УХВАЛА
27 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 913/669/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркон ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабеан ЛТД"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 і рішення Господарського суду Луганської області від 01.03.2021 у справі
за позовом Приватного підприємства "БІВМ і К"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркон ЛТД", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабеан ЛТД",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Східний базар ЛТД", 2) Благодійного Фонду Володимира Безим`яного, 3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, 4) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка Віктора Петровича, 5) Міністерства юстиції України, 6) ОСОБА_1 ,
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
08.09.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркон ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабеан ЛТД" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 (повний текст складено 05.08.2021) і рішення Господарського суду Луганської області від 01.03.2021 у справі № 913/669/20, подана 25.08.2021 до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркон ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабеан ЛТД", Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 15 цього Кодексу суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
Таким чином, позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка є предметом позову у цій справі, у розумінні змісту зазначених статей є майновою вимогою. Згідно з договором купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 31.08.2020 року, як убачається зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, вартість майна становить 602 000, 00 грн, що є меншим, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шаркон ЛТД" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабеан ЛТД" у касаційній скарзі зазначають, що судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування положень Господарського процесуального кодексу України в частині оцінювання судом доказів, а також посилаються на ненадання судами попередніх інстанцій оцінки доказам, які підтверджують обставини, що мають значення для вирішення спору.
Проте скаржниками не наведено випадків, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, які необхідно обґрунтувати, звертаючись із касаційною скаргою у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркон ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабеан ЛТД" не містять обґрунтування щодо необхідності відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Однак вказана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркон ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабеан ЛТД" не містить обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких обставин також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркон ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабеан ЛТД" також взято до уваги предмет позову та правову природу спірних правовідносин. Крім того, відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями повторно встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркон ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабеан ЛТД" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 і рішення Господарського суду Луганської області від 01.03.2021 у справі № 913/669/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаркон ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабеан ЛТД" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 і рішення Господарського суду Луганської області від 01.03.2021 у справі № 913/669/20.
2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2021 |
Оприлюднено | 27.09.2021 |
Номер документу | 99890064 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Багай Н.О.
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Зубченко Інна Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Зубченко Інна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні