Постанова

від 15.09.2021 по справі 570/3051/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 570/3051/20

провадження № 61-8787св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року у складі судді Гладишевої Х. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Ковальчук Н.М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року керівник Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, скасування запису про реєстрацію та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019180000000074 від 28 листопада 2019 року за частиною першою статті 366 КК України встановлено, що ОСОБА_2 , працюючи на посаді спеціаліста I категорії - землевпорядника Зорянської сільської ради Рівненського району, достовірно знаючи, що рішенням сесії Зорянської сільської ради від 17 грудня 2008 року № 883 ОСОБА_1 земельні ділянки у власність не передавались, у період з 01 лютого 2009 року по 15 травня 2009 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) в приміщенні Зорянської сільської ради Рівненського району за адресою: площа В. Плютинського, 1, с. Зоря, Рівненський район, Рівненська область, умисно, шляхом підписання та посвідчення гербовою печаткою Зорянської сільської ради Рівненського району, видав ОСОБА_1 завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: витяг з рішення сесії Зорянської сільської ради № 883 від 17 грудня 2008 року Про передачу земельних ділянок у власність , згідно з яким останньому передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства, в с. Голишів Рівненського району Рівненської області.

Ухвалою Рівненського районного суду від 16 червня 2020 року у справі № 570/2041/20 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор посилався на те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 охоронюваним законом державним інтересам заподіяно шкоду у вигляді підриву авторитету органу місцевого самоврядування - Зорянської сільської ради, а ОСОБА_1 безпідставно набув право власності на земельну ділянку площею 0,15 га в с. Голишів Рівненського району Рівненської області.

Оскільки Зорянська сільська рада не приймала рішення про передачу відповідачу вищевказаної земельної ділянки, вартість якої станом на 01 січня 2020 року за нормативно-грошовою оцінкою становить 69 780,00 грн, то набуття відповідачем права власності на зазначену земельну ділянку є свідченням порушення майнових прав Зорянської сільської ради.

Ураховуючи викладене, керівник Рівненської місцевої прокуратури просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства, в с. Голишів, Рівненського району Рівненської області серії ЯИ № 617494 від 04 березня 2010 року, скасувати запис про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства, в с. Голишів Рівненського району, загальною вартістю 69 780,00 грн, кадастровий номер 5624684900:10:000:0214, за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 89324056246), вчинений 11 лютого 2017 року приватним нотаріусом Павлюк Т. С. на підставі державного акта на право власності серії ЯИ № 617494 від 04 березня 2010 року, виданого управлінням Держкомзему у Рівненському районі. Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади Зорянської сільської ради спірну земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року у задоволенні позову керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Зорянської сільської ради відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки відповідач на день подання позову володіє спірною земельною ділянкою понад три роки, а доказів протиправних дій відповідача під час набуття права власності на спірну земельну ділянку прокурором суду не надано, позбавлення відповідача права власності на зазначену земельну ділянку буде для нього надмірним тягарем, що становитиме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, на день подання позову володіє нею понад три роки, чим не порушує приватних інтересів інших осіб, доказів протиправних дій відповідача під час набуття права власності на неї ні прокурором, ні Зорянською сільською радою не надано та судом не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2021 року заступник керівника Рівненської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження.

У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 1 3 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2020 року у справі № 570/2041/20 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Рішення Зорянською сільською радою, яке б слугувало підставою для набуття права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 5624684900:10:000:0214, площею 0,15 га, не приймалося.

Відповідно до статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі підробленого витягу з рішення Зорянської сільської ради, що встановлено судом та підтверджується ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2020 року у справі № 570/2041/20, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

З комунальної власності неправомірно вибула земельна ділянка, право власності на яку надалі зареєстроване за відповідачем.

Відповідно до вимог статей 330, 388 ЦК України право власності на майно, яке було передано за рішеннями, угодами щодо його відчуження поза межами волі власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, а тому це право держави підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову до відповідача.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому він просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга заступника керівника Рівненської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 17 грудня 2008 року № 883 Про передачу земельних ділянок у власність передано у власність земельні ділянки, зокрема, у АДРЕСА_1 громадянам для ведення особистого селянського господарства та 5 громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку. У додатках до вказаного рішення серед громадян, яким передавались земельні ділянки, прізвище відповідача ОСОБА_1 відсутнє.

Відповідно до витягу із рішення Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 17 грудня 2008 року № 883 Про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,15 га.

У заяві від 15 травня 2009 року ОСОБА_1 просив директора ППФ Рельєф ОСОБА_3 виготовити йому технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1500 га, для ведення особистого селянського господарства, на території с. Голишів Зорянської сільської ради.

Згідно з протоколом обстеження і погодження меж земельної ділянки, наданої у приватну власність, від 22 травня 2009 року представником приватного підприємства фірми Рельєф у присутності представника Зорянської сільської ради А. Гуз обстежено та погоджено межі земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку Управління Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області від 12 листопада 2009 року № 736 встановлено, що технічна документація відповідає вимогам Земельного кодексу України, Закону України Про землеустрій , іншим нормативно-правовим актам і погоджується.

04 березня 2010 року Зорянська сільська рада за погодженням із управлінням Держкомзему у Рівненському районі видала відповідачу ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 617494, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,15 га, на АДРЕСА_2 .

Згідно з інформаційною довідкою від 17 червня 2020 року № 212819254 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 на праві приватної власності, розмір частки 1, належить земельна ділянка з кадастровим номером 5624684900:10:000:0214, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Голишів, Рівненський район, Рівненська область, дата державної реєстрації - 11 лютого 2017 року.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_4 внесено відомості до ЄРДР про те, що невстановлена особа підробила офіційний документ - рішення Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 17 грудня 2008 року № 883, на підставі якого ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку в с. Голишів Рівненського району Рівненської області, яка межує із земельними ділянками суміжних землекористувачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні від 28 листопада 2019 року № 42019180000000074 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною першою статті 366 КК України, ОСОБА_2 , працюючи на посаді спеціаліста Iкатегорії - землевпорядника Зорянської сільської ради Рівненського району, достовірно знаючи, що рішенням сесії Зорянської сільської ради № 883 від 17 грудня 2008 року ОСОБА_1 земельна ділянка у власність не передавалася, у період з 01 лютого 2009 по 15 травня 2009 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) в приміщенні Зорянської сільської ради Рівненського району за адресою: площа В. Плютинського, буд. 1, с. Зоря, Рівненський район, Рівненська область, умисно, шляхом підписання та посвідчення гербовою печаткою Зорянської сільської ради Рівненського району, склав та видав ОСОБА_1 завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: витяг з рішення сесії Зорянської сільської ради від 17 грудня 2008 року № 883 Про передачу земельних ділянок у власність , згідно з яким ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства, в с. Голишів Рівненського району Рівненської області.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2020 року у справі № 570/2041/20 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частинами шостою, восьмою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Переглядаючи законність та обґрунтованість судових рішень у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 7 Закону України від 07 грудня 1990 року № 533-XII Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування (далі - Закон № 533-XII) комунальна власність становить основу місцевого господарства. Суб`єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі сільських, селищних, міських, районних, обласних Рад народних депутатів.

Відповідно до статті 18 Закону № 533-XII Ради народних депутатів у межах своєї компетенції самостійно вирішують питання місцевого значення, виходячи з інтересів громадян, які проживають на їх території, та державних інтересів, забезпечують виконання Конституції та законів України, комплексний соціально-економічний розвиток на своїй території, здійснюють керівництво підприємствами (об`єднаннями), організаціями і установами, які є їх комунальною власністю.

Згідно з пунктом 17 частини другої статті 19 Закону № 533-XII виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні від 28 листопада 2019 року № 42019180000000074 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною першою статті 366 КК України, встановлено, що ОСОБА_2 , працюючи на посаді спеціаліста I категорії - землевпорядника Зорянської сільської ради Рівненського району, достовірно знаючи, що рішенням сесії Зорянської сільської ради від 17 грудня 2008 року № 883 ОСОБА_1 земельна ділянка у власність не передавалася, у період з 01 лютого 2009 по 15 травня 2009 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) в приміщенні Зорянської сільської ради Рівненського району за адресою: площа В. Плютинського, буд. 1, с. Зоря, Рівненський район, Рівненська область, умисно, шляхом підписання та посвідчення гербовою печаткою Зорянської сільської ради Рівненського району, склав та видав ОСОБА_1 завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: витяг з рішення сесії Зорянської сільської ради від 17 грудня 2008 року № 883 Про передачу земельних ділянок у власність , згідно з яким останньому передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства, в с. Голишів Рівненського району Рівненської області.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненська область від 16 червня 2020 року у справі № 570/2041/20 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.

Главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Згідно зі статтею 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до тлумачення статті 330 ЦК України виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК України, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У разі позбавлення власника володіння нерухомим майном таке введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, провадження № 14-452цс18.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки майно вибуло з власності територіальної громади не з її волі, то власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).

Враховуючи, що рішення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою комунальної власності Зорянською сільською радою не приймалося, тобто спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - органу місцевого самоврядування поза його волею, судами попередніх інстанцій не перевірено, чи підлягає витребуванню спірна земельна ділянка від добросовісного набувача - відповідача відповідно до порядку статті 388 ЦК України.

Посилання судів попередніх інстанцій на відсутність доказів стосовно протиправних дій відповідача під час набуття права власності на спірну земельну ділянку є передчасними, оскільки вона вибула із володіння власника на підставі неіснуючого рішення. При цьому відповідач міг та повинен був знати про те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави з порушенням вимог закону,оскільки рішенням сесії Зорянської сільської ради від 17 грудня 2008 року № 883 ОСОБА_1 земельні ділянки у власність не передавались.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Зорянської сільської ради.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК Українита ухвалені з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 , 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк