Рішення

від 16.09.2021 по справі 426/1334/21

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/1334/21

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2021 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Чернишової О.С.,

представника позивача - адвоката Будника М.В.,

представника відповідача - адвоката Гашинського М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Красноріченське про витребування майна з чужого незаконного володіння та про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, -

встановив:

В інтересах позивача ОСОБА_1 до Сватівського районного суду Луганської області звернувся її представник адвокат Будник М.В. із позовом до СФГ Красноріченське про витребування майна з чужого незаконного володіння та про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,5421 га, кадастровий номер 4424010100:02:010:0002, призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сватівської міської ради Сватівського району Луганської області. Вказана земельна ділянка з 2003 року знаходиться в розпорядженні та в обробітку СФГ Красноріченське . За весь період часу вона жодного разу не отримувала орендну плату, але якщо до 2012 року вона ще якось могла домовлятись із головою Красноріченське ОСОБА_2 в приватному порядку з приводу орендної плати, то з 2012 року він взагалі перестав їй виплачувати орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою. Вказана обставина підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

В зв`язку з невиплатою орендної плати протягом 2012-2018 років, вона неодноразово зверталась до ОСОБА_2 з проханням повернути земельну ділянку в натурі в зв`язку з наміром самостійно обробляти та вирішити питання про вихід її з членів СФГ Красноріченсье , але вказане питання не було вирішено.

Так, протягом 2019-2020 років вона двічі: 11.02.2019 та 23.11.2020 письмово зверталась до СФГ Красноріченське в особі голови Конопелькіна Ю.І. з заявами про припинення її членства в фермерському господарстві та поверненні їй земельної ділянки, але всі її звернення залишились без відповіді. На теперішній час вона не виключена зі складу членів СФГ Красноріченське .

За час перебування її в членах СФГ Красноріченське вона не перебувала з ним в трудових відносинах та жодних трудових договорів не укладала.

Земельна ділянка, яка їй належить не входить до майна господарства. Жодних договорів оренди, договорів про спільне користування, обробіток, договору емфітевзису вона з СФГ Красноріченске не укладала.

Вважає, що СФГ Красноріченське без будь-яких належних правових підстав обробляє належну їй земельну ділянку та використовує у власних цілях, не сплачуючи їй орендну плату за користування належної їй земельною ділянкою, в зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду з вимогою про витребування з чужого незаконного володіння належної їй земельної ділянки.

Крім того, вважає, що за користування земельною ділянкою відповідач має їй сплатити збережені у себе кошти, які мало сплатити в якості орендної плати за період з 2018 по 2021 р.р. в сумі 29111,60 грн, виходячи із суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки та 3 % орендної плати, в тому числі по роках: 2018 рік: 3% х 242596,65 = 7277,90 грн; 2019 рік: 3% х 242596,65 = 7277,90 грн; 2020 рік: 3% х 242596,65 = 7277,90 грн; 2021 рік: 3% х 242596,65 = 7277,90 грн.

Просить суд витребувати у СФГ Красноріченське з чужого незаконного володіння земельну ділянку, площею 8,5421 га, кадастровий номер 4424010100:02:010:0002, призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сватівської міської ради Сватівського району Луганської області, вартість якої становить 242596,65 грн та стягнути з відповідача на її користь безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 29111,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Будник М.В. на позові наполягав з підстав, зазначених у ньому та пояснив, що СФГ Красноріченське по теперішній час використовує земельну ділянку без жодних правових підстав. Позивач зверталась до відповідача із заявами про вихід з членів фермерського господарства , однак питання про її вихід не було вирішено, жодних роз`яснень відповідач не надав. Договір оренди з відповідачем не укладався, орендна плата не виплачувалась. Трудової участі у діяльності фермерського господарства позивач не приймала. Жодних підстав для користування земельною ділянкою - немає. На даний час вирішення питання мирним шляхом неможливе, оскільки голова СФГ Красноріченське на контакт не йде. Тому просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Гашинський М.А. позовні вимоги не визнав та пояснив, що фермерське господарство створюється членами сім`ї та користується земельною ділянкою, якою володіють члени сім`ї. Отже, фермерське господарство користується правомірно земельною ділянкою. Щодо звернень позивачки до відповідача із заявами про вихід, то вони не відповідають ані формі заяви, ані змісту такої заяви відповідно до Статуту фермерського господарства, оскільки в заяві має бути зазначено саме про вихід з членів ФГ. Остання заява, яку долучив представник відповідача відповідає змісту такої заяви, однак звертається позивач до колегіального органу, а відповідно до Статуту ФГ вона повинна звернутись до голови ФГ. Щодо стягнення орендної плати, - вважає, що такі вимоги також не можуть бути задоволені, оскільки договір оренди не укладався, а тому і відсутні підстави для стягнення такої суми. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до Статуту СФГ Красноріченське (далі Статут), господарство є юридичною особою (а.с.67-74).

У розділі 1 Статуту зазначено, що засновником господарства та власником 100% статутного (складеного) капіталу Господарства є гр.-н ОСОБА_2 , а також зазначені члени Господарства, серед інших, членом господарства є позивач ОСОБА_1 , яка зазначена рідною сестрою власника господарства.

Позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 8,5421 га, кадастровий номер 4424010100:02:010:0002, призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сватівської міської ради Сватівського району Луганської області, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0005946782020 від 04.11.2020 року (а.с.11-13).

11 лютого 2019 року та 23 листопада 2020 року позивачка ОСОБА_1 зверталась до голови СФГ Красноріченське із заявами про виключення її із членів фермерського господарства, які були направлені засобами поштового зв`язку, про що в матеріали справи надано копії таких заяв (а.с.20-23).

Однак, зазначені заяви не відповідають змісту та формі, як то передбачено Статутом від 25 січня 2011 року, який діяв на момент подачі таких заяв.

А саме, відповідно до п. 3.9 Статуту член фермерського господарства має право в будь-який час вийти зі складу членів фермерського господарства незалежно від згоди інших членів фермерського господарства за умови попереднього їх повідомлення не пізніше ніж за місяць до виходу зі складу членів фермерського господарства.

Також, відповідно до п. 3.10 Статуту передбачені підстави для виключення члена фермерського господарства із його членів, а саме: може бути виключено на підставі рішення загальних зборів членів фермерського господарства у разі невиконання або неналежного виконання ним обов`язків, передбачених законодавством або Статутом, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутньою, а також з іншим підстав, встановлених Статутом.

Тобто, питання про виключення із членів Статуту проводиться не в добровільному, а, так би мовити, у примусовому порядку у передбачених на то випадках.

Отже, для того, щоб вийти із членів фермерського господарства, позивач ОСОБА_1 повинна була повідомити членів фермерського господарства не пізніше ніж за місяць, подавши відповідну заяву про вихід, а не про виключення її з членів фермерського господарства.

14 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до СФГ Красноріченське подала заяву про вихід з членів фермерського господарства (а.с.88), дана заява відповідає змісту такої заяви, як то передбачено Статутом, однак, вона адресована загальним зборам членів СФГ Красноріченське , в той час, коли на момент подачі цієї заяви діяла вже нова редакція Статуту СФГ Красноріченське від 09 лютого 2021 року.

Так, новою редакцією Статуту, а саме п. 3.4.6 передбачено, що член фермерського господарства має право вийти зі складу членів фермерського господарства незалежно від згоди інших його членів, про вихід з членів фермерського господарства, повідомивши Голову Господарства не пізніш, ніж за один місяць до виходу та отримати вартість своєї частки у майні фермерського господарства, а також належну частину прибутку.

Зазначену заяву було вручено адресату 02.06.2021 (а.с.89), тобто, коли дана цивільна справа вже перебувала на розгляді в суді.

Окрім того, абзацом 2 п. 3.4.7 передбачено, що при виході або виключенні члена господарства зі складу членів фермерського господарства, вартість частки в майні фермерського господарства визначається з бухгалтерського балансу, складеного на момент його вибуття, а належна йому частка прибутку - на день розрахунку з ним. Виплата вартості частки та частини прибутку громадянину, який вийшов або виключений зі складу членів господарства, проводиться після закінчення фінансового року, в якому він вийшов або виключений зі складу членів господарства, в строк до 12 місяців з дня подачі заяви про вихід або прийняття рішення про виключення.

Відповідно до п. б ч. 1, ч. 2 ст. 12 ЗУ Про фермерське господарство передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Також пунктом 7.1. Статуту передбачено, що землі Господарства складаються із, зокрема, земельних ділянок, що належать засновнику господарства та членам господарства на праві приватної власності і використовується господарством згідно ЗУ Про фермерське господарство .

Таким чином, до виходу позивачки з членів СФГ, її земельною ділянкою правомірно користується фермерське господарство.

Отже, в ході розгляду даної справи не знайшло своє підтвердження наявність підстав для витребування у відповідача з чужого незаконного володіння земельної ділянка, яка належить позивачу.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати, суд приходить до наступних висновків.

Так, в судовому засіданні, як і у позовній заяві представником позивача неодноразово зазначалось, що позивач має право на виплату орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.04.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 складає 242596,65 грн (а.с.14).

Відповідно ст. 1 ЗУ Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Цим же Законом дані визначення понять орендаря, орендодавця, об`єкта оренди та інше.

Відповідно до ст. 13 цього Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 ЗУ Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Отже, необхідною умовою для сплати орендної плати є наявність договору оренди землі.

Натомість такого договору між сторонами укладено не було, про що неодноразово зазначалось в судовому засіданні представником позивача.

Відтак і підстави для стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати у суду відсутні.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Судом з`ясовано, що фактично позивач не згодна з бездіяльністю голови СФГ Красноріченське щодо її виходу з членів фермерського господарства, тобто остання вимагає припинення правовідношення, витребування своєї земельної ділянки, а відтак, з`ясувавши характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб, суд прийшов до висновку, що позивач обрала неналежний спосіб захисту.

При цьому виходити за межі позовних вимог і застосувати інший спосіб захисту порушеного права не заявлений позивачем суд не має права.

За таких підстав у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України , ст..16 ЦК України , ст. ст. 3 , 4 , 12 , 32 Закону України Про фермерське господарство , ст.ст. 5 , 10 , 12 , 77-81 , 89 , 259 , 263-265 , 268 , 354-355 ЦПК України , суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Красноріченське про витребування майна з чужого незаконного володіння та про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2021 року.

Суддя Ю.В. Крива