Постанова

від 23.09.2021 по справі 649/305/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року м. Херсон

Справа № 649/305/20

Провадження № 22-ц/819/1429/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя - доповідач)Воронцової Л. П. суддів:Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.. секретарДундич А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області у складі судді Соловйова В. В. від 10 червня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради про визнання права власності на майно отримане на майновий сертифікат,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з вище зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що 01 січня 2014 року вона придбала у ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), вартість майнового сертифікату була зазначена у ньому та у повному обсязі сплачена власнику.

Згідно цивільного законодавства нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу права на майновий пай не вимагається, а тому договір купівлі-продажу майнового паю є дійсним.

Накладною СТОВ Таврія підтверджується, що ОСОБА_2 в рахунок майнового паю передано приміщення легкового гаражу.

Згідно довідки Миколаївської сільської ради за №116 від 21.02.2020 року легковий гараж знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що будучи власником майнового сертифікату вона фактично отримала право на громадський будинок Будівля легкового гаража з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Маючи майновий сертифікат вона зверталася до державного реєстратора з метою реєстрації за собою права власності на вищевказане нерухоме майно, однак отримала відмову, оскільки відсутня первинна реєстрація права власності та відсутні правовстановлюючі документи на майно.

Маючи на руках документи, які підтверджують її право на нерухоме майно, вона не може оформити право власності на придбане майно та не має можливості розпоряджатися ним як власник, тому просила суд: визнати за нею право власності на громадський будинок Будівля легкового гаража з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який складається з: літ. А - будівля легкового гаража, загальною площею 101,5 кв.м., №1 - огорода, І - вимощення, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 10 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на громадський будинок Будівля легкового гаража з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який складається з: літ. А - будівля легкового гаража, загальною площею 101,5 кв.м., №1 - огорода, І - вимощення, які розташовані по АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що у даному випадку подання прокуратурою апеляційної скарги на рішення суду є єдиним ефективним способом захисту порушених інтересів держави, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість оскаржити рішення суду; СТОВ Таврія на даний час ліквідовано, а при виділенні майна в натурі відмітку в свідоцтві про право власності на майновий пай про виділення майна в натурі зроблено не було, тому позивач позбавлена можливості здійснювати свої права щодо належного їй мана, набутого правомірно; у свідоцтві про право власності на майновий пай, придбаний позивачем, відмітка, засвідчена підписом керівника СТОВ Таврія та печаткою, про виділення майна в натурі відсутня, тобто придбане позивачем свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (Майновий сертифікат) не оформлено належним чином; позивачем не наведено доводів, які б вказували на набуття права власності та порушення відповідачем його права, а також не обґрунтовано позовні вимоги втратою документа, який засвідчує право власності, як то передбачено ст. 392 ЦК України, що дає підстави для висновку про відсутність порушеного права; належним способом захисту позивачем свого права, з огляду на відмову державного реєстратора у реєстрації за ним права власності на вказане нерухоме майно, має бути оскарження зазначеного рішення суб`єкта державної реєстрації в порядку, визначеному ст. 37 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та КАС України.

В судове засідання ОСОБА_1 та представник сільської ради не з`явилися, належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи, тому суд вважає можливим справу розглянути у їх відсутність в порядку ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що СТОВ Таврія на даний час ліквідовано, а при виділенні майна в натурі відмітку в свідоцтві про право власності на майновий пай про виділення майна в натурі не було зроблено, тому позивач на даний час позбавлена можливості здійснювати свої права щодо належного їй майна, набутого правомірно; позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наведені ним у позовній заяві, наявність порушеного права позивача є очевидним, а отже підлягає захисту судом у спосіб, що визначений законодавцем.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Системне тлумачення абзацу другого частини другої статті 56 ЦПК України й статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Зазначені висновки викладено в постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року в справі № 264/7493/18.

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва, для чого він зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва.

Відповідне повідомлення Каховською окружною прокуратурою направлено на адресу Рубанівської сільської ради та Миколаївської сільської ради Великлепетиського району Херсонської області, що передувало подачі апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Указом Президента України № 1529/99 від 3 грудня 1999 року Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольську міську державні адміністрації зобов`язано здійснити організаційні заходи щодо реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно, у тому числі шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування), зазначено, що таке право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями, шляхом передачі окремих будівель, споруд у рахунок погашення належних їм майнових паїв, а також підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян та селянських (фермерських) господарств шляхом надання громадянам можливості розширювати особисті підсобні господарства без створення юридичної особи за рахунок одержаних при виході з зазначених підприємств майнових паїв.

Указом Президента України № 62/2001 від 29 січня 2001 року Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки з метою забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва і орендних відносин на селі та керуючись статтею 102 Конституції України, постановлено вважати завершення реформування аграрного сектора економіки на засадах приватної власності невідкладним завданням органів виконавчої влади, Міністерству аграрної політики України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям доручено розробити до 1 березня 2001 року та здійснити протягом поточного року комплекс організаційних заходів щодо запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати), виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна, недопущення порушень майнових прав колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі права власності на паї, забезпечення неухильного виконання правонаступниками реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств майнових обов`язків, які перейшли до них від зазначених підприємств, зокрема стосовно колишніх членів цих підприємств. Кабінету Міністрів України постановлено затвердити у місячний строк методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, порядок визначення розмірів паїв та документального посвідчення права власності на паї, форму свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, на Міністерство аграрної політики України покладено обов`язок надання офіційних роз`яснень щодо цього Указу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 28 лютого 2001 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки з наступними змінами було затверджено Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, у якій визначено поняття майнового паю - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду, цією постановою затверджено також Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення та Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки. Відповідно до вказаного Порядку визначаються розміри паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), у тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, а також уточнення розмірів паїв у тих підприємствах, де майно призначалося, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв`язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства, за п. п. 13, 14 Порядку майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком, у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво, свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14 березня 2001 року з наступними змінами було затверджено Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, за його п. 8, 9, 15 кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм, одним із кількох способів передбачено отримання свого майнового паю у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд, виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників, виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі, при виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою, свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Відповідно п. 51 постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою , та акт приймання-передачі нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно розписки про отримання коштів за будівлю гаража від 01 січня 2014 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошову суму 5 000 грн в якості плати за придбання гаража в постійну власність /а. с. 6/.

Згідно накладної СТОВ Таврія , ОСОБА_2 , в рахунок майнових паїв членів КСП Таврія передав приміщення легкового автогаражу, вартістю 2 560 грн /а. с. 7/.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що 01 січня 2014 року придбала у ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємство (майновий пай)вартість майнового сертифікату була зазначена у ньому та у повному обсязі сплачена його власнику, тому позивач просила суд визнати право власності на нерухоме майно, яке перейшло від ОСОБА_2 до неї.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що порушений Порядок розподілу та використання майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 14 березня 2001 року № 62. Зокрема, індивідуально визначене майно передається підприємством-правонаступником окремим особам з оформленням акта приймання-передачі та відміткою про виділ майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена КСП, що засвідчується підписом керівника та печаткою. Вказані вимоги закону не виконані, у свідоцтвах про право власності на майновий пай КСП відповідні відмітки про виділ нерухомого майна в натурі відсутні. Акт приймання-передачі, складений ОСОБА_2 про передачу приміщення легкового гаражу складений без підтвердження повноважень від власника (співвласників) нерухомого майна, не здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 .

Таким чином, позивачем не доведено та з матеріалів справи не вбачається належність нерухомого майна ОСОБА_2 та його облікова вартість, не підтверджено виділ нерухомого майна в натурі та перехід права власності до ОСОБА_2 , який би міг на цій підставі розпорядитися спірним нерухомим майном. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів переходу до неї права власності на вищезазначене нерухоме майно і законність його набуття. Вказані обставини безпідставно прийняв до уваги суд першої інстанції як встановлені та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу щодо недоведеності фактів на підставі яких суд першої інстанції задовольнив позов.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.374,376,382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області задовольнити.

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 10 червня 2020 року скасувати, постановити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради про визнання права власності на майно отримане на майновий сертифікат відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.

Дата складання повного судового рішення 24 вересня 2021 року.

Головуючий Л. П. Воронцова

Судді: П. Я. Ігнатенко

О. М. Полікарпова