Ухвала

від 16.09.2021 по справі 757/33221/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах ТДВ «Рівнехолод», ТОВ-Фірма «Шендер», адвоката ОСОБА_5 подану в інтересах ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2021 року у кримінальному провадженні №12021000000000461, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти що знаходяться на рахунках в банківських установах товариств, зокрема, рахунки ТДВ «Рівнехолод» відкриті в АТ «УКРГАЗБАНК», АТ «Альфа-Банк», АТ АКБ «Львів», Філії Рівненського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України»; ТОВ-Фірма «Шендер» відкриті в АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «Альфа-Банк», АТ «ОТП Банк»; ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ» відкритих у наступних банківських установах: Рівненська філія АТКБ «Приватбанк» - рахунки у валюті ЄВРО ( НОМЕР_1 в валюті українська гривня; НОМЕР_2 - в валюті долар США,

UA513333910000026009054729548); у Державній казначейській службі України НОМЕР_3 .

Постановивши ухвалу, слідчий суддя погодився з доводами клопотання про необхідність накладення арешту на майно з метою його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні №12021000000000461, пославшись на вимоги ст..ст. 98, 170,173 КПК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно ТДВ «Рівнехолод», ТОВ-Фірма «Шендер» посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , не погоджуючись з рішенням слідчого судді, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити органу досудового розслідування в накладенні арешту на рахунки ТОВ «Вайлд Беррі» у даному кримінальному провадженні. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в ухвалі слідчого судді невмотивовано, яким чином грошові кошти товариства співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується. Також апелянт вказує і на те, що клопотання органу досудового розслідування не містить будь-яких обґрунтованих і підтверджених належними засобами доказування доводів щодо доцільності та правомірності застосування таких обмежень відносно ТОВ «Вайлд Беррі». Зазначає апелянт, що висновки органу досудового розслідування та слідчого судді про те, що начебто майно відповідає критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, є помилковими, необґрунтованими, нічим не підтвердженими, є такими, що не відповідають дійсності. Зазначає апелянт, що жодних фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України саме ТОВ «Вайлдбері» матеріали не містять, що в свою чергу слідчий суддя не перевірив.

До початку розгляду апеляційних скарг представник ТДВ «Рівнехолод», ТОВ-Фірма «Шендер» - адвокат ОСОБА_7 подав заяву про відмови від апеляційних скарг на вищезазначену ухвалу, та просив закрити апеляційне провадження.

Відповідно до ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу має право відмовитись від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо ухвала суду не була оскаржена іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Враховуючи викладене та заслухавши думку учасників процесу, які не заперечували проти закриття провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТДВ «Рівнехолод», ТОВ-Фірма «Шендер» - підлягає закриттю.

В судове засідання апеляційної інстанції прокурор, який про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, не з`явився, причину неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_5 та власника майна ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Оскільки дана ухвала оскаржується в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ» зазначеного у резолютивній частині ухвали, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних вимог апелянта, а щодо інших юридичних осіб, на рахунки яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на рахунки останніх колегією суддів не вирішується.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні №12021000000000461 відомості про яке внесені до ЄРДР 29.03.2021 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 2020-2021 службові особи ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ» код 42880816 та інші, що здійснюють свою господарську діяльність та які зареєстровані на території Рівненської, Волинської областей та м. Київ, під час здійснення експортних операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності, пов`язаної з заготівлею та в подальшому реалізацією дикоростучих ягід, грибів, морожених ягодів чорниці, ожини, малини та інших лісових ресурсів до країн Європейського союзу у зоні діяльності органів Державної митної служби України на території Рівненської області, заволоділи коштами державного бюджету України у вигляді відшкодування податку на додану вартість, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах.

В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, зокрема, ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ», код 42880816. В обґрунтування клопотання прокурор послався на те, що грошові кошти вищезазначеного товариства відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні. Слідчий суддя погодився з доводами клопотання прокурора та наклав арешт на майно.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, ч. 10ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, орган досудового розслідування хоч і визнав постановою вищезазначене майно речовим доказом, проте не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Орган досудового розслідування в клопотанні не надав будь якої оцінки щодо правової підстави для арешту майна - грошових коштів які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ», не зазначив та належним чином не обґрунтував, яким чином грошові кошти товариства мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення могли залишитись на них та чи можна взагалі їх використовувати, як речовий доказ у кримінальному провадженні. Вартість майна, яке належить арештувати повинна бути спів-мірною розміру шкоди завданої кримінальним правопорушення у відповідності до положення ст. 170 КПК України. Проте, матеріали по розгляду клопотання таких даних не містять. Слідчий суддя не звернув увагу на відсутність в матеріалах клопотання фінансово-господарських документів по вказаному товариству та актів перевірок фінансово-господарської діяльності або ж аналітичних досліджень такої діяльності фіскальними органами, що вказувало б на зв`язок між зазначеними товариством. Відсутні в матеріалах клопотання і дані про те, що будь-яким посадовим особам ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ» було повідомлено про підозру у вищевказаному кримінальному провадженні. Крім того не допитано посадових осіб вказаного товариства. Тобто, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно постановлена без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження.

Відтак, висновки слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на грошові кошти вищезазначеного товариства не ґрунтуються на вимогах закону.

Визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для накладення на нього арешту, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Також, слід зазначити, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКримінального процесуального кодексу Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню, а тому наявність постанови слідчого про визнання майна речовим доказом не може бути беззаперечною підставою для накладення арешту на майно у разі відсутності розумних підозр вважати його доказом злочину.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення грошові кошти на банківських рахунках вищезазначеного товариства мають до розслідування вчиненого кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України, колегія суддів вважає, що у даному провадженні органом досудового розслідування не доведено необхідності у накладенні арешту на майно, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України це мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак не було зроблено слідчим суддею.

За таких обставин, ухвала слідчого судді в частині арешту на грошові кошти ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ», підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених вище обставин, в задоволенні клопотання прокурора в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 98. 131, 132, 170, 173, 309, 376, 403, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ТДВ «Рівнехолод», ТОВ-Фірма «Шендер»- адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2021 року у кримінальному провадженні №12021000000000461.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 подану в інтересах ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2021 року у кримінальному провадженні №12021000000000461 -задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2021 року у кримінальному провадженні №12021000000000461, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ», відкритих у наступних банківських установах: Рівненська філія АТ КБ «Приватбанк» - рахунки у валюті ЄВРО ( НОМЕР_1 в валюті українська гривня;

НОМЕР_2 - в валюті долар США,

UA513333910000026009054729548); у Державній казначейській службі України НОМЕР_3 -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ВАЙЛД БЕРРІ», що знаходяться на рахунках відкритих у наступних банківських установах: Рівненська філія АТКБ «Приватбанк» - рахунки у валюті ЄВРО ( НОМЕР_1 в валюті українська гривня; НОМЕР_2 - в валюті долар США, UA513333910000026009054729548); у Державній казначейській службі України НОМЕР_3 - залишити без задоволення.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2021 року залишити без змін.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/4433/2021

Єдиний унікальний номер 757/33221/21 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9