Постанова

від 15.09.2021 по справі 915/1118/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року Справа № 915/1118/20 м.Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А. Мишкіної

суддів О.Ю. Аленіна, В.В. Бєляновського

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №137 від 10.06.2021р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2021р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ Сан-Николас - не з`явився;

від прокуратури - Бондаревський О.М. - прокурор відділу прокуратури Одеської області (Одеської обласної прокуратури);

від Миколаївської міської ради - не з`явився;

від ТОВ Оберегова - не з`явився;

від Чихаря П.М. - не з`явився;

від Державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С.П. - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Николас»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03 березня 2021 року

у справі №915/1118/20

за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

до:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберегова» ;

- ОСОБА_1 ;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Николас»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний нотаріус Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко Сергій Петрович

про скасування державної реєстрації права власності, знесення самочинно збудованих об`єктів нерухомого майна

суддя суду першої інстанції: Е.М. Олейняш

час і місце ухвалення рішення: 03.03.2021р., 16:28год., м.Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №926

повне рішення складене 18.03.2021р.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 18.05.2021р. оголошувалась перерва згідно ст.216 ГПК України.

У судовому засіданні 15.09.2021р. згідно ст.ст. 233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

25.08.2020р. заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберегова» , Фізичної особи-підприємця Чихаря Павла Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Николас» , в якому просив суд:

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 20691380 від 31.05.2017 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберегова» на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 28078683 від 24.09.2018 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберегова» на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 29244875 від 30.11.2018 про право власності Чихаря Павла Миколайовича на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 29604925 від 18.12.2018 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Николас» на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберегова» знести самочинно збудований нерухомий об`єкт - торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав про порушення вимог законодавства при оформленні права власності на об`єкти нерухомості на земельній ділянці комунальної власності м. Миколаєва з огляду наступного.

На підставі договорів про встановлення особистих строкових сервітутів від 26.12.2016р. № 445-451, укладених між Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ТОВ «Оберегова» , у користуванні останнього перебувало 7 (сім) земельних ділянок загальною площею 180кв.м. для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у загальній кількості 30 штук для провадження підприємницької діяльності по вул. Обереговій ріг пр. Героїв України у місті Миколаєві.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.12.2017р. у справі №915/1132/17 зобов`язано ТОВ «Оберегова» повернути Миколаївській міській раді земельні ділянки у придатному для використання стані зі звільненням їх від пересувних та тимчасових споруд (у зв`язку із закінченням строку дії договорів).

Натомість ТОВ «Оберегова» на вказаних земельних ділянках побудовано торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м. та 31.05.2017р. зареєстровано за собою право власності на торговельний комплекс, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 20691380.

Державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С. П. 31.08.2017р. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про закриття розділу щодо об`єкту нерухомого майна ТОВ «Оберегова» у зв`язку з його знищенням. На підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2018р. по справі №814/1114/18 про визнання протиправним та скасування запису нотаріуса про закриття розділу за відповідачем ТОВ «Оберегова» зареєстровано право власності на вказаний об`єкт, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №28078683 від 24.08.2018р.. В подальшому нерухоме майно від ТОВ «Оберегова» перейшло до Чихаря П.М., про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 29244875 від 30.11.2018, а від нього, в свою чергу, право власності перейшло до ТОВ «Сан-Николас» , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 29604925 від 18.12.2018.

Прокурор зазначив, що ТОВ «Оберегова» використовувалась земельна ділянка для забудови капітальними об`єктами нерухомого майна (торговельним комплексом) за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на землю, оскільки земельні ділянки використовувалися на підставі договорів про встановлення особистих строкових сервітутів, наданих для розміщення групи пересувних тимчасових споруд. В свою чергу, для інших цілей на умовах сервітуту або договору (-ів) оренди земельні ділянки ТОВ «Оберегова» Миколаївською міською радою та її виконавчими органами не надавались.

Крім того, ТОВ «Оберегова» будівництво об`єкту (торговельного комплексу) здійснено за відсутності належних дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та введення об`єкту в експлуатацію, а відтак будівництво торговельного комплексу здійснено ТОВ «Оберегова» самочинно (ст. 376 ЦК України), реєстрацію права власності здійснено за відсутності обов`язкових документів, перелік яких визначений п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, а тому таке право власності підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Оскільки ТОВ «Оберегова» не набуло у визначеному законом порядку права власності на вказаний об`єкт нерухомості, то всі подальші записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 та ТОВ «Сан-Николас» також підлягають скасуванню.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , ст.ст. 1, 2, 6, 10, 31 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 375, 376 ЦК України, ст. ст.34, 36, 38 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , ст.ст. 2, 26, 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , приписи Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 21.10.2014р. № 244, , п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабміну України від 25.12.2015р. № 1127, судову практику Верховного Суду України, Верховного суду та Європейського суду з прав людини.

25.08.2020р. прокурор подав суду заяву про забезпечення позову , в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м., по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього об`єкту (у тому числі у разі його поділу чи об`єднання з іншими об`єктами);

- заборони ТОВ Оберегова , ФОП Чихарю П. М., ТОВ Сан-Николас укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо торговельного комплексу загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м., по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві;

- заборони Миколаївській міській раді та її виконавчим органам приймати рішення про затвердження проекту землеустрою та відведення у користування земельної ділянки по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві, на якій розташовано спірний нерухомий об`єкт;

- заборони управлінню архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради та Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва (реконструкції) нерухомого майна по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2020р. заяву задоволено частково: - вжито заходи до забезпечення позову у справі № 915/1118/20, а саме: накладено арешт на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м., по проспекту Героїв України, 20/12 у м.Миколаєві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263113148101) та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього об`єкту (у тому числі у разі його поділу чи об`єднання з іншими об`єктами); заборонено ТОВ Оберегова , ФОП Чихарю П.М., ТОВу Сан-Николас укладати договори, вчиняти інші правочини щодо торговельного комплексу загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м., по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві; в решті заяви відмовлено.

21.09.2020р. прокурор подав місцевому господарському суду заяву про зміну предмету позову (вх. № 11697/20), в якій прокурор керуючись ст.46, 53 ГПК України просив суд розглянути першу, другу, третю та четверту позовні вимоги у наступній редакції (п`яту вимогу залишивши в первинній редакції):

1. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності № 20691380 від 31.05.2017 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберегова» на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155,6 кв.м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17,1 кв.м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

2. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності № 28078683 від 24.09.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберегова» на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м. який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155,6 кв.м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17,1 кв.м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

3. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності № 29244875 від 30.11.2018 за ОСОБА_1 на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м, який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155,6 кв.м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17,1 кв.м) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

4. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності № 29604925 від 18.12.2018 за товариством з обмеженою відповідальністю «Сан-Николас» на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

28.09.2020р. ТОВ «Сан-Николас» подало суду першої інстанції відзив на позов, в якому просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначило, що :

- 18.12.2018р. на підставі акту приймання-передачі від 12.12.2018 № 1 та рішення від 12.12.2018р. за №2 право власності на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м. зареєстроване за ТОВ «Сан-Николас» ;

- прокурором ставиться питання про скасування запису про право власності ТОВ «Сан-Николас» на спірний об`єкт нерухомого майна, проте не ставиться питання дотримання або недотримання реєстратором порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, як і питання скасування відповідного рішення державного реєстратора;

- скасування запису про право власності ТОВ «Сан-Николас» на нерухоме майно за умови наявних у ТОВ «Сан-Николас» правовстановлюючих документів на це майно суперечить приписам ст. 321, 376 ЦК України;

- без скасування самого права власності на об`єкт нерухомого майна (правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна) позовні вимоги про скасування запису про право власності на це майно не можуть бути задоволені. Крім того, наявність судового рішення про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та наявність чинного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень створить правову невизначеність.

28.09.2020р. ТОВа «Сан-Николас» подало суду клопотання, в якому просило закрити провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВа «Сан-Николас» про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності № 29604925 від 18.12.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан-Николас» на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

29.09.2020р. до господарського суду Миколаївської області від ФОП Чихар П. М. надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог висунутих до відповідача ОСОБА_1 про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 29244875 від 30.11.2018 про право власності Чихаря Павла Миколайовича на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

Ухвалою суду першої інстанції від 10.11.2020р. у задоволенні вказаних клопотань відмовлено.

08.10.2020р. третя особа - державний нотаріус Третьої Миколаївської нотаріальної контори Фоменко С.П. подав суду відзив на позов , в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що 31.08.2017р. ним внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про закриття розділу щодо об`єкту нерухомого майна ТОВ «Оберегова» у зв`язку з його знищенням. На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/1114/18 від 24.09.2018р. за ТОВ «Оберегова» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 28078683. Підстави для скасування записів про реєстрацію права власності, які вчинено виключно на підставі рішення суду, відсутні, оскільки позивачем по справі не оскаржено рішення суду від 24.09.2018р., на підставі якого поновлено реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «Оберегова» . Оскільки первинний запис про державну реєстрацію нерухомого майна за ТОВ «Оберегова» було здійснено 31.05.2017р., то строк звернення до суду з вимогою про знесення самочинного будівництва та скасування такого запису про реєстрацію нерухомого майна пропущено. Вчинений у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 20691380 від 31.05.2017р. про право власності ТОВ «Оберегова» на торговельний комплекс є законним, таким, що відповідає чинному законодавству, та підтверджено судом його правомірність. Також запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис 28078683 від 24.09.2018р. про право власності ТОВ «Оберегова» на торговельний комплекс вчинений виключно на підставі рішення суду по справі №814/1114/18 від 31.07.2018 року, яке набрало законної сили, а тому є обов`язковим для виконання всіма органами влади на території України. На день розгляду справи ТОВ «Оберегова» уже не є власником нерухомого майна, відповідно до акту приймання-передачі від 22.11.2018р. нерухоме майно передано іншій фізичній особі.

У письмових поясненнях на відзив державного нотаріуса від 29.10.2020р. прокурор зазначив, що як підставу для скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Оберегова» на спірне нерухоме майно прокурором у позові зазначено здійснення товариством самочинного будівництва нерухомості. Проте, у справі № 814/1114/18 ці питання не досліджувалися, що виключає можливість врахування відповідного судового рішення від 31.07.2018 у якості обґрунтувань відмови у задоволенні заявленого прокурором позову. Твердження державного нотаріуса Фоменка С.П. щодо пропуску прокурором строку позовної давності не може бути підставою для застосування господарським судом позовної давності за заявами цієї третьої особи та, як наслідок, підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки така заява може бути подана стороною спору, а не третьою особою.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.12.2020р. замінено у справі відповідача Фізичну особу-підприємця Чихаря Павла Миколайовича на належного відповідача ОСОБА_1 .

10.11.2020р. ТОВ Сан-Николас подало суду клопотання, в якому відповідач керуючись ст. 42, 226 ГПК України просив суд залишити позов без розгляду; у задоволенні клопотання відмовлено ухвалою суду від 17.12.2020р.

17.12.2020р. ОСОБА_1 подав суду відзив на позов , в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у справі, зазначаючи наступне:

- в даному випадку прокурором ставиться питання про скасування державної реєстрації права власності Чихаря П.М. на спірний об`єкт нерухомого майна, при цьому, прокурором не ставиться питання дотримання або недотримання реєстратором порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, як і питання скасування відповідного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- скасування державної реєстрації права власності Чихаря П.М. на нерухоме майно за умов наявних у нього правовстановлюючих документів на це майно суперечить приписам ст.ст.321, 376 ЦК України;

- без скасування самого права власності на об`єкт нерухомого майна (правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна) позовні вимоги про скасування запису про право власності на це майно не можуть бути задоволені. Крім того, наявність судового рішення про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та наявність чинного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень створить правову невизначеність.

У відповіді на відзив Чихаря П.М. від 30.12.2020р. прокурор, посилаючись на практику Верховного Суду, зазначає, що державна реєстрація права власності на самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного. У даному випадку підлягає оцінці саме факт здійснення будівництва спірного майна за відсутності дозвільних документів на будівництво та правовстановлюючих документів на земельну ділянку під ним. Позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності Чихаря П.М. в силу п. 13 ч. 1 ст. 20, ст. 173 ГПК України є похідною від спору про самочинне будівництво майна, оскільки безпосередньо залежить від встановлення обставин законності здійснення ТОВ «Оберегова» будівництва спірного майна та, як наслідок, реєстрації на нього та здійснення подальшого переходу відповідних прав власності.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2021р. (суддя Е.М.Олейняш) суд ухвалив:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності № 20691380 від 31.05.2017 за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберегова» , вул. Панікахи, 2, м. Дніпро, 49041 (код ЄДРПОУ 40694425) на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155,6 кв.м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17,1 кв.м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

3. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності № 28078683 від 24.09.2018 за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберегова» , вул. Панікахи, 2, м. Дніпро, 49041 (код ЄДРПОУ 40694425) на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м. який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155,6 кв.м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17,1 кв.м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

4. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності № 29244875 від 30.11.2018 за відповідачем ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м, який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155,6 кв.м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17,1 кв.м) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

5. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності № 29604925 від 18.12.2018 за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан-Николас» , пр. Героїв України, 20/12, м. Миколаїв, 54025 (код ЄДРПОУ 42694275) на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

6. Зобов`язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберегова» , вул. Панікахи, 2, м. Дніпро, 49041 (код ЄДРПОУ 40694425) знести самочинно збудований нерухомий об`єкт - торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

7. Стягнути з відповідача ТОВ «Оберегова» на користь Миколаївської обласної прокуратури 6 306 грн. витрат по сплаті судового збору.

8. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури 2102 грн. витрат по сплаті судового збору.

9. Стягнути з відповідача ТОВ «Сан-Николас» на користь Миколаївської обласної прокуратури 2102 грн. витрат по сплаті судового збору.

10. Накази видати прокуратурі та позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ч. 1 ст. 78 , п. «г» ч. 1 ст. 95 , ст. 125 , 126 ,ч. 1, 2 ст. 152 , п. «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. 182, 256, 257, 261, 267, 328, ч. 1,3 ст. 331, ст.375, 376, 391 ЦК України , ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 4, ч. 1, 2 ст. 12, ч. 2, 4 ст. 18, ч. 3 ст. 26, п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та вмотивоване наступним:

- ТОВ "Оберегова" за адресою пр. Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві здійснено будівництво об`єкта нерухомого майна (торговельного комплексу) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, без належно затвердженого проекту, що в розумінні положень ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом. Право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Оберегова» 31.05.2017 року державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С. П. за відсутності будь-яких документів.

- матеріали справи не містять доказів оформлення ТОВ «Оберегова» документів на земельну ділянку для здійснення будівництва, а також дозвільних документів на будівництво нерухомого майна. В свою чергу, інформацією Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради підтверджено відсутність повідомлень, декларацій або дозволів про початок виконання підготовчих або будівельних робіт, декларацій про готовність до експлуатації об`єкта за адресою пр. Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

- є обґрунтованими твердження прокуратури про здійснення ТОВ «Оберегова» будівництва торговельного комплексу за адресою м. Миколаїв, пр. Героїв України, 20/12, який в силу положень ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом.

- оскільки торговельний комплекс за адресою АДРЕСА_2 є самочинним будівництвом, отже, не набув статусу об`єкта нерухомого майна, у зв`язку з чим не підлягає застосуванню абз. 3 ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

- подальше відчуження об`єкта самочинного будівництва в силу положень ч. 1 ст. 13 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , ст. 181, 182, 190 ЦК України від ТОВ «Оберегова» до ОСОБА_1 , а від нього, в свою чергу, - до ТОВ «Сан-Николас» є незаконним, оскільки торговельний комплекс не набув статусу об`єкта нерухомого майна, ТОВ «Оберегова» не набуло у визначеному законом порядку права власності на об`єкт нерухомого майна.

Самочинно збудований торговельний комплекс не є об`єктом права власності, а відтак не міг бути відчужений, в тому числі шляхом внесення до статутного капіталу товариства внаслідок реалізації учасниками корпоративних прав.

- оскільки право власності на торговельний комплекс за ТОВ «Оберегова» зареєстровано за відсутності належних документів, то обґрунтованою та підставною є вимога прокуратури про скасування державної реєстрації права власності №20691380 від 31.05.2017р., №28078683 від 24.09.2018р. за відповідачем ТОВ «Оберегова» .

-оскільки ТОВ «Оберегова» не набуло у визначеному законом порядку права власності на вказаний торговельний комплекс як на об`єкт нерухомості, то всі подальші записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 та ТОВ «Сан-Николас» також підлягають скасуванню.

- оскільки самочинне будівництво здійснено відповідачем ТОВ «Оберегова» , то обов`язок знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомості в силу положень ст. 376 ЦК України, ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повинен бути покладений на останнього.

- враховуючи, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України), в суду відсутні правові підстави для вирішення питання про застосування строку позовної давності за заявою третьої особи.

07.04.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-Николас» на рішення від 03.03.2021р. (подана 02.04.2021р.), в якій скаржник просить суд скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким позовну заяву в частині зобов`язання ТОВа «Оберегова» знести самочинно збудований об`єкт - торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві залишити без розгляду, та закрити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності №29244875 за ОСОБА_1 та №29604925 за ТОВом Сан-Николас .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

- прокурором подано позов незважаючи на наявність інформації вчинення міською радою дій, які свідчать про обрання способу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах щодо спірного об`єкту нерухомого майна. До подання позову прокурору було відомо про обраний Миколаївською міською радою спосіб захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах, адже, позовна заява та додані до неї докази містять відомості про наявність триваючого процесу надання в оренду ТОВ Сан-Николас земельної ділянки під зведене нерухоме майно. Вищенаведене свідчить про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором у спірних правовідносинах щодо знесення об`єкту самочинного будівництва, що тягне за собою необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України в частині вимоги про зобов`язання ТОВ Оберегова , знести самочинно збудований нерухомий об`єкт - торговельний комплекс загальною площею 336 кв. М.

- прокурором обрано неправильний спосіб захисту порушених інтересів держави, оскільки не оскаржено в судовому порядку правовстановлюючі документи на майно (акти-приймання передачі нерухомості).

-з урахуванням змін внесених у ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також безпосередньої мети, якої прагне досягнути позивач, предмет спору у справі №915/999/19 є однаковим з предметом спору у справі №915/1118/20 в частині припинення реєстрації права власності ТОВа "Сан-Николас" на торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 ум. Миколаєві. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2021 по справі № 915/1118/20 в частині скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності № 29604925 від 18.12.2018 за ТОВом Сан-Николас на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м..; який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-117, 1 кв. м.) по АДРЕСА_2 - підлягає скасуванню, а провадження за цієї вимогою - закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

- у справі, що розглядається, до суду з позовом звернулася особа - міська рада, яка порушує питання про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яка здійснена на підставі відповідних правочинів , і яка хоч і не була учасником цих правочинів, проте є заінтересованою особою, оскільки вважає, що записи в реєстрі порушують її права та законні інтереси. Тобто між позивачем та відповідачами, один з яких зазначено як фізичну особу, існує спір щодо реєстрації за відповідачами права власності на нерухоме майно, при цьому право власності за відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано саме як за фізичною особою, що випливає з доданої до позовної заяви інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

- відповідно до акту № 1 від 22.11.2018р. оцінки вартості та прийому-передачі майна, яке повертається із статутного капіталу ТОВ Оберегова , рішення № 2 від 12.12.2018 засновників (учасників) ТОВ Сан-Николас та акту № 1 від 12.12.2018 оцінки вартості та прийому-передачі майна, яке вноситься до Статутного капіталу ТОВ Сан-Николас спірний об`єкт нерухомого майна - торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м. був набутий та згодом відчужений ОСОБА_1 саме як фізичною особою , правовідносини ОСОБА_1 не є корпоративними, оскільки не вирішувалося питання управління корпоративними правами, а відтак провадження у справі в частині скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності № 29244875 за ОСОБА_1 на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

- скасування державної реєстрації права власності ТОВ Сан-Николас без вирішення питання правомірності оформлення цього права власності не дозволяє остаточно вирішити спір між сторонами, а тому не виконується основне завдання судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі №823/2042/16, від 04.04.2018р. У справі №817/1048/16).

Ухвалами суду апеляційної інстанції (головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді О.Ю. Аленін, Л.В.Лавриненко):

- від 12.04.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВа Сан-Николас на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2021р. року у справі №915/1118/20; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 28.04.2021р.;

- від 30.04.2021р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 18.05.2021р. з повідомленням учасників справи.

05.05.2021р. від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий поштою 27.04.2021р.) , в якому прокурор просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та зазначив, що:

- Миколаївською міською радою не забезпечено самостійно ефективного та належного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, та відповідно не вжито вичерпних заходів до припинення порушень законодавства. Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту визнання Миколаївською міською радою права ТОВ Оберегова на спірне нерухоме майно. Навпаки, очевидним є здійснення будівництва ТОВ Оберегова об`єкту за відсутності волі власника земельної ділянки (територіальної громади в особі Миколаївської міської ради), яким ділянка комунальної власності не відводилася у користування Товариству для цілей будівництва торговельного комплексу. Намір підтвердити у судовому порядку самочинність будівництва спірного об`єкту був здійснений Миколаївською міською радою при зверненні до суду з позовом до ТОВ Сан-Николас , за участю третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ТОВ Оберегова , про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт нерухомості та скасування запису про право власності на нерухомість (справа №915/999/19). У той же час, міською радою у цій справі допущено порушення норм процесуального права при обранні відповідачів у цій справі, що призвело до ухвалення рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2019р., залишеного без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020, про відмову у задоволенні позовних вимог;

- врегулювання відповідного спору фактом надання міською радою дозволу ТОВ Сан-Николас на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування торговельного комплексу, за умови що цей об`єкт збудований без дозвільних документів на будівництво та прав на землю для відповідних цілей, лише підтверджує вчинення міською радою дій, усупереч вимогам закону та інтересам держави, та відсутність виявлених порушень

- справа №915/999/19 з розглядуваною не є спорами між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що виключає можливість закриття провадження у справі №915/1118/20 на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України. Позовні вимоги ·у справі №915/999/19 обгрунтовано міською радою тим, що відповідач ТОВ Сан-Николас без достатніх правових підстав користується земельними ділянками комунальної власності, оскільки згідно запису №29604925 від 18.12.2018 є власником об`єкта нерухомості, збудованого ТОВ Оберегова .

Позовна заява прокурора у розглядуваній справі спрямована на зобов`язання ТОВ Оберегова знести здійснене ним самочинне будівництво. Усі інші вимоги (щодо скасування державної реєстрації речових прав ТОВ Оберегова , ОСОБА_1 , ТОВ Сан-Николас ) є похідними від спору щодо майна ;

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 є похідною вимогою від позовної вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності ТОВ Оберегова на спірний об`єкт та безпосередньо залежить від встановлення (чи невстановлення) судом факту здійснення ТОВ Оберегова самочинного будівництва. Зазначене свідчить про те, що державна реєстрація речового права ОСОБА_1 на спірне майно є наслідком корпоративних відносин. ОСОБА_1 як учасник ТОВ Оберегова отримав від товариства спірне нерухоме майно та, у подальшому, передав це майно ТОВ Сан-Николас як частку в статутному капіталі.

- твердження ТОВ Сан-Николас щодо неефективності обраного прокурором способу захисту порушених інтересів держави не узгоджуються з вимогами закону та дійсними обставинами справи. Зі змісту ч.3 ст.26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачаються законодавчо можливі способи захисту порушених інтересів держави в частині припинення речового права на нерухомість.

13.05.2021р. скаржник подав Південно-західному апеляційному господарському суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи копію рішення Миколаївської міської ради від 22.04.2021 №4/272 та копію договору оренди землі від 30.04.2021р. № 11636, зазначаючи, що подання вищеназваних доказів на стадії апеляційного розгляду справи зумовлено виключними обставинами законодавчо встановленого, тривалого, процесу надання в оренду земельних ділянок комунальної власності та не подання цих доказів в суді першої інстанції пояснюється об`єктивними обставинами багатоетапності оформлення прав користування землею.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.05.2021р. на задоволення клопотання ТОВ Сан-Николас відкладено розгляд справи на 07.06.2021р.

25.05.2021р. Третя державна нотаріальна контора Миколаївської області надіслала суду лист за підписом ОСОБА_2 , в якому просила розглянути справу без представника нотаріальної контори та прийняти рішення на розсуд суду.

Ухвалою суду від 07.06.2021р., яка занесена до протоколу судового засідання клопотання ТОВ Сан-Николас про долучення до матеріалів справи документів від 13.05.2021р. залишено без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України, оскільки скаржником пропущено строк на подання такого клопотання, не повідомлено причини пропуску строку та не заявлено клопотання про продовження строку на подання заяв та клопотань по справі до його закінчення.

У судовому засіданні 07.06.2021р. після заслуховування пояснень представника скаржника (який просив задовольнити апеляційну скаргу) та прокурора (який заперечував проти задоволення скарги) оголошено перерву до 11.06.2021р.

У зв`язку із перебуванням судді Л.В.Лавриненко 11.06.2021р. у відпустці розпорядженням керівника апарату суду №137 від 10.06.2021р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1118/20.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2021р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: О.Ю.Аленін, В.В. Бєляновський.

Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 10.06.2021р. прийнято справу №915/1118/20 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: О.Ю. Аленін, В.В. Бєляновський та призначено судове засідання на 06.07.2021р.;

- від 06.07.2021р. (яка занесена до протоколу судового засідання) відкладено розгляд справи на 19.07.2021р.;

- від 19.07.2021р. постановлено провести розгляд справи №915/1118/20 поза межами встановленого ч.1 ст.273 ГПК України строку у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для своєчасного апеляційного перегляду справи; відкладено розгляд справи на 15.09.2021р.

У судовому засіданні 15.09.2021р. прокурор просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Інші учасники справи своїх представників в засідання суду не направили.

15.04.2021р. на сайті Південно-західного апеляційного господарського суду опубліковано повідомлення за посиланням (https://swag.court.gov.ua/sud4872/pres-centr/news/1106396/) про зупинення відправки судової кореспонденції, у зв`язку з відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції та надсилання учасникам судових проваджень процесуальних документів виключно засобами електронного зв`язку.

Державний нотаріус Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С.П. та Миколаївська міська рада були повідомлені про судове засідання 15.09.2021р. шляхом надсилання на електронні адреси копій ухвали-повідомлення суду від 19.07.2021р.

Пунктом 2 наказу керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду Про забезпечення фіксації повідомлення або виклику учасників справи від 20.04.2021 р. №6-ОД визначено помічникам та секретарям судових засідань використовувати шаблон Телефонограма для фіксації повідомлення або виклику учасників судових справ про судове засідання.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у ОСОБА_1 та ТОВ Оберегова засобів телефонного зв`язку та електронних адрес.

Вищезазначені відповідачі були повідомлені про призначення судового засіданні на 15.09.2021р. шляхом розміщення на офіційному сайті Судова влада 21.07.2021р. публікації про час, місце проведення та дату судового засідання.

Суд апеляційної інстанції ухвалив розглянути справу у судовому засіданні 15.09.2021р. з огляду тієї обставини, що явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, та судом апеляційної інстанції вжито усіх можливих заходів для повідомлення учасників справи у способи, що є актуальними та можливими на час вирішення справи судом.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1146 від 09.12.2016р. (т.3, а.с.8-14), між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (власник) та ТОВ «Оберегова» (сервітуарій) 26.12.2016р. укладено 7 договорів про встановлення особистих строкових сервітутів №№ 445, 446, 447, 448, 449, 450, 451 від 26.12.2016р. щодо семи земельних ділянок загальною площею 180 кв.м. по вул. Обереговій ріг пр. Героїв України у місті Миколаєві (том 1, арк. 106-126).

Договори №№ 445-449 про встановлення особистих строкових сервітутів укладено щодо земельних ділянок площею 24 кв.м кожна для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 4 шт. (6 кв.м кожна) та договори № 450, 451 про встановлення особистих строкових сервітутів - щодо земельних ділянок площею 30 кв.м кожна для розміщення групи пересувних тимчасових споруд у кількості 5 шт. (6 кв.м кожна) для провадження підприємницької діяльності.

Згідно договорів від 26.12.2016р. та актів прийому-передачі від 26.12.2016р. сервітуарій прийняв земельні ділянки загальною площею 180 кв.м. за вказаною вище адресою для розміщення групи пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Умови договорів є ідентичними.

Згідно із п. 1.1, 4.1 договорів від 26.12.2016р. особистий строковий сервітут встановлюється відносно земельних ділянок для розміщення груп пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договорів від 26.12.2016р. особисті сервітути встановлюються строком на 1 рік з дати реєстрації договорів до 26.12.2017р. Після закінчення строку дії Договорів сервітуарій має право на продовження строку його дії. У цьому разі сервітуарій повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до власника земельних ділянок з клопотанням щодо продовження строку його дії. Підставою для продовження строку дії Договору буде відповідне рішення виконкому міської ради. Продовження строку договору оформлюється додатковою угодою (договором про зміни). У разі порушення строку звернення до власника земельної ділянки з питання продовження (поновлення) договору або нездійснення плати у строк, визначений договором, його дія припиняється з дати закінчення строку дії договору, на який його було укладено, наслідком чого буде звільнення земельної ділянки від споруд.

На земельній ділянці не дозволяється діяльність, яка не пов`язана з розміщенням пересувної тимчасової споруди (п.4.2 договорів від 26.12.2016р.).

Згідно із п. 5.1 договорів від 26.12.2016р. у разі закінчення строку дії договору, його припинення або розірвання, сервітуарій зобов`язаний звільнити земельну ділянку від пересувних тимчасових споруд та привести її у стан, не гірший порівняно з тим, в якому вона була до розміщення споруд.

Сервітуарій зобов`язаний зокрема дотримуватись умов встановлення сервітуту, встановлених цим договором; розміщувати пересувні тимчасові споруди відповідно до паспорту; використовувати пересувні тимчасові споруди відповідно до умов Договорів (п.7.4 договорів від 26.12.2016р.).

Згідно із п.9.8 договорів від 26.12.2016р. у разі припинення, розірвання договору або не продовження строку його дії сервітуарій зобов`язаний демонтувати пересувні тимчасові споруди та повернути власнику земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання сервітуарієм обов`язку щодо демонтування пересувних тимчасових споруд та умов повернення земельної ділянки сервітуарій зобов`язаний відшкодувати власнику завдані збитки.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2018р. (що набрало законної сили 04.03.2019р.) по справі №915/1132/17 (т.1, а.с.25-34) задоволено позов керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради та Виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ТОВ «Оберегова» , зобов`язано ТОВ «Оберегова» повернути Миколаївській міській раді земельні ділянки по вул. Обереговій ріг пр. Героїв України в м. Миколаєві, надані за договорами про встановлення особистого строкового сервітуту № 445, 446, 447, 448, 449, 450, 451 від 26.12.2016 року у придатному для використання стані із звільненням земельних ділянок від пересувних та тимчасових споруд.

В матеріалах справи відсутні докази оформлення прав на земельну ділянку з метою будівництва ТОВ «Оберегова» будь-яких об`єктів нерухомості.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в апеляційному провадженні, що відповідно до інформації від 21.08.2020 року № 4536/02.02.01-40/14/20 виконавчого комітету Миколаївської міської ради 11.01.2019 ТОВ «Сан-Николас» звернулось до виконавчих органів Миколаївської міської ради з відповідною заявою (№ 000013) про отримання в орендну земельної ділянки площею 336 кв.м. для обслуговування торговільних павільйонів за адресою м. Миколаїв, вул. Оберегова ріг пр. Героїв України. Листом управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 16.01.2019 №17-155 було погоджено надання в оренду вказаної земельної ділянки. Після чого, 25.03.2019 вказане питання було погоджено постійною комісією міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології (протокол №104).

В подальшому виконавчими органами Миколаївської міської ради було підготовлено проект рішення з даного питання, який було розглянуто на черговому пленарному засіданні 57 сесії Миколаївської міської ради 23.07.2020 рішення № 57/253 відповідно до якого було вирішено надати ТОВ «Сан-Николас» дозвіл для складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 340 кв.м, за рахунок земель комунальної власності, для обслуговування торговельного комплексу по просп. Героїв України, 20/12, відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 16.01.2019 № 17-155 (том 1, арк. 73-77).

Станом на день розгляду справи суду апеляційної інстанції не подано доказів оформлення речових прав на земельну ділянку ТОВу «Сан-Николас» .

31.05.2017р. державним нотаріусом Фоменко С.П. прийнято рішення № 35462732 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - торговельний комплекс, що розташований Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 20/12 за ТОВ «Оберегова» (запис про право власності 20691380 від 31.05.2017 року, реєстраційний номер нерухомого майна 1263113148101).

Згідно письмових пояснень третьої особи державного нотаріуса Фоменко С.П., рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на вищевказане нерухоме майно прийнято на підставі технічного паспорту на громадський будинок торговельний комплекс № 20/12 за адресою пр. Героїв України, м. Миколаїв від 22.12.2017 та витягу з рішення виконавчого комітету від 09.12.2016р. № 1146 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж особистого строкового сервітуту для розміщення пересувних тимчасових споруд (т.3, а.с.1-14).

Разом з цим, як вбачається з копії реєстраційної справи та відомостей наявних в Державному реєстрі прав щодо державної реєстрації нерухомого майна (за реєстраційним номером нерухомого майна 1263113148101) державна реєстрація права власності на нерухоме майно (торговельний комплекс) проведена 31.05.2017р. лише на підставі заяви від 29.05.2017р. за реєстраційним номером 22515821 заявника Глубоченко І. В. (том 2, арк. 209-210).

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано в суді апеляційної інстанції, самої заяви, як і картки прийому заяви в реєстраційній справі не міститься.

Матеріали реєстраційної справи не містять документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабміну України від 25.12.2015р. №1127р.

З матеріалів справи вбачається, що технічний паспорт на громадський будинок торговельний комплекс №20/12 виготовлено 22.12.2017р., а державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено 31.05.2017р., отже суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що технічний паспорт на дату реєстрації відповідного права не існував.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 15.12.2020р. № 19.03.02-04/6691/20, скановані документи, на підставі який проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «Оберегова» (запис про право власності 20691380 від 31.05.2017р., реєстраційний номер нерухомого майна: 1263113148101), відсутні (т.3, а.с.43).

Згідно інформації Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 04.03.2019р. № 1014-777-19, відповідно до даних реєстру, що внесені на підставі відомостей, переданих Управлінням до Держархбудінспекції у період з 20.03.2011р. по 17.06.2017р., інформація щодо видачі/реєстрації ТОВ «Оберегова» документів, які дають право на виконання будівельних робіт та документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: вул. Оберегова ріг пр. Героїв України, 20/12, м. Миколаїв, в реєстрі відсутня (т.1, а.с.127).

Відповідно до інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 04.08.2020р. № 1660/22.01-17 повідомлення, декларація або дозвіл про початок виконання підготовчих або будівельних робіт, декларація про готовність до експлуатації об`єкта за адресою пр. Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві відсутня. До управління ДАБІ Миколаївської міської ради станом на 04.08.2020р. повідомлення на початок виконання будівельних робіт та/або заяви на дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою пр. Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві не надходило (т.1, а.с. 35).

31.08.2017р. державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С.П. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про закриття розділу щодо об`єкту нерухомого майна ТОВ «Оберегова» , у зв`язку з його знищенням.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2018р. у справі №814/1114/18 (т.1, а.с.21-24) задоволено адміністративний позов ТОВа "Оберегова" до державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С.П. - визнано протиправним і скасовано запис державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С.П. про закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу щодо об`єкту нерухомого майна: торговельного комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 20/12, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263113148101.

У рішенні від 31.07.2018р. зазначено, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою м. Миколаїв, пр. Героїв України, 20/12, не є знищеним, що підтверджується технічним паспортом на громадський будинок від 22.12.2017, з якого вбачається, що на земельній ділянці знаходяться три нежитлові будівлі.

24.09.2018р. державним реєстратором на підставі вищевказаного судового рішення поновлено запис про право власності номер 20691380.

Як вбачається з інформації станом 20.08.2020р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263113148101) торговельний комплекс, за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Героїв України, 20/12 зареєстрований за ТОВ «Оберегова» , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.09.2018 року вчинено запис № 28078683 (т.1, а.с. 67-68).

Підстава державної реєстрації - рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2018р. по справі № 814/1114/18. Додаткові відомості: згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, визнано протиправним та скасовано запис державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С.П. про закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу щодо об`єкту нерухомого майна: торговельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263113148101. Внаслідок чого, поновлено запис про право власності номер 20691380, що внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 35462732 від 31.05.2017 року.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Оберегова» , затвердженим протоколом № 18/11-2 від 22.11.2018р., вирішено, зокрема:

- затвердити грошову оцінку нерухомого майна, належного ТОВ «Оберегова» на підставі приватної власності, що складається з торговельного комплексу (загальна площа 336 кв.м.) за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Героїв України (проспект Героїв Стадінграду, проспект Героїв Сталінграда), буд. 20/12, в сумі 99 000,00 гривень.

- за погодженням учасника ОСОБА_1 прийняти вартість його частки в статутному капіталі ТОВа «ОБЕРЕГОВА» майном, виплатити її належним ТОВ «ОБЕРЕГОВА» на підставі приватної власності нерухомим майном, що складається з торговельного комплексу (загальна площа 336 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: нежитлова будівля літ. «А-1» загальною площею 155,6 кв.м., нежитлова будівля літ. «Б-1» загальною площею 163,3 кв.м., нежитлова будівля літ. «В-1» загальною площею 17,1 кв.м.; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 139014489 від 25.09.2018р.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 126311348101; номер запису про право власності 28078683 (том 1, арк. 153).

22.11.2018р. ТОВ «Оберегова» із статутного капіталу товариства передано, а ОСОБА_1 (учасник, який виявив намір вийти зі складу товариства) прийнято вищевказане нерухоме майно, про що між ТОВ «Оберегова» та ОСОБА_1 підписано Акт № 1 оцінки вартості та прийому-передачі майна від 22.11.2018р., яке повертається із статутного капіталу (т.1, а.с.154).

На підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2018р. №44395986 проведено державну реєстрацію права власності на торговельний комплекс з реєстраційним номером 1263113148101, що розташований АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 (т.2, а.с.226).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта право власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263113148101) торговельний комплекс, за адресою АДРЕСА_2 зареєстрований за фізичною особою ОСОБА_1 , про що державним реєстратором Виконавчого комітету Новоодеської міської ради у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.11.2018 року вчинено запис № 29244875 (том 1, арк. 71-72).

Підстава державної реєстрації - акт приймання-передачі нерухомого майна №1 від 22.11.2018р. ТОВ «Оберегова» , видавник: між сторонами; протокол, серія та номер ;18/11-2, виданий 22.11.2018р., видавник ТОВ Оберегова .

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Сан-Николас» від 12.12.2018р. №2 вирішено, зокрема:

- на виконання Рішення №1 від 11.12.2018р. учасника ТОВ «Сан-Николас» сформувати належну до сплати учасником частку в статутному капіталі Товариства майновим внеском на 500 000, 00 грн., належним ОСОБА_1 на підставі приватної власності, що складається з торговельного комплексу загальною площею 336 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 147932588 від 04.12.2018 року; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263113148101; номер запису про право власності 29244875). Таким чином, частка ОСОБА_1 в Статутному капіталі ТОВ «Сан-Николас» сформована повністю.

- затвердити грошову оцінку вкладу ОСОБА_1 у негрошовій формі в сумі 500000, 00 (п`ятсот тисяч) гривень (т.1, а.с. 155-156).

12.12.2018р. ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Сан-Николас» прийняло вищевказане нерухоме майно, про що між ОСОБА_1 та ТОВ «Сан-Николас» підписано Акт №1 оцінки вартості та прийому-передачі майна від 12.12.2018р., яке вноситься до статутного капіталу (т.1, а.с. 157-158).

На підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.12.2018р. № 44779734 проведено державну реєстрацію права власності на торговельний комплекс з реєстраційним номером 1263113148101, що розташований АДРЕСА_2 за ТОВ «Сан-Николас» (т.2, а.с.226).

Відповідно до інформації станом 20.08.2020р. №221019260 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта справо власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1263113148101) торговий комплекс, за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано за ТОВ «Сан-Николас» , про що державним реєстратором виконавчого комітету Новоодеської міської ради у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.12.2018р. вчинено запис № 29604925 (том 1, арк. 69-70).

Підставою державної реєстрації зазначено: акт приймання-передачі нерухомого майна серія та номер 1, виданий 12.12.2018, видавник: між сторонами; рішення, серія та номер 2, виданий 12.12.2018, видавник ТОВ «Сан-Николас» .

З матеріалів справи вбачається, що Миколаївська міська рада звернулась до ТОВ «Сан-Николас» з позовом (справа №915/999/19), в якому просила суд: зобов`язати ТОВ «Сан-Николас» знести об`єкт самочинного будівництва - торговельний комплекс по АДРЕСА_2 загальною площею 336 кв.м.; скасувати запис про право власності № 29604925 від 18.12.2018 на торговельний комплекс по просп. Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві, загальною площею 336 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1263113148101) за ТОВ «Сан-Николас» .

В обґрунтування позовних вимог Миколаївська міськрада зазначала, що ТОВ Сан-Николас без достатніх правових підстав користується земельними ділянками, які знаходяться в комунальній власності, оскільки згідно запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18.12.2018р. №29604925 він є власником об`єкта нерухомості, збудованого ТОВ «Оберегова» під час дії укладених останнім з Миколаївською міською радою, договорів про встановлення особистих строкових сервітутів щодо семи земельних ділянок загальною площею 180 кв.м. по вул. Обереговій ріг просп. Героїв України у м.Миколаєві. Крім того, позивач вважав спірне нерухоме майно самочинним будівництвом, яке, в порядку ч.2 ст.38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» , має бути знесеним відповідачем, а відповідний запис про право власності - таким, що підлягає скасуванню в порядку ч. 2 ст. 376 ЦК України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.11.2019р. (яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020р.) у справі №915/999/19 у задоволенні позову відмовлено повністю (том 1, арк. 192-199).

Рішення від 01.11.2019р. вмотивоване тим, що ТОВ «Сан-Николас» не є особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, а тому, останнє не може бути відповідачем за вимогою про зобов`язання знести спірний об`єкт будівництва (торговельний комплекс) та вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню. Крім того, суд зазначив, що позовні вимоги про скасування запису про право власності на спірне майно також не підлягають задоволенню, оскільки скасування запису про право власності відповідача на нерухоме майно за умов наявних у нього правовстановлюючих документів на це майно суперечить нормам ст. 321, 376 ЦК України. Разом з тим, наявне рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке в установленому законом порядку не оскаржене, а тому суд першої інстанції позбавлений можливості надання правової оцінки твердженням позивача та обставинам щодо здійснення самочинного будівництва та проведення подальших реєстраційних дій.

Згідно із ч.1 ст.78, п. «г» ч. 1 ст. 95 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до ст.ст.125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із ч. 1, 2, п. «б» ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст.328 ЦК України (в редакції від 02.11.2016) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч.ч.1,2 ст.331 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 331 ЦК України (в редакції від 02.11.2016) до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно із ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 375 ЦК України (в редакції від 02.11.2016) власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.01.2017р.) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4, ч.ч.1, 2 ст.5 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 01.01.2017) державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.01.2017р.) державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.01.2017) перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.01.2017) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно із п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабміну України від 25.12.2015р. №1127 (в редакції від 04.02.2017) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Відповідно до п. 41 вищевказаного Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в чинній редакції) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Спір власника земельної ділянки щодо захисту майнового права на неї з особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій ділянці, розглядається за правилами господарського або цивільного судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору (див. постанову від 11 червня 2019 року у справі № 917/375/18 (пункт 6.30)).

Формулювання положень ст.376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті (п. 6.29-6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020р. у справі №916/2791/13).

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. Обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає саме у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (постанова КГС Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі № 822/2149/18).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Оберегова" за адресою пр. Героїв України, 20/12 у м.Миколаєві здійснено будівництво об`єкта нерухомого майна (торговельного комплексу) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, без належно затвердженого проекту, що в розумінні положень ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом.

Право власності на цей об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Оберегова» 31.05.2017р. за відсутності документів, визначених нормами ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п.41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабміну України від 25.12.2015р. №1127.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів ст. 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

Матеріали справи не містять доказів оформлення ТОВ «Оберегова» документів на земельну ділянку для здійснення будівництва, а також дозвільних документів на будівництво нерухомого майна. В свою чергу, інформацією Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради підтверджено відсутність повідомлень, декларацій або дозволів про початок виконання підготовчих або будівельних робіт, декларацій про готовність до експлуатації об`єкта за адресою пр. Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що здійснення ТОВ «Оберегова» будівництва торговельного комплексу за адресою м. Миколаїв, пр. Героїв України, 20/12, в силу положень ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом, а отже і обґрунтованість та підставність позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності №20691380 від 31.05.2017р. та № 28078683 від 24.09.2018р. за ТзОВ «Оберегова» , яке не набуло це право згідно ст.376 ЦК України.

Третя особа державний нотаріус Фоменко С.П. у відзиві на позовну заяву зазначав, що оскільки первинний запис про державну реєстрацію нерухомого майна за ТОВ «Оберегова» було здійснено 31.05.2017р., то строк звернення до суду з вимогою про знесення самочинного будівництва та скасування такого запису про реєстрацію нерухомого майна пропущено

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261, ч.ч 3-5 ст. 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019р. у справі № 367/2022/15-ц та від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 для цілей застосування ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі» : сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (ч. 1 ст. 30 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; ч. 1 ст. 48 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

Оскільки позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку відсутні правові підстави для вирішення питання про застосування строку позовної давності за заявою третьої особи щодо вимог, звернених до ТОВ Оберегова .

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги .

В апеляційній скарзі ТОВ Сан-Николас просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким позовну заяву в частині зобов`язання ТОВа Сан-Николас знести самочинно збудований об`єкт - торговельний комплекс загальною площею 336 кв. м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163, 3 кв. м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17, 1 кв. м.) по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві залишити без розгляду та закрити провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності (№№29244875, 29604925).

Згідно із ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За наслідками розгляду позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав записів про право власності ОСОБА_1 , ТОВ Сан-Николас та зобов`язання ТОВ Оберегова знести самочинно збудований нерухомий об`єкт - торговельний комплекс, суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що оскільки торговельний комплекс за адресою АДРЕСА_2 є самочинним будівництвом, отже, не набув статусу об`єкта нерухомого майна, подальше відчуження об`єкта самочинного будівництва в силу положень ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» , ст. 181, 182, 190 ЦК України від ТзОВ «Оберегова» до ОСОБА_1 , а від нього, в свою чергу, - до ТОВ «Сан-Николас» є незаконним та всі подальші записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 та ТОВ Сан-Николас також підлягають скасуванню.

Щодо цієї частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції та його мотивів, колегія суддів зазначає наступне.

Дійшовши вищезазначеного висновку, місцевий господарський суд фактично зазначив, що вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав записів про право власності ОСОБА_1 , ТОВ Сан-Николас та зобов`язання ТОВ Оберегова знести об`єкт є похідними від вимог про скасування запису про право власності ТОВ Оберегова .

Відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд першої інстанції у даному випадку не надав належної оцінки документам, на підставі яких за ОСОБА_1 та ТОВ Сан-Николас (рішень загальних зборів учасників ТОВа Оберегова від 22.11.2018р. та ТОВа Сан-Николас від 12.12.2018р., та складених і підписаних на підставі цих рішень відповідних актів прийому-передачі майна з статутного капіталу ТОВ Оберегова до ОСОБА_1 та від нього до статутного капіталу ТОВ Сан-Николас ) зареєстроване право власності.

Відповідно до ч.2 ст.18 ЗУ Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із п.50 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабміну України №1127 від 25.12.2015р. для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність фізичним та юридичним особам , що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи, подаються: документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна .

Відповідно до п.48 вищезазначеного порядку Для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) , вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються: документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

З матеріалів справи вбачається, що:

- державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 була здійснена на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 22.11.2018р., складеного на підставі рішення, оформленого протоколом №18/11-2 загальних зборів учасників ТОВ Оберегова від 22.11.2018, підписаного ОСОБА_1 та ТОВ Оберегова

- державна реєстрація права власності за ТОВ Сан-Николас була здійснена на підставі акту приймання-передачі майна від 12.12.2018р. №1, оформленого на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ Сан-Николас від 12.12.2018р. оформленого протоколом №2, підписаного між ТОВ «Сан-Николас» та ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1-4 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У розумінні наведених положень законодавства Акти приймання-передачі нерухомого майна зі складу статутного фонду або до складу статутного фонду у сукупності із рішеннями учасників ТОВ Оберегова та ТОВ Сан-Николас є правочинами, які в свою чергу підтверджують волевиявлення сторін, а також мають юридичні наслідки - факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у постанові від 11.09.2018р. у справі №918/1377/16 зазначив, що саме двосторонній акт у правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін даного двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків, а тому у даних правовідносинах саме оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України), є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України і статті 20 Господарського кодексу України. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 29.04.2015 зі справи № 903/134/13-г, і колегія суддів не вбачає підстав відступати від них.

Згідно із ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд апеляційної інстанції констатує, що набуття об`єкту нерухомості у власність як ОСОБА_1 , так і ТОВ Сан-Николас відбулося за правочинами, оформленими, відповідно:

- рішенням загальних зборів ТОВ Оберегова , оформленим протоколом №18/11-2 від 22.11.2018р. та Актом №1 оцінки та вартості прийому-передачі майна, яке повертається із Статутного капіталу ТОВа Оберегова від 22.11.2018р.;

- рішенням загальних зборів ТОВ Сан-Николас , оформленим протоколом №2 від 12.12.2018р. та Актом №1 оцінки та вартості прийому-передачі майна, яке вноситься до Статутного капіталу ТОВа Сан-Николас від 12.12.2018р.

Ці докази, як документи, що посвідчують підстави набуття права власності, опосередковують набуття права власності послідовно ОСОБА_1 та ТОВ Сан-Николас , не є недійсними в силу закону та не визнані недійсними судом, отже їх правомірність презюмується.

Оскарження таких правочинів не є предметом позову у розглядуваній справі, тому оцінка їх правомірності виходить за межі підстав позову .

Суд першої інстанції розглянув позовні вимоги, звернені до ОСОБА_1 та ТОВ Сан-Николас як похідні , що є помилкою, обумовленою неправильним застосуванням норм процесуального права - ст.173 ГПК України.

Ця частина вимог не є похідними у розумінні норм ч.1 ст.173 НПК України, оскільки їх задоволення не залежить від вимог, звернених до ТОВ Оберегова , ці вимоги мають окрему, самостійну підставу:

- правочини:

- з передачі з статутного капіталу ТОВ Оберегова нерухомого майна ОСОБА_1 ;

- від ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ Сан-Николас .

Ці правочини не є недійсними в силу закону (нікчемними), є оспорюваними, отже згідно ст.ст.203,205 ЦК України їх недійсність має бути встановлена судом, а їх оцінка як похідних не відповідає нормам ст.ст.203,215 ЦК України та ст.173 ГПК України.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується із позицією скаржника та ОСОБА_1 стосовно того, що правовстановлюючі документи цих відповідачів не визнані недійсними, тому у вимогах про скасування державної реєстрації їх прав суд мав відмовити.

Під час розгляду справи №915/999/19 як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції зазначали про те, що позовні вимоги про скасування запису про право власності на спірне майно не підлягають задоволенню, оскільки скасування запису про право власності відповідача на нерухоме майно за умов наявних у нього правовстановлюючих документів на це майно суперечить нормам ст. 321, 376 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що оскільки правочини, на підставі яких ОСОБА_1 та ТОВ Сан-Николас набули право власності на торговельний комплекс, який розташований у АДРЕСА_2 є чинними та не визнані недійсними у судовому порядку (доказів зворотнього матеріали справи не містять), підстави для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності №29244875 від 30.11.2018р. (за ОСОБА_1 ) та №29604925 від 18.12.2018р. (за ТОВ Сан-Николас ) відсутні.

В частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ Оберегова знести самочинно збудований нерухомий об`єкт, колегія суддів зауважує таке.

Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Разом з цим, відповідно до ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

ТОВ Оберегова , яке здійснило самочинне будівництво торговельного комплексу, передало цей об`єкт у власність ОСОБА_1 , отже наразі не є володільцем та титульним власником цього об`єкту.

Наразі власником торговельного комплексу, який розташований у м.Миколаєві по пр-ту Героїв України, 20/12 є ТОВ Сан-Николас , правочин про набуття права власності на цей об`єкт є чинним, державна реєстрація права власності не скасована.

За таких обставин, підстави для зобов`язання ТОВ Оберегова знести самочинно збудований об`єкт відсутні: ТОВ Оберегова не є власником цього об`єкту, державна реєстрація права власності за ТОВ Сан-Николас не скасована, є титульний власник об`єкта нерухомого майна.

Підстави припинення права власності ТОВ Сан-Николас , визначені ст.346 ЦК України, не убачаються з матеріалів справи.

Відповідно до ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника; визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Відсутні визначені ч.1 ст.346 ЦК України підстави, щоб визнати, що право власності ТОВ Сан-Николас є припиненим, а також не доведено, що є інший випадок, встановлений законом, для такого припинення (визнання правочинів недійсними).

Отже ТОВ Оберегова не може бути зобов`язане здійснити знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомості, який має власника - ТОВ Сан-Николас , у відношенні якого відсутні судові рішення стосовно визнання недійсними його правовстановлюючих документів та скасування державної реєстрації його права власності.

Суд апеляційної інстанції констатує неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення спору за окремою частиною позовних вимог (звернених до ОСОБА_1 та ТОВ Сан-Николас , а також до ТОВ Оберегова щодо зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт).

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із ч.ч.1, 4 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції при перегляді справи дійшов до висновку, що апеляційна скарга ТОВа Сан-Николас підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2021р. у справі №915/1118/20 - скасуванню частково (пункти 4,5,6,7,8,9,10 резолютивної частини рішення), в іншій частині рішення залишити без змін, із викладенням резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності №20691380 від 31.05.2017р. за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Оберегова , вул. Панікахи, 2, м. Дніпро, 49041 (код ЄДРПОУ 40694425) на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155,6 кв.м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17,1 кв.м. по АДРЕСА_2 .

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності №28078683 від 24.09.2018р. за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Оберегова , вул. Панікахи, 2, м. Дніпро, 49041 (код ЄДРПОУ 40694425) на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м. який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155,6 кв.м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17,1 кв.м. по АДРЕСА_2 .

В іншій частині вимог відмовити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оберегова на користь Миколаївської обласної прокуратури 4204грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви .

Вимоги апеляційної скарги ТОВа Сан-Николас про залишення без розгляду та закриття провадження у справі у відповідних частинах вимог позову задоволенню не підлягають з огляду того, що:

- Миколаївської місцевою прокуратурою у повному обсязі доведена наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Миколаївської міської ради у суді у даній справі з підстав, зазначених прокуратурою у позовній заяві.

- правовідносини ОСОБА_1 з ТОВ Оберегова та ТОВ Сан-Николас є корпоративними відносинами, оскільки ОСОБА_1 був учасником ТОВ Оберегова , на підставі рішення загальних зборів учасників цього товариства від 22.11.2018р. отримав у власність торговельний комплекс, та в подальшому вніс це майно до статутного капіталу ТОВ Сан-Николас , що підтверджується відповідним рішенням загальних зборів учасників ТОВ Сан-Николас від 12.12.2018р., отже справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що є сталою позицією у розгляді подібних спорів у Верховному Суді;

- справа №915/999/19 та справа №915/1118/20 не є спорами між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що виключає можливість закриття провадження у справі №915/1118/20 на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України. Позовні вимоги у справі №915/999/19 обгрунтовані міською радою тим, що відповідач ТОВ Сан-Николас без достатніх правових підстав користується земельними ділянками комунальної власності, оскільки згідно запису №29604925 від 18.12.2018 є власником об`єкта нерухомості, збудованого ТОВ Оберегова . Позовна заява прокурора у даній справі спрямована на зобов`язання ТОВ Оберегова знести здійснене ним самочинне будівництво.

Поряд із цим, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із приписами частин 7, 9, 10 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову , суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З огляду на те, що заходи забезпечення позову у даній справі були застосовані з метою збереження існуючого становища до завершення розгляду даної справи по суті заявлених позовних вимог, та враховуючи, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021р. рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2021р. у даній справі скасовано частково (пункти 4,5,6,7,8,9,10 резолютивної частини рішення), в іншій частині рішення залишено без змін із викладенням резолютивної частини у новій редакції, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову на підставі ст. 145 ГПК України, застережуючи, що у задоволенні позовних вимог, звернених до ТОВ Сан-Николас та ОСОБА_1 судом відмовлено.

Відповідно до п.п. б , в п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно із п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог (задоволено дві вимоги немайнового характеру) з ТОВа Оберегова на користь Миколаївської обласної прокуратури підлягають стягненню 4204грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Також, оскільки апеляційна скарга задоволена судом частково, з Миколаївської обласної прокуратури на користь ТОВа Сан-Николас підлягають стягненню 6306грн. судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно до вимог за апеляційною скаргою, задоволених судом.

Керуючись ст.ст.129, 145, 232, 233, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.03.2021р. у справі №915/1118/20 скасувати частково (пункти 4,5,6,7,8,9,10 резолютивної частини рішення), в іншій частині рішення залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково .

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності №20691380 від 31.05.2017р. за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Оберегова , вул. Панікахи, 2, м. Дніпро, 49041 (код ЄДРПОУ 40694425) на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м., який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155,6 кв.м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17,1 кв.м. по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності №28078683 від 24.09.2018р. за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Оберегова , вул. Панікахи, 2, м. Дніпро, 49041 (код ЄДРПОУ 40694425) на торговельний комплекс загальною площею 336 кв.м. який складається із нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 155,6 кв.м., нежитлової будівлі літ. Б-1 - 163,3 кв.м., нежитлової будівлі літ. В-1 - 17,1 кв.м. по проспекту Героїв України, 20/12 у м. Миколаєві.

В іншій частині вимог відмовити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оберегова на користь Миколаївської обласної прокуратури 4204грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви .

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2020р. у справі №915/1118/20.

Стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сан-Николас 6306грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повна постанова складена 20 вересня 2021 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.В. Бєляновський