Вирок

від 22.09.2021 по справі 734/232/20

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/734/26/21 Справа № 734/232/20

В И Р О К

іменем України

22 вересня 2021 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 , представника цивільного позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 , представника цивільного відповідача ТОВ «ВАН ТРАНС» - ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270130000633 від 07.10.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юхни Миронівського району Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

07.10.2019 близько 18 год. 35 хв. ОСОБА_10 , керуючи на підставі цивільно-правового договору з надання послуг з перевезення вантажу спеціалізованим сідловим тягачем марки «МАN» моделі «TGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 в зчепленні з спеціалізованим напівпричепом - контейнеровозом марки «НПС», моделі «2760», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_11 та перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС», рухався по автодорозі М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі в напрямку м. Київ. Проїжджаючи по правій смузі руху на 82 кілометрі + 735 метрів вказаної автодороги в напрямку м. Києва, неподалік смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_10 , порушуючи вимоги правил дорожнього руху України,проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та не зреагував на її зміну, і в момент виявлення перешкоди для руху, яку об`єктивно спроможний був виявити - автобусу марки «БАЗ» моделі «А079.23», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , який рухався попереду попутно в межах цієї смуги руху та почав змінювати напрямок та зменшувати швидкість руху для зупинки на правому узбіччі автодороги, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, не впорався з керуванням автопоїздом, внаслідок чого керований ним транспортний засіб здійснив зіткнення з автобусом марки «БАЗ» моделі «А079.23», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автобусу «БАЗ» ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді часткового розриву лівого ключично-акроміального з`єднання, яке за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Пасажир автобусу «БАЗ» ОСОБА_12 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, одної забійної рани на голові, розриву лівого акроміально-ключичного з`єднання, забою м`яких тканин правої кисті, забою грудної клітки, забою лівого кульшового суглобу, які за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Пасажир автобусу «БАЗ» ОСОБА_4 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота розривів селезінки, 3-х забійних ран на голові, які за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення відносяться до тяжкого ступеню тілесних ушкоджень.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_10 , порушив вимоги п. 2.3 (б) (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну), п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Порушення ним вимог п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України, стали причиною та умовою виникнення дорожньо-транспортної пригоди та знаходяться в причинному зв`язку з наслідками, що настали.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушення визнав повністю та показав, що у трудових відносинах з ТОВ «Ван Транс» не перебуває. Дане товариство наймає його у якості водія за усною домовленістю. Так 07.10.2019 близько 18 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «МАN» з причепом-контейнеровозом, який належить ТОВ «Ван Транс», рухався по автодорозі М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі з м.Бахмача в напрямку м. Києва зі швидкістю 50-60 км/год. Неподалік смт. Козелець не помітив автобус, та допустив зіткнення з ним правою стороною кабіни. Свої дії пояснює тим, що можливо задрімав за кермом. Чи гальмував не пам`ятає. У результаті удару автобус, у якому було багато людей, перекинувся. Коли вийшов з автомобіля, люди, які були на місці ДТП почали його лаяти та штовхати, тому був вимушений сісти до кабіни автомобіля та зачинитися. Того дня алкоголь або будь які ліки не вживав. Має водійський стаж біля 10 років, із яких 5 на вантажному автомобілі. Позов прокурора про стягнення грошових коштів на користь лікувальних закладів визнав повністю. Цивільні позови потерпілих визнав частково з підстав, зазначених у відзивах. В скоєному щиро розкаюється, вину свою визнає повністю, жалкує про скоєне, просить вибачення у потерпілих.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 07.10.2019 року їхав на задньому сидінні маршрутного таксі з м.Чернігова до м.Києва. Біля ресторану Вакула, що в смт.Козелець відчув удар, від якого маршрутне таксі почало перекодуватися. Потім нічого не пам`ятає, а коли відкрив очі, побачив, що його витягають з салону автобуса, який був перевернутий, двоє чоловіків. Після цього, його було доставлено до Козелецької ЦРЛ. Під час дорожньо-транспортної пригоди отримав різні тілесні ушкодження, у тому числі і втрату селезінки. Це призвело у подальшому до втрати роботи. Заявлений цивільний позов повністю підтримав. Частина грошей від обвинуваченого йому надійшла у березні 2019 року. До страхової компанії не звертався.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що є співробітником патрульної поліції. 07.10.2019 року надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду біля смт.Козелець. Прибувши з напарником на місце, здійснював регулювання дорожнього руху. З водієм вантажного автомобіля особисто не спілкувався та на стан алкогольного сп`яніння не перевіряв, оскільки це не входить до його повноважень.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується іншими зібраними по кримінальному провадженню та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.10.2019 року, схемою до нього та ілюстрованою таблицею щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.10.2019 року близько 18 год. 30 хв. на автодорозі М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі по правій смузі руху на 82 кілометрі + 735 метрів вказаної автодороги в напрямку м. Києва, неподалік смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області (т.3 а.с. 54-67);

-даними протоколу огляду місця події від 09 жовтня 2019 року, схемою до нього та ілюстрованою таблицею, яким було оглянуто 82 кілометр + 735 метрів автодороги М-01 Київ-Чернігів-Н.Яриловичі у напрямку м.Києва (т.3 а.с. 68-74);

-речовими доказами по справі: автобусом марки «БАЗ» моделі А079.23 реєстраційний номер НОМЕР_3 (т.3 а.с. 78), спеціалізованим сідловим тягачем марки «МАN» моделі «TGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , спеціалізованим напівпричепом - контейнеровозом марки «НПС», моделі «2760», реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.3 а.с. 75);

-даними протоколу огляду предмета від 08.07.2019 року спеціалізованого напівпричепа - контейнеровоза марки «НПС», моделі «2760», реєстраційний номер НОМЕР_2 та ілюстрованою таблицею до нього (т.3 а.с. 84-89);

-даними протоколу огляду і дослідження відеоінформації 12.11.2019 року, згідно якого оглянуто та досліджено інформацію з флеш накопичувача та відеозапис із камер відео спостереження на території готельно-ресторанного комплексу «Козак Вакула» та ілюстрованою таблицею до нього (т.3 а.с.99-105);

-даними висновку судової інженерно-транспортної експертизи №383 від 05.11.2019 року, відповідно до якого первинний контакт відбувся між правою стороною переднього бамперу, правою стороною передньої і правої кутової панелі кабіні, правою стороною передньої частини даху автомобіля марки «МАN», моделі «ТGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та лівою стороною задньої панелі кузову і лівою стороною даху автобусу марки «БАЗ», моделі «А079.23», реєстраційний номер НОМЕР_3 з перекриттям панелей близько 60 - 70 см. На момент первинного контакту повздовжня вісь автобуса марки «БАЗ», моделі «А079.23», реєстраційний номер НОМЕР_3 , по відношенню до повздовжньої вісі автомобіля марки «МАN», моделі «ТGS 18.400», р.н. НОМЕР_1 розташовувалась під кутом 329° ±10° (Зображення 1.19 ілюстративної таблиці, що додається до висновку експерта). Первинний контакт спеціалізованого сідлового тягачу марки «МАN», моделі «ТGS 18.400», р.н. НОМЕР_1 , та автобусу марки «БАЗ», моделі «А079.23», реєстраційний номер НОМЕР_3 відбувся перед місцем розташування об`єкту з позначкою «4» - «Уламки скла» зафіксованих у схемі до протоколу огляду місця ДТП від 07.10.2019 року. За відсутності в наданій на дослідження Схемі до протоколу огляду місця ДТП, яка мала місце 07.10.2019 геометричних параметрів розташування всіх об`єктів, які зафіксовані на схемі, відносно один одного та двох сталих об`єктів, то встановити місце зіткнення в розмірних параметрах експертним шляхом не представляється можливим (т.3 а.с. 108-117);

-даними висновку судової інженерно-транспортної експертизи №384 від 28.10.2019 року, відповідно до якого система рульового керування автобусу «БАЗ», моделі «А079.23», реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходиться у технічно-працездатному стані, при якому були відсутні будь які несправності, що впливають на її основні вихідні параметри, і проведеними методами дослідження технічних несправностей не виявлено. Система робочого гальма автобусу «БАЗ», моделі «А079.23». реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходиться у технічно-працездатному стані при якому були відсутні будь які несправності, що впливають на її основні вихідні параметри, і проведеними методами дослідження технічних несправностей не виявлено. (т.3 а.с.120-124);

- даними висновку судової інженерно-транспортної експертизи №385 від 30.10.2019 року, відповідно до якого системи рульового керування автомобіля «МАN ТGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 у технічно несправному, відмовному стані. Несправність, пов`язана з руйнуванням сполучення вала рульового механізму і

вала рульової колонки. Несправність системи рульового керування, виникли в

наслідок дії руйнуючих навантажень на передню частину автомобіля під час

контакту транспортного засобу з перешкодою відповідної міцності. Зазначена

технічна несправність має аварійний характер і виникла під час ДТП. (т.3 а.с. 127-131);

- даними висновку судової інженерно-транспортної експертизи №466 від 21.11.2019 року, відповідно до якого за умови дорожньої ситуації, викладеної в постанові про призначення експертизи, з технічної точки зору, водій спеціалізованого сідлового тягачу марки «МАN», моделі «ТGS 18.400», р.н. НОМЕР_1 , в зчепленні з напівпричепом марки «НПС», моделі «2760», р.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_10 повинен діяти у відповідності до вимог п. 12.3 (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п. 1.10) Правил дорожнього руху України і його дії не відповідали, з технічної точки зору вимогам вказаних пунктів ПДР. За умови дорожньої ситуації, викладеної в постанові про призначення експертизи, з технічної точки зору, дії водія автомобілю «МАN» ТGS 18.400, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_10 знаходяться причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. (т.3 а.с.134-141);

- даними висновку судово-медичної експертизи №104 (по медичним документам) від 17.11.2019 року, відповідно до якого у громадянки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мали місце наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, одна забійна рана на голові, розрив лівого акроміально-ключичного з`єднання; забій м`яких тканин правої кисті, забій грудної клітки, забій лівого кульшового суглоба. Виявлені тілесні ушкодження виникли одночасно внаслідок дії тупих предметів по механізму удару (ударів). Тілесні ушкодження могли бути заподіяні в строк та за обставин вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди, зокрема при дорожньо-транспортній пригоді, 07.10.2019 близько 18 год. 30 хв. на автодорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі біля смт. Козелець, Козелецького району, Чернігівської області, неподалік готельного комплексу «Вакула» відбулось зіткнення спеціалізованого тягача марки « МАN» моделі ТGS 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом марки НПС моделі 2760 реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та пасажирського автобусу марки «БАЗ» моделі А07923 реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , 1969 р.н. які рухались в напрямку м. Київ. В результаті ДТП пасажири автобусу отримали тілесні ушкодження. Давність спричинення тілесних ушкоджень виявлених може відповідати терміну заподіяння 07.10.2019року. Враховуючи те, що всі описані вище тілесні ушкодження зумовлені комплексом однієї травми в умовах дорожньо-транспортної пригоди оцінка ступеня тяжкості цих ушкоджень проводиться в сукупності. Отже весь описаний вище комплекс тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу, відповідно до п.2.2.1в, 2.2.2 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відноситься до категорії Середнього ступеню тяжкості.(т.3 а.с.156-158);

- даними висновку судово-медичної експертизи №105 (по медичним документам) від 17.11.2019 року, відповідно до якого у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота-розривів селезінки; 3-х забійних ран голови. Виявлені тілесні ушкодження виникли одночасно внаслідок дії тупих предметів по механізму удару( ударів). Тілесні ушкодження могли бути заподіяні в строк та за обставин вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди, зокрема при дорожньо-транспортній пригоді, 07.10.2019 близько 18 год. 30 хв. на автодорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі біля смт. Козелець, Козелецького району, Чернігівської області, неподалік готельного комплексу « Вакула» відбулось зіткнення спеціалізованого тягача марки «МАN» моделі ТGS 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_1 спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом марки НПС моделі 2760 реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та пасажирського автобусу марки « БАЗ» моделі А07923 реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , 1969 р.н. які рухались в напрямку м. Київ. В результаті ДТП пасажири автобусу отримали тілесні ушкодження. Давність спричинення тілесних ушкоджень виявлених може відповідати терміну заподіяння 07.10.2019 року. Враховуючи те, що всі описані вище тілесні ушкодження зумовлені комплексом однієї травми в умовах дорожньо-транспортної пригоди оцінка ступеня тяжкості цих ушкоджень проводиться в сукупності. Отже Відповідно до п. 2.1., 2.1.1,а , 2.1.2. 2.1.3 л/; (Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної службу України» весь описаний вище комплекс тілесних ушкоджень , в сукупності, за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення відносяться до Тяжкого ступеню тілесних ушкоджень. Виставлені діагнози - закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ), струс головного мозку, а також забій сечового міхура, забій грудної клітки згідно наказу № 6 від 17 січня 1995 року і відповідно пункту № 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень України», а також звертаючись до «Протоколу надання медичної допомоги хворим із струсом головного мозку», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.06.2006 року за № 245, при встановленні наявності, характеру, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймалися в зв`язку з тим, що вони не підтверджуються об`єктивними відомостями, зазначеними в наявних медичних документах. (т.3 а.с. 160-163);

- даними висновку судово-медичної експертизи №108 (по медичним документам) від 17.11.2019 року, відповідно до якого у громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мало місце тілесне ушкодження у вигляді часткового розриву лівого ключично-акроміального з`єднання, яке спричинене дією тупого предмета по механізму удару. Тілесні ушкодження могли бути заподіяні в строк та за обставин вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди, зокрема при дорожньо-транспортній пригоді, 07.10.2019 близько 18 год. 30 хв. на автодорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі біля смт. Козелець, Козелецького району, Чернігівської області, неподалік готельного комплексу «Вакула» відбулось зіткнення спеціалізованого тягача марки « МАN» моделі ТGS 18.400 реєстраційний номер НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом марки НПС моделі 2760 реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та пасажирського автобусу марки «БАЗ» моделі А07923 реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , 1969 р.н. які рухались в напрямку м. Київ. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автобусу ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження. Давність спричинення тілесних ушкоджень виявлених може відповідати терміну заподіяння 07.10.2019року. Тілесне ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу, відповідно до п.2.2.1в, 2.2.2 та 4.6 «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відносяться до категорії Середнього ступеню тяжкості. (т.3 а.с.165-167);

- даними висновку судової авто товарознавчої експертизи №112 від 7.12.2019 року, відповідно до якого ринкова вартість з урахуванням зносу до ДТП автобусу марки «БАЗ», моделі «А079.23», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , двигун об`ємом 5676 см3, тип пального «D», маса без навантаження 5540 кг., повна маса 7730 кг. станом на 07.10.2019, становить: 357 741,68 грн. Ринкова вартість з урахуванням зносу після ДТП автобусу марки «БАЗ», моделі «А079.23», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , двигун об`ємом 5676 см3, тип пального «D», маса без навантаження 5540 кг., повна маса 7730 кг. станом на 07.10.2019, становить: 235 652,92 грн. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт автобусу марки «БАЗ», моделі «А079.23», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , двигун об`ємом 5676 ст3, тип пального «D», маса без навантаження 5540 кг., повна маса 7730 кг. станом на 07.10.2019 становить 117 070,48 грн. Вартість матеріального збитку завданого власнику автобусу марки «БАЗ», моделі «А079.23», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , двигун об`ємом 5676 ст3, тип пального «D», маса без навантаження 5540 кг., повна маса 7730 кг. станом на 07.10.2019, становить: 123 892,95 грн. (т.3 а.с. 170-205);

-даними протоколу проведеного слідчого експерименту від 29.11.2019 року за участю ОСОБА_10 , де останній показав на місці та розповів про обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07.10.2019 року на автодорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі біля смт. Козелець, Козелецького району, Чернігівської області, неподалік готельного комплексу «Вакула» (т.3 а.с.222-225).

Всі вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, оцінені судом як належні та допустимі, містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_10 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_10 не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді органу пробації ризик вчинення ОСОБА_10 повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення (при низькому рівні небезпеки для суспільства), орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_10 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.(т.2 а.с. 153-155).

При призначенні покарання ОСОБА_10 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, якій за місцем проживання характеризується виключно позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, його поведінку після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме, часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - це покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_10 без відбуття основного покарання, а тому, застосувавши статтю 75 КК України, звільнити його від призначеного покарання з випробовуванням із іспитовим строком, поклавши обов`язки, встановлені ст. 76 КК України.

На думку суду таке покарання з урахуванням тяжкості злочину, особи винного, та обставин, які були встановлені в ході розгляду даного кримінального провадження, буде справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_10 та попередження нових злочинів.

При цьому суд вважає необґрунтованими доводи обвинуваченого та його захисника, про недоцільність застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки жодних об`єктивних даних, що ОСОБА_10 на даний час працює і його робота тісно пов`язана саме з керуванням автотранспортними засобами, яка є єдиним джерелом його заробітку, об`єктивними даними не підтверджена.

Вирішуючи питання цивільних позовів у кримінальному провадженні, суд зазначає, що протиправність поведінки водія ОСОБА_10 , його вина, а також причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою, доведені вищезазначеними доказами, які підтверджують обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями ч.1, ч.5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.22ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст.23ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.999ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У відповідності до ч.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» уразі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова організація здійснює виплату в межах страхової суми.

Згідно ст.124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Згідно п.1 ч.1 ст.118КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст.137ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «МАN» 18, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 застрахована Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» за страховим полісом № АО 4165151, строком дії з 18.09.2019 року по 17.09.2020 року включно на суму 200 000 гривень за шкоду заподіяну життю і здоров`ю та за шкоду заподіяну майну в сумі 100000 гривень. Зазначені суми складають обсяг страхових виплат, які можуть бути стягнуті з страхової компанії.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.06.2019 року (справа № 465/4621/16-к, провадження № 13-24 кс19), для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, попереднє звернення потерпілого до цього страхового бюро із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст.35Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» не є обов`язковим.

Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий у розумінні ст.124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Викладене свідчить про необґрунтованість доводів Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» про те, що звернення до суду з позовом до визнання ОСОБА_10 винним у кримінальному провадженні є передчасним.

ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення на його користь: з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» страхове відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 99000,00 грн. 00 коп.; з обвинуваченого ОСОБА_10 24892 грн. 95 коп. у відшкодування завданої майнової шкоди, 10000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди, а всього 34892 грн. 95 коп. Крім цього ОСОБА_14 просить стягнути з ОСОБА_10 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» солідарно 10000 грн. 00 коп. у відшкодування витрат на правову допомогу та з ОСОБА_10 840 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Враховуючи, що ОСОБА_7 документально підтверджена матеріальна шкода, яка була завдана у результаті ДТП (Висновок експерта №112 від 27.12.2019 року), відповідачами не відшкодована, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_7 про стягнення на його користь з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» страхове відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 99000,00 грн. 00 коп. та з обвинуваченого ОСОБА_10 24892 грн. 95 коп. у відшкодування завданої майнової шкоди обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розмір грошового еквівалента моральної шкоди, суд враховує, що внаслідок злочину було пошкоджено належний ОСОБА_7 , транспортний засіб, що призвело до моральних страждань, істотних вимушених змін у житті. Він позбавлений можливості використовувати транспортний засіб у власних потребах, вимушений був з`являтися для проведення слідчих дій, що значно змінило ритм його життя. Тому, на думку суду заявлена сума моральної шкоди у 10000 гривень є достатньою компенсацією моральних страждань та підлягає стягненню з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 . При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_7 не є потерпілим у даному кримінальному провадженні, а тому позбавлений права на отримання страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю за страховим полісом № АО 4165151.

В даній справі на підтвердження надання правничих послуг та понесених ОСОБА_7 витрат на правничу допомогу суду надано квитанцію № 24725030 від 13 січня 2020 року на суму 10 000 грн., та копію ордера серії ОД №157368, Договір про надання правової допомоги №1-12 від 10 січня 2020 року.

Отже з урахуванням складності справи, об`єму виконаних робіт адвокатом ОСОБА_8 , його неодноразова участь у судових засіданнях, суд вважає розмір правничої допомоги у сумі 10000 грн. 00 коп. обґрунтованим, і такими, що підлягають стягненню з відповідачів.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_10 , як особи, діями якої було спричинено матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_7 сплачений останнім судовий збір у сумі 840 гривень 80 коп.

Потерпіла ОСОБА_12 подала позов, у якому просила стягнути на свою користь: з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» страхове відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 18214 гривень 14 коп. та страхового відшкодування в розмірі 657 грн. 40 коп.; солідарно з ОСОБА_10 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн. 00 грн. Також просила стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» та ОСОБА_10 9459 грн. 00 коп. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Враховуючи вищенаведені вимоги законодавства, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_12 задовольнити частково.

Враховуючи документально підтверджену матеріальну шкоду, яка була завдана у результаті ДТП (т.1 а.с. 117-123), суд вважає за необхідне стягнути із страховика з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» страхове відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 18214 гривень 14 коп.

Вирішуючи питання про розмір грошового еквівалента моральної шкоди суд враховує, що потерпіла ОСОБА_12 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження, у результаті чого вимушена була проходити стаціонарне та амбулаторне лікування з періодичним відвідуванням лікувального заходу, тривалість моральних страждань, пережитий емоціональний стрес, негативні переживання та спогади, тимчасова відірваність від активного соціального життя, тощо, і з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне задовольнити цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди, що є достатньою компенсацією моральних страждань потерпілої. Враховуючи викладене на користь ОСОБА_12 з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» необхідно стягнути 657 грн. 40 коп. у відшкодування моральної шкоди в межах заявлених позовних вимог.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_12 про стягнення солідарно з ОСОБА_10 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн. 00 грн., суд зазначає, наступне.

Обов`язок страховика відшкодувати потерпілому шкоду, завдану внаслідок ДТП забезпеченим транспортний засобом, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована, узгоджується з правовою позицією викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, де вказано, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Як вже зазначалося вище цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «МАN» 18, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» за страховим полісом № АО 4165151 на суму 200 000 гривень за шкоду заподіяну життю і здоров`ю на одного потерпілого. Зазначена сума складає обсяг страхових виплат, які можуть бути стягнуті з страхової компанії.

Враховуючи, що заявлена потерпілою ОСОБА_12 у кримінальному провадженні сума моральної (немайнової) шкоди не перевищує ліміту страхового полісу на кожного потерпілого та відсутність франшизи за договором страхування, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_10 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» на користь позивача завданої моральної шкоди, тому в задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.

Крім цього суд зазначає, що ОСОБА_10 на момент вчинення злочину не перебував у жодних трудових відносинах з ТОВ «ВАН ТРАНС», а лише надавав послуги з перевезення вантажу на автомобілі Товариства. Таким чином ТОВ «ВАН ТРАНС» не може нести цивільно-правову відповідальність у даній справі.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_12 понесла витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 9459, 00 грн. у зв`язку із наданням їй правничої допомоги в даному кримінальному провадженні, що підтверджується договором про надання правових послуг від 25.11.2019 року, протоколом погодження договірної ціни від 07 лютого 2020 року, Актом про прийняття-передачі наданих правових послуг від 11.02.2020 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №17 від 11.02.2020 року на суму 9459, 00 грн. (т. 1 а.с. 125-129).

З урахуванням складності справи, об`єму виконаних робіт адвокатами Адвокатського об`єднання «Міжнародний правовий захист», суд вважає розмір правничої допомоги у сумі 9459 грн. 00 коп. обґрунтованим, які підлягають стягненню з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.».

Потерпілий ОСОБА_4 подав до суду позов, у якому просив стягнути на свою користь: солідарно з ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» 9117 гривень 38 коп. у відшкодування завданої майнової шкоди, 5000 гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 200000 грн. 00 коп. у відшкодування завданої моральної шкоди, а всього 214117 гривень 38 коп.

Суд, вирішуючи питання даного позову, приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_10 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» з підстав, що були зазначені вище при вирішенні позовних вимог ОСОБА_12 .

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди на суму 9117 гривень 38 коп., яка документально підтверджена (т.1 а.с. 138-151), суд приходить до висновку про її стягнення на користь позивача з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», як страховика цивільно-правової відповідальність власника транспортного засобу марки «МАN» 18, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 за страховим полісом № АО 4165151.

Вирішуючи питання стягнення про розмір грошового еквівалента моральної шкоди суд враховує, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_10 , про що свідчать матеріали кримінального провадження у тому числі висновок судово-медичної експертизи, надана потерпілим медична документація тощо, потерпілий ОСОБА_4 переніс фізичний біль, через отримані фізичні травми, тривале лікування, душевні переживання, необхідність проведення лікуванням, що внесло в його життя негативні зміни, порушило його нормальні життєві відносини. Тому, на думку суду розмір моральної шкоди у сумі 100 000 гривень є достатньою компенсацією моральних страждань та підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», як страховика цивільно-правової відповідальність власника транспортного засобу марки «МАN» 18, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 за страховим полісом № АО 4165151 на користь ОСОБА_4 .

Заявлена потерпілим ОСОБА_4 вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень задоволенню не підлягає, оскільки такі витрати не підтверджені жодним фінансовим документом (чек, квитанція, прибутковий касовий ордер, тощо).

Що до позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про стягнення моральної (немайнової) шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення, то суд відмовляє у їх задоволенні з ти же підстав, що і ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , оскільки відшкодування цієї шкоди покладається на страховика.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради до ОСОБА_10 про відшкодування витрат, пов`язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.

Згідно приписів ч.ч. 1,3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради №012-04/1453 від 29.10.2019 року, потерпілий ОСОБА_4 знаходився на лікуванні у даному закладі в урологічному відділенні з 09.10.2019 року по 11.10.2019 року та в хірургічному відділенні з 13.10.2019 року по 23.10.2019. За вказаний період лікувальним закладом витрачено коштів на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 5832, 00 грн. Також довідки Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради №01-04/1500 від 08.11.2019 року, потерпіла ОСОБА_12 знаходилася на лікуванні у даному закладі в травматологічному відділенні з 07.10.2019 року по 30.10.2019 року. За вказаний період лікувальним закладом витрачено коштів на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_12 на загальну суму 11178, 00 грн. А всього на лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_12 витрачено Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради коштів на загальну суму 17010 гривень 00 коп.

Таким чином цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради до ОСОБА_10 про відшкодування витрат, пов`язаних із стаціонарним лікуванням потерпілих від кримінального правопорушення у сумі 17 010 гривень 00 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 12 717 гривень 81 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Частиною 4 ст.174КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Ухвалою слідчого судді від 10 грудня 2019 року для забезпечення позову прокурора до ОСОБА_10 про відшкодування витрат, пов`язаних із стаціонарним лікуванням потерпілих від кримінального правопорушення у сумі 17 010 гривень 00 коп., накладено арешт на земельну ділянку кадастровий № 3222988800:03:003:0027 площею 3.0499 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області, що належить на праві власності ОСОБА_10 .

Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Враховуючи, що вартість земельної ділянки, на яку накладено арешт та сума цивільного позову прокурора явно є не співмірними, суд вважає за необхідне скасувати арешт на майно - земельну ділянку кадастровий № 3222988800:03:003:0027 належну ОСОБА_10 , який був накладений ухвалою слідчого судді від 10 грудня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 376КПКУкраїни,суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286КК України та призначити покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 роки.

На підставі ст.76КК України покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_10 не застосовувати.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз та досліджень у сумі 12 717 гривень 81 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь держави.

Речовий доказ по справі:

-автобус марки БАЗ, моделі А079.23, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що перебуває на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_7 , залишити останньому за належністю, скасувавши на нього арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11 жовтня 2019 року;

-спеціалізований сідловий тягач марки «МАN» моделі «TGS 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в зчепленні з спеціалізованим напівпричепом - контейнеровозом марки «НПС», моделі «2760», реєстраційний номер НОМЕР_2 які належать ОСОБА_11 та знаходяться на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Козелецького відділення поліції №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, повернути за належністю ОСОБА_11 , скасувавши на них арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11 жовтня 2019 року.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 10 грудня 2019 року на земельну ділянку кадастровий № 3222988800:03:003:0027 площею 3.0499 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області, що належить на праві власності ОСОБА_10 , скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_7 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» та ОСОБА_10 про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (ЄРДПОУ 32404600) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) страхове відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 99000 (дев`яносто дев`ять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) у відшкодування завданої матеріальної шкоди 24892 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто дві) гривні 95 коп. та 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. у відшкодування моральної шкоди, а всього 34892 гривні 95 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) у відшкодування витрат на правову допомогу з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 5000 (п`ять тисяч) гривень та з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (ЄРДПОУ 32404600) у 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_10 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_8 ) з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (ЄДРПОУ 32404600) страхове відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 18214 (вісімнадцять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 14 коп. та 657 (шістсот п`ятдесят сім) гривень 40 коп. завданої моральної шкоди.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_8 ) з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (ЄДРПОУ 32404600) відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 9459 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ТРАНС» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_9 ) з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (ЄДРПОУ 32404600) страхове відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 9 117 (дев`ять тисяч сто сімнадцять) гривень 38 коп. та 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп. завданої моральної шкоди.

У решті позовних вимог та стягнення витрат па професійну правничу допомогу відмовити.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про стягнення моральної (немайнової) шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення відмовити.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради до ОСОБА_10 про відшкодування витрат, пов`язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради (р/р31417544025002, Банк казначейства України ЕАП/24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38054398) витрати, пов`язані із стаціонарним лікуванням потерпілих від кримінального правопорушення у сумі 17 010 (сімнадцять тисяч десять) гривень 00 коп.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ст.376ч.6КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя