Рішення

від 24.05.2021 по справі 804/185/2881/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Справа № 804/185/2881/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради про скасування рішення в частині,-

ВСТАНОВИВ :

16.04.2018 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду із позовом до Павлогравської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати п.1.2. рішення Павлоградської міської ради №829-27/VII від 17.10.2017, прийнятий щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 20.04.2018 справу №185/2881/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 справу №185/2881/18 передано на розгляд судді Вроні О.В..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 позовну заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху, надано позивачу термін протягом десяти днів з дня отримання ухвали від 29.05.2018 для усунення недоліків.

Зазначена ухвала була направлена позивачу за адресою вказаною у позовній заяві засобами поштового зв`язку. Однак від позивача на адресу суду доказів отримання ухвали від 29.05.2018 року не надійшло.

У зв`язку із чим ухвалою від 26.11.2018 судом продовжено позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову та встановлено позивачу строк десять днів, з моменту отримання цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- оригіналу платіжного документу про сплату судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позову в розмірі 1762,00 грн.;

- позовної заяви разом з її копією відповідно до кількості учасників справи із зазначенням в останній ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Зазначена ухвала була направлена позивачу за адресою вказаною у позовній заяві засобами поштового зв`язку. Однак від позивача на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового зв`язку про повернення кореспонденції у зв`язку з закінченням строку зберігання.

У зв`язку із чим ухвалою від 31 січня 2019 року Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради повернуто позивачеві.

Не погодившись із ухвалою суду від 31.01.2019 позивачем подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 804/185/2881/18 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року в адміністративній справі № 804/185/2881/18 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли документи від позивача на виконання ухвали від 29.05.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №804/185/2881/18. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 29.03.2021 року відмовлено у клопотанні позивача про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. Одним із основних видів його діяльності є, зокрема, 22.23 - виробництво будівельних виробів із пластмас - металопластикових дверей та вікон, надання послуг по їх подальшому встановленню.

21 червня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна позивачем придбано виробничий будинок, будівлі А, Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,1760 га кадастровий номер 1212400000:03:022:0127.

19 вересня 2017 року з метою укладання договору оренди земельної ділянки позивач звернувся до Павлоградської міської ради через ЦНАП, заповнивши заяву встановленої форми, до заяви були долучені документи, що посвідчують особу, та правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

17 жовтня 2017 року Павлоградською міською радою надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки рішенням №879-27/VII, а саме: Громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у зв`язку зі зміною власника об`єкту нерухомого майна на земельну ділянку площею 0,1760 га на АДРЕСА_1 , для обслуговування будівель та споруд, вид цільового призначення (КВЦПЗ) - 03.07 - (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), із земель міської ради, що сформовані та відомості про які занесені до Державного земельного кадастру - кадастровий номер 1212400000:03:022:0127, землі житлової та громадської забудови, з послідуючою передачею земельної ділянки в оренду.

Позивач вважає, що зазначене рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню так як при його прийнятті відповідачем не було враховано що на земельній ділянці розташовані будівлі промисловості, також не враховано вид діяльності позивача а тому у оскаржуваному пункті рішення визначено вид цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:03:022:0127 - (КВЦПЗ) - 03.07 - (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

13.05.2021 від відповідача надійшов відзив по справі, в якому відповідач заперечив проти позову вказавши що, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.06.2017 року ОСОБА_1 придбав на праві приватної власності нерухоме майно, а саме виробничий будинок, будівлі А, Б, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка, на якій розташоване вищевказане нерухоме майно, загальною площею 0,1760га, кадастровий номер - 1212400000:03:022:0127, перебуває у комунальній власності Павлоградської міської ради.

Так, станом на 21.06.2017 рік відповідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником будівель А.Б , розташований за адресою: АДРЕСА_1 на той час був ОСОБА_1 .

25.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Павлоградської міської ради з заявою про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки загальною площею 0,1760га розташований за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування будівель та споруд, в оренду.

Розглянувши заяву позивача, пунктом 1.2 рішення сесії Павлоградської міської ради №879-27/VII від 17.10.2017 року Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 ), надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, у зв`язку зі зміною власника об`єкту нерухомого майна, на земельну ділянку площею 0,1760га розташований за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування будівель та споруд, вид цільового призначення земель (КВЦПЗ) - 03.07 - (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), із земель міської ради що сформовані та відомості про які занесені до Державного земельного кадастру - кадастровий номер - 1212400000:03:022:0127, землі житлової та громадської забудови, з послідуючою передачею земельної ділянки в оренду.

Проте, фактичний орендар земельної ділянки - ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, спрямованих на оформлення договору оренди земельної ділянки.

Також, позивач не звертався до Центру надання адміністративних послуг Павлоградської міської ради на отримання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку зі зміною цільового призначення, як того вимагають норми чинного законодавства.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачем на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.06.2017 посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Іщиком М.В. придбано виробничий будинок, будівлі А, Б, розташований за адресою АДРЕСА_1 , нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1760 га кадастровий номер 1212400000:03:022:0127.

19 вересня 2017 року з метою укладання договору оренди вищевказаної земельної ділянки позивач через ЦНАП звернувся до Павлоградської міської ради склавши заяву про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, до заяви було додано: копія документа , що посвідчує фізичну особу, копії правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці у кількості 1 аркуш.

17 жовтня 2017 року Павлоградська міська рада рішенням №879-27/VII (пункт 1.2. рішення) вирішила надати дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, а саме: громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у зв`язку зі зміною власника об`єкту нерухомого майна на земельну ділянку площею 0,1760 га на АДРЕСА_1 , для обслуговування будівель та споруд, вид цільового призначення (КВЦПЗ) - 03.07 - (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), із земель міської ради, що сформовані та відомості про які занесені до Державного земельного кадастру - кадастровий номер 1212400000:03:022:0127, землі житлової та громадської забудови, з послідуючою передачею земельної ділянки в оренду.

Надаючи оцінку вказаному рішенню Павлоградської міської ради в частині пункту 1.2. суд виходить з такого.

У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначені положення суд під час розгляду даної справи перевіряє відповідність оскаржуваного рішення приведеним нормам.

Так статтею12 Земельного кодексу України, визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Приписами статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду закріплено в статті 124 Земельного кодексу України. Так передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як визначено положеннями статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення містяться і в статті 377 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Судом, за даними публічної кадастрової карти встановлено, що цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:03:022:0127 - КВЦПЗ 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання для обслуговування будівель та споруд.

Таким чином, оскільки за попереднього користувача земельна ділянка кадастровий номер 1212400000:03:022:0127 мала цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі , то, відповідно з переходом права власності на будівлю, розташовану на означеній земельній ділянці до позивача також перейшло право на земельну ділянку саме із таким цільовим призначенням.

У зв`язку із чим, у відповідача під час прийняття спірного рішення не було правових підстав змінювати цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:03:022:0127. Окрім того, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, в той час як зміна цільового призначення на момент спірних правовідносин здійснювалась на підставі проектів землеустрою.

Відповідно до положень ч.1,2,5 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Доводи позивача про те, що він заповнив форму заяви наявної в ЦНАП судом відхиляються, оскільки чинним законодавством не встановлено форми клопотання про надання земельної ділянки в користування або для зміни її цільового призначення, такі клопотання складаються в довільній формі. Примірники заяв у ЦНАП складені для зручності відвідувачів та заповнюються останніми в залежності від потреб, однак їх заповнення не є обов`язковим.

Як вказав відповідач, позивач не звертався до до Павлоградської міської ради для отримання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку зі зміною її цільового призначення.

Суд також зазначає, що відповідно до вищеприведених положень законодавства орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо земельних ділянок, які знаходяться в його розпорядженні виходячи з прохання, викладеного в клопотанні землекористувача, а не з аналізу документів на нерухоме майно та видів підприємницької діяльності, які до такого клопотання надаються.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність ч.2 ст.2 КАС України суд встановив, що воно прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Земельним кодексом України, а тому суд дійшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РОНКПП НОМЕР_1 ) до Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Соборна, буд.95, і.к. 33892721)про скасування рішення в частині відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона