Рішення

від 20.09.2021 по справі 753/18477/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18477/20

провадження № 2/753/1722/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Заставенко М.О.,

з секретарями судового засідання Долею М.А., Проценко Я.Б.,

за участю

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Ніколенко Є.А. ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - Гарницького П.П. ,

представника відповідача - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , Державного підприємства Міністерства оборони України Оборонавторемсервіс про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Ніколенко Є.А., звернувся до суду із позовною заявою до ФОП ОСОБА_3 , ДП МОУ Оборонавторемсервіс , в якій просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 111 670,56 грн., що складаються із вартості матеріального збитку в розмірі 108 670, 56 грн. та витрат на підготовку експертного висновку у розмірі 3 000 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що на початку жовтня 2019 року ОСОБА_1 передав ФОП ОСОБА_3 належний йому на праві власності автомобіль Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , для проведення зварювальних ремонтних робіт по кузову вказаного автомобіля. Відповідач ФОП ОСОБА_3 здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , на території, яка перебуває у користуванні ДП МОУ Оборонавторемсервіс . 19.10.2019 приблизно о 15-30 год. внаслідок проведення зварювальних робіт ОСОБА_3 в автомобілі Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , сталося займання останнього, в результаті чого вказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження, що унеможливлюють його подальшу експлуатацію за призначенням, а позивач відповідно було нанесено матеріальний збиток. 29.10.2019 за адресою: м. Київ, вул. М. Хвильового, 15 комісією у складі провідного інспектора відділу ЗНС Дарницького РУ ГУ ДСНС України у м. Києві ОСОБА_5, власника автомобіля Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та старшого слідчого Дарницького УП ГУ НП у м. Києві Пугачової А.І. було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та відповідно складено акт про пожежу, яким було зафіксовано місце, дату та факт виникнення пожежі пошкодженого транспортного засобу, способи гасіння пожежі, особу, що здійснювала гасіння пожежі, а також орієнтовні пошкодження належного позивачу автомобіля. В подальшому на підставі вказаного акту було складено звіт про причину виникнення пожежі, відповідно до якого осередок пожежі знаходився у легковому автомобілі Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , а саме у салоні під панеллю приладів зі сторони водія, на що вказують особливості пошкодження салону та ступінь пошкодження панелі приладів, а ймовірною причиною виникнення пожежі - є потрапляння іскор (часток розплавленого металу) на горючий матеріал в автомобілі під час проведення зварювальних робіт внаслідок порушення правил пожежної безпеки. Відповідно до звіту № 111/10/19 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу внаслідок пожежі, матеріальний збиток становить 108 670,56 грн. З огляду на викладене, внаслідок порушення правил пожежної безпеки ФОП ОСОБА_3 при проведенні ремонтних зварювальних робіт автомобіля Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , виникла пожежа, внаслідок чого позивачу було заподіяно матеріального збитку, який підлягає відшкодуванню особами, безпосередньо винними у виникненні пожежі. Оскільки пожежа сталася на території, яка перебуває у користуванні ДП МОУ Оборонавторемсервіс , останнє не укладало із ФОП ОСОБА_3 жодних договорів на користування нерухомим майном для здійснення підприємницької діяльності останнього, а тому має нести солідарну відповідальність із ФОП ОСОБА_3 - безпосереднім завдавачем шкоди з підстав недотримання керівником ДП МОУ Оборонавторемсервіс на території підконтрольного суб`єкта господарювання правил пожежної безпеки, що мало наслідком проведення ФОП ОСОБА_3 зварювальних робіт та відповідно виникнення пожежі та завдання матеріальних збитків позивачу.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 12.11.2020 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Також ухвало судді від 12.11.2020 частково задоволено заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, накладено арешт на домоволодіння, 1930 року побудови, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 52,00 кв.м, реєстраційний номер майна: 27428826, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності - до набрання законної сили рішенням суду по суті спору.

11.12.2020 до суду від представника ДП МОУ Оборонавторемсервіс надійшов відзив, в якому просив у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити посилаючись на наступне. Відповідач вважає, що позивач мав довести той факт, що з боку посадових осіб або працівників відповідача при виконанні ними своїх трудових (службових) обов`язків було допущено протиправну поведінку (дії або бездіяльність), яка має причинний зв`язок із спричиненням шкоди майну - транспортному засобу позивача. В іншому випадку відсутні правові підстави виникнення у ДП МОУ Оборонавторемсервіс обов`язку відшкодувати шкоду, завдану майну позивача. З наданих до суду документів вбачається, що в даному випадку мала місце усна домовленість двох громадян відносно проведення одним ремонтних робіт автомобіля другого, в ході проведення яких в салоні ремонтованого автомобіля відбулося займання, яке було ліквідовано особою, яка проводила ремонтні роботи. При цьому точний час і місце такого займання, дії, що призвели до займання, особа, що їх вчинила та причинний зв`язок між діянням та заявленою матеріальною шкодою достеменно встановлено не було. Дійсно між ДП МОУ Оборонавторемсервіс та ОСОБА_3 було укладено договір зберігання № 11 від 01.09.2019, за яким ДП МОУ Оборонавторемсервіс прийняв на зберігання від ОСОБА_3 рухоме майно та договір про надання послуг з паркування транспортних засобів № 12 від 01.09.2019, за яким ОСОБА_3 надавалось місце під паркування транспортних засобів у кількості два парко місця. Будь які інші договори, які б дозволяли ОСОБА_3 здійснювати певну діяльність на території ДП МОУ Оборонавторемсервіс ніколи не укладалися. Домовленість позивача та ОСОБА_3 щодо проведення ремонтних робіт автомобіля не була оформлена у відповідності з вимогами Технічного регламенту з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 03.07.2013 № 643, та вимогами Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 № 615, а саме позивачем та відповідачем не складалися ані наряд-замовлення на ремонтні роботи, ані акт приймання-передачі транспортного засобу для проведення таких робіт. ДП МОУ Оборонавторемсервіс не надавало ані позивачу, ані відповідачу ОСОБА_3 будь якого дозволу на проведення зварювальних робіт на ввіреній території, зокрема на паркувальному майданчику. При цьому позивач, передаючи автомобіль ОСОБА_3 , не переконався у кваліфікації останнього та наявності у нього відповідного допуску до проведення таких робіт, а тому, розуміючи імовірність настання негативних наслідків, діяв на власний ризик та фактично також вчинив дії, що призвели до пошкодження автомобіля.

28.12.2020 до суду поданий відзив представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Гарницьким П.П., в якому зазначено про те, що викладена у позовній заяві інформація не відповідає дійсності з огляду на те, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 не було не тільки жодних договірних правовідносин, вони навіть не були знайомі та не бачили один одного. Між ними не було жодних письмових чи усних договорів, грошові кошти не передавалися позивачем. Відповідач ніколи не зобов`язувався брати на себе ремонт автомобіля позивача, а саме проводити зварювальні роботи, оскільки він не фахівець зі зварювальних робіт, ніколи цим не займався, не вчився таким роботам та нікому не надавав послуги стосовно проведення зварювальних робіт кузова автомобіля. Крім того, ОСОБА_3 здійснює свою господарську діяльність в іншому робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку. Щодо обставин справи,то 19.10.2019 ОСОБА_3 перебував у власних справах на території ДП МОУ Оборонавторемсервіс по вул. Хвильового, 15 в м. Києві, де і залишив припаркованим свій автомобіль. Завершивши справи та повернувшись до авто, він побачив у в автомобілі Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , який також був припаркований на паркові, відбулося задимлення. Тому хвилюючись за свій автомобіль та інші припарковані автомобілі, відповідач разом з іншими особами, які були поруч, вжили заходи по припиненню задимлення та недопущення появи відкритого вогню. На місце події працівники ДСНС не викликалися, оскільки самої пожежі не відбулося, а джерело займання було швидко погашено. Розшукавши власника автомобіля Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , за допомогою Інтернет мережі, відповідач повідомив йому про подію, однак у відповідь почув лише погрози. Згодом відповідачу стало відомо, що за заявою позивача було відкрито кримінальне провадження № 1202010002000148 від 10.01.2020, в якому ОСОБА_3 був допитаний в якості свідка. Проте, будучи під постійними погрозами з боку позивача, ОСОБА_3 надав правоохоронцям такі покази, які були потрібні позивачу. Однак кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину. В ході досудового розслідування була проведена експертиза оцінки пошкодженого майна, яка встановила, що вартість пошкодженого майна позивача становить близько 24 000 грн. ОСОБА_3 звертався до Дарницького УП ГУНП у м. Києві із заявою про надання йому копії експертизи, однак до цього часу відповіді не отримав. Позивач, намагається перекласти відповідальність за завдані збитки на відповідачів. Звернув увагу на те, що акт про пожежу складений 29.10.2019, тобто через десять днів після події, а Звіт про причини виникнення пожежі взагалі без дати, за відсутності свідків події та ОСОБА_3 . В акті про пожежу інформація зазначена зі слів позивача. Причина задимлення (займання) автомобіля у акті не зазначена. Таким чином вказані документи не є належними та допустимими доказами. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про вину відповідача в заподіянні матеріальних збитків позивачу, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою.

05.01.2021 адвокат Гарницький П.П. подав до суду заяву про розгляд справи у загальному позовному провадженні з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою судді від 13.01.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

18.01.2021 представником позивача до суду подано відповідь на відзив відповідача ОСОБА_3 , а 28.01.2021 - відповідь на відзив відповідача ДП МОУ Оборонавторемсервіс .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.03.2021 задоволені клопотання сторін про виклик свідків, закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 , який був допитаний в судовому засіданні в якості свідка, засвідчив про те, що 19.10.2019 орієнтовно о 14-00 год. він приїхав на місце парковки за адресою: м. Київ, вул. М. Хвильового, 15 для власних цілей. Приблизно через годину - дві хтось крикнув пожежа , і так як в нього був вогнегасник, він вибіг з приміщення складу і побачив задимлення автомобіля мікроавтобуса, загасив автомобіль. Збіглися ще інші люди. Автомобіль був на тому місці ще за два місяці до події, він був у розібраному стані, були відсутні частини автомобіля. Відповідач не проводив ніякі ремонтні роботи з цим авто в той день і не бачив щоб хтось проводив. Позивача вперше побачив через кілька днів після події.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Гарницький П.П. вважає вказаний позов штучно створеним, безпідставним, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на правничу допомогу.

Представник ДП МОУ Оборонавторемсервіс в судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що з ОСОБА_3 укладено договір оренди парко місця, підприємству не було відомо про проведення на його території якихось зварювальних робіт, а тому відсутні підстави для стягнення з підприємства будь якої шкоди.

Суд, вислухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є володільцем автомобіля Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 19).

19.10.2019 по вул. М. Хвильового, 15 у м. Києві сталася пожежа, внаслідок чого вказаний автомобіль було пошкоджено.

Зазначені обставини визнані сторонами, підтверджуються письмовими доказами у справі та показаннями свідків.

Відповідно до акту про пожежу від 29.10.2019, складеного за зверненням ОСОБА_1 , внаслідок пожежі пошкоджено салон автомобіля Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , лобове скло, скло водійської дверцяти. Причини пожежі встановлюються (а. с. 24).

Відповідно до звіту про причину виникнення пожежі, складеного державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Дарницького району м. Києва лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_5, ймовірною причиною пожежі, яка сталася 19.10.2019 є потрапляння іскор (часток розплавленого металу) на горючий матеріал в автомобілі під час проведення зварювальних робіт внаслідок правил пожежної безпеки (а. с. 25).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 підтвердив обставини викладені в звіті.

Згідно із звітом про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку становить 108 670,56 грн. (а. с. 26).

Отже, ОСОБА_1 заподіяно шкоду внаслідок пошкодження автомобіля Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 , і позивач має право на її відшкодування.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Із приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України слідує, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 841 ЦК України встановлено, що підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 865 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 866 ЦК України, договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Із приписів ч. 1 ст. 623 ЦК України слідує, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В силу ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом положень статей 865 і 866 ЦК України сторонами договору побутового підряду є підрядник - суб`єкт підприємницької діяльності та замовник - фізична особа (споживач робіт), а істотними умовами цього договору є предмет договору, розмір плати за договором і строк виконання робіт.

Особливістю форми договору побутового підряду є те, що він може бути укладений як в усній формі (якщо виконується в момент укладення), так і в письмовій формі (якщо виконується не в момент укладення). При цьому договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що між сторонами була домовленість щодо проведення ремонту автомобіля, а саме проведення зварювальних робіт, у зв`язку з чим і був переданий відповідачеві ОСОБА_3 автомобіль.

ОСОБА_3 заперечив факт укладення такого договору посилаючись на те, що він не знав позивача до того, як трапилася дана подія, він не займається зварювальними роботами та не брав на ремонт авто позивача.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 була усна домовленість щодо проведення будь яких ремонтних робіт автомобіля Mercedes-Benz Vito , д.н.з. НОМЕР_1 .

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 не довів укладення сторонами договору підряду на ремонт автомобіля, внаслідок чого у ОСОБА_3 не виникло зобов`язання за цим договором і він не може нести відповідальність за втрату майна.

Щодо відшкодування заподіяної шкоди у разі наявності вини відповідача у її заподіянні, то наявність такої вини в судовому засіданні не встановлено, а тому і з цієї підстави позов не може бути задоволений.

Аналіз норм ст. 1166 ЦК України дає підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди.

Так, згідно зі звітом про причини пожежі ймовірною причиною пожежі є потрапляння іскор (часток розплавленого металу) на горючий матеріал в автомобілі під час проведення зварювальних робіт внаслідок правил пожежної безпеки. Однак у вказаному звіті відсутні дані щодо того, хто проводив вказані роботи.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження причин пошкодження автомобіля та наявності причинного зв`язку з винною поведінкою відповідача ОСОБА_3 позивачем не надано.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо вимог про солідарну відповідальність відповідача ОСОБА_3 та ДП МОУ Оборонавторемсервіс , то суд вважає їх безпідставними, оскільки позивачем не доведено наявність будь якої протиправної поведінки (дії або бездіяльність) працівників підприємства, що мало наслідком пошкодження майна позивача.

Зважаючи на викладені вище обставини у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, тому підлягають скасуванню застосовані судом заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 52,00 кв.м, реєстраційний номер майна: 27428826, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначила, що склад та розмір витрат, повязаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На обґрунтування понесених відповідачем судових витрат Гарницький П.П. надав до суду додаткову угоду № 1 від 21.12.2020 року до договору про надання правової допомоги з наданням усіх повноважень як представнику та захиснику від 21.12.2020, відповідно до пункту 4.1 якої вартість правової допомоги клієнту становить 35 000, 00 грн., кошти які повинні бути перераховані адвокату до закінчення судового провадження та оголошення судового рішення.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 21.12.2020 № 61 від ОСОБА_3 прийнято 35 000, 00 грн., підстава - додаткова угода № 1 від 21.12.2020 до договору від 21.12.2020.

За попереднім розрахунком витраченого адвокатом часу, витрати, які понесені ОСОБА_3 та підлягають компенсації за рахунок відповідача у справі під час надання правової допомоги за договором адвокатом Гарницьким П.П. витрачено 15 годин, за попередньою домовленістю між адвокатом та клієнтом вартість години роботи адвоката становить 2 500, 00 грн. Відповідно до цього попереднього розрахунку адвокатом здійснено такий обсяг робіт: попереднє опрацювання матеріалів (3 год.); опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи (3 год.); підготовка процесуальних документів у справі (заяви, відзив, клопотання, письмові пояснення, участь у судових засіданнях за необхідністю) (8 год.); транспортні витрати (1 год.).

Суд враховує, що заявник не надав доказів понесення транспортних витрат адвокатом, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

Водночас відповідно до пункту 4.1 додаткової угоди сторони визначили граничний розмір правової допомоги - 35 000, 00 грн., коли відповідно до попереднього розрахунку адвокатом витрачено 14 год., що становить 35 000, 00 грн., а тому суд дійшов висновку про компенсацію заявнику витрат на правову допомогу у повному обсязі, що передбачено додатковою угодою № 1 та підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера № 61.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 35 000 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2020 у вигляді накладення арешту на домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 52,00 кв.м, реєстраційний номер майна: 27428826, що належить ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_4 .

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_5 .

Відповідач Державне підприємство Міністерства оборони України Оборонавторемсервіс , код ЄДРПОУ 43069909, адреса м. Київ, вул. Хвильового, 15.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Заставенко