підрозділу, громадського формування, яке не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у т. ч. під час здійснення ними господарської діяльності, відкриття рахунків у банках чи інших фінансових установах.

З аналізу наведених норм вбачається, що відокремлений підрозділ, яким

в даному випадку була Запорізька обласна дирекція ПАТ Райффазен Банк Аваль , не є юридичною особою, він наділяється майном юридичної особи, яка його створила і діє на підставі затвердженого нею положення, відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в ЄДР.

Враховуючи наведене, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що вказівка у виконавчому листі, в частині інформації про стягувача на Запорізьку обласну дирекцію Райффайзен Банк Аваль із зазначенням її ЄДРПОУ 23794014

не є опискою, вказані дані відповідають відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, зазначення у постанові державного виконавця найменування стягувача - ВАТ Райффайзен Банк Аваль можливо виправити у порядку передбаченому Законом України Про виконавче провадження , і зазначене

не впливає за законність постанов у виконавчому провадженні ВП № 46854265.

Відповідно до статті 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна

її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

У абзаці 3 частини другої статті 5 Закону України Про акціонерні товариства зазначено, що зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Як передбачено частинами першою, п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження , в редакції чинній на час розгляду скарги, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження,

є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Судами встановлено, що матеріали виконавчого провадження ВП № 46854265 не містять інформації та підтверджень, відступлення первісним кредитором прав вимоги новому кредитору ПАТ Комерційний індрустріал банк .

Таким чином, скаржником не доведено факту надання державному виконавцю, жодною із сторін виконавчого провадження, заяви про звернення до суду

з метою заміни сторони її правонаступником чи ухвали суду про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора

у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи наведене, ПАТ Комерційний індустріал банк не повідомивши боржника ОСОБА_1 про заміну кредитора у зобов`язанні, у випадку наявності таких обставин, несе ризик настання наслідків, передбачених статтею 516 ЦК України, а тому стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на корись первісного кредитора Пат Райффайзен Банк Аваль у виконавчому провадженні, за відсутності ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження відповідає положенням ЦК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Із касаційної скарги , убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2021 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 27 липня 2021 року .

Керуючись частинами першою, четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя

від 11 травня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 27 липня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1

на дії державних виконавців Хортицького відділу Державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Піхотенко Анни Сергіївни, Дружко Альони Ігорівни, стягував - Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська