Рішення

від 25.09.2007 по справі 20-9/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"25" вересня 2007 р.

справа № 20-9/203

За позовом Товариства

з обмеженою відповідальністю “Аптека АВ і К”

до

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про  стягнення 28016,25 грн.,

суддя Рибіна С.

А.

представники сторін:

позивач - Савчинська О. Б., довіреність

№  б/н  

від 07.05.07,

відповідач  - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою

відповідальністю “Аптека АВ і К” звернулось до господарського суду із позовом

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 28016,25 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги

тим, що відповідачем без належних підстав отримані грошові кошти у розмірі

24800,00 грн., за неповернення яких позивачем нараховані штрафні санкції.

Відповідач позовні вимоги в судовому

засіданні не визнає, вважає, що грошові кошти, які він отримав від позивача

були сплачені за будівельні матеріали для ремонту та фактично здійснений ремонт

аптечного пункту.

Відповідач в судове засідання не

з'явився, про причини неявки в судове засідання не повідомив, про час та місце

проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Після завершення судового засідання надіслав телефонограму про відкладення

розгляду, яка на момент винесення рішення не була отримана, тому не могла бути

врахована судом.

Згідно  ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського

процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін

роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням сторін, відповідно

до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій

України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

          Заслухавши пояснення представника

позивача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

У червні 2006 року між  Товариством з обмеженою відповідальністю

“Аптека АВ и К” (далі -ТОВ“Аптека АВ и К”) та Суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1  (далі - СПД ОСОБА_1)

була досягнута  попередня домовленість

про виконання відповідачем ремонтних робіт в аптечному пункті за адресою: АДРЕСА_1.

З метою виконання домовленості

відповідачем був виставлений рахунок НОМЕР_1 на суму 12800,0 грн.

Позивач платіжними дорученнями

НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9

перерахував відповідачу 24800,00 грн.

Відповідач грошові кошти отримав,

однак придбані матеріали та виконані роботи позивачу не надав.

Викладене стало підставою для

звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми безпідставно отриманих

коштів -24800,00 грн. та інфляційного відшкодування інфляції в розмірі 3216,25

грн.

Суд вважає позовні вимоги ТОВ

“Аптека Ав і К” такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних

підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та

перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний

кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після

набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04. 

Правовідносини між сторонами

виникли після 01.01.04, тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року.

У відповідності до статті 1212

Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за

рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави

(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа

зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте,

згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються

незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було

результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком

події.

З матеріалів справи вбачається, що

відповідачем позивачу був виставлений рахунок НОМЕР_1 на суму 12800,0 грн.

Позивачем на рахунок відповідача

перераховано 24800,0 грн. Підставою для перерахування даних коштів був рахунок,

який мав значно менший розмір коштів.

До моменту звернення до суду

відповідач не повернув позивачеві грошові кошти, не підтвердив їх використання

за призначеною метою.

В судовому розгляді судом

встановлено, що відповідач не має доказів наявності у нього правових підстав

для набуття даної суми.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування. 

На підставі вищевикладеного, суд

визнає вимоги позивача в цієї частині такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена до

стягнення сума інфляційного відшкодування 

в розмірі 3216,25 грн.

Суд, вважає, що позовні вимоги

Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека АВ и К” в частині стягнення

інфляційного відшкодування не підлягають задоволенню  на підставі наступного.

У відповідності до статті 625

Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Враховуючи, що заявлена до

стягнення позивачем сума 24800,0 грн. не є за своєю правовою природою боргом,

який сплачений боржником несвоєчасно, нарахування на неї інфляційного

відшкодування не відповідає вимогам закону.

У відповідності до статті 1214

Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей

нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Інфляційне відшкодування не є

процентами за користування майном в розумінні статті 536 Цивільного кодексу

України, тому не підлягають стягненню з відповідача.

Суд не приймає доводи відповідача,

що грошові кошти, які він отримав від позивача були сплачені за будівельні

матеріали для ремонту аптечного пункту та фактично виконані ремонтні роботи з

тих підстав, що у відповідача відсутні належні докази, які б підтверджували ці

доводи.

На підставі вищевикладеного,

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека АВ и К” підлягають

задоволенню частково.

Відповідно до статті 49

Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача

витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.  

Керуючись статтями 49, 82-85, 116,

117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И

В:

          Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну

реєстрацію НОМЕР_10, видано Гагарінською районною державною адміністрацією

30.06.1998,  р/р НОМЕР_11 в СФ КБ

“Приватбанк”) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

“Аптека АВ и К” (99046, м. Севастополь, вул. Ген. Мельніка, буд. 15-а, код

ЄДРПОУ 22320067, р/р 26005945037251 в Укрсоцбанку, МФО 324195) 25153,00 грн.,

у тому числі 24800,00 - сума основного боргу, витрати по сплаті

державного мита в сумі  248,00 грн.,

витрати на  інформаційно-технічне

забезпечення  судового процесу в  розмірі 105,00 грн.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                                              

С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                        

процесуального кодексу України і підписано

28.09.2007                                     

РОЗСИЛКА:

1.          Товариство з обмеженою

відповідальністю “Аптека АВ и К”  -

99046 м. Севастополь, вул. Ген.

Мельника, 15а; 

99011 м. Севастополь, вул.

Б.Морська, 52

2.         

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 -

АДРЕСА_2

3.          справа

4.          наряд