Постанова

від 14.09.2021 по справі 380/7527/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7527/20 пров. № А/857/11780/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Большакової О.О., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Золочівської міської ради Львівської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року (головуючий суддя: Подлісна І.М., місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складення повного тексту рішення - 29.04.2021) у справі за адміністративним позовом Золочівської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Львівської області, виконавчого комітету Золочівської міської ради про скасування рішення, -

встановив:

Золочівська міська рада Львівської області, 16.09.2020 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати огорожу, встановлену на АДРЕСА_1 .

Обґрунтовує позов тим, що 23.03.2020 відділ містобудування, архітектури, інфраструктури, житлово-комунального господарства та захисту довкілля Золочівської районної адміністрації Львівської області видав гр. ОСОБА_1 будівельний паспорт № 8-20 - Реконструкція з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку) на АДРЕСА_1 . На підставі вищезгаданого будівельного паспорта № 8-20 відповідач розпочала реконструкцію з розширенням належного їй на праві приватної власності житлового будинку. Під час обстеження земельної ділянки комісією було встановлено порушення містобудівного законодавства у сфері благоустрою.

В межах, наданих законом повноважень, 13.07.2020 виконавчий комітет Золочівської міської ради Львівської області прийняв рішення № 1330, яким зобов`язав гр. ОСОБА_1 (Відповідачку) демонтувати незаконно встановлену огорожу по АДРЕСА_1 . Золочівською міською радою було здійснено заходи зі самоврядного контролю, встановлено факт порушень державних будівельних норм, державних стандартів та санітарних норм України, Правил благоустрою та утримання територій у м. Золочеві. Виконавчим комітетом Золочівської міської ради прийнято рішення про усунення вище перелічених порушень, зобов`язано Відповідачку - гр. ОСОБА_1 демонтувати огорожу на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 24.11.2020 подано зустрічну позовну заяву, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради від 13.07.2020 № 1330 Про усунення порушень державних будівельних норм України .

Вказує, що будь-які порушення з боку ОСОБА_1 при зведенні огорожі архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил відсутні. Відповідачами не надано жодного доказу щодо наявності обмежень чи-то обтяжень в користуванні земельною ділянкою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4621810100:02:005:0026, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, внаслідок чого вимоги суб`єкта владних повноважень є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року в задоволенні позову Золочівської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про демонтаж незаконно встановленої огорожі відмовлено повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Золочівської міської ради, Золочівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю. Рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області від 13 липня 2020 № 1330 Про усунення порушень державних будівельних норм України визнано протиправним та скасовано.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилася Золочівська міська рада Львівської області та оскаржила в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та ухвалити нову постанову, яким позов задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, Золочівська міська рада Львівської області покликається на аналогічні підстави викладені в позові.

Представником ОСОБА_1 - Пильгуном М.В., 28.07.2020 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Золочівської міської ради Львівської області Піддубна Х.Г., у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, пояснення надала аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати.

Представники ОСОБА_1 - Пильгун М.В., Філь А.О., у судовому засіданні, апеляційну скаргу не визнали, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 177512134 та № 177509916, на праві приватної власності належать земельна ділянка та житловий будинок, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно відповідачка набула у власність 14.08.2019 на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу Львівської області Швець Ольгою Володимирівною.

Відділ містобудування, архітектури, інфраструктури, житлово-комунального господарства та захисту довкілля Золочівської районної адміністрації Львівської області, 23.03.2020 видав гр. ОСОБА_1 будівельний паспорт № 8-20 - Реконструкція з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку) на АДРЕСА_1 .

На підставі вищезгаданого будівельного паспорта № 8-20 відповідачка розпочала реконструкцію з розширенням належного їй на праві приватної власності житлового будинку.

Під час обстеження земельної ділянки комісією було встановлено порушення містобудівного законодавства у сфері благоустрою, а саме : огорожа, встановлена з порушенням вимог державних будівельних норм - пп. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій - частина огорожі виступає за червону лінію вул. Труша І.; огорожа встановлена без жодних дозвільних документів та всупереч будівельному паспорту на Реконструкцію з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку) на АДРЕСА_1 , положеннями якого встановлення огорожі не передбачено взагалі.

Розпорядженням міського голови м. Золочева № 2 від 13.07.2020 Про створення комісії по обстеженню земельної ділянки на АДРЕСА_1 , на підставі ст. 20 Закону України Про охорону земель , ст. ст. 187, 189 Земельного кодексу України, ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 створено комісію по обстеженню земельної ділянки на АДРЕСА_1 у складі посадових осіб міської ради.

Цього ж дня, зазначеною комісією проведено обстеження земельної ділянки та складено Акт обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 , згідно висновків якого встановлено, що АДРЕСА_1 встановлена з порушенням вимог державних будівельних норм, а саме: п.п. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104. Дана огорожа встановлена та всупереч будівельному паспорту № 8-20 Реконструкція з розширенням садибного будинку (індивідуального будинку)» на АДРЕСА_1 , виданим 23.03.2020 року, влаштування елементів благоустрою, в тому числі огорожі, не передбачено .

Виконавчим комітетом Золочівської міської ради Львівської області від 13.07.2020 винесене оскаржуване рішення № 1330 Про усунення порушень державних будівельних норм України , яким встановлено факт порушення містобудівного законодавства в частині порушення державних будівельних норм та стандартів, самочинного, без отримання дозволу зведення огорожі, що є порушенням Правил благоустрою та ОСОБА_1 надано термін на демонтаж огорожі - до 18.00 години 14.07.2020.

Відмовляючи у задоволенні позову Золочівської міської ради Львівської області та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції погодився з твердженням ОСОБА_1 , що:

- здійснюючи заходи самоврядного контролю за використанням та охороною земель, комісії по обстеженню земельної ділянки на АДРЕСА_1 , виходячи за межі своїх повноважень, перевірило відповідність забудови на земельній ділянці державним будівельним нормам та стандартам, фактично здійснивши заходи архітектурно-будівельного контролю.

- дії по обстеженню земельної ділянки на АДРЕСА_1 провадились без участі та без повідомлення власника земельної ділянки, що унеможливило для ОСОБА_1 надати свої міркування, заяви та клопотання, та призвело до винесення неправомірного рішення від 13.07.2020 року № 1330 Про усунення порушень державних будівельних норм України .

- паркан не належить до об`єктів самочинного будівництва, а тому застосування до нього норм самочинного будівництва та вирішення питання про його знесення, як самочинно збудованого нерухомого майна є неможливим.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пп. 7 п. а ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 № 2807-VI (далі Закон № 2807-VI) благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Статтею 5 № 2807-VI встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону № 2807-VI, до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

До об`єктів благоустрою населених пунктів віднесено: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору (ч. 1 ст. 13 Закон № 2807-VI).

Об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (ст. 14 Закон № 2807-VI).

Частинами 1, 4 ст. 20 Закон № 2807-VI передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до ст. 40 Закон № 2807-VI, самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі Типового положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, Закон № 2807-IV наділяє повноваженнями Золочівську міську раду Львівської області здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою м. Золочіва, а оскаржуване рішення від 13.07.2020 № 1330 спрямоване на забезпечення контролю у сфері благоустрою.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає, що сама по собі назва оскаржуваного рішення - Про усунення порушень державних будівельних норм України , не є безумовною підставою для його скасування, оскільки проаналізувавши зміст цього рішення, таке прийнято на виконання повноважень щодо самоврядного контролю у сфері благоустрою.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що так як на сайті Золочівської міської ради в розділі Засідання виконавчого комітету відсутня інформація про проведення засідання 13.07.2020, отже ця обставина унеможливлює перевірити правомочність вказаного рішення: чи прийняте воно на засіданні виконавчого комітету, чи було правомочним зазначене засідання, кількість членів виконкому, які голосували за чи проти оскаржуваного рішення. Оскільки, ні в Законі № 280/97-ВР, ні у Регламенті Золочівської міської ради, не передбачено обов`язку щодо розміщення на сайті міської ради інформації стосовно присутніх на засіданні виконавчого комітету, результатів голосування щодо окремих питань.

Щодо повноважень Золочівської міської ради Львівської області та її виконавчих органів на прийняття, під час здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, рішення (розпорядження) з питань незаконних (самочинних) встановлених об`єктів благоустрою, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.9.1. Правил благоустрою та утримання територій у м. Золочеві, затверджені рішенням сесії Золочівської міської ради Львівської області № 152 від 29.04.2011, підприємства, установи, організації та громадяни забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на правах власності, оренди чи правах користування відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування визначені положеннями Закону України Про місцеве самоврядування , статтею 31 якого їм надається, зокрема, право на здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Частиною 7 ст. 376 ЦК України та ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що демонтаж об`єктів самовільного будівництва відбувається виключно на підставі рішення суду за наслідками розгляду відповідних позовів органів місцевого самоврядування та державного архітектурно-будівельного контролю.

Таке правове регулювання дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що виконавчим органам міських рад надано право здійснювати заходи з перевірки дотримання громадянами вимог містобудівного законодавства, приймати з цього приводу рішення, в яких відображати свої висновки щодо наявності таких порушень та встановлювати механізм усунення цих порушень.

Однак, рішення вказаних органів про демонтаж самовільно збудованих об`єктів є лише формою контролю за дотриманням законодавства, що регулює містобудівну діяльність, зокрема і виявлення самочинно збудованих об`єктів, не є обов`язковими до виконання, оскільки знесення здійснюється у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, той факт, що питання знесення самочинного будівництва врегульоване законодавством, зокрема, Цивільним кодексом України, яким такими повноваженнями наділений виключно суд, не виключає можливості прийняття відповідачем спірного рішення, не виконання якого має наслідком звернення до суду з відповідним позовом.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у справах № 464/3864/15-а (постанова від 24.04.2019), № 462/5892/15-а (постанова від 15.11.2019), № 450/3297/14-а (постанова від 20.11.2019), № 461/4655/16-а (постанова від 29.04.2020), № 461/2578/16-а (постанова від 13.09.2021).

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання представників Шаховал О.В., що єдиним правомірним засобом реагування, у розглядуваних спірних правовідносинах, є складання приписів, протоколів про адміністративне правопорушення за порушення правил благоустрою.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 21 Закону № 2807-VI, елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать, зокрема, огорожі, ворота, ґрати.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Згідно до пп. 1 п. 1 ст. 16 Закону № 2807-VI, на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію від 7 червня 2017 № 406, затверджено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (далі - Постанова № 406).

Пунктом 6 Постанови № 406, передбачено, що зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема, парканів.

Тобто, до будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, належить, зокрема, паркан (огорожа). Однак, для відсутності документів, що дають право на встановлення паркана (огорожі), та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, такий паркан (огорожа) повинен бути зведений без влаштування фундаменту.

Натомість, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час прийняття оскаржуваного рішення від 13.07.2020 № 1330, Золочівською міською радою не встановлено та не досліджено питань чи встановлена огорожа підпадає під ознаки самочинного будівництва.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що протягом одного робочого дня - 13.07.2020 видано розпорядження міського голови, створено комісію з перевірки додержання законодавства з охорони земель, комісією проведено обстеження земельної ділянки та складено відповідний акт, в той же день, на підставі зазначеного акта виконкомом винесено оскаржуване рішення від 13.07.2020 № 1330, яким ОСОБА_1 зобов`язано здійснити демонтаж незаконно встановленої огорожі у визначений строк, зокрема до 18:00 14.07.2020.

Крім цього, вказані дії провадились без участі та без повідомлення власника земельної ділянки ОСОБА_1 , що на думку суду апеляційної інстанції позбавило її можливості надати свої зауваження, заяви, клопотання тощо, та призвело до передчасного винесення рішення від 13.07.2020 № 1330 і як наслідок до передчасного звернення з позовом до суду про демонтаж спірної огорожі.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач приймаючи оскаржуване рішення, здійснював надані чинним законодавством свої повноваження у сфері благоустрою, однак з порушенням процедури його прийняття, а саме не встановив чи збудована огорожа відповідає ознакам самочинної, не повідомив власника земельної ділянки щодо факту обстеження її земельної ділянки, не надав ОСОБА_1 можливості подати свої пояснення та докази щодо правомірності встановлення огорожі та в разі самочинного будівництва, достатньо часу для виконання оскаржуваного рішення в добровільному порядку.

Отже, за встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, однак неправильно застосував норми матеріального права, а тому рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року підлягає зміні, з урахуванням мотивів наведених у цій постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України встановлено, що підставою для зміни судового рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у частині мотивів задоволення зустрічного позову та відмови у задоволення первинного позову слід змінити, частково задовольнивши апеляційну скаргу.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 310, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Золочівської міської ради Львівської області задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 380/7527/20 змінити, виклавши його мотивувальну частину, в редакції цієї постанови.

У решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 380/7527/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. О. Большакова В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 20.09.2021.