Ухвала

від 24.09.2021 по справі 619/3113/21

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/3113/21

провадження №1-кп/619/301/21

УХВАЛА

іменем України

22 вересня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12021221230000212 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Так, 29.06.2021 до Дергачівського районного суду Харківської області надійшов затверджений обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12021221230000212 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України.

Ухвалою суду від 30.06.2021 вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що підстав для повернення обвинувального акту не має.

Представник потерпілого ОСОБА_4 щодо повернення обвинувального акту заперечував.

Обвинувачуваний ОСОБА_5 підтримав думку прокурора.

Дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогамст.291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При прийнятті даного рішення судом було проаналізовано наступні норми закону.

Частиною 4ст.110 КПК Українипередбачено, щообвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення іяким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291 цього Кодексу

Відповідно до ч.1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1ст.337 КПК Українипроводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаютьсяст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту.

Отже, розгляд справи з порушенням прав та змагальності є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним.

Так, ст.283 КПК України визначено загальні положення закінчення досудового розслідування, частиною другою якої закріплено, що прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Між тим,суд зазначає,що відповіднодо ч.2,3ст.285КПК України,особі,яка підозрюється,обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення тащодо якоїпередбачена можливістьзвільнення відкримінальної відповідальностіу разіздійснення передбаченихзаконом Українипро кримінальнувідповідальність дій,роз`яснюється правона такезвільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду, що передбачено ч.2 ст.286 КПК України.

Проте, як було встановлено в підготовчому судовому засіданні відповідно до обвинувальному акту та до реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню №12021221230000212 такі відомості відсутні та обвинуваченому ОСОБА_5 , як особі щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності під час досудового слідства не було роз`яснено право на таке звільнення, у зв`язку з закінченням строків давності.

Крім того,відповідно доч.4ст.286КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, суд зазначає, що дане клопотання, після надходження обвинувального акту до суду від прокурора та інших учасників кримінального провадження не надходило, що передбачено нормами КПК України.

Відповідно до п.4 ч.1ст.49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що у період 2009-2010 рр він чинив злочини, передбачені ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України, які згідно зі ст.12цьогожКодексу є відповідно тяжким та нетяжким, з моменту вчинення злочинів пройшло більше десяти років.

Як роз`яснено в п.8Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни №12від23.12.05«Пропрактикузастосування судамиУкраїнизаконодавствапро звільненняособивідкримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Отже, за аналізом вказаних вище норм, інших статей діючого кримінального процесуального закону (ст.284-288 КПКУкраїни), які визначають порядок звільнення від кримінальної відповідальності,ст.291-293 КПК України, норм, що регламентують порядок складання та зміст обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, суд вважає, що законодавець розмежував випадки звернення до суду за результатом закінчення досудового розслідування окремо з обвинувальним актом, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або з клопотанням про звільнення про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів наданих до суду, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом та реєстром доданим до нього, без дотримання порядку визначеного ст.285 та ст.286 КПК України.

Статтею 9 КПК Українивизначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Зокрема, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У свою чергу, відповідно до вимог п.18 ч.1ст.3КПК України обов`язком суду є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням вищевказаними суб`єктами прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Як наголосив Європейський суд з прав людини в п. 55 рішення у справі «Класс та інші проти Німеччини» від 06.09.1978 року, втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який,як правило,повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, якийнайкращим чиномзабезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В контексті необхідності застосування належної правової процедури слід відзначити, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною РадоюУкраїни,цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

При цьомустаттею 28 КПК Українивизначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Отже, частиною 5 ст.28 КПК Українипередбачено, що кожен має право, щобобвинуваченнящодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

За таких умов, суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, оскільки його повернення буде відповідати вимогамстатті 2 та ч.1 статті 291 КПК України, з метою застосування належної правової процедури.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст.291,314,369 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366, ч.2 ст.364 КК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 24 вересня 2021 року о 09.15.

Суддя ОСОБА_1