Постанова

від 15.09.2021 по справі 813/7022/13-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 813/7022/13-а пров. № А/857/4870/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання: Вовка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (суддя - Гулик А.Г., час ухвалення - 12:23 год., місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 14.01.2021р.),

в адміністративній справі №813/7022/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Український стандарт" до Головного управління ДПС у Львівській області,

про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У вересні 2013 року позивач ТОВ "БК "Український стандарт" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Залізничному районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просив:

1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.09.2011 р.:

- №00016922/3402, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 р. у розмірі 30829,00 грн.;

- №0001682210/3403, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 147372,20 грн. (з яких 123321,10 грн. за основним платежем та 24051,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0001672210/3404, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на 102117,67 грн. (з яких 81366,67 грн. зобов`язання за основним платежем та 20751,00 грн. за штрафними санкціями);

2) визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ в Залізничному районі м.Львова щодо зміни визначених ТзОВ БК Український стандарт показників задекларованих доходів на суму 212958,58 грн. у 4-му кварталі 2011 р., та показників податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 44991,72 грн. за листопад 2011 р., січень, лютий, грудень 2012 р..

Відповідач позовних вимог не визнав, подав до суду заперечення на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 04.09.2013 року №0001692210/3402, №0001682210/3403, №0001672210/3404. Визнано протиправними дії ДПІ у Залізничному р-ні м. Львова щодо зміни визначених ТзОВ Будівельна компанія Український стандарт показників податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 44991,72 грн за листопад 2011 року, січень, лютий, грудень 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1862,73 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області - задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ТзОВ Будівельна компанія Український стандарт до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0001692210/3402, №0001682210/3403, №0001672210/3404 від 04.09.2013 року - відмовлено повністю.

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2015 року касаційну скаргу ТОВ Будівельна компанія Український стандарт задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового судового розгляду, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 04.09.2013 року №0001672210/3404. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 04.09.2013 року №0001682210/3403. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 04.09.2013 року №0001692210/3402. Визнано протиправними дії посадових осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області щодо зміни визначених ТОВ Будівельна компанія Український стандарт показників задекларованих доходів на суму 212958,58 грн. у 4-му кварталі 2011 року, та показників податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 44991,72 грн. за листопад 2011 року, січень, лютий, грудень 2012 року. Присуджено на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2328,41 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 року апеляційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року у справі №813/7022/13-а - без змін.

Однак, постановою Верховного Суду від 28.02.2020 року касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 у справі №813/7022/13-а - скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року замінено відповідача у справі Залізничну об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 04.09.2013 року №0001672210/3404, №0001682210/3403, №0001692210/3402. Визнано протиправними дії посадових осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо зміни визначених товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» показників задекларованих доходів на суму 212958,58 грн. у 4-му кварталі 2011 року, та показників податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 44991,72 грн. за листопад 2011 року, січень, лютий, грудень 2012 року. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 2328,41 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції від 16.12.2020 року не погодився відповідач Головне управління ДПС у Львівській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи та прийняв оскаржене рішення з неналежним обґрунтуванням в порушення норм статей 73, 75, 76, 90, 242 КАС України, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність господарських операцій. З врахуванням зібраної в ході проведення перевірки інформації щодо нездійснення ТзОВ АРС Трейд , ТзОВ Ейс констракшен менеджмент , ПП Біко Агротрейд господарської діяльності, що підтверджується матеріалами кримінальних справ, засновники цих підприємств жодної діяльності не вчиняли, а також за відсутності інших доказів, які б вказували на фактичне надання послуг в межах господарських операцій з ТОВ "БК "Український стандарт". Документи, на підставі яких сформовані дані податкового обліку за спірними господарськими операціями, не можуть беззаперечно підтверджувати право позивача на відображення змін у бухгалтерському та податковому обліку.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду від 16.12.2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач ТОВ "БК "Український стандарт" подав відзив на апеляційну скаргу відповідача та доповнення до відзиву, у яких зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, залишивши без змін оскаржене рішення суду.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» зареєстровано 21.02.2003 у Виконавчому комітеті Львівської міської ради (а.с. 106-107 Т.1). Господарська діяльність пов`язана із створенням об`єктів архітектури, що підтверджується відповідною ліцензією (а.с. 108 Т.1). Товариство взято на облік в органах державної податкової служби 25.03.2003 за №32409719. Станом на 21.02.2011 перебувало на обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області. У період, за який проводилася перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.06.2005 №17743855, виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова, індивідуальний податковий номер - 324097113030, був зареєстрований платником ПДВ з 18.04.2003 по 12.08.2013.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Український стандарт» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин: з товариством з обмеженою відповідальністю «Арс Трейд» за період: квітень, червень 2011 року; з товариством з обмеженою відповідальністю «Ейс констракшен менеджмент» за період: серпень, листопад, грудень 2011 року; з приватним підприємством «Біко Агротрейд» за період: лютий 2012 року, результати якої оформлено Актом від 19.08.2013 №271/22-10/32409719 (а.с. 15-99 Т.1).

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пп. 135.1, 135.2, 135.3 ст.135 ПК України, що полягало у завищенні доходів по безтоварних операціях за 4 квартал 2011 року в загальній сумі 212958,58 грн.;

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пунктів 44.1, 44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1 п.139.1 ст.139 ПК України, що полягало у завищенні витрат по безтоварних операціях в загальній сумі 297284,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року в сумі 3801,58 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 8433,03 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 223162,45 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 12495,54 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 17078,88 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 17078,88 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 15233,64 грн.;

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пунктів 44.1, 44.3 ст.44, пп.135.1, 135.2, 135.3, 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.146.1, 146.4, 146.5 ст.146 ПК України, що полягало у заниженні податку на прибуток в загальній сумі 129795,30 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року в сумі 59202,40 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 13669,60 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 2346,90 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 2624,10 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 45166,60 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 3586,60 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 3199,06 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, що полягало у завищенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість за рахунок безтоварних операцій в загальній сумі 44991,72 грн., у тому числі: за листопад 2011 року в сумі 15700,28 грн., за січень 2012 року в сумі 26641,44 грн., за лютий 2012 року в сумі 250,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 2400,00 грн.;

- пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, що полягало у завищенні податкового кредиту за рахунок безтоварних операцій в загальній сумі 126358,39 грн., у тому числі: за квітень 2011 року в сумі 31933,34 грн., за червень 2011 року в сумі 10333,33 грн., за серпень 2011 року в сумі 35141,44 грн., за листопад 2011 року в сумі 15700,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 250,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 33000,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, що полягало у заниженні податку на додану вартість в загальній сумі 81366,67 грн., у тому числі: за квітень 2011 року в сумі 31933,34 грн., за червень 2011 року в сумі 7933,33 грн., за серпень 2011 року в сумі 8500,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 33000,00 грн..

На вказаний акт перевірки позивач подав заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишені без змін (а.с. 100, 104 Т.1).

Зафіксовані в акті порушення слугували підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 04.09.2013:

- №0001682210/3403, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 147372,20 грн., у тому числі: в сумі 123321,10 грн. за основним платежем, в сумі 24051,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 13 Т.1);

- №0001632210/3402, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2012 рік в сумі 30829,00 грн. (а.с. 13-зв. Т.1);

- №0001672210/3404, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 102117,67 грн., у тому числі: в сумі 81366,67 грн. за основним платежем, в сумі 20751,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 12-зв. Т.1).

Також податковим органом здійснено коригування показників товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Український стандарт» шляхом виключення з автоматизованої системи співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів «Податковий блок» податкових зобов`язань з податку на додану вартість за листопад 2011 року, січень, лютий та грудень 2012 року в загальній сумі 44991,72 грн..

Не погоджуючись з діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними, прийняті на підставі безпідставних та необґрунтованих висновків контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню. Також суд вважав протиправними дії посадових осіб щодо зміни визначених Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Український стандарт» показників задекларованих доходів на суму 212958,58 грн. у 4-му кварталі 2011 року, та показників податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 44991,72 грн..

Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Так, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України).

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування, у розумінні п.135.1 ст.135 ПК України, є грошове вираження об`єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Підпунктом 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п.п. а п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.2 ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Крім цього, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді (п.138.2 ст.138ПК України).

Таким чином, необхідною умовою для формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Крім цього, суми податку на додану вартість для цілей формування податкового кредиту, а також суми, включені до складу витрат, повинні бути фактично сплачені платником податків при придбанні товарів (послуг). Факт придбання товарів (послуг) повинен підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність здійснення такої господарської операції та, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку.

Водночас суд зазначає, що засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, відповідно до ст.1 цього Закону, документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ст.9 Закону).

Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ст.11 Закону).

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку (ст.3 Закону).

Суд апеляційної інстанції також вказує, що правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Будь-які документи мають силу первинних документів і можуть бути використані для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому, сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності включення сум витрат до податкового обліку, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. З метою податкового обліку господарські операції мають оформлюватися будь-якими первинними документами, але їх зміст та складання повинні відповідати не лише вимогам податкового законодавства, а й законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції.

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Відтак, розглядаючи спір про правомірність формування платником податку понесених витрат, необхідно надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним, з`ясувати характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентом, дослідити договори укладені з останнім, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього зробити вмотивований висновок про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановити наявність зв`язку між фактом придбання товарів та робіт (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

З матеріалів справи та доводів апелянта (відповідача) видно, що виявлені порушення податковий орган пов`язує з неправомірним включенням до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, відповідного податкового періоду вартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей та амортизації основних засобів у ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» (згідно з договором від 01.08.2011 №01/08 про поставку будівельних виробів, матеріалів та виробів з ПВХ, будівельного обладнання), у ТОВ «Арс Трейд» (згідно з договором від 01.04.2011 №104 про поставку товарів (будівельних виробів, матеріалів та виробів з ПВХ, будівельного обладнання) та у ПП «Біко Агротрейд» (згідно з договором від 29.02.2012 про поставку товарів (будівельних виробів, матеріалів та виробів з ПВХ, будівельного обладнання), а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості - до податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Відповідач обґрунтовує свою позицію такими мотивами: згідно з актами Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 17.05.2013 №1699/22.8/36757122, №1700/22.8/37451200 та №1706/22-8/36677875 неможливо провести зустрічні звірки ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» , ТОВ «Арс Трейд» та ПП «Біко Агротрейд» ; обліковий стан ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» - «припинено, але не знято з обліку» ; в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт і устаткування, яке необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_1 (керівник ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» ) останній зареєстрував вказане підприємство за винагороду, фактично господарську діяльність від імені цього підприємства не здійснював, а лише підписував документи; обліковий стан ПП «Біко Агротрейд» - «припинено, але не знято з обліку» ; в ході аналізу податкової звітності ПП «Біко Агротрейд» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту і устаткування, яке необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; згідно протоколів допиту ОСОБА_2 (директор ПП «Біко Агротрейд» ), останній відмовився від надання показань на допиті, посилаючись на статтю 63 Конституції України; обліковий стан ТОВ «Арс Трейд» - «визнано банкрутом» ; в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Арс Трейд» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту і устаткування, яке необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; згідно протоколу допиту ОСОБА_3 (директор ТОВ «Арс Трейд» ), останній повідомив, що він не має відношення до діяльності цього підприємства; позивачем не було надано до перевірки товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт транспортування товарно-матеріальних цінностей від задекларованих постачальників до ТОВ «БК «Український стандарт» .

Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що господарські операції з ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» , ТОВ «Арс Трейд» і ПП «Біко Агротрейд» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, у зв`язку з чим позивач неправомірно сформував витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит на підставі вказаних операцій, а також безпідставно сформував дохід та податкові зобов`язання з податку на додану вартість при здійсненні реалізації товарів, придбаних у вказаних підприємств (у тому числі, шляхом використання таких товарів у будівництві) іншим суб`єктам господарювання, зокрема, Тернопільській сільській раді Миколаївського районі та Львівському державному університету безпеки життєдіяльності.

Суд встановив, що позапланова виїзна перевірка ТОВ «БК «Український стандарт» з питань дотримання вимог податкового законодавства проведена на підставі аналізу: оборотно-сальдових відомостей; договорів; актів здачі-приймання виконаних робіт; податкових накладні; видаткових накладних; реєстру виданих та отриманих накладних; банківських виписок по особовому рахунку; податкових декларацій з ПДВ; карток рахунків 631, 131, 10 по контрагентах ТОВ «АРС Трейд» , ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» , ПП «Біко Агротрейд» .

ТОВ «БК «Український стандарт» придбавало товари, роботи, послуги у ТОВ «АРС Трейд» , ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» , ПП «Біко Агротрейд» та сформувало на підставі первинних документів бухгалтерського обліку податковий кредит з ПДВ (відповідають даним додатку №5 до податкової декларації по ПДВ) та валові витрати.

Досліджуючи взаємовідносини між ТОВ «БК «Український стандарт» та ТОВ «АРС Трейд» протягом перевіреного періоду, судом встановлено наступне.

01.04.2011 між ТОВ «БК «Український стандарт» (покупець) та ТОВ «АРС Трейд» (продавець) укладено договір поставки (а.с. 110 Т.1), згідно якого постачальник зобов`язується постачати покупцеві товар (будівельні вироби, матеріали та вироби з ПВХ, будівельне обладнання), надалі товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами цього договору. Загальна вартість договору складає 191600,00 грн., у тому числі ПДВ. На виконання умов вказаного договору, продавцем були виписані податкові накладні: від 29.04.2011 №256 на суму 191600,00 грн, в.т.ч. ПДВ 31933,34 грн., від 03.06.2011 №442 на суму 62000,00 грн., в.т.ч. ПДВ 10333,33 грн., та передано ТМЦ, а ТОВ «БК «Український стандарт» отримало ТМЦ (бетонозмішувачі автомобільні СБ-92 в кількості 2 шт., колія підкранова L 6 м/пог в кількості 10 шт.) від ТОВ «АРС Трейд» через посадову особу за довіреностями від 29.04.2011 №73 та від 01.06.2011 №123. Розрахунки за отримані ТМЦ покупцем проведено у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с. 112-121 Т.1).

ТОВ «БК «Український стандарт» понесено витрати на придбання товарів у ТОВ «АРС Трейд» , які були задекларовані позивачем та включені в Декларацію на прибуток підприємства на 2-4 квартали 2011 року та 2-4 квартали 2012 року, а суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту у відповідних періодах та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що підтверджено висновками акта перевірки.

Щодо подальшого використання отриманих від ТОВ «АРС Трейд» товарів суд встановив наступне.

Придбані у ТОВ «АРС Трейд» бетонозмішувачі автомобільні СБ-92 використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується актами про заміну бетонозмішувачів від 28.04.2011, від 21.10.2011, службовими записками про необхідність заміни бетонозмішувачів від 25.04.2011, від 21.10.2011, наданою суду фототаблицею, якою зафіксовано як встановлений так і знятий з експлуатації бетонозмішувач.

В подальшому, що підтверджується перевіркою та зафіксовано в акті перевірки, ТОВ «БК «Український стандарт» відповідно до договору купівлі-продажу від 26.11.2012 №261112/01, укладеного з приватним акціонерним товариством «Ірокс» , продало останньому колію підкранову в кількості 4 шт., що підтверджується видатковою накладною від 22.05.2013 №000001 на суму 14400,00 грн., в.т.ч. ПДВ 2400,00 грн..

У своїх доводах відповідач покликається на занижений продаж позивачем підкранової колії, однак не враховано обставин того, що підкранові колії продані по залишковій вартості (вартість придбання мінус амортизаційні нарахування за період експлуатації) після їх використання за призначенням на протязі майже 2-х років.

Решта підкранових колій L 6 м/пог у кількості 6 шт. використовується позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується актом інвентаризації від 12.08.2013, бухгалтерською довідкою по факту нарахування зносу на основні засоби, отримані за період з 01.01.2011 по 31.07.2013.

На підставі аналізу наведених первинних документів суд першої інстанції вірно встановив, що ТОВ «БК «Український стандарт» усі придбані у ТОВ «АРС Трейд» товарно-матеріальні цінності (бетонозмішувачі автомобільні СБ-92 в кількості 2 шт., колія підкранова L 6 м/пог в кількості 10 шт.) були перепродані (4 колії підкранова L 6 м/пог), оприбутковані, введені в експлуатацію з нормою амортизації, та відповідно до актів приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів експлуатуються підприємством (2 бетонозмішувачі СБ-92 та 6 колій підкранових L 6 м/пог) на різних будівельних майданчиках, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами бухгалтерського та податкового обліку (а.с. 122-140 Т.1, 109-118 Т.2).

Досліджуючи взаємовідносини між ТОВ «БК «Український стандарт» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» протягом перевіреного періоду, судом встановлено наступне.

01.08.2011 між ТОВ «БК «Український стандарт» (покупець) та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» (продавець) укладено договір поставки (а.с. 141 Т.1), згідно якого постачальник зобов`язується постачати покупцеві товар (будівельні матеріали, вироби, матеріали та вироби з ПВХ, будівельне обладнання), надалі товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами цього договору. Загальна вартість договору складає 500000,00 грн., в.т.ч. ПДВ. На виконання умов вказаного договору, продавцем були виписані податкові накладні: від 05.08.2011 №136 на суму 159848,62 грн., в.т.ч. ПДВ 26641,44 грн.; від 31.08.2011 №717 на суму 51000,01 грн., в.т.ч. ПДВ 8500,00грн.; від 09.11.2011 №311 на суму 94201,68 грн., в.т.ч. ПДВ 15700,28 грн.; від 05.12.2011 №123 на суму 1500,00 грн., в.т.ч. ПДВ 250,00 грн.; та передано ТМЦ, а ТОВ «БК «Український стандарт» отримало ТМЦ (вікна ПВХ, двері, водовідливи, опалубка колона, поковка, бруски обрізні, дошки, труби, шурупи) від ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» через осіб за довіреностями від 02.08.2011 №226 - Зайшлого А.В. та від 31.08.2011 №267 - Соляра В.С. Розрахунки за отримані ТМЦ покупцем проведено у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджено, долученими до матеріалів справи, платіжними дорученнями (а.с. 142-156 Т.1).

ТОВ «БК «Український стандарт» понесено витрати на придбання товарів у ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» , які задекларовані та включені в Декларацію на прибуток підприємства, суми податку на додану вартість включені нами до податкового кредиту у відповідних періодах та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, що підтверджено висновками акта перевірки.

Отримані від ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» ТМЦ (вікна, двері ПВХ) використані позивачем у власній господарські діяльності при виконанні робіт для Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м.Львів, вул. Клепарівська, 35) в сумі 161243,33 грн., на підставі договору будівельного підряду від 12.04.2007 №65. Факт здійснення позивачем будівельних робіт в першій черзі будівництва гуртожитку з їдальнею та актовим залом по вул. Клепарівській, 35 у м.Львові підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року від 30.11.2011, актами приймання виконаних будівельних робіт №01/11 від 30.11.2011, підсумковими відомостями використаних ресурсів за листопад 2011 року.

Щодо доводів апелянта (відповідача) невідповідності розмірів придбаних вікон і встановлених, то доказів цьому суду не надано. Крім того, суд погоджується з доводами позивача, що деякі розбіжності могли виникнути з причин того, що попереднє замовлення проводилось із певними замірами і в процесі виготовлення вікон уточнювались розміри. Проте, факт виконання робіт з установки вікон був предметом перевірки КРУ, копія акту якого наявна в матеріалах справи.

Отримані від ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» ТМЦ (водовідливи, опалубка колона, поковка, бруски обрізні, дошки, труби, шурупи) використані позивачем у власній господарські діяльності при виконанні робіт по реконструкції незавершеного будівництва дитячого садочку на 40 місць в селі Тернопілля Миколаївського району на загальну суму 225522,90 грн. на підставі договору підряду від 19.08.2010 року №09/08/10. Факт здійснення позивачем вказаних будівельних робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №3 від 24.11.2011, №1 від 15.12.2011, підсумковими відомостями використаних ресурсів за листопад - грудень 2011 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року від 24.11.2011, за грудень 2011 року від 15.12.2011, довідкою від 28.03.2013 №34-38-01/22 зустрічної звірки ТОВ «БК «Український стандарт» по питанню документального підтвердження виду, обсягу, якості виконання робіт та розрахунків з Тернопільською сільською радою за період з 01.04.2011 по 28.02.2013 (а.с. 157-250 Т.1, 1-23, 144-149 Т.2).

На підставі аналізу наведених первинних документів суд першої інстанції вірно встановив, що ТОВ «БК «Український стандарт» усі придбані у ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» ТМЦ (вікна ПВХ, двері, водовідливи, опалубка колона, поковка, бруски обрізні, дошки, труби, шурупи) використані у власній господарській діяльності при будівництві об`єктів на замовлення Львівського державного університету безпеки життєдіяльності та Тернопільської сільською радою Миколаївського району, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами бухгалтерського та податкового обліку.

Досліджуючи взаємовідносини між ТОВ «БК «Український стандарт» та ПП «Біко Агротрейд» протягом перевіреного періоду, судом встановлено наступне.

29.02.2012 між ТОВ «БК «Український стандарт» (покупець) та ПП «Біко Агротрейд» (продавець) укладено договір б/н поставки (а.с. 181 Т.1), згідно якого постачальник зобов`язується постачати покупцеві товар (будівельні матеріали, вироби, будівельне обладнання), надалі товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно з умовами цього договору. Загальна вартість договору становить 198 000,00 грн., в.т.ч. ПДВ. На виконання умов вказаного договору, продавцем були виписано податкову накладну від 29.02.2012 №894 на суму 198 000,00 грн., в.т.ч. ПДВ 33000,00 грн., та передано ТМЦ, а товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Український стандарт» отримало ТМЦ (металоформи). Розрахунки за отримані ТМЦ покупцем проведено у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджено, долученими до матеріалів справи, платіжними дорученнями (а.с. 182-185 Т.1).

ТОВ «БК «Український стандарт» понесено витрати на придбання товарів у ПП «Біко Агротрейд» , які задекларовані та включені в Декларацію на прибуток підприємства, суми податку на додану вартість включені позивачем до податкового кредиту у відповідних періодах та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, що підтверджено висновками акта перевірки.

Суд встановив, що металоформи, отримані від ПП «Біко Агротрейд» , використовуються позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 29.02.2012, актом інвентаризації від 12.08.2013, бухгалтерською довідкою по факту нарахування зносу на основні засоби, отримані за період з 01.01.2011 по 31.07.2013.

На підставі аналізу наведених первинних документів суд встановив, що ТОВ «БК «Український стандарт» усі придбані у ПП «Біко Агротрейд» товарно-матеріальні цінності (металоформи), оприбутковані, введені в експлуатацію з нормою амортизації, та відповідно до актів приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів експлуатуються підприємством на різних будівельних майданчиках, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами бухгалтерського та податкового обліку (а.с. 186-230 Т.1).

Дослідивши наведені первинні документи, колегія суддів констатує, що вони оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704. Вказані документи не містять неповні, недостовірні та (або) суперечливі відомості чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку та підтверджують здійснення вищенаведених господарських операцій.

Операція з придбання ТМЦ є характерною для діяльності ТОВ «БК «Український стандарт» , відповідає його КВЕДам, вони використані у господарській діяльності, тобто, наявний причинно-наслідковий зв`язок між придбанням ТМЦ та їх подальшого використання в господарській діяльності з метою отримання прибутку, і всі операції підтверджені тими документами бухгалтерського, які є характерними для даного виду господарських операцій.

З урахуванням встановленого колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції з придбання товарів, проведені між ТОВ «БК «Український стандарт» та його контрагентами ТзОВ АРС Трейд , ТзОВ Ейс констракшен менеджмент , ПП Біко Агротрейд в перевірений період не мають ознак нереальності, оскільки за результатом домовленості між контрагентами, оформленої відповідними договорами, товар було поставлено, оплачено, використано в господарській діяльності позивачем, що підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Відносно покликання відповідача (апелянта) на те, що контрагенти позивача не мали основних засобів, то суд апеляційної інстанції зазначає, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

У комерційній діяльності щодо виконання робіт та послуг не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу, звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо).

Колегія суддів апеляційного суду також враховує, що на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 28.02.2020 у вказаній справі, суд першої інстанції з`ясував наступне.

Викликані ухвалою суду від 07.10.2020 для допиту у судове засідання свідки ОСОБА_3 (директор ТОВ «АРС Трейд» ), ОСОБА_1 (директор ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» ) та ОСОБА_2 (директор ПП «Біко агротрейд) не з`явились.

Допитаний у судовому засіданні 16.12.2020 свідок ОСОБА_4 (директор позивача) зазначив, що договори укладались з контрагентами у місті Львові, видаткові накладні підписував менеджер ТОВ «БК «Український стандарт» , товари постачались на об`єкт, де зразу і монтувались, монтаж входив в ціну вікна. Безпосередньо укладенням договорів з вказаними контрагентами займався начальник підрозділу підсобних виробництв будівельного відділу ОСОБА_5 ..

Допитана у судовому засіданні 16.12.2020 свідок ОСОБА_6 (головний бухгалтер позивача) зазначила, що ТОВ «БК «Український стандарт» здійснювало безготівкові розрахунки з контрагентами ТОВ «АРС Трейд» , ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» , ПП «Біко агротрейд» . Всі первинні документи, отримані від контрагентів, оформлені належним чином, отримані від них товари використовувалися в господарській діяльності позивача. Безпосередньо вів переговори, здійснював пошук контрагентів та перевіряв їх добросовісність начальник підрозділу підсобних виробництв будівельного відділу ОСОБА_5 .. Встановити деталі вказаних переговорів неможливо у зв`язку з смертю ОСОБА_7 ..

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АРС Трейд» припинене 24.05.2013, ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» припинене 27.12.2012, ПП «Біко агротрейд» припинене 27.12.2012.

Таким чином, суд першої інстанції не мав можливості більш детально встановити технічну можливість постачальників позивача виконати спірні поставки з урахуванням специфіки договірних зобов`язань та фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати безумовним доказом відсутності реального здійснення господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що сам факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо службових осіб контрагентів позивача без надання доказів порушення вимог податкового зобов`язання останніми не є доказом ухилення позивача від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Відповідач обґрунтовує свою позицію мотивами того, що згідно з актами Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 17.05.2013 №1699/22.8/36757122, №1700/22.8/37451200 та №1706/22-8/36677875 неможливо провести зустрічні звірки ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» , ТОВ «Арс Трейд» та ПП «Біко Агротрейд» , обліковий стан перших двох з яких припинено, а останнього визнано банкрутом.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що неможливість проведення звірки контрагентів позивача: ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» , ТОВ «Арс Трейд» та ПП «Біко Агротрейд» не може бути належним доказом нереальності господарської операції між позивачем та контрагентами, оскільки в період здійснення господарських операцій ТОВ «АРС Трейд» , ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» , ПП «Біко агротрейд» були включені до ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у вказаних контрагентів чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з боку відповідача не надано.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як вже встановив суд на момент вчинення правочинів підприємства - контрагенти позивача були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платниками ПДВ.

Суд зауважує, що обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством.

Отже, формування суб`єктом господарювання витрат та податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відносно покликання відповідача (апелянта) на порушення кримінальних справ і водночас неподання жодного процесуального документу по кримінальних справах стосовно причетності до здійснення безтоварних операцій з боку директорів ТзОВ "АРС Трейд", ТзОВ "Ейс констракшен менеджмент" ОСОБА_6 та ОСОБА_7, то матеріали справи свідчить про не притягнення їх до відповідальності через відсутність в їх діях складу злочину, наявність якого упереджено припускав податковий орган.

Крім того, сам факт порушення кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва стосовно контрагента-продавця не може слугувати достатньою та належною підставою для висновку про фіктивність та безтоварність всіх здійснених таким підприємством господарських операцій, допоки такі обставини не будуть встановлені вироком суду (судовим рішенням), який набрав законної сили.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року (справа №826/6280/13-а), від 06.03.2018 року (справа №2а-9375/11/1370), від 13.03.2018 року (справа №826/13582/13-а), від 26.06.2018 року (справа № 808/2360/17).

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять інформації щодо винесення вироку посадовим особам контрагентам позивача у вказаних правовідносинах за здійснення фіктивної підприємницької діяльності.

У відповідності до частини 2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Отже, колегія суддів на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу фактичних обставин справи та відповідних правових норм приходить до переконання, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ТОВ «АРС Трейд» , ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» , ПП «Біко агротрейд» мали реальний характер за результатами взаємовідносин із вказаними суб`єктами господарювання за період, що перевірявся, діяльність позивача спрямована на реальне настання правових наслідків від господарської діяльності, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит на підставі вказаних операцій, а також безпідставного сформування доходу та податкові зобов`язання з податку на додану вартість при здійсненні реалізації товарів, придбаних у вказаних підприємств (у тому числі, шляхом використання таких товарів у будівництві) іншим суб`єктам господарювання.

Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що на обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача не ґрунтуються на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіреному періоді.

Доводи відповідача (апелянта) щодо нереальності здійснених позивачем операцій по придбанню ТМЦ в названих вище контрагентів за перевірений період в ході розгляду справи не підтвердилися, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 04.09.2013: №0001682210/3403, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 147372,20 грн., у тому числі: в сумі 123321,10 грн. за основним платежем, в сумі 24051,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0001632210/3402, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2012 рік в сумі 30829,00 грн. (а.с.13 на звороті Т.1); №0001672210/3404, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 102117,67 грн., у тому числі: в сумі 81366,67 грн. за основним платежем, в сумі 20751,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відносно позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ в Залізничному районі м.Львова щодо зміни визначених ТзОВ БК Український стандарт показників задекларованих доходів на суму 212958,58 грн. у 4-му кварталі 2011 р., та показників податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 44991,72 грн. за листопад 2011 р., січень, лютий, грудень 2012 р., то суд апеляційної інстанції також зазначає наступне.

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилом пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Згідно з пунктом 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року № 1236 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов`язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили. Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків. Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження). У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов`язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Положеннями пункту 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року №1236 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов`язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, дії контролюючого органу щодо внесення до Інформаційної системи Податковий блок змін показників податкової звітності ТОВ БК Український стандарт в частині податкового кредиту та податкових зобов`язань на підставі акта перевірки можуть були здійснені лише після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, являються обґрунтованими і підлягають до задоволення відповідні позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ в Залізничному районі м.Львова щодо зміни Товариству показників задекларованих доходів та податкових зобов`язань.

Також колегія суддів зазначає, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Решта доводів скаржника (відповідача) зазначені в апеляційній скарзі, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду від 16.12.2020 року винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в адміністративній справі №813/7022/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Український стандарт" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Р. Й. Коваль В. В. Святецький Повний текст постанови суду складено 27.09.2021 року