Рішення

від 21.09.2021 по справі 386/690/20

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/690/20

Провадження № 2/386/38/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.

представника позивача Зятковського Т.В.

представника відповідача Конякіна С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Зятковського Т.В., який представляє інтереси позивача ОСОБА_2 до фермерського господарства Павліна , про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з виплати орендної плати

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Зятковський Т.В., який представляє інтереси позивача ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідача фермерського господарства Павліна , про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з виплати орендної плати.

В обгрунтування позову вказав, що позивачеві на праві власності належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 га кадастровий номер 3521487000:02:000:0740, розташована на території Свірнівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

26.07.2016 року між позивачем та ФГ Павліна було укладено Договір оренди землі, який 10.08.2016 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 16022569)

У відповідності до вказаного договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування строком на 10 років зазначену вище земельну ділянку.

При цьому пунктами 9,10 вказаного договору сторони обумовили орендну плату у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди без урахування індексів інфляції.

Водночас, користуючись необізнаністю позивача, у п.5 Договору оренди землі було зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10170.00 грн. станом на 01.01.2016 року, яка абсолютно не відповідає дійсній нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, яка існувала станом на 01.01.2016 року, оскільки відповідно до розрахунку нормативної грошової оцінки станом на дату звернення до суду із цим позовом нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3521487000:02:000:0740 складає 60436,91 грн.

Зважаючи на ту обставину, що у період за 2016, 2017, 208, 2019 роки значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, становило 1,0, то, відповідно, насправді нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки протягом вказаних років була незмінною, а відтак станом на 01.01.2016 року вона також складала 60436,91 грн.

З огляду на викладене, виходячи з дійсного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (60436,91 грн.), з урахуванням вимог п. 9 Договору оренди землі від 26.07.2016 року, розмір орендної плати у грошовому виразі становив 3021,85 грн. на рік. (60436,91 грн. * 5%)

Відповідно до п. 11 зазначеного Договору, орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року.

Усупереч зазначеним вимогам, відповідач жодного разу орендну плату позивачеві не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість з виплати орендної плати за 2016, 2017, 2018, 2019 роки., розмір якої на дату звернення позивача до суду з цим позовом складає 12087,40 грн. (3021,85 грн. * 4 роки).

Зазначив, що відповідач у 2017-2019 роках навіть нараховував орендну плату позивачеві та сплачував з неї, як податковий агент, податок на доходи за позивача.

Так, в 2017 році відповідачем було нараховано позивачеві 3090,00 грн., у 2018 році -3057,00 грн., у 2019 році - 3100,00 грн., проте жодної з зазначених сум позивач так і не отримав.

Оскільки відповідачем орендна плата передбачена умовами договору оренди землі не виплачувалась позивачеві, вважаю, що заборгованість яка виникла унаслідок невиконання відповідачем умов договору має бути стягнута з нього на користь позивача.

Відповідно ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є несплата податку або орендної плати.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

При цьому, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладені обставини несплата відповідачем орендної плати у визначені договором строки за період з 2016 року по сьогоднішній день свідчить про систематичність цього порушення, а відтак є підставою для розірвання Договору оренди землі.

ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення умов стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

З огляду на викладене вважає, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та відповідачем підлягає розірванню у зв`язку з істотним порушенням орендарем умов договору, а саме систематичною несплатою орендної плати.

Просив розірвати договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Павліна , зареєстрований державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області Топольник О.М. 10.08.2016 року (номер запису про інше речове право 16022569, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31045681 від 22.08.2016 року.

Стягнути з Фермерського господарства Павліна на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати орендної плати за Договором оренди землі від 26.07.2016 року зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.08.2016 року (номер запису про інше речове право 16022569) за 2016-2019 роки у сумі 12087 грн. 40 коп., та понесені ним судові витрати.

Представник позивача Зятковський Т.В. судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Конякін М.С. , позов не визнав і вказав, що відповідач систематично, щороку сплачував позивачу плату за оренду його земельної ділянки загальною площею 2 га., у визначеній грошовій формі, що складає 5% від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , заявлений стороною відповідача, суду вказала, що вона являється тещею ОСОБА_5 , який є головою фермерського господарства Павліна .

Її зять ОСОБА_5 та ОСОБА_2 допомагали один одному. Зазначила, що їй відомо, що земельну ділянку ОСОБА_2 орендує ФГ Павліна . Вказала, що років 5 чи 6 назад коли ОСОБА_2 були потрібні гроші, то її зять ОСОБА_5 надав тому 50 тисяч гривень.

Повідомила суд, що це були гроші за оренду землі, однак за яку землю вона не знає.

У відповідності до наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-5123/14-16С від 31.05.2016 року ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 га. кадастровий номер 3521487000:02:000:0740, яка розташована на території Свірнівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.(а./с.10).

26.07.2016 року між ОСОБА_2 та ФГ Павліна в особі голови ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі строком на 10 років, з обумовленням орендної плати у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди, в розмірі 3000 грн., із зазначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки 10170. 00 гривень станом на 01.01.2016 року. (а/с. 11-13). без урахування індексів інфляції.

Вказаний договір оренди землі укладений між сторонами був 10.08.2016 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 16022569), (а/с.10а).

Відповідно до розрахунку нормативної грошової оцінки станом на 16.08.2020 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3521487000:02:000:0740 складає 60436,91 грн. (а/с.14а)

У відповідності до відомості з центральної бази даних реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, станом на 19.08.2021 року, в 2017 році відповідачем було нараховано позивачеві 3090,00 грн., у 2018 році -3057,00 грн., у 2019 році - 3100,00 грн. (с.14).

Суд заслухавши представника позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 89 ЦПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а відповідно до ч.1 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Пунктом другим частини першої ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав, визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,00 га. з кадастровим номером 3521487000:02:000:0740, яка розташована на території Свірнівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

26.07.2016 року між ОСОБА_2 та ФГ Павліна в особі голови ОСОБА_5 було укладено довгостроковий договір оренди землі терміном на 10 років, та обумовлено сплату відповідачем позивачу орендної плати у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди,тобто 3000 грн., вартість якої станом на 01.01.2016 року, складала 10170. 00 гривень, без урахування індексів інфляції,

Вказаний договір оренди землі укладений 26.07.2016 року між сторонами, 10.08.2016 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,номер запису про інше речове право 16022569.

Згідно до розрахунку нормативної грошової оцінки станом на дату звернення до суду із цим позовом нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3521487000:02:000:0740 складала 60436 грн.91коп.

В 2017 році відповідачем було нараховано позивачеві 3090,00 грн., у 2018 році -3057,00 грн., у 2019 році - 3100,00 грн. орендної плати, та відповідач сплатив з неї, як податковий агент, податок на доходи за позивача в розмірах: 556 грн. 20 коп., 550 грн.26 коп. та 558 грн.00 коп. відповідно.

Суд критично ставиться до визначеної сторонами нормативної грошової оцінки земельної ділянки у відповідності до п.5 укладеного договору в розмірі 10170 грн., оскільки та є явно заниженою та ні чим не підтверджена.

Виходячи з дійсного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 60436 грн. 91 коп. з урахуванням вимог п. 9 Договору оренди землі від 26.07.2016 року, розмір орендної плати у грошовому виразі повинен становити: 60436 грн.91 коп. Х 5% = 3021 грн. 85 коп. на рік.

Таким чином орендна плата за період 2016- 2019 років, розмір якої на дату звернення 27.08.2020 року позивача до суду з позовом складає, а саме (3021 грн.85 коп. Х 4 роки). = 12087 грн. 40 коп.

Разом з тим відповідачем та його представником до суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідач сплачував позивачу орендну дату та користуванням його земельною ділянкою у відповідному розмірі.

Посилання представника позивача на покази свідка допитаного судом, що відповідач передавав позивачу в сумі 50 тис. гривень за користуванням вказаною земельною ділянкою, суд до уваги не бере, оскільки не доведено що це були кошти зі сплати орендної плати.

Окрім того, суд критично ставиться до показів свідка так як свідок являється тещею ОСОБА_5 , який є головою ФГ Павліна , тобто відповідачем по справі.

Разом з тим у відповідності до абзацу 2 частини першої статті 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків, на що вказала 12 листопада2020 у своєму рішенні судова палата Касаційного цивільного суду у справі № 642/3198/19).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді Верховенство права , схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо БегеерБ.В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

У відповідності до норм ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, та згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до норм ст. 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати у розмірі, що визначений Договором оренди землі.

Нормами ст. 61 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є несплата податку або орендної плати.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У свою чергу пунктом д ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

При цьому, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до норм ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення умов стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі", .істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За даних обставин суд вважає, що позов підлягає безумовному задоволенню задоволенню, так як відповідачем орендна плата передбачена умовами договору оренди землі позивачу в період 2016-2019 рік не виплачувалась, що свідчить про систематичність цього порушення, тобто істотне порушення орендарем умов договору, а відтак є підставою для розірвання вказаного договору оренди землі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за сплачено судовий збір при подачі позову до суду в розмірі 1681 грн. 60 коп. (а.с.5), які відповідно ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 19, 76-89, 141, 258, 259, 263- 265, 268,273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача адвоката Зятковського Т.В., який представляє інтереси позивача ОСОБА_2 до фермерського господарства Павліна , про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з виплати орендної плати - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва укладений 26.07.2016 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Павліна , зареєстрований державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області Топольник О.М. 10.08.2016 року (номер запису про інше речове право 16022569, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31045681 від 22.08.2016 року.

Стягнути з Фермерського господарства Павліна на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди землі від 26.07.2016 року зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.08.2016 року (номер запису про інше речове право 16022569), за період 2016, 2017,2018,2019 років у сумі 12087 (дванадцять тисяч) вісімдесят сім) грн. 40 коп.

Стягнути з Фермерського господарства Павліна на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Місце реєстрації позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Місце знаходження відповідача Фермерського господарства Павліна : с. Свірневе Голованівського району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 31140747.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 вересня 2021 року.

Суддя: Гут Ю. О.