Ухвала

від 24.09.2021 по справі 2-1152/09

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1152/09

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року м. Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Демиденко С.М.

секретар - Фадєєва Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Першотравенський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Товариство з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ на рішення державного виконавця ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області зі скаргою заінтересовані особи: Першотравенський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Товариство з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ на рішення державного виконавця .

Просить суд поновити йому строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати Постанову державного виконавця Сідько Д.В. на той час відділу державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 48617710 від 04.09.2015 року.

Свої вимоги за скаргою обґрунтовує тим, що на час звернення стягувача за виконавчим листом до державного виконавця з заявою про відкриття виконавчого провадження / це 03.09.2015 року/ вже сплив строк пред`явлення виконавчого листа №2-1152-2009 виданого 14.12.2009 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області до виконання. Зазначений строк судом не поновлювався, а отже у державного виконавця були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження № 48617710 від 04.09.2015 року. Тому вважає постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Заявник ОСОБА_1 та його представник надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовільнити.

В судове засідання представник заінтересованої особи - Першотравенського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), не з`явився надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ , як стягувач у виконавчому проваджені, в судове засідання не з`явився, відзиву на скаргу не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України /далі ЦПК України/ неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором №11341446000 від 07.05.2008 року в розмірі 513 813 грн. 83 коп., судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 252 грн, а всього стягнути 515 765 (п`ятсот п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 83 копійки.

13 грудня 2009 року це рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим Першотравенським міським судом 14 грудня 2009 року було видано виконавчий лист №2-1152/09 зі строком пред`явлення до виконання на протязі трьох років, починаючи з 13.12.09 року /а.с.42-43/.

З відміток на цьому виконавчому листі вбачається, що він двічі пред`являвся до виконання УкрСиббанк в межах трьох річного строку:

- 21.12.2010 року був повернутий стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення /а.с.43/;

- 30.05.2012 року був повернутий стягувачу у зв`язку з не здійсненням стягувачем авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій.

10 вересня 2012 року ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області у справі № 0430/2082/2012 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-колект про заміну сторони у виконавчому провадженні та замінено сторону виконавчого провадження по виконавчому листу №2-1152/09 від 02 грудня 2009 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк боргу в сумі 515 765 (п`ятсот п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 83 копійки, замінено стягувача Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк на Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-колект .

22.05.15 року вже ТОВ Кей-колект звернулося до державного виконавця з заявою про примусове виконання рішення суду /виконавче провадження №47634986/, але 26.05.2012 року постановою державного виконавця Сідько Д.В. на той час відділу державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження в редакції чинній на той час, а саме у зв`язку з наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. З витягу з бази даних АСВС - спецпідрозділ вбачається, що підставою для такого рішення виконавець зазначив, що виконавчий документ було пред`явлено ТОВ Кей-колект яке не є стягувачем згідно виконавчого листа. Також виконавець зазначив, що попущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, хоча на п.1 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження /в редакції на той час/ яким передбачено таку підставу для відмови у відкриття виконавчого провадження не посилався /а.с.31,43/.

03.09.2015 року ТОВ Кей-колект звернулося до державного виконавця з заявою про примусове виконання рішення суду.

04.09.2015 року постановою державного виконавця Сідько Д.В. на той час відділу державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №48617710.

Саме з цією постановою не погоджується заявник ОСОБА_1 , та 29.07.2021 року звернувся до суду з цією скаргою.

В частині клопотання про поновлення строку звернення до суду. Заявник посилається, що йому про існування оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження № 48617710 від 04.09.2015 року стало відомо 26.07.2021 року, а вже 29.07.2021 року вже звернувся до суду зі скаргою. На виконання ухвали Першотравенського міського суду від 01.09.2021 року про витребування матеріалів ВП № 48617710 від Першотравенського ВДВС надійшла інформація, що строк зберігання в архіві виконавчих проваджень три роки, у зв`язку з чим виконати ухвалу не можливо.

Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Аналогічні норми містилися в ст. 385 ЦПК України в редакції чинній на час винесення спірної постанови.

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт направлення, отримання або ознайомлення будь-яким іншим чином заявника ОСОБА_1 , з оскаржуваною постановою, суд приходить до висновку, що заявнику не було відомо про факт її існування до 26.07.2021 року, а тому причини пропуску строку звернення до суду є таким, що не залежали від волі заявника та є поважними, а строк звернення до суду підлягає поновленню.

Вирішуючи вимоги за скаргою суд виходить з наступного.

Суд розглядає скаргу в межах заявлених вимог з урахуванням змісту скарги ОСОБА_1 .

Мотивую скаргу заявник посилається на те, що оскаржувана постанова є протиправною тому, що:

1) На час виникнення спірних правовідносин статтею 22 Закону України Про виконавче провадження (редакція від 05.04.1999р.) встановлено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання протягом року. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Суд вважає таке твердження помилковим, оскільки на день набрання законної сили рішенням Першотравенського міського суду від 02.12.2009 року у цивільній справі №2-1152-2009 рік /13.12.2009 року/ та на день видачі виконавчого листа на виконання цього рішення /14.12.2009 року/ ЗУ Про виконавче провадження діяв у редакції /станом на 27.11.2009 року/, яка в ст. 21 передбачала, що строк для пред`явлення виконавчих листів та інших судових документів становить три роки.

Дійсно 08.03.2011 року набрав чинності ЗУ від 4 листопада 2010 року № 2677-VI, яким встановлено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання протягом року. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ від 4 листопада 2010 року № 2677-VI виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі. Отже, враховуючи, що виконавчий лист у справі №2-1152-2009 рік виданий до набрання чинності ЗУ № 2677-VI, строк його пред`явлення до виконання не змінився та становить три роки.

2) 26 травня 2015 року стягувачу було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, тому незрозуміло яким чином 04 вересня 2015 року було відкрито виконавче провадження за тим самим виконавчим документом. Заявник вважає, що державний виконавець повинен був відмовити стягувачу у відкритті спірного виконавчого провадження № 48617710 від 04.09.2015 року у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого листа №2-1152-2009 до виконання.

Суд вважає таке твердження помилковим, оскільки судом встановлено, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №2-1152-2009 становить три роки починаючи з 13.12.09 року /а.с.42/.

З відміток на цьому виконавчому листі вбачається, що він двічі пред`являвся до виконання УкрСиббанк в межах трьох річного строку:

- 21.12.2010 року був повернутий стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення /а.с.43/;

- 30.05.2012 року був повернутий стягувачу у зв`язку з не здійсненням стягувачем авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій.

10 вересня 2012 року ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області замінено стягувача на ТОВ Кей-колект.

22.05.15 року вже ТОВ Кей-колект звернулося до державного виконавця з заявою про примусове виконання рішення суду /виконавче провадження №47634986/.

26.05.2015 року постановою державного виконавця було відмовлено у відкритті виконавчого провадження та повернуто виконавчий лист ТОВ Кей-колект /а.с.31,43/.

03.09.2015 року ТОВ Кей-колект повторно звернулося до державного виконавця з заявою про примусове виконання рішення суду.

04.09.2015 року /оскаржуваною заявником/ постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження №48617710.

Згідно пункту 1 ч. 1-3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Тлумачення частини другої та третьої статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем повідомлення про повернення виконавчого документа без виконання). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, повернення 30.05.2012 року виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах трьох річного строку, встановленого на момент видачі виконавчого листа у справі №2-1152-2009 / Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ від 4 листопада 2010 року № 2677-VI/.

ТОВ Кей-колект було пред`явленно виконавчий документ до виконання 22.05.15 року в межах трьох річного строку з дня його повернення 30.05.2012 року.

Той факт, що 26.05.2015 року постановою державного виконавця було відмовлено у відкритті виконавчого провадження та повернуто виконавчий лист ТОВ Кей-колект не свідчить про те, що на момент повторного звернення стягувача 03.09.2015 року з заявою про примусове виконання рішення суду вже сплив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Оскільки пред`явленням ТОВ Кей-колект 22.05.15 року до виконання виконавчого листа, було перервано строк пред`явлення виконавчого документа до виконання та перебіг строку починався заново з наступного дня після його повернення 26.05.2015 року.

За схожих обставин у постанові Верховний Суду /Постанова від 29 січня 2020 року, справа № 344/19847/18/ та Верховного Суду України /Постанова від 05 жовтня 2016 року у справі № 910/18165/13/ зроблено висновок, що "після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам закону не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин у справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції правомірно погодився із висновками суду першої інстанції про те, що строк пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 03 жовтня 2014 року було перервано у зв`язку з його пред`явленням до виконання 13 травня 2015 року, новий строк пред`явлення до виконання слід відраховувати з наступного дня після його повернення стягувачу. Останній отримав відмову 29 травня 2015 року, повторно подав заяву про примусове виконання рішення суду 23 листопада 2015 року, тобто з додержанням строку, встановленого статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 452 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 447-452 ЦПК України, - суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Першотравенський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Товариство з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ на рішення державного виконавця - відмовити.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги відсутні.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя С.М. Демиденко