ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року Справа № 160/596/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
15.01.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 469 від 14.12.2020 Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Петриківського відділення поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570 і Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570, що виразились у незаконному вилученні майна ОСОБА_2 та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.
Одночасно позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у розмірі судового збору.
Позов мотивовано тим, що 15.12.2020 позивачу шляхом надіслання сканкопії на електронну адресу доведено наказ № 469 від 14.12.2020 Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення слідчого СВ Петриківського відділення поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570 і Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570, що виразились у незаконному вилучення майна ОСОБА_2 та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Позивач вважає, що наказ № 469 від 14.12.2020 Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення її до відповідальності є протиправним, прийнятим з грубим порушенням законодавства України та підлягає скасуванню.
У зв`язку з тим, що накладення стягнення спричиняє позивачу негативні наслідки, остання звернутись до суду за захистом свої прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 160/596/21 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 клопотання представника позивача про залучення співвідповідача було задоволено та залучено до участі у справі в якості співвідповідача -Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області.
21.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив від Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому пред`явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у виді зауваження діяв в межах повноважень, в спосіб та в порядку, передбаченому чинним законодавством
05.05.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла від позивача відповідь на відзив, в якій остання зазначила, що мала законні повноваження щодо вилучення під час здійснення нею огляду майна, яке має пряме відношення до подій, що відбулися на місці виклику.
11.05.2021 до суду від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, вважає їх необґрунтованими та таки ми, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року справу № 160/596/21 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання призначено на 01.07.2021 року.
У судовому засіданні представник позивача, підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог у повному обсязі. Просив у задоволенні позову відмовити.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, якою визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Наказом № 469 від 14.12.2020 Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (далі - відповідач ) про притягнення слідчого СВ Петриківського відділення поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570 і Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570, що виразились у незаконному вилучення майна ОСОБА_2 та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Підставою винесення оскаржуваного наказу є події які виникли 05.10.2020, так о 15:30 год. до чергової частини Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби 102 про самовільне зайняття земельних ділянок в с. Іванівка, поблизу с. Радісне. У повідомленні зазначалось, що невстановлені особи за допомогою автомобіля марки Камаз та комбайну здійснюють збір соняшнику на полі, що влітку нібито захопив ОСОБА_3 . Після отримання повідомлення позивач, перебуваючи на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, виїхала на місце події зазначеному у повідомленні. На місці було встановлено, що на земельних ділянках, загальною площею близько 42 га працював комбайн марки CASEI та поблизу перебувають два автомобілі марки Камаз , один із яких був завантажений насінням соняшнику. Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, прибувши на місце події, позивач провів невідкладну слідчу дію - огляд місця події, в ході якого зафіксовано наявність техніки на полі та насіння соняшнику, частина якого знаходилась в автомобілі марки Камаз та частина у комбайні. Попередньо в діях невідомих осіб вбачались ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, отже виявлене на місці події насіння соняшнику, має пряме відношення до подій, що відбуваються на місці виклику (тобто слугувало предметом кримінального правопорушення), у зв`язку з чим в ході огляду воно було вилучене. Проте, у зв`язку із великим обсягом насіння соняшнику було залишене на місці події під охороною працівників ГРПП Петриківського ВП до вирішення питання по суті. Вилучене насіння соняшнику підпадало під категорію тимчасово вилученого майна, яке є одним із заходів забезпечення кримінального провадження і означає фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває майно - ч. 2 ст. 167 КПК України, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Зокрема, протокол огляду місця події був складений з дотриманням всіх вимог кримінального процесуального законодавства. З протоколом огляду місця події були ознайомлені всі учасники, зокрема адвокат Збарська І.В., яка прибула на місці представившись представником Філіпенко Х.І., якій начебто належать вказані земельні ділянки та надавши копії договорів, які адвокат долучила до протоколу огляду спільно із зауваженнями до протоколу огляду місця події. Забезпечивши належне зберігання тимчасово вилученого майна, зокрема, залишивши на місці працівників Петриківського ВП (ГРПП), позивач повернулась до чергової частини.
Судом встановлено, що досудове розслідування справ вказаних категорій проводить орган дізнання. Матеріали щодо виїзду на зазначене вище місце події за повідомленням про самовільне зайняття земельних ділянок в с. Іванівка, поблизу с. Радісне, отримав начальник органу дізнання Бахмат П.О.,
Як зазначає позивач, про подальші дії із вказаним тимчасово вилученим майном та зібраними матеріалами позивачу не відомо.
В подальшому, позивача було опитано в ході проведення службового розслідування, яке, як стало відомо проводилось на підставі переданої від територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтава, заяви від адвоката Збарської І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 за фактом можливих неправомірних дій працівників СВ Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію", відповідно до ст.3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України Про Національну поліцію №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут №2337-VІІІ), яким визначається сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Так, відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту №2337-VІІІ, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Вимогами ч. 2, 3 ст.1 Дисциплінарного статуту №2337-VІІІ встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту №2337-VІІІ, передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту №2337-VІІІ, до поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, як зауваження.
Згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту №2337-VІІІ, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, яке проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст.14 Дисциплінарного статуту №2337-VІІІ).
Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок ) передбачено, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 Розділу Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
В свою чергу, відповідно до п.3 Розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту №2337-VІІІ передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Положеннями ст.19 Дисциплінарного статуту №2337-VІІІ передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. (ч. 3)
Відповідно до ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції у висновку за результатами службового розслідування зазначаються У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
У висновку, який затверджено 11.12.2020 року Начальником Новомосковського ВП ГУПН в Дніпропетровській області не зазначено даних, передбачених п. 7-9 ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту №2337-VІІІ, а саме: у чому полягає протиправність поведінки (склад дисциплінарного поступку), причини та умови вчинення проступку, будь - яких доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, ступінь вини позивача, про наявність або відсутність шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю).
Крім того, комісія зазначила, що вказані порушення кримінального процесуального законодавства свідчать про неналежне виконання своїх обов`язків слідчим СВ Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУПН в Дніпропетровській області.
Однак, не вказано, які саме порушення виявленні. Більш того, зазначені вище нормативно - правові акти, за ймовірне порушення яких позивача притягнуто до відповідальності, містять в собі велику кількість норм, неналежне виконання яких матиме наслідком притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Тому, пропонуючи керівнику застосувати стягнення за порушення службової дисципліни, порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570 і Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570 дисциплінарна комісія повинна була конкретизувати норми, можливе порушення яких призвело до притягнення позивача до відповідальності.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч. 7).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Разом з тим, позивач здійснюючи проведення огляду місця події, в ході якого вона вилучила на місці події насіння соняшника, яке має значення для кримінального провадження, діяла повністю в рамках кримінального процесуального законодавства.
В свою чергу, перелічені у статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить і тимчасове вилучення майна, призначені сприяти забезпеченню належної поведінки учасників кримінального провадження, а також створенню оптимальних умов для доказування й встановлення істини.
Тимчасовість цього заходу обумовлюється його застосуванням саме без дозволу слідчого судді, який у разі позитивного вирішення питання про арешт майна по суті легітимізує його попереднє вилучення, чим забезпечується, зокрема, допустимість доказів, якщо вилучені предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Європейський суд з прав людини неодноразово констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").
Принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками Європейського суду з прав людини його сфера застосування є значно ширшою: він є обов`язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку Європейського суду з прав людини, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад. Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) службового розслідування про порушення позивачем вимог чинного законодавства, здійснений без вирішення питання про винуватість чи невинуватість позивача, і без оцінки свідчень, наданих ним безпосередньо.
Таким чином, оскаржуваний наказ є необґрунтований, тобто винесений без урахування всіх обставин що мають значення для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача; наказ не містить достатніх доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю).
Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 255 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вулиця Троїцька, 20А, Дніпро, Дніпропетровська область, 49101, код ЕДРПОУ 40108866) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 469 від 14.12.2020 Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Петриківського відділення поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, порушення вимог кримінального процесуального законодавства України, Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570 і Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570, що виразились у незаконному вилученні майна ОСОБА_2 та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вулиця Троїцька, 20А, Дніпро, Дніпропетровська область, 49101, код ЕДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 24 вересня 2021 року.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2021 |
Оприлюднено | 26.09.2021 |
Номер документу | 99849391 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні